Рішення

від 06.07.2022 по справі 120/2963/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 р. Справа № 120/2963/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в місті Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Війтівське" в особі його засновника та власника ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Війтівське" (далі ПСП «Війтівське», позивач) в особі його засновника та власника ОСОБА_1 до Бершадської міської ради (далі міська рада, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Заявлені позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Бершадської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що утримання депутатів при голосуванні за прийняття відповідного рішення за результатами розгляду його заяви не є належною поведінкою органу місцевого самоврядування, який в цьому випадку має прийняти одне із двох визначених законом рішень: або надання відповідного дозволу, або відмову у наданні такого із аргументацією причин відмови.

За таких обставин позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги шляхом: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою Рибака Л.М., який діє в інтересах ПСП «Війтівське», про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов`язання Бершадської міської ради повторно розглянути відповідну заяву позивача та прийняти з цього приводу рішення.

Окрім того, позивач в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у даній справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

Ухвалою суду від 29.03.2022 дану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу у встановлений судом строк конкретизувати виклад обставин, якими останній обґрунтовує свої вимоги.

На виконання вимог суду позивачем 18.04.2022 подано уточнений адміністративний позову.

Надалі, ухвалою від 25.04.2022 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

20.05.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Так, заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2019 по справі № 120/211/19-а Бершадською міською радою було підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» який внесено на розгляд 15 сесії 8 скликання міської ради. Однак, дане рішення за основу та в цілому не було прийняте у зв`язку із небажанням депутатів його підтримувати через неповноту наданих заявником документів. Про наведені обставини керівника ПСП «Війтівське» Рибака Л.М. було повідомлено листом від 11.11.2021 за № 01-14/4201 та запропоновано усунути недоліки заяви шляхом подання додаткових документів.

З огляду на це відповідач вважає, що з його боку жодної бездіяльності допущено не було, а неприйняття рішення щодо заяви ПСП «Війтівське» не позбавляє останнього права повторно звернутися із відповідною заявою щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Окремо відповідач наголошує на тому, що норми ст. 116, ч. 6, 7 ст. 118, 122 ЗК України не стосуються спірних правовідносин, оскільки врегульовують питання безоплатної передачі громадянам (фізичним особам) у власність земельних ділянок а не питання передачі земельних ділянок для юридичних осіб з метою здійснення будівництва комерційної нерухомості.

Відтак, на думку відповідача, позивачем не доведено та не підтверджено будь-якими доказами допущений факт протиправної бездіяльності міської ради, у зв`язку з чим вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а тому в позові просить суд відмовити.

24.05.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній просить відхилити аргументи відповідача та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2019 по справі № 120/211/19-а, яке набрало законної сили, зобов`язано Бершадську міську раду розглянути заяву ПСП "Війтівське" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради №187 від 21.08.1995 року на черговій сесії Бершадської міської ради.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем був підготовлений проект рішення Бершадської міської ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» який був внесений на розгляд 15 сесії 8 скликання міської ради, що відбулась 01.10.2021.

Втім, за результатами поіменного голосування щодо вказаного проекту рішення "за" проголосували 7 депутатів, "утримались" - 10 депутатів, "проти" - 2 депутати, не голосувало 2 депутата, у зв`язку з чим рішення міською радою не було прийнято. Наведені обставини підтверджуються витягом із протоколу пленарного засідання 15 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 01.10.2021.

В подальшому, як з`ясовано судом, 12.10.2021 представник ПСП «Війтівське» Рибак Л.М. вкотре звернувся до Бершадської міської ради із заявою, в якій просив повторно розглянути на черговій сесії питання про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до рішення Бершадської міської ради від 21.08.1995 року.

У відповідь на вказане звернення Бершадська міська рада листом від 11.11.2021 № 01-14/4201 повідомила позивача про те, що за результатами розгляду його заяви було з`ясовано, що до неї додані не всі належні документи необхідні для підготовки проекту рішення відповідно до Регламенту ради, у зв`язку з чим відсутні підстави для включення такого питання до порядку денного сесії міської ради. Додатково роз`яснено позивачу, що після усунення виявлених недоліків та надання необхідних документів міська рада зобов`язується підготувати проект рішення та включити таке питання до порядку денного наступної сесії.

Позивач вважає, що відповідач мав прийняти одне з двох рішень: про надання або про відмову у наданні йому відповідного дозволу. Неприйняття рішення за наслідками розгляду його заяви, на думку позивача, вказує на бездіяльність відповідача, з позовом про оскарження якої він звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

За змістом статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Як зазначено у частинах 1, 2 статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 розділу ІV ЗК України.

Так, згідно із частинами 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.

Як встановлено судом, за наслідком розгляду заяви (клопотання) позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Бершадською міською радою на пленарному засіданні, яке відбулось 01.10.2021, не було прийнято жодного із передбачених законом рішення щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою чи відмови у його надані.

Згідно із витягом з протоколу відкритого поіменного голосування 15 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 01.10.2021 та результатами поіменного голосування з питання "Про надання дозволу на виготовлення ПСП «Війтівське» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» судом з`ясовано, що за даний проект рішення "за" проголосували 7 депутатів, "утримались" - 10 депутатів, "проти" - 2 депутати, не голосувало 2 депутата. Тобто, рішення прийнято не було.

Відтак, із наведеного вбачається, що за наслідком розгляду заяви (клопотання) позивача відповідачем, як суб`єктом земельних правовідносин, не було прийнято жодного акту ради у формі рішення (ані позитивного рішення щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою ані відмови у його надані), що суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 454/160/17 сформовано правовий висновок про те, що протокол сесії ради як і витяг з протоколу засідання ради відображають лише результати голосування, однак мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

Суд вважає, що у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу не прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні положень Земельного кодексу України.

Більше того, суд враховує, що і повторна заява позивача від 11.10.2021 про розгляд на черговій сесії Бершадської міської ради питання «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» також не була розглянута у визначений Земельним кодексом України спосіб, адже надіслання позивачу листа відмови від 11.11.2021 № 01-14/4201 щодо неможливості включення відповідного питання до порядку денного сесії міської ради не може вважатися належним вирішенням відповідного питання органом місцевого самоврядування, як суб`єктом владних повноважень.

Що ж до викладених у такому листі доводів відповідача, то суд звертає увагу останнього, що Земельний кодекс України не пов`язує вирішення відповідною міською радою питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви (клопотання) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою із фактом проходження проекту такого рішення в органах та підрозділах міської ради.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 826/3163/16. Ба більше, Верховний Суд у згаданій постанові додатково зазначив, що у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом строку.

В даному ж випадку відповідач роблячи висновок про недоліки поданої позивачем заяви в частині ненадання усіх належних документів, необхідних для її розгляду, в адресованому позивачу листі від 11.11.2021 № 01-14/4201 взагалі не визначив та не конкретизував перелік тих документів, які були необхідні міській раді для прийняття відповідного рішення, тим самим фактично поставив позивача у стан невизначеності у питанні усунення існуючих, на думку відповідача, недоліків.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, як уже наголошувалось судом вище, ні витяг з протоколу засідання ради від 01.10.2021, ні лист від 11.11.2021 № 01-14/4201 за підписом секретаря Бершадської міської ради не можуть вважатися належною відмовою у задоволенні заяв позивача з ініційованого ним земельного питання та вважатися рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою має оформлятись розпорядчим індивідуальним правовим актом, у цьому випадку рішенням Бершадської міської ради. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Більше того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Верховний Суд у іншій постанові №580/704/21 від 23.11.2021 вказав на те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або відмову у його наданні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.

Отже, оскільки Бершадською міською радою не прийнято жодного рішення визначеного Земельним кодексом України (про надання чи про відмову у наданні дозволу) за наслідками розгляду заяви (клопотання) позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач у своїй поведінці допустив бездіяльність, яка виходячи із обставин справи є протиправною.

Додатково слід зазначити, що під час розгляду справи суд не вдається до оцінки підстав, за яких відповідач вважає за неможливим задоволення заяви (клопотання) позивача про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою, викладених у відзиві на позовну заяву. В цьому випадку суд враховує, що оскільки відповідач не приймав мотивованого рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яке могло б бути предметом перевірки судом, тому в межах цієї адміністративної справи посилатись на ті докази чи обставини, які б могли слугувати підставою для такої відмови, міська рада згідно ч. 2 ст. 77 КАС України не може.

Щодо вимог позивача зобов`язального характеру, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Наведене кореспондується із повноваженнями суду при вирішенні справи. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не прийнято по суті жодного з рішень за результатами розгляду клопотання позивача: про надання або відмову у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

При цьому рішення про надання такого дозволу є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність відповідача при розгляді заяви (клопотання) позивача, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання Бершадської міської ради повторно розглянути заяву (клопотання) Рибака Л.М., який діє в інтересах ПСП «Війтівське», про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: вулиця Першотравнева у місті Бершадь Вінницької області та прийняти за результатами її розгляду рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Відносно інших доводів відповідача про неможливість розгляду ініційованого позивачем земельного питання в період дії на території держави воєнного стану то суд зважає на таке.

Так, дійсно, на момент ухвалення цього судового рішення в Україні діє воєнний стан.

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні за визначених підстав в умовах якого допускається тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Одне із таких обмежень встановлено Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року яким внесені зміни до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

В той же час суд враховує, що за даним судовим рішенням на відповідача покладається саме обов`язок повторного розгляду поданого позивачем клопотання (а не надання дозволу), що прямо не забороняється вищевказаним правовими приписами та лише додатково підтверджує обґрунтованість обраного судом способу захисту порушених прав позивача.

Позивач також просить суд на підставі ст. 382 КАС України встановити судовий контроль та зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов`язком.

В силу положень ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов`язальній частині, суд не вбачає достатніх підстав для покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КАС України.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати в сумі 2481 грн., які сплачені згідно квитанції АТ «Укрсиббанк» № 14 від 17.03.2022, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бершадської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою Рибака Леоніда Мотельовича, який діє в інтересах Приватного сільськогосподарського підприємства «Війтівське», про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: вулиця Першотравнева у місті Бершадь Вінницької області.

Зобов`язати Бершадську міську раду повторно розглянути заяву Рибака Леоніда Мотельовича, який діє в інтересах Приватного сільськогосподарського підприємства «Війтівське», про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти за результатом розгляду такої заяви відповідне рішення із урахуванням висновків суду в цій справі.

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Війтівське» понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 07.07.22.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Війтівське» (місцезнаходження: вул. Чайковського, 6, кв. 12, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 03733619);

Відповідач: Бершадська міська рада (місцезнаходження: вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 04051033).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович