Рішення

від 06.07.2022 по справі 910/949/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2022Справа № 910/949/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМГАРАНТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАМГІР"

про стягнення 114797,52 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМГАРАНТ" звернулося до Господарського суду міста Києва позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАМГІР" про стягнення 114797,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № DТЕ 023/2017 транспортно-експедиційного обслуговування від 11.12.2017.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 позовну заяву залишено без руху.

09.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.02.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/949/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.02.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала суду від 16.02.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку 07.04.2022 "за закінченням терміну зберігання".

Також судом повторно направлено ухвалу суду від 16.02.2022 про відкриття провадження у справі на адресу місцезнаходження відповідача. Згідно із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення, ухвала суду отримана відповідачем 07.06.2022.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору № DТЕ 023/2017 транспортно-експедиційного обслуговування від 11.12.2017 позивач у період з 18.12.2017 по 22.03.2021 надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 575211,47 грн.

Однак, відповідач в порушення укладеного між позивачем та відповідачем договору оплату за надані послуги у повному обсязі не здійснив, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 114797,52 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

11.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМГАРАНТ" (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛАМГІР" (замовник, відповідач) було укладено договір № DТЕ 023/2017 транспортно-експедиційного обслуговування (далі - договір), відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за дорученням, за винагороду і за рахунок замовника надавати транспортно-експедиційні послуги (ТЕП) по організації міжнародних перевезень і перевезень по території України експортно-імпортних і транзитних вантажів замовника автомобільним, залізничним, авіаційним і морським транспортом (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору, обсяг послуг, що надається згідно із цим договором, терміни виконання і вартість узгоджуються сторонами у заявках замовника. Умови, узгоджені сторонами в заявці, є пріоритетними по відношенню до умов даного договору.

Згідно із п.1.3. договору за домовленістю сторін експедитор також може надавати додаткові послуги (як на території України, так і за її межами), необхідні для здійснення перевезення (підготовка товарно-супровідних документів, перевірка кількості і стан вантажу, його цілісність і збереження, вантажно-розвантажувальні роботи).

Відповідно до п.3.1. договору вартість послуг, які включають в себе винагороду експедитора, інші платежі та збори, сплачені експедитором на користь третіх осіб, пов`язаних з організацією виконання послуг для здійснення перевезення, визначаються взаємною домовленістю сторін і фіксуються в рахунках. Вартість послуг визначається на підставі діючих ринкових розцінок і тарифів на аналогічні послуги і можуть змінюватися.

Пунктом 3.5. договору, оплата наданих послуг здійснюється за допомогою переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно із наявних у матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) позивач на виконання договору №DТЕ 023/2017 транспортно-експедиційного обслуговування від 11.12.2017 у період з 18.12.2017 по 22.03.2021 надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 575211,47 грн.

Відповідач, як підтверджено банківською випискою здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг на загальну суму 460413,95 грн.

Внаслідок неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань, заборгованість відповідача перед позивачем становить 114797,52 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У відповідності до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною першою статті 316 Господарського кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст.9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність").

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №DТЕ 023/2017 транспортно-експедиційного обслуговування від 11.12.2017 позивач у період з 18.12.2017 по 22.03.2021 надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 575211,47 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за вказаний період.

За приписами ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.3.3. договору, відповідач зобов`язаний протягом 10 банківських днів з дати підписання акта виконаних послуг компенсувати позивачу фактичні витрати, які були понесені ним з виконанням його обов`язків та оплатити вартість транспортно-експедиторських послуг відповідно до акту.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату наданих позивачем послуг здійснив частково на суму 460413,95 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 114797,52 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості у розмірі 114797,52 грн заборгованості за надані позивачем послуги належним чином доведений, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 114797,52 грн, на час прийняття рішення, відповідачем не надано, обставин, викладених у позові не спростовано.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем за договором зобов`язання на суму 114797,52 грн підтверджується матеріалами справи, а матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача 114797,52 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМГАРАНТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАМГІР" 114797,52 грн заборгованості.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАМГІР" (02068, місто Київ, ВУЛИЦЯ ТРОСТЯНЕЦЬКА, будинок 4/2, офіс 3-А, ідентифікаційний код 38806291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМГАРАНТ" (04060, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕГА ОЛЬЖИЧА, будинок 35, ідентифікаційний код 41333090) заборгованість у сумі 114797,52 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.07.2022.

Суддя С.О. Турчин