Рішення

від 05.07.2022 по справі 925/226/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/226/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13 до Товариства з обмеженою відповідальністю Веста ++ про стягнення 4809 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13 звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Веста ++ (далі-відповідач) про стягнення 4880 грн. 54 коп. заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території (управління) та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем, що є власником квартири 37 у багатоквартирному будинку 62 по вул. 30-річчя Перемоги у м. Черкаси, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13, рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13 від 17.01.2017 року щодо сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території (управління) у період з березня 2020 року по січень 2022 року.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області:

від 04.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/226/22 за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику осіб, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи;

від 25.05.2022 року розгляд справи постановлено проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.06.2022 року, запропоновано позивачу подати до суду обґрунтований розрахунок нарахувань на утримання (управління) будинку та прибудинкової території за період з 20.03.2020 по 20.01.2022;

від 17.06.2022 року відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.06.2022 року, повторно повідомлено сторони про розгляд справи, зобов`язано позивача подати до суду обґрунтований розрахунок нарахувань на утримання (управління) будинку та прибудинкової території за період з 20.03.2020 по 20.01.2022; для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю Веста ++ на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Представник позивача подав суду 30.06.2022 року заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 7201/22), в якій повідомив про застосування до відповідача власника квартири 37, що розташована на першому поверсі будинку 62, позовних вимог з урахуванням погодженого рішенням загальних зборів від 17.01.2017 року тарифу у розмірі 3,312 грн. за кв.м., у зв`язку з чим зменшив розмір позовних вимог до суми 4809 грн. 75 коп., які просить стягнути та відшкодувати понесені судові витрати.

В засідання суду 30.06.2022 року сторони явку своїх представників не забезпечили. Позивач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38), причини неявки суду не повідомив. Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечив, ухвали суду від 04.03.2022 року, 25.05.2022 року, 17.06.2022 року, адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 18015, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 341, кв. 20.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом розміщено інформацію про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю Веста ++ на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням у відкритій господарській справі та скористатись своїми правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, вважає його повідомленими належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Заява позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 7201/22 від 30.06.2022 року) судом прийнята до розгляду, стягувана сума заборгованості і відповідно ціна позову становить 4809 грн. 75 коп., та відшкодування судових витрат.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши позовну заяву, заяву позивача по суті справи і з процесуальних питань, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольняє повністю з таких підстав.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що юридична особа позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13, зареєстрована 01.07.2016 року, про що вчинено запис № 10261020000016679, місцезнаходження: 18024, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30 Років Перемоги, буд. 62, ідентифікаційний код юридичної особи 40615888, керівником є Горячева І.А. (а.с. 14-15).

17.01.2017 року загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13 прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 (а.с. 7-11), п.5 якого затверджено обов`язковий щомісячний платіж співвласників ОСББ Перемога 62-13 з 01.01.2017 року на будинки 62, 13 1-й поверх 3грн. 312 коп. за кв.м., 2-9-й поверхи 3 грн. 953 коп. за кв.м.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 300059076 від 18.01.2022 року (а.с. 12) вбачається, що відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю Веста ++ з 16.03.2020 року є власником квартири № 37 загальною площею 67,9 кв.м. у буд. 62 по вул. 30-річчя Перемоги у м. Черкаси про що наявний запис про право власності №35984969.

За уточненим розрахунком позивача, відповідач у період з 20.03.2020 року по січень 2022 року отримував послуги з утримання (управління) будинку та прибудинкової території за адресою: м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 62 на загальну суму 4809 грн. 75 коп. (з урахуванням тарифу за 1 кв.м. 3 грн. 312 коп., щомісячне нарахування склало 3,312 грн. х 67,9 кв.м. = 224 грн. 89коп., за 12 днів березня 2020 року відповідно 87 грн. 06 коп.), які на день подачі позову не оплатив.

Таким чином, предметом спору у справі що розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача, як співвласника об`єднання, вартості послуг з утримання (управління) будинку 62 по вул. 30 Років Перемоги та прибудинкової території у розмірі 4809 грн. 75 коп. за період з 20.03.2020 року по січень2022 року.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 4, ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1, п.п. 3, 4, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 322, 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. Згідно з нормами цього Закону:

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (абз. 2, 4 ч. 1 ст. 1);

об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (ч.ч. 1, 4, 6 ст. 4);

об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку (ч. 1 ст. 6);

статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено умови, наведені в цій статті (ч. 1 ст. 7);

органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього, обрання членів правління об`єднання. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами (ч.ч. 1, 2, 3, 5, 8, п.п. 1, 2 ч. 9, 12, 15, 16, 17, 18, 19, п.п. 6, 7 ч. 20, 21, 22 ст. 10);

співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом (п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 14);

співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням (п.п. 1, 2, 6, 10 ч. 1 ст. 15);

частка в загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (чч1, 2 ст.20);

власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати но відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором. (ст. 22)

особи, винні у: недотриманні вимог цього Закону; порушенні статуту об`єднання та протидії його виконанню; несуть цивільну, кримінальну, адміністративну відповідальність відповідно до закону (п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 29).

Предметом регулювання Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 2).

Нормами цього Закону встановлено, що:

співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 6);

співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (пп. 1, 10 ч. 1 ст. 7);

кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника. (ч. ч. 2, 3 ст. 7);

обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов`язки співвласника. Обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (ч.ч.2,3 ст 8);

співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У пунктах 5,6,13 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка с власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

До житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (стаття 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч.1 ст. 9 стаття 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З вищезазначеного вбачається, що відповідач 16.03.2020 року став власником квартири № 37 загальною площею 67,9 кв.м. в буд. 62 по вул. 30-річчя Перемоги в м. Черкаси, та відповідно став співвласником Об`єднання багатоквартирного будинку Перемога 62-13.

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13 рішенням загальних зборів 17.01.2017 року оформлених протоколом №3 затвердив обов`язковий щомісячний платіж співвласників ОСББ Перемога 62-13 з 01.01.2017 року на будинки 62, 13 1-й поверх 3грн. 312 коп. за кв.м., 2-9-й поверхи 3 грн. 953 коп. за кв.м., який залишається чинним і на момент звернення позивача до суду.

Позивач у період з 20.03.2020 року по січень 2022 року надав послуги з утримання будинку 62 по вул. 30-річчя Перемоги в м. Черкаси та прибудинкової території (управління), які відповідач не оплатив, розмір заборгованості на суму 4809 грн. 75 коп. (з урахуванням тарифу за 1 кв.м. 3 грн. 312 коп., щомісячне нарахування склало 3,312 грн. х 67,9 кв.м. = 224 грн. 89коп., за 12 днів березня 2020 року відповідно 87 грн. 06 коп.) позивачем підтверджено поданими доказами.

Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу зі сплати боргу з утримання будинку та прибудинкової території (управління) суд визнає обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 4809 грн. 75 коп.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь якій стадії судового процесу;

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує наступне.

У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, позов суд задовольняє повністю.

Платіжним дорученням № 1831від 08.02.2022 року позивачем сплачено 2481 грн. судового збору за подання позову.

Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2250 грн., представник позивача адвокат Савоста С.В. надав суду: копію договору про надання правової допомоги №13/02/22 від 14.02.2022 року, укладеного позивачем з адвокатом Савостою С.В.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.10.2021 року; ордер серії СА №1027096 від 23.02.2022 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.02.2022 року на суму 2250 грн.; копію платіжного доручення № 1851 від 30.03.2022 року про сплату позивачем на користь адвоката Савости С.В. 2250 грн. на підставі договору про надання правової допомоги №13/02/22 від 14.02.2022 року.

Судом враховано, що між позивачем Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13, як клієнтом, та адвокатом Савостою Сергієм Васильовичем укладено договір про надання правової допомоги № 13/02/22 від 14.02.2022 року, в якому сторони погодили зокрема наступне:

п. 9. робота адвоката оплачується погодинно, з урахуванням вартості 1 години роботи 1500 грн. без ПДВ за домовленістю між сторонами правова допомога може надаватися безоплатно. Факт надання правової допомоги за цим договором підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт (наданих послуг);

п. 10. клієнт перераховує кошти адвокату протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг).

Акт прийняття-передачі наданих послуг №1 від 18.02.2022 року укладеного до договору про надання правової допомоги № 13/02/22 від 14.02.2022 року вказує про підготовку та написання позовної заяви адвокатом Савостою С.В., кількість витраченого часу 1,5 год. з розрахунку погодженої п. 9 договору ціни за 1 годину 1500 грн. на суму 2250 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на сторону відповідача.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2250 грн., а разом 4731 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Веста ++, код ЄДРПОУ 38368920, місцезнаходження: 18015, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 341, кв. 20 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перемога 62-13, код ЄДРПОУ 40615888, місцезнаходження: 18024, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30 Років Перемоги, буд. 62 4809 грн. 75 коп. боргу та 4731 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 06.07.2022 року.

СуддяВ.М. Грачов