Рішення

від 06.07.2022 по справі 927/11/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2022 року м. Чернігів справа № 927/11/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву за позовом: Чернігівської районної ради Чернігівської області,

вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14027; e-mail: chernihiv-rayrada@ukr.net;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд",

юридична адреса: вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14027; проспект Миру, 235-а, м. Чернігів;

предмет спору: про стягнення 6286,49грн

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 Чернігівською районною радою Чернігівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" (далі - ТОВ "Нікирбуд") про стягнення 6286,49 грн, з них: 5706,89 грн заборгованості по сплаті орендної плати за користування нежитловим приміщенням за період з серпня по листопад 2020 року на підставі договору оренди № 62 від 26.04.2019 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району Чернігівської області (далі - Договір № 62), разом з додатковою угодою № 1 від 30.11.2020 до нього; 579,60 грн відшкодування витрат з обслуговування та експлуатації будівлі (в частині земельного податку) за період з жовтня по листопад 2020 року на підставі договору оренди № 62-1 від 26.04.2019 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна, разом з додатковою угодою № 1 від 30.11.2020 до нього (далі Договір № 62-1).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договорів № 62 та № 62-1 в частині своєчасної сплати орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням та відшкодування витрат на утримання орендованого майна (в частині земельного податку).

Ухвалою суду від 12.01.2022, на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 7 календарних днів з дня її вручення для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:

- обґрунтованого розрахунку заборгованості з орендної плати в період з серпня по листопад 2020 року (окремо по кожному місяцю), виходячи з базового місяця розрахунку орендної плати (березень 2019 року), погодженого додатком №2 до Договору №62, з урахуванням застосованих індексів інфляції за весь період дії Договору №62 (пункти 3.5. та 3.6.), з відображенням усіх часткових оплат, зарахованих у спірний період (що документально підтверджені);

- витягу з діючої Методики (в частині розподілу орендної плати між орендодавцем та районним бюджетом);

- належним чином засвідчених копій актів-рахунків: №10200369 від 16.11.2020 (за жовтень 2020 року); №11200369 від 17.12.2020 (за листопад 2020 року); №10200367 від 16.11.2020 (за жовтень 2020 року); №11200367 від 17.12.2020 (за листопад 2020 року); №10200370 від 16.11.2020 (за жовтень 2020 року); №11200370 від 17.12.2020 (за листопад 2020 року) (з доказами їх направлення, та отримання відповідачем).

Ухвала суду від 12.01.2022 вручена повноважному представнику позивача Савченко 14.01.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1400054025060. З наведеного слідує, що граничний строк для усунення недоліків даної позовної заяви спливає 21.01.2022.

21.01.2022, в межах строку встановленого ухвалою від 12.01.2022, позивачем подано заяву про усунення недоліків б/н від 21.01.2022, до якої додано перераховані вище документи.

Ухвалою суду від 25.01.2022 (суддя А.В. Романенко) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №927/11/22; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам встановлено процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, зокрема відповідачу - 15 календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву на позов; позивачу - 7 календарних днів з дня отримання відзиву, для подачі відповіді на відзив; відповідачу - 7 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, для подачі заперечень.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 25.01.2022, направлена на адресу відповідача вул. Шевченка, 48, м. Чернігів отримана ним 16.02.2022 згідно поштового повідомлення № 1400054045800.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 25.01.2022, направлена на адресу відповідача проспект Миру, 235-а, м. Чернігів, повернулась неврученою з відміткою відділу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Враховуючи приписи діючого законодавства України, останнім днем розгляду даної позовної заяви є 28.03.2022 (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків).

Разом з тим, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За наявною на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області інформацією, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Черкаської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей" відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема Господарського суду Чернігівської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 25 квітня 2022 року.

На підставі розпорядження від 03.05.2022 № 02-01/45/22 керівника апарату Господарського суду Чернігівської області "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/11/22" був призначений повторний автоматичний розподіл справи № 927/11/22, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.

Ухвалою від 09.05.2022 суд прийняв до розгляду справу № 927/11/22 за позовом Чернігівської районної ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" про стягнення 6 286 грн. 49 коп.

Ухвала від 09.05.2022, направлена на адресу відповідача вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, повернулась неврученою з відміткою відділу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 09.05.2022, є такою, що отримана відповідачем 17.05.2022 (дата відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), а тому відповідач є таким, що належним чином був повідомлений про розгляд даної справи.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальним правом на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін останні не скористались.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

26.04.2019 року між Чернігівською районною радою Чернігівської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" (орендар) укладено Договір оренди №62 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ Чернігівського району Чернігівської області (далі - Договір №62).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.1.1. Договору №62 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі Майно) в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району та перебуває в оперативному управління районної ради і знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 48. Нежитлове приміщення, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 35,0 м2, у т.ч. корисна площа 25,9 м2, що розташоване на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі. Вхід в приміщення здійснюється через площі спільного користування.

Пунктом 3.1. Договору №62 сторони узгодили, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який Орендар вносить Орендодавцю незалежно від наслідків діяльності Орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання - передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.

Відповідно до п. 3.2. Договору №62, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за землю, податок на додану вартість.

Згідно п. 3.3. Договору №62 розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл та селищ Чернігівського району, затвердженої рішенням районної ради від 26.12.2018 року.

Відповідно до Методики орендна плата спрямовується за оренду нерухомого майна - 70% орендної плати - орендодавцю, 30% - до районного бюджету.

За пунктом 3.4. Договору №62 розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено в Додатку № 2 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною і становить за базовий місяць розрахунку (березень 2019 року) - 2143,80 грн. Орендна плата за перший (травень 2019 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень та травень 2019 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.5. Договору №62 встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції місяця, за який проводиться розрахунок.

Відповідно до п. 3.6. Договору №62 орендну плату орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно, у п`ятиденний термін з дня отримання акта-рахунку виставленого Орендодавцем, у співвідношенні встановленому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл та селищ Чернігівського району, затвердженого чинним рішенням Чернігівської районної ради.

Пунктом 3.7 Договору №62 сторони погодили, що орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 3.9. Договору №62, у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від Обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, Орендодавцю.

Відповідно до п. 5.1.3. Договору №62, в обов`язки Орендаря входить своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Згідно з пунктом 8.1.2. Договору №62, Орендодавець має право відмовитися від цього Договору і вимагати повернення орендованого Майна у разі несплати Орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд, або допущення заборгованості з орендної плати у сумі, що перевищує сумарний розмір орендної плати за останні три місяці. У разі відмови Орендодавця від договору, Договір є розірваним з дати одержання повідомлення Орендодавця про відмову від цього договору.

У відповідності до п. 10.1 Договір №62 набирає чинності з 01.05.2019 до 01.04.2022 року, а в частині фінансових зобов`язань - до їх повного виконання.

Пунктами 10.3 та 10.4 Договору №62 сторони погодили, що договір може бути розірвано Орендодавцем в односторонньому порядку за наявності підстав, передбачених цим Договором, а також за згодою сторін або на вимоґу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України. У разі дострокового припинення Договору сторони зобов`язані завчасно попередити про це в письмовій формі.

У відповідності до п. 10.6 після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано Орендодавцю за Актом приймання-передачі. За час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного Договору до передачі приміщення за Актом, Орендар зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

26.04.2019 сторони підписали Акт приймання-передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ Чернігівського району, розташованого за адресою м. Чернігів, вул.Шевченка,48, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 35,0 м2, у т.ч. корисна площа 25,9 м2, що розташоване на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі по вул.Шевченка,48 у м. Чернігові.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами мали місце правовідносини з оренди нерухомого майна, що врегульовані положеннями §5 глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), §1 та §4 глави 58 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено частинами 1 та 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

За частиною 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджується, що в оплатному користуванні відповідача з 26.04.2019 року знаходилось нерухоме майно: нежитлове приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району та перебуває в оперативному управління районної ради і знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 48, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 35,0 м2, у т.ч. корисна площа 25,9 м2, що розташоване на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі.

30.11.2020 Чернігівська районна рада Чернігівської області та ТОВ "Нікирбуд" підписати додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ Чернігівського району №62 від 26.04.2019 щодо дострокового розірвання Договору оренди нежитлового приміщення, яке розташоване на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 35,0 м2, корисна площа 25,9 м2, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул.Шевченка,48, з 01.12.2020. Сторони узгодили, що 30.11.2020 є останнім днем оренди нежитлового приміщення за договором. Сторони підтвердили, що на момент розірвання договору у орендаря є заборгованість з орендної плати за липень-жовтень та листопад 2020 року 7440,53 грн. Рахунки на оплату орендної плати за листопад 2020 будуть виставлені орендодавцем до 20.12.2020, які орендар зобов`язаний сплатити у п`ятиденний термін з дня отримання.

30.11.2020 сторони підписали Акт приймання-передачі нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ Чернігівського району, згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв із орендного користування нежитлове приміщення, яке розташоване на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 35,0 м2, корисна площа 25,9 м2, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул.Шевченка,48.

Відповідач в повному обсязі обов`язок зі сплати орендної плати за весь час користування об`єктом оренди не виконав, виставлені до сплати відповідачу наступні рахунки-акти не оплатив:

1. По рахункам на 70% орендної плати Чернігівській районній раді Чернігівської області:

За жовтень 2020 року - 1 566,10 грн. (акт-рахунок № 10200369 від 16.11.2020, направлений листом від 16.11.2020 № 01-03/974, отриманий 17.11.2020 та частково оплачений 16.12.2020 у розмірі 122,52 грн);

За листопад 2020 року - 1 586,45 грн. (акт-рахунок № 11200369 від 17.12.2020, направлений листом від 17.12.2020 № 01-03/1089, отриманий 25.01.2021, не сплачений).

Загальна сума боргу по рахункам на 70% орендної плати складає 3 030,03 грн.

2. По рахункам на 30% орендної плати Чернігівській районній раді Чернігівської області (в районний бюджет):

За серпень 2020 року - 661,23 грн. (акт-рахунок № 8200367 від 16 вересня 2020 року, направлений листом від 17.09.2020 № 01-83/815, отриманий 18.09.2020 , не сплачений);

За вересень 2020 року - 664,54 грн. (акт-рахунок № 9200367 від 13 жовтня 2020 року, направлений листом від 16.10.2020 № 01-03/861, отриманий 19.10.2020, не сплачений);

За жовтень 2020 року - 671,18 грн. (акт-рахунок № 10200367 від 16 листопада 2020 року, направлений листом від 16.11.2020, № 01-03/974, отриманий 17.11.2020, не сплачений);

За листопад 2020 року - 679,91 грн. (акт-рахунок № 11200367 від 17 грудня 2020 року, направлений листом від 17.12.2020 № 01-03/1089, отриманий 25.01.2021, не сплачений).

Загальна сума боргу по рахункам на 30% орендної плати складає 2 676,86 грн.

Таким чином, загальний борг TOB "Нікирбуд" по Договору оренди № 62 від 26.04.2019 становить 5 706,89 грн.

Зважаючи на той факт, що свої зобов`язання по оплаті орендної плати за Договором оренди №62 відповідачем виконано лише частково, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

26.04.2019 між Чернігівською районною радою Чернігівської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" (орендар) було укладено Договір про відшкодування Орендарем витрат Орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна № 62-1 (далі - Договір №62-1).

Відповідно до п. 1.1. Договору №62-1, Орендодавець забезпечує обслуговування та експлуатацію будівель по вул. Шевченка, 48 у м. Чернігові, частину з яких орендує Орендар, зокрема: нежитлове приміщення, загальною площею 35,0 м2, що розташоване на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі. Орендодавець забезпечує утримання прибудинкових територій.

Пунктом 1.2. Договору №62-1 встановлено, що Орендар бере участь у витратах Орендодавця та сплачує за спожиті комунальні послуги (електроенергію, водопостачання та водовідведення, теплопостачання), експлуатаційні витрати (охорону приміщення; вивіз побутових відходів та їх знешкодження; обслуговування внутрішньо- будинкової системи: електро-, водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, мережі Інтернет; здійснення поточних ремонтів, освітлення місць спільного користування; прибирання прибудинкової території, тощо), відшкодовує за користування земельною ділянкою, у порядку і в спосіб, визначений умовами цього Договору та чинним законодавством України.

Згідно п.1.3. Договору №62-1, відшкодування витрат здійснюється у зв`язку з виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 62 від 26 квітня 2019 року, укладеного між Орендодавцем та Орендарем.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №62-1, Орендар відшкодовує витрати Орендодавцю, зазначені у пункті 1.2., розділу 1 цього Договору, які розподіляються між сторонами та визначаються пропорційно орендованій площі.

Пунктом 2.2.1. сторони узгодили, що Орендар зобов`язується відшкодовувати Орендодавцю витрати, що зазначені в пункті 1.2. цього Договору, в семиденний термін з дня отримання акта-рахунку від Орендодавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошового зобов`язання, Орендар сплачує Орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення - 3% річних від заборгованої суми та пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки (п.2.3 Договору №62-1).

30.11.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору від 26.04.2019 №62-1 про відшкодування Орендарем витрат Орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна, згідно умов якої вирішили достроково розірвати Договір про відшкодування Орендарем витрат Орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна - нежитлового приміщення, яке розташоване на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 35,0 м2, корисна площа 25,9 м2, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул.Шевченка,48, з 01.12.2020. Сторони узгодили, що 30.11.2020 є останнім днем оренди нежитлового приміщення за договором. Сторони підтвердили, що на момент розірвання договору у орендаря є заборгованість по сплаті за комунальні послуги та на утримання орендованого майна: теплопостачання - 474,01грн за листопад 2020 року; електропостачання - 275,72 грн за листопад 2020 року; охорона приміщень - 359,58 грн за листопад 2020 року; вивіз та знешкодження сміття - 19,08 грн за листопад 2020 року; земельний податок - 977,73 грн за листопад 2020 року. Рахунок за листопад 2020 року на оплату відшкодування орендарем витрат орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна: за теплопостачання, водопостачання, водовідведення та стічні води, охорону приміщень, вивіз та знешкодження сміття буде виставлений орендодавцем до 20 грудня 2020 року, який орендар зобов`язаний сплатити у п`ятиденний термін з дня отримання.

Як свідчать матеріали справи відповідач свої зобов`язання за договором №62-1 виконав частково, у зв`язку з чим у Чернігівської районної ради Чернігівської області виникла необхідність у зверненні з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Заборгованість відповідача за Договором №62-1, станом на день звернення з даним позовом до суду становить:

за земельний податок - у загальній сумі 579,60 грн., з них:

за жовтень 2020 року - 253,69 грн (акт-рахунок № 10200370 від 16.11.2020, направлений листом від 16.11.2020 № 01-03/974, отриманий 17.11.2020 та частково оплачений 24.12.2020 у розмірі 72,73 грн);

за листопад 2020 року - 325,91 грн (акт-рахунок № 11200370 від 17.12.2020, направлений листом від 17.12.2020 № 01-03/1089, отриманий 25.01.2021, не сплачений).

Таким чином, заборгованість TOB "Нікирбуд" по земельному податку за Договором відшкодування № 62-1 від 26.04.2019 року станом на день звернення з даним позовом до суду становить 579,60 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач надав гарантійний лист від 06.08.2021 року, згідно якого гарантував погашення заборгованості за оренду майна, відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат за договорами № 62 від 26.04.2019 та № 62-1 від 26.04.2019 року до 30.09.2021 року.

Проте, станом на день звернення з даним позовом до суду, заборгованість за оренду майна, відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат за договорами № 62 від 26.04.2019 та № 62-1 від 26.04.2019 року відповідачем не погашена, у зв`язку з чим у позивача виникла необхідність в зверненні з даним позовом до суду.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати та відшкодування земельного податку. Доказів повного або часткового погашення заборгованості перед позивачем відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5706,89 грн заборгованості по орендній платі та 579,60 грн заборгованості з відшкодування земельного податку, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 2270,00 грн. судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.

Щодо судових витрат на правову допомогу суд зазначає наступне: в якості доказів здійснення відповідних витрат у розмірі 7000,00 грн. позивачем долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 2021/35 від 15.12.2021, Акт від 22.12.2021 №2021/36 приймання-передачі наданих послуг (по договору про надання правової допомоги від 15.12.2021) та платіжне доручення № 1324 від 22.12.2021.

Як встановлено судом та вбачається з поданих доказів, 15.12.2021 між Чернігівською районною радою Чернігівської області та адвокатом Тарабаньком Дмитром Миколайовичем укладено договір про надання правової допомоги № 2021/35.

Відповідно до п. 1.1. даного договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: складання позовної заяви (також додатково за потреби представництво клієнта в суді першої інстанції) та надання юридичних консультацій щодо боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" за договором оренди №62 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району Чернігівської області та за договором №62-1 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна від 26.04.2019 року. Адвокат діє без обмеження повноважень.

Пунктом 4.2. договору про надання правової допомоги визначено, що розмір гонорару є договірною ціною сторін. За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1 договору клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 7000,00 грн, з яких 4000,00 грн без ПДВ - складання проекту позовної заяви (додатково за потреби, представництво в суді першої інстанції) щодо боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" за договором оренди №62 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району Чернігівської області від 26.04.2019 та за договором №62-1 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна від 26.04.2019 року (ДК 021:2015 79110000-8 «Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва»); 3000,00 грн без ПДВ надання юридичних консультацій по справі щодо стягнення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" за договором оренди №62 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району Чернігівської області від 26.04.2019 та за договором №62-1 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна від 26.04.2019 року (ДК 021:2015 79110000-8 «Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва»).

Згідно з п.5.1. договору про надання правової допомоги грошові розрахунки здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України на розрахунковий рахунок адвоката на підставі належним чином підписаного сторонами Акту наданих послуг протягом 7 робочих днів.

На підтвердження сплати послуг на правову допомогу позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №1324 від 22.12.2021 на суму 7000,00 грн з призначенням платежу - опл. за правову доп. зг. акту №2021/35 від 22.12.2021, дог. №2021/35 від 15.12.2021.

Так, на підтвердження факту та обсягів наданих послуг, позивач подав Акт від 22.12.2021 №2021/36 приймання-передачі наданих послуг (по договору про надання правової допомоги від 15.12.2021), відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:

- склав проект позовної заяви (додатково, за потреби, представництво в суді першої інстанції) щодо боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" за договором оренди №63 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району Чернігівської області від 26.04.2019 та за договором №63-1 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна від 26.04.2019 року на суму 4000,00 грн;

- надав юридичні консультації по справі щодо стягнення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" за договором оренди №63 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району Чернігівської області від 26.04.2019 та за договором №63-1 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю за комунальні послуги та на утримання орендованого майна від 26.04.2019 року на суму 3000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 7000,00грн.

Поданий Акт від 22.12.2021 №2021/36 судом не приймається до уваги, оскільки він стосується надання послуг щодо стягнення заборгованості по іншим договорам ніж ті, які є підставою позову у даній справі.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, непов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення, суд дійшов висновку про неприйнятність заявленої до стягнення суми з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також доведеність таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги адвокатом надані послуги зі складання проекту позовної заяви та надані юридичні консультації на загальну суму 7000,00грн.

Суд вважає, що такі витрати не відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи ціну позову 6286,49 грн.

Враховуючи викладене, підлягають до стягнення з відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Чернігівської районної ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" про стягнення боргу 6286,49 грн, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікирбуд" (код ЄДРПОУ 39832757, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14027) на користь Чернігівської районної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 24843051, вул. Шевченка, 48 м.Чернігів,14027) 5706,89 грн заборгованості за Договором № 62, 579,60 грн заборгованості за Договором №62-1, 2270,00 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2022.

Суддя А.С.Сидоренко