ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2022 Справа № 914/412/22
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвеллі Україна», с. Копанки, Івано-Франківської області,
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс-Захід», м. Львів,
про стягнення 7 012'500,00 грн,
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвеллі Україна» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс-Захід» про стягнення 7 012'500,00 грн попередньої оплати за договором поставки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 лютого 2022 року справу № 914/412/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак така повернулася на адресу суду із відміткою органу зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Подальший хід розгляду справи у підготовчому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судового засідання.
Протокольною ухвалою від 12.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.06.2022. Явка сторін обов`язковою не визнавалась. Вказана ухвала була надіслана відповідачу на його офіційну адресу.
18.05.2022 позивач подав суду клопотання про долучення доказів (№10441/22).
Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте 08.06.2022 подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечував, правом на подання відзиву не скористався, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався, проти позову не заперечив.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та подальші засідання суду, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, адже явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась і відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 09.06.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
11 серпня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудвеллі Україна» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс-Захід» (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №11/08/2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар відповідно до специфікацій (додатків) та умов цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити вартість товару(партіїтовару) на умовахцього договору.
Постачальник зобов`язується передати покупцю товар відповідно до специфікацій (додатків) та умов цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити вартість товару (партіїтовару) на умовах цього договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару, поставка якого є предметом цього договору, формується постачальником на підставі ринкових цін на товар, є звичайною та зазначається в специфікаціях (додатках) та видаткових накладних, які надаються постачальником та є узгодженими з покупцем.
Загальна сума договору складається із суми вартості партій товару, що були поставлені покупцю з умовами цього договору та протягом його дії. Порядок та строки оплати партії товару зазначаються у відповідній специфікації (додатку) до договору (п. 5.1 договору).
За умовами п. 6.1 договору в специфікаціях (додатках) до договору вказуються строки, місце та умови поставки товару згідно з Інкотермс-2020, які застосовуються із урахуванням особливостей товару, а також особливостей, що випливають із умов цього договору. У випадку розбіжностей між умовами цього договору та умовами Інкотермс - 2020, умови цього договору мають переважну силу. Постачальник поставляє товар до місця, зазначеного у відповідній специфікації (додатку) до цього договору. На момент передачі товару покупець зобов`язаний вчинити всі необхідні з його боку дії для забезпечення приймання товару. Поставка вважається виконаною в момент передачі товару покупцю (перевізнику покупця) на складі, визначеному у відповідній специфікації (додатку) до цього договору, що підтверджується підписанням сторонами товаро-супровідних документів (видаткованакладна, товарно-транспортнанакладна) (п. 6.4 договору).
Згідно п. 16.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 року, а у випадку невиконання або неповного виконання сторонами своїх зобов`язань, до їх повного виконання за цим договором. Якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не виявить наміру про припинення дії договору, вважається, що договір продовжує свою дію на наступний календарний рік та на таких самих умовах.
12 жовтня 2021 року між сторонами підписано специфікацію № 2, відповідно до якої відповідач зобов`язався в строк до 25.11.2021 поставити мінеральні добрива у кількості 620 тонн на загальну суму 11'893'000,00 грн (п.4). Згідно з умовами специфікації № 2 оплата за товар повинна здійснюватись: по певних позиціях товару на умовах 100% передоплати і 50% передоплата по інших товарних позиціях, загалом у строк не пізніше 16.10.2021, сплачена після поставки товару.
Позивачем на виконання умов укладеного договору та згідно платіжного доручення №20990 від 13.10.2021 перераховано 7'012'500,00 грн попередньої оплати, про що свідчить копія платіжного доручення № 456 від 25.11.2021.
12.01.2022 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу за №1265 про поставку товару або повернення попередньої оплати, яка ним отримана 07.02.2022, однак залишена без відповіді та задоволення.
Позивач стверджує, що товар йому не поставлений, кошти не повернуті.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки №11/08/2021 від 11.08.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України також визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у повному обсязі та у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання з оплати за товар, який мав бути поставлений відповідачем у строки, визначені п.4 специфікації №2 (додаток №2 від 12.10.2021). Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 7'012'500,00 грн попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, докази повернення відповідачем попередньої оплати відсутні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 914 від 18.01.2022 на суму 105'187,50 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому при розподілі судових витрат судовий збір у розмірі 105'187,50 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс-Захід» (79005, м. Львів, вул.Менделєєва, 2/8; код ЄДРПОУ 39462831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвеллі Україна» (77330, Івано-Франківська область, Калуський район, вул. Лісова, 1; код ЄДРПОУ 32464900) 7'012'500,00 грн попередньої оплати та 105'187,50 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 16.06.2022.
Суддя Яворський Б.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2022 |
Оприлюднено | 08.07.2022 |
Номер документу | 105127233 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Яворський Б.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні