ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року м. Черкаси справа № 925/455/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФІЛЬТРСЕРВІС "ЗАВОД "ФІЛЬТР"
до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (Відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ")
про стягнення коштів
Секретар судового засідання Клочков А.І.
Позивач - не з`явився;
Відповідач не з`явився.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРФІЛЬТРСЕРВІС "ЗАВОД "ФІЛЬТР", ідентифікаційний код 39539605, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Одеська, 50, офіс 908, звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (Відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ"), ідентифікаційний код 00204033, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, просп. Хіміків, 76.
Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки від 03.12.2021 №228 СЗ у розмірі 407004,56 грн. У позові позивач просив стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір в розмірі 6105,07 грн.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та поставку товару відповідачу за видатковими накладними від 22.12.2021 №1823 та від 31.12.2021 №1855 та неналежне виконання умов договору відповідачем, зокрема неповної та несвоєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 407004,56 грн за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/455/22. Підготовче засідання призначено на 29 червня 2022 року о 09 год. 30 хв.
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
08 червня 2022 року відповідач ПрАТ "ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО" подав до суду заяву про визнання позову (а. с. 28-30), в якій просив суд: 1) прийняти визнання позову відповідачем і задовольнити вимоги позивача в повному обсязі; 2) в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України відстрочити виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення. Щодо відстрочення виконання рішення відповідач зазначив, що підставою для відстрочення виконання рішення є перебування у скрутному фінансовому стані та перебігом опалювального сезону в м. Черкаси, що не дає об`єктивної можливості виконати рішення суду шляхом погашення суми заборгованості відразу після винесення рішення. Обставинами, які змусили відповідача просити відстрочку є соціально значимими та винятковими, а саме: відповідач здійснює виробництво та постачання теплової енергії тепловими мережами та надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів м. Черкаси та є по суті єдиним джерелом надання послуг з опалення та постачання гарячої води. Основним джерелом доходів підприємства є кошти, що надійшли за наданні послуги з опалення та постачання гарячої води. Негативні фінансові результати відповідача є наслідком систематичних неплатежів з боку споживачів м. Черкаси за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, зумовлені їх неплатоспроможністю; Зупинка ТЕЦ може спричинити соціально-економічні та технічні наслідки у вигляді залишення без опалення та гарячої води споживачів всіх категорій м. Черкаси; унеможливить виплату заробітної плати більше ніж 700 працівникам, що призведе до масового звільнення працівників відповідача та виключить можливість підготовки станції до наступного опалювального сезону. Тобто, одночасне погашення заборгованості призведе до втрати відповідачем необхідного резерву (ресурсу), розбалансування його систем, зупинення електроустановок та котлів, втрати можливості належним чином здійснювати взяті на себе зобов`язання та виконання обов`язків щодо надання послуг з опалення, постачання гарячої та виробництва електричної енергії. Враховуючи стратегічне значення ПрАТ "ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО" для територіальної громади міста Черкаси, зважаючи на скрутне фінансове становище підприємства, з метою недопущення ситуації, яка може призвести до зупинення виробничої діяльності, що в свою чергу матиме наслідками залишення без тепла населення міста, школи, дитячі садочки, медичні заклади, бюджетні установи та численні промислові і комерційні об`єкти, відповідач просив суд прийняти визнання позову відповідачем і задовольнити вимоги позивача в повному обсязі. Відстрочити виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення.
У судове засідання 29.06.2022 представники позивача та відповідача не з`явились.
Ухвалою суду від 01.06.2022 явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.
Відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Перевіривши зміст заяви відповідача про визнання позову суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб. Заява про визнання позову від імені відповідача складена та підписана в.о. голови правління О.В. Біда товариства у порядку самопредставництва юридичної особи.
Відповідно до частини 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи визнання позову відповідачем, керуючись частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у справі за результатами підготовчого провадження у підготовчому засіданні без розгляду справи по суті.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення коштів. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; невиконання відповідачем обов`язку оплати поставленого товару; виникнення у позивача права вимагати виконання відповідачем обов`язку оплати товару.
03 грудня 2021 року ПрАТ "ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО" як покупець та ТОВ "УКРФІЛЬТРСЕРВІС "ЗАВОД "ФІЛЬТР" як продавець уклали договір поставки № 228 СЗ (а. с. 5-7), предметом якого є поставка костюмів, штанів, курток, комбінезонів, код за ДК 021:2015 18110000-3 Формений одяг (18113000-4 Виробничий одяг, 18114000-1 Робочі комбінезони) (а. с 5).
У Специфікації № 1 до Договору поставки № 228 СЗ від 03.12.2021 сторони погодили обсяги поставки натільної білизни термостійкої, костюмів, курток, спецодягу водозахисного, штанів, комбінезонів загальною вартістю 407004,56 грн з ПДВ (а. с. 7-10).
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи суд доходить до висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу натільної білизни термостійкої, костюмів, курток, спецодягу водозахисного, штанів, комбінезонів вартістю 407004,56 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними: від 22.12.2021 № 1823 на суму 265893,18 грн з ПДВ та (а. с 12) та від 31.12.2021 № 1855 (а. с. 13).
Транспортування товару здійснено перевізником ТОВ "Віва Трейд", що підтверджується товарно-транспортними накладними № 1823 від 22.12.2021 та № 1855 від 31.12.2021.
На підставі досліджених судом письмових доказів суд доходить висновку про виникнення між позивачем та відповідачем господарського зобов`язання на підставі договору поставки, належне виконання позивачем господарського зобов`язання та умов Договору поставки № 228 СЗ від 03.12.2021.
Згідно з п. 1.2 договору перелік, загальні характеристики, кількість та вартість товару, визначена у специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.2. договору поставки № 228 СЗ від 03.12.2021 оплата товару, визначеного у Специфікації за цим договором, здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня прийняття товару, що підтверджується підписаними сторонами актом приймання - передачі товару.
Відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав та не сплатив за поставлений товар 407004,56 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість, стягнення якої і становило предмет майнових позивача до відповідача.
Враховуючи зміст заяви відповідача про визнання позову вказані вище обставини визнаються відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Під час розгляду справи у суду не виникли обґрунтовані підстави вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, суд доходить до висновку про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня прийняття товару, відповідно до умов, укладеного між сторонами договору.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний спосіб захисту порушеного права, у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, укладеного відповідно до вимог цивільного законодавства України.
Проте, враховуючи, що відповідач порушив умови господарського договору, покладення на нього майнової відповідальності на вимогу позивача у розмірі 407004,56 грн відповідатиме загальним принципам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, вимоги частини 3 статті 7 Закону України Про судовий збір, частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України позивачу слід з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3052,54 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 3052,54 грн.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з частиною 1, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).
Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Незадовільний фінансовий стан, наявність заборгованості споживачів перед відповідачем та збитковість підприємства за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України на переконання суду не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не можуть вважатися тими виключними обставинами, що можуть слугувати підставою для відстрочення виконання рішення.
Відповідач не надав суду доказів неможливості провести розрахунки з позивачем, не надав належних доказів відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, зокрема довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача, довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час; інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва і т.д.).
Поданий відповідачем звіт про фінансові результати за 1 квартал 2022 року не свідчить про об`єктивну неможливість виконати рішення суду та необхідність відстрочення його виконання, а лише відображає відсутність прибутку та від`ємний фінансовий результат (збиток) діяльності товариства у 1 кварталі 2022. Натомість з поданого відповідачем Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.03.2022 суд установив наявність необоротних та оборотних активів, та зокрема грошових коштів на рахунках у банках достатніх для виконання рішення суду.
При розгляді клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду суд також враховує час, що минув з моменту настання строку виконання зобов`язання відповідачем. Зокрема, товар поставлений позивачем відповідачу 21.12.2021 та 31.12.2021. Відповідач повинен був сплатити за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня прийняття товару, відповідно до умов, укладеного між сторонами договору. Отже строк виконання зобов`язання відповідача настав 21.01.2022 та 31.01.2022 і станом на день розгляду справи судом, тобто протягом 6 місяців, відповідач свого обов`язку не виконав.
Відстрочивши виконання рішення, суд не стимулюватиме процедуру погашення заборгованості, а лише сприятиме відповідачу в подальшому порушувати свої зобов`язання. Натомість відстрочення виконання рішення суду буде істотно порушувати майнові інтереси позивача внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах, у тому числі враховуючи стрімкі інфляційні процеси в державі.
Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.
Керуючись статтями 129, 130, 185, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України Про судовий збір, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (Відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ") (ідентифікаційний код 00204033, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, просп. Хіміків, 76) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФІЛЬТРСЕРВІС "ЗАВОД "ФІЛЬТР" (ідентифікаційний код 39539605, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Одеська, 50, офіс 908) 165 977,10 грн (сто шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 10 копійок) 407004,56 грн (чотириста сім тисяч чотири гривні 56 копійок) боргу за поставлений товар та 3052,54 грн (три тисячі п`ятдесят дві гривні 54 копійки) судових витрат зі сплати судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРФІЛЬТРСЕРВІС "ЗАВОД "ФІЛЬТР" (ідентифікаційний код 39539605, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Одеська, 50, офіс 908) з Державного бюджету України судовий збір сплачений на підставі платіжного доручення №1 від 27 травня 2022 року в сумі 3052,54 грн (три тисячі п`ятдесят дві гривні 54 копійки).
4. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (Відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ") про відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2022.
Суддя А.І. Гладун
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Номер документу | 105127592 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Гладун А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні