ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/482/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третіх осіб - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Катіон"
про ухвалення додаткового рішення
до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/482/21
за позовом Акціонерного товариства "Катіон"
до Хмельницької міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Приватна фірма "Вуд",
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тапі"
про визнання протиправним і скасування пункту 7 рішення № 45 Хмельницької міської ради від 12.07.2017,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2021 у справі № 924/482/21 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 7 рішення № 45 шістнадцятої сесії Міськради від 12.07.2017 про "Припинення публічному акціонерному товариству "Катіон" права користування земельною ділянкою площею 20584 кв.м, наданої в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.1999 серія ІІ-ХМ № 001317 та передати її в запас міста". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 924/482/21 вищезазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
За результатами перегляду справи № 924/482/21 у касаційному порядку постановою Верховного Суду від 15.06.2022 касаційну скаргу АТ "Катіон" задоволено. Скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2021 у цій справі залишено в силі.
22.06.2022 до Верховного Суду надійшла заява АТ "Катіон" про ухвалення додаткового рішення (надіслана до Суду 17.06.2022 засобами поштового зв`язку), у якій заявник просить стягнути з Хмельницької міської ради на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надав копії договору про надання правової допомоги № 25/01/21 від 25.01.2021, додатку 1 до договору № 25/01/21 від 25.01.2021, додаткової угоди № 3 від 17.12.2021, рахунків-фактур від 17.12.2021 та 16.06.2022, акта прийому-передачі наданих послуг від 16.06.2022, виписок з рахунку від 17.06.2022.
Відповідач у запереченнях щодо розподілу судових витрат просить відмовити у задоволенні заяви Позивача у повному обсязі, оскільки, на його думку, у даному випадку заявником не надано достатніх належних доказів щодо часу, виконання відповідних робіт.
Розглянувши вищезазначену заяву та заперечення на неї, а також дослідивши матеріали даної справи, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та його невід`ємною складовою.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом договору про надання правової допомоги № 25/01/21 від 25.01.2021 Клієнт (АТ "Катіон") доручає, а Виконавець (Адвокатське об`єднання "Сергійчук та партнери") бере на себе зобов`язання надавати комплексну юридичну (правову) допомогу Клієнту з усіх питань, які потребують спеціальних правових знань при вирішенні майнових та немайнових спорів шляхом представництва інтересів Клієнта в усіх судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та/або іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 3 від 17.12.2021 до договору про надання правової допомоги сторони погодили, що незалежно від умов договору та додатків до нього, загальна вартість послуг за цим договором щодо оскарження в Касаційному господарському суді Верховного Суду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі №924/482/21, в тому числі представництва, становить 10 000,00 грн.
З копії акта прийому-передачі наданих послуг від 16.06.2022 убачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв послуги на суму 10 000,00 грн (підготовка касаційної скарги - 5 000,00 грн, участь у судових засіданнях (2 засідання по 2 500,00 грн) - 5 000,00 грн).
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, заявник своєчасно відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України звернувся із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також надав докази про понесення відповідних витрат.
Водночас, Відповідачем не наведено достатньо доводів та заперечень, що спростовували б вимоги Позивача та надані ним докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до практики ЄСПЛ, яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Ураховуючи викладене, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що вимоги АТ "Катіон" про відшкодування витрат є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, відповідають критеріям, визначеним статтею 126 Господарського процесуального кодексу України і такими, що підлягають задоволенню. Сума вартості правової допомоги за представництво інтересів у суді касаційної інстанції, яку має відшкодувати Відповідач на користь Позивача, становить 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Акціонерного товариства "Катіон" про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/482/21задовольнити.
2. Стягнути з Хмельницької міської ради на користь Акціонерного товариства "Катіон" 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Зуєв Судді І. С. Берднік В. Г. Суховий
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2022 |
Оприлюднено | 08.07.2022 |
Номер документу | 105127674 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні