Рішення

від 06.07.2022 по справі 140/3627/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3627/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Новотрейд Основа» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Новотрейд Основа» (далі ТзОВ «Новотрейд Основа») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000053/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000054/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000055/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000056/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000057/2, від 07 вересня 2021 року №UA205030/2021/000062/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000064/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000065/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що ТзОВ «Новотрейд Основа» на умовах зовнішньоекономічного договору від 02 серпня 2021 року №2-21 придбало у компанії «Joint Stock Company «Bedryste» прокат плоский з вуглецевої сталі (товар) для подальшого імпорту в Україну. Декларантом для митного оформлення імпортованого товару до Волинської митниці було подано митні декларації (МД) №UA205030/2021/021040 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021041 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021047 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021049 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021056 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021500 від 07 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021577 від 07 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021605 від 08 вересня 2021 року, а разом із ними на виконання положень частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) - документи для підтвердження визначеної декларантом за першим методом митної вартості товару (за ціною договору (контракту)): договір від 02 серпня 2021 року №2-21, специфікації, інвойси, специфікації, автотранспортні накладні, прайс-листи, платіжні банківські документи, яких було цілком достатньо для завершення митного оформлення товару. Однак Волинською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та митну вартість визначено за резервним методом.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. При цьому застосовані у рішеннях формулювання щодо розбіжностей у документах є надуманими. Зокрема, спірні рішення мотивовані наявністю розбіжностей щодо країни походження товару в інвойсі та прайс-листі; про умови платежу у контракті та у пакувальному листі до інвойсів; в номері рахунку SWIFT у контракті та у платіжних дорученнях; відсутністю відомостей про витрати за переказом; ненаданням рахунка-фактури, реквізити якого вказані в експортній декларації. Також є покликання на те, що в інвойсах вартість товару зазначено євро, а у митних деклараціях країни експорту - у злотих, що не відповідає курсу.

Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей щодо вартісних та кількісних показників оцінюваного товару, також ознаки підробки документів відсутні й усі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам. Так прайс-лист не є тим документом, що підтверджує походження товару, у той же час Польща та Італія входять до складу Європейського Союзу; декларантом разом з іншими документами подано банківські квитанції про оплату товару, у свою чергу розрахунок проводиться банківським переказом, що узгоджується із записом у пакувальному листі; витрати за банківським переказом покладені на відправника переказу (позивача) та ці витрати були понесені на митній території України, а отже вони не включаються до ціни товару; вказані у платіжному дорученні реквізити це не рахунок, а міжнародний код ідентифікатора банку (ВІС), який банки використовують для здійснення фінансових операцій; наданими платіжними дорученнями оплачено кілька партій товару, про що було повідомлено відповідача і розбіжності в цій частині відсутні; вказана у митній декларації країни експорту у позиції «Особливі відмітки» інформація «Faktura VAT nr.» є внутрішньою інформацією митних органів Польщі; будь-які розбіжності щодо вартості товару, зазначеного у інвойсі та декларації країни експорту відсутні, а формування статистичної вартості товару, який експортується, є внутрішньою інформацією відповідної країни Європейського Союзу, спосіб формування, включення або не включення до статистичної вартості будь-яких складових, регулюється внутрішнім законодавством відповідної країни.

Позивач також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірних рішеннях окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.1-10 том 2). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, оскільки в рахунках-фактурах міститься інформація про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів, зазначеної в прайс-листах; у контракті зазначено, що оплата здійснюється або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойс/проформа) або після відвантаження товару продавцем, а також у пакувальному листі до інвойсу умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація, як і відсутня інформація про витрати за переказом відповідно до платіжного доручення, про рахунок-фактуру, реквізити якого зазначені у митній декларації країни експорту. Також у контракті вказано рахунок SWІFТ-НАВАLТ22, а у платіжному дорученні - рахунок SWIFT-НАВАLТ22ХХХ; в інвойсі сума вартості товару не відповідає сумі, зазначеній у платіжному дорученні; в інвойсі вартість товару в євро не відповідає вартості товару у митній декларації країни експорту, зазначеної в злотих.

Як вважає, відповідач, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, є беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість заявленого товару, та як наслідок, підставою для витребовування додаткових документів, які б спростували вказані розбіжності. Разом з тим, декларант повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості, при тому, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару на момент здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта.

Враховуючи ненадання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом. Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару за рішеннями №UA205030/2021/000053/2, №UA205030/2021/000054/2, №UA205030/2021/000055/2, №UA205030/2021/000056/2, №UA205030/2021/000057/2, №UA205030/2021/000064/2 становить 1,23 євро/кг (МД №UA209170/2021/063092 від 11 серпня 2021 року); за рішенням №UA205030/2021/000062/2 товар 1 - 1,22 євро/кг (МД від 06 вересня 2021 року №UA206020/2021/5264), товар 2 - 1,45 євро/кг (МД від 06 вересня 2021 року №UA100360/2021/169547); товар 3 - 1,19 євро/кг 3 (МД від 26 квітня 2021 року №UA100500/2021/422312); за рішенням №UA205030/2021/000065/2 - 1,24 євро/кг (МД №UA401020/2021/038141 від 11 серпня 2021 року).

З наведених підстав відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

02 серпня 2021 року між ТзОВ «Новотрейд Основа» (покупець) та «Joint Stock Company «Bedryste» (продавець) було укладено договір (контракт) №2-21 (а.с.90-92 том 1), згідно з яким продавець продає, а покупець купує прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, в рулонах та/або в листах з полімерним і цинковим або алюмо-цинковим покриттям (далі товар). Назва, кількість та ціна товару зазначається на кожну конкретну партію товару у фактурах (інвойсах), які є невід`ємними частинами цього контракту. Кожна партія товару супроводжується такими товарно-супровідними документами: фактурою (інвойсом), пакувальним листом-специфікацією, CMR, експортною декларацією, сертифікатом походження або іншим документом про країну походження товару (пункти 2.1-2.3 договору).

Загальна вартість всіх партій товару за договором становить 7000000,00 євро. Ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах). В ціну товару включається вартість тари (упакування) товару. Оплата здійснюється aбo у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) a6o після відвантаження товару продавцем. Платежі здійснюються в євро на будь-який з банківських рахунків продавця, що зазначені в цьому договорі. Всі банківські збори та комісії з переказу валютних коштів продавцю оплачуються покупцем (пункти 3.1-3.4 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору №2-21 поставка товару буде здійснюватися продавцем партіями зі складу (місце зазначено в інвойсі) та на умовах DAP-Ковель (Україна) згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо інше не зазначено в специфікації (пакувальному листі) на окрему партію товару.

02 вересня 2021 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250мм, розмір 0,50 x1250 мм, марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2, колір D305U - 4740кг, колір D905U - 4620кг, колір D716U - 4550кг, колір D817U - 4560кг, колір D804U 4950 кг; всього нетто - 23420кг» товариство подало МД №UA205030/2021/0210410 (а.с.205 том 1). Митна вартість товару становить 16159,80 євро (еквівалентно 516019,58 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 01 вересня 2021 року М/04/09/21 (а.с.203 том 1); автотранспортну накладну (а.с.204 том 1); декларацію про походження товару від 01 вересня 2021 року (а.с.211 том 1); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01 вересня 2021 року (а.с.201 том 1); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.202 том 1).

Крім того, 02 вересня 2021 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D724U 5040 кг; колір D716U 5880 кг; колір D819U 5850 кг; колір D804U 5250 кг; всього нетто 22020 кг» було подано МД №UA205030/2021/021041 (а.с.190 том 1). Митна вартість товару за першим методом становить 15193,80 євро (еквівалентно 485172,98 грн). Рпзом із митною декларацією подано договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 01 вересня 2021 року М/05/09/21 (а.с.188 том 1); автотранспортну накладну (а.с.189 том 1); декларацію про походження товару від 01 вересня 2021 року (а.с.196 том 1); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01 вересня 2021 року (а.с.186 том 1); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.187 том 1).

02 вересня 2021 року декларант позивача подав МД №UA205030/2021/021047 для митного оформлення імпортованого товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D819U 4960 кг; колір D905U 5940 кг; колір D716U 5060 кг; колір D817U 5920 кг; всього нетто 21880 кг» (а.с.175 том 1). Митна вартість товару становить 15097,20 євро (еквівалентно 482088,32 грн), яку визначено за першим методом. Одночасно надано договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 01 вересня 2021 року М/01/09/21 (а.с.173 том 1); автотранспортну накладну (а.с.174 том 1); декларацію про походження товару від 01 вересня 2021 року (а.с.181 том 1); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01 вересня 2021 року (а.с.171 том 1); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.172 том 1).

02 вересня 2021 року для митного оформлення чергової партії товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D716U 5900 кг; колір D905U 5900 кг; колір D817U 6000 кг; колір D620U 5080 кг; всього нетто 22880 кг» декларант подав МД №UA205030/2021/021049 (а.с.161 том 1), за якою митна вартість товару за першим методом визначення становить 15787,20 євро (еквівалентно 504121,61 грн). До митної декларації додано договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 01 вересня 2021 року М/03/09/21 (а.с.76 том 2); автотранспортну накладну (а.с.77 том 2); декларацію про походження товару (а.с.83 том 2); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01 вересня 2021 року (а.с.78 том 2); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.79 том 2).

В аналогічному порядку 02 вересня 2021 року товариство подало МД №UA205030/2021/021056 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 275 гр/м2; колір QBR03 4170 кг; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D716U 4620 кг; колір D716U 4590 кг; колір D804U 4060 кг; колір D620U 4790 кг; всього нетто 22230 кг» (а.с.147 том 1). Митна вартість товару за першим методом становить 15338,70 євро (еквівалентно 489799,97 грн). До митної декларації додано договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 01 вересня 2021 року М/02/09/21 (а.с.145 том 1); автотранспортну накладну (а.с.146 том 1); декларацію про походження товару від 01 вересня 2021 року (а.с.152 том 1); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01 вересня 2021 року (а.с.142 том 1); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.143 том 1).

07 вересня 2021 року для митного оформлення в режимі імпорту товариство подало МД №UA205030/2021/021500 (а.с.130 том 1), у якій митна вартість за основним методом становить: товару 1 «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір RAL5010 5150 кг; всього нетто 6150 кг» - 3553,50 євро (еквівалентно 113023,69 грн); товару 2 «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,6 х 1250 мм; марка DX53D+Z; вміст цинку - 275 гр/м2; колір RAL7024 4690 кг; колір RAL7024 4430 кг; всього нетто 9120 кг» - 6292,80 євро (еквівалентно 200150,68 грн); товару 3 «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S250GD+Z; вміст цинку - 120 гр/м2; колір KWARC8019 4179 кг; колір KWARC9005 4483 кг; всього нетто 8662 кг» - 6063,40 євро (еквівалентно 192854,32 грн). Для підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення додавалися такі документи: договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактура (інвойс) від 06 вересня 2021 року М/06/09/21 (а.с.128 том 1); автотранспортна накладна (а.с.129 том 1); декларація про походження товару від 06 вересня 2021 року (а.с.137 том 1); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 06 вересня 2021 року (а.с.126 том 1); специфікація (пакувальний лист) (а.с.127 том 1).

Також 07 вересня 2021 року товариство подало МД №UA205030/2021/021577 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D620U 5030 кг; колір D605U 5030 кг; колір D724U 5020 кг; колір D724U 5260 кг; всього нетто 20340 кг» (а.с.116 том 1). Митна вартість товару становить 14034,60 євро (еквівалентно 446388,70 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 07 вересня 2021 року М/07/09/21 (а.с.113 том 1); автотранспортну накладну (а.с.114 том 1); декларацію про походження товару від 07 вересня 2021 року (а.с.121 том 1); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 07 вересня 2021 року (а.с.112 том 1); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.143 том 2).

08 вересня 2021 року товариство подало також МД №UA205030/2021/021605 (а.с.98 том 1). Митна вартість товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,46 х 1250 мм; марка S250GD+Z; вміст цинку - 140 гр/м2; колір 3005МАТD 3810 кг; колір 8017МАТ 3700 кг; колір 8017МАТ 3800 кг; розмір 0,46 х 1252 мм; марка S250GD+Z; вміст цинку - 140 гр/м2; колір 8019МАТ 4200 кг; колір 8019МАТ 4150 кг; колір 8019МАТ 3810 кг; всього нетто 23470 кг» становить 16194,30 євро (еквівалентно 513506,68 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 02 серпня 2021 року №2-21 (а.с.90-92 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 07 вересня 2021 року М/10/09/21 (а.с.96 том 1); автотранспортну накладну (а.с.97 том 1); декларацію про походження товару від 07 вересня 2021 року (а.с.105 том 1); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 07 вересня 2021 року (а.с.94 том 1); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.95 том 1).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту по МД №UA205030/2021/021040 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021041 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021047 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021049 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021056 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021577 від 07 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021605 від 08 вересня 2021 року запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару (а.с.110, 141, 156, 170, 185, 200 том 1, 167 том 2), а по МД №U205030/2021/021500 від 07 вересня 2021 року - висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; проформу-інвойс; калькуляцію вартості товару (а.с.125 том 1).

При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.

На електронні повідомлення митниці товариство інформувало, що всі необхідні документи ним подано, зокрема митні декларації країни відправлення та платіжні доручення, додаткові документи подаватись не будуть (а.с.93, 108, 124, 140, 155, 169, 184, 199 том 1).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000053/2 (а.с.212-213 том 1), від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000054/2 (а.с.197-198 том 1), від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000055/2 (а.с.182-183 том 1), від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000056/2 (а.с.167-168 том 1), від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000057/2 (а.с.153-154 том 1), від 07 вересня 2021 року №UA205030/2021/000062/2 (а.с.138-139 том 1), від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000064/2 (а.с.122-123 том 1), від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000065/2 (а.с.106-107 том 1), а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205030/2021/02975 (а.с.103-104 том 1), №UA205030/2021/02974 (а.с.120 том 1), №UA205030/2021/02971 (а.с.136 том 1), №UA205030/2021/002958 (а.с.99 том 2), №UA205030/2021/02957 (а.с.165 том 1), №UA205030/2021/02956 (а.с.180 том 1), №UA205030/2021/02955 (а.с.195 том 1), №UA205030/2021/02954 (а.с.210 том 1).

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД №UA205030/2021/021605 в інвойсі від 07 вересня 2021 року №М/10/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», в той час як у прайс-листі від 07 вересня 2021 року №б/н країною походження товару є Італія; у пункті 3.3 контракту від 26 серпня 2021 року №3-21 зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару покупцю або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) банківським переказом одним або декількома платежами, а також у пакувальному листі до інвойсу від 07 вересня 2021 року умовою платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданій митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/14/08/2021, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 07 вересня 2021 року №М/10/09/21 вартість товару зазначено 16194,3 євро, у митній декларації країни експорту від 07 вересня 2021 року №21PL301010E1010363 - 73487 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 16194,3 євро становить 73760,17 злотих);

2) за МД №UA205030/2021/021577 в інвойсі від 07 вересня 2021 року №М/07/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», а в прайс-листі від 07 вересня 2021 року №б/н - Польщу; у платіжному дорученні від 17 серпня 2021 року №3 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, а у платіжному дорученні від 17 серпня 2021 року №3 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 07 вересня 2021 року №М/07/09/21 вартість товару 14034,6 євро, однак надано платіжне доручення від 17 серпня 2021 року №3 на суму переказу 90198,19 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/948/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 07 вересня 2021 року №М/07/09/21 вартість товару 14034,60 євро, у митній декларації країни експорту від 07 вересня 2021 року №21PL301010E1008769 63650,00 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 14034,60 євро становить 63923,39 злотих);

3) за МД №UA205030/2021/021500 у фактурі від 06 вересня 2021 року №М/06/09/21 вказана вартість 15909,70 євро, а платіжним дорученням від 12 серпня 2021 року №1 здійснена оплата на суму 29828,01 євро, у якому відсутній номер інвойсу та ідентифікувати оплату з інвойсом №М/06/09/21 від 06 вересня 2021 року неможливо;

4) за МД №UA205030/2021/021056 в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/02/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», а у прайс-листі від 01 вересня 2021 року №б/н - Польщу; у платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/02/09/21 вартість товару 15338,7 євро, однак у платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 сума переказу 59727,4 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/935/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/02/09/21 вартість товару 15338,7 євро, а у митній декларації країни експорту від 01 вересня 2021 року №21PL301010E0985665 69590,00 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 15338,70 євро становить 69863,17 злотих);

5) за МД №UA205030/2021/021049 в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/03/09/21 країною походження товару вказано «European Union», при тому, що у прайс-листі від 01 вересня 2021 року №б/н країною походження зазначено Польщу; згідно з пунктом 3.3 контракту від 02 серпня 2021 року №2-21 оплата здійснюється або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи), або після відвантаження товару продавцем, а також у пакувальному листі до інвойсу від 01 вересня 2021 року умовою платежу є банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданому платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, а у платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/03/09/21 вартість товару 15787,20 євро, однак платіжне доручення від 01 вересня 2021 року №7 надано на суму 59727,40 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/933/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/03/09/21 вартість товару 15787,20 євро, а у митній декларації країни експорту від 01 вересня 2021 року №21PL301010E0986686 71633,00 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 15787,20 євро становить 71905,95 злотих);

6) за МД №UA205030/2021/021047 в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/01/09/21 країна походження товару «European Union», в той час як у прайс-листі від 01 вересня 2021 року №б/н - Польща; у платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, а у платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/01/09/21 вартість товару зазначено 15097,20 євро, однак у платіжному дорученні від 01 вересня 2021 року №7 сума переказу 59727,40 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/931/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/01/09/21 вартість товару 15097,20 євро, у митній декларації країни експорту від 01 вересня 2021 року №210PL301010E0985657 - 68490,00 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 15097,20 євро становить 68763,21 злотих);

7) за МД №UA205030/2021/021041 в інвойсі від 02 вересня 2021 року №М/05/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», а у прайс-листі від 01 вересня 2021 року №б/н - Польщау; у пункті 3.3 контракту від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено, що оплата здійснюється або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи), або після відвантаження товару продавцем і у пакувальному листі до інвойсу від 01 вересня 2021 року умовою платежу визначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданому платіжному дорученні від 27 серпня 2021 року №6 зазначено про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 27 серпня 2021 року №6 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; в інвойсі від 02 вересня 2021 року №М/05/09/21 вартість товару 15193,80 євро, однак у платіжному дорученні від 27 серпня 2021 року №6 сума переказу 32367,90 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/934/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 02 вересня 2021 року №М/05/09/21 вартість товару 15193,80 євро, а у митній декларації країни експорту від 01 вересня 2021 року №21PL301010E0986908 68930,00 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща - 15193,80 євро становить 69203,20 злотих);

8) за МД №UA205030/2021/021040 в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/04/09/21 зазначено країну походження товару «European Union», у прайс-листі від 01 вересня 2021 року №б/н - Польщу; у пункті 3.3 контракту від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено про оплату або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) або після відвантаження товару продавцем, у пакувальному листі до інвойсу від 01 вересня 2021 року умовою платежу є банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація. У додатково наданому платіжному дорученні від 28 серпня 2021 року №6 вказано про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні від 28 серпня 2021 року №6 рахунок SWIFT - HABALT22XXX; у інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/04/09/21 вартість товару 16159,80 євро, однак у платіжному дорученні від 28 серпня 2021 року №6 сума переказу 32367,90 євро; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/932/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; ув інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/04/09/21 вартість товару 16159,80 євро, у митній декларації країни експорту від 01 вересня 2021 року №21PL301010E0986777 73330,00 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 16159,80 євро становить 73603,04 злотих).

У спірних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA209170/2021/063092 від 11 серпня 2021 року на рівні 1,23 євро/кг (спірні рішення №UA205030/2021/000053/2, №UA205030/2021/000054/2, №UA205030/2021/000055/2, №UA205030/2021/000056/2, №UA205030/2021/000057/2, №UA205030/2021/000064/2); на підставі цінової інформації МД від 06 вересня 2021 року №UA206020/2021/5264 на рівні 1,22 євро/кг - товар 1, на підставі цінової інформації МД від 06 вересня 2021 року №UA100360/2021/169547 на рівні 1,45 євро/кг - товар 2, на підставі цінової інформації МД від 26 квітня 2021 року №UA100500/2021/422312 на рівні 1,19 євро/кг товар 3 (рішення №UA205030/2021/000062/2); на підставі цінової інформації МД №UA401020/2021/038141 від 11 серпня 2021 року на рівні 1,24 євро/кг (рішення №UA205030/2021/000065/2). Тут же зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205030/2021/021637 від 08 вересня 2021 року (а.с.100-101 том 1), МД №UA205030/2021/021620 від 08 вересня 2021 року (а.с.117-118 том 1), МД №UA205030/2021/021584 від 07 вересня 2021 року (а.с.132-134 том 1), МД №UA205030/2021/021113 від 03 вересня 2021 року (а.с.149-150 том 1), МД №UA205030/2021/021126 від 03 вересня 2021 року (а.с.162-163 том 1), МД №UA205030/2021/021121 від 03 вересня 2021 року (а.с.177-178 том 1), МД №UA205030/2021/021115 від 03 вересня 2021 року (а.с.192-193 том 1), МД №UA205030/2021/021122 від 03 вересня 2021 року (а.с.207-208 том 1) відповідно шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 53 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: договір від 02 серпня 2021 року №2-21, рахунки-фактури (інвойси)на кожну партію товару, специфікації (пакувальні листи) до інвойсів, а також інші документи, які поряд із цими згідно з пунктом 2.3 договору від 02 серпня 2021 року №2-21 є товарно-супровідними документами, серед них автотранспортна накладна (CMR), експортна декларація, документ про країну походження товару.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, адже згідно з договором від 02 серпня 2021 року №2-21 ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах); в ціну товару включається вартість тари (упакування).

Визначені пунктом 4.1 договору №2-21 умови поставки товару (партіями зі складу, зазначеного в інвойсі) на умовах DAP-Ковель означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Відповідно до інвойсу від 07 вересня 2021 року №М/10/09/21 ціна товару становить 16194,30 євро (а.с.96 том 1), така ж ціна вказана і в МД №UA205030/2021/021605 від 08 вересня 2021 року (а.с.98 том 1). Так само вартість товару в інвойсі від 07 вересня 2021 року №М/07/09/21 (а.с.113 том 1) 14034,60 євро відповідає вартості, зазначеній в МД №UA205030/2021/021577 від 07 вересня 2021 року (а.с.116 том 1). Відсутні розбіжності між вартістю товару в інвойсі від 06 вересня 2021 року №М/06/09/21 (а.с.128 том 1) та в МД №UA205030/2021/021500 від 07 вересня 2021 року 15909,70 євро (а.с.130 том 1). Крім того, відповідно до інвойсу від 01 вересня 2021 року №М/02/09/21 вартість товару становить 15338,70 євро (а.с.145 том 1) і така ж ціна вказана в МД №UA205030/2021/021056 від 02 вересня 2021 року (а.с.147 том 1). Так само вартість товару в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/03/09/21 (а.с.76 том 2) 15787,20 євро відповідає тій, що зазначена в МД №UA205030/2021/021049 від 02 вересня 2021 року (а.с.72-73 том 2). Аналогічно в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/01/09/21 (а.с.173 том 1) ціна товару 15097,20 євро відповідає зазначеній в МД №UA205030/2021/021047 від 02 вересня 2021 року (а.с.175 том 1). Відсутні відмінності між ціною товару в інвойсі від 01 вересня 2021 року №М/05/09/21 (а.с.188 том 1) та в МД №UA205030/2021/021041 від 02 вересня 2021 року 15193,80 євро (а.с.190 том 1). Відповідно до інвойсу від 01 вересня 2021 року №М/04/10/21 вартість товару становить 16159,80 євро (а.с.203 том 1), як і в МД №UA205030/2021/021040 від 02 вересня 2021 року (а.с.205 том 1).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту зовнішньоекономічного договору від 02 серпня 2021 року №2-21, а також з рахунків-фактур (інвойсів), специфікацій до інвойсів не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару фірмою «Joint Stock Company «Bedryste».

На думку суду, відповідач в повідомленні декларанту та пізніше у спірних рішеннях безпідставно вказав про розбіжності в поданих декларантом документах з покликанням на ту обставину, що в інвойсах країною походження товару визначено Європейський Союз (European Union), в той час як у прайс-листах країнами походження зазначено Польща, Італія.

Відповідно до частини шостої статті 43 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Нормами частини першої статті 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

З урахуванням зазначеного суд погоджується із доводами позивача про те, що прайс-лист не є документом, який підтверджує походження товару. У свою чергу Польща та Італія входять до складу Європейського Союзу (European Union), а відтак зазначення в інвойсах країни походження Європейський Союз (European Union), а у прайс-листах - Польща, Італія, не може свідчити про наявність розбіжностей як таких.

Відповідачем не заперечується та обставина, що декларант подавав декларацію про походження товару щодо кожної партії товару.

Стосовно наявності у відповідача сумнівів щодо умов оплати імпортованого товару суд зазначає, що згідно з пунктом 3.3 договору від 02 серпня 2021 року №2-21 оплата за товар здійснюється або у вигляді передоплати, або після відвантаження товару. Пунктом 3.4 цього договору обумовлено здійснення платежів у євро на будь-який з банківських рахунків продавця.

Отже, умовами договору передбачено оплату товару лише банківським переказом у вигляді передоплати або після відвантаження товару.

В оскаржуваному рішенні від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000065/2 відповідач безпідставно посилається на контракт від 26 серпня 2021 року №3-21, оскільки імпортований товар позивач придбавав на основі договору від 02 серпня 2021 року №2-21, який надавався декларантом позивача до митного оформлення.

Специфікації (пакувальні листи) до інвойсу, які додавалися до митних декларацій, не містять інших умов оплати товару, ніж у договорі.

Позивач надав платіжні доручення від 27 серпня 2021 року №6, від 01 вересня 2021 року №7, від 12 серпня 2021 року №1, від 17 серпня 2021 року №3, від 16 серпня 2021 року №2.

При цьому у заявах на повідомлення митниці декларант пояснював, що надані платіжні доручення є оплатою за декілька партій товару, а тому цілком логічно, що сума в наданих платіжних дорученнях не буде збігатися із сумою, зазначеною в інвойсах. З огляду на загальну суму контракту таке пояснення не суперечить умовам, про які сторони домовилися. Визначальним є ціна на товар, узгоджена в рахунках (інвойсах), що встановлено пунктом 3.2 договору.

Однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що у платіжних дорученнях в іноземній валюті від 28 серпня 2021 року №6, від 27 серпня 2021 року №6, від 01 вересня 2021 року №7, від 17 серпня 2021 року №3 вказано про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація.

Пунктом 3.4 договору від 02 серпня 2021 року №2-21 передбачено, що усі банківські збори і комісії щодо переказу валютних коштів продавцю оплачуються покупцем.

Згідно з графою 71 платіжних доручень в іноземній валюті від 28 серпня 2021 року №6, від 27 серпня 2021 року №6, від 01 вересня 2021 року №7, від 17 серпня 2021 року №3 витрати за банківським переказом покладені на відправника переказу ТзОВ «Новотрейд Основа».

Таким чином, з наданих декларантом документів слідує, що позивач сплатив банку-резиденту комісійну винагороду за здійснення банківського переказу на закупівлю товару. Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не включаються як складові митної вартості до ціни, що була сплачена за оцінюваний товар.

Також на думку суду, відповідач дійшов необгрунтованого висновку про розбіжність у документах з огляду на невідповідність банківських рахунків у зовнішньоекономічному договорі та платіжному дорученні. Зокрема, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що у контракті від 02 серпня 2021 року №2-21 зазначено рахунок SWIFT- HABALT22, а у платіжних дорученнях в іноземній валюті від 28 серпня 2021 року №6, від 27 серпня 2021 року №6, від 01 вересня 2021 року №7, від 17 серпня 2021 року №3 - рахунок SWIFT - HABALT22ХХХ.

Вказаний у графі 57 платіжного доручення HABALT22ХХХ це не рахунок, а міжнародний код ідентифікатора банку (ВІС), який банки використовують для здійснення фінансових операцій. Кожен банк має свій BIC, завдяки чому міжнародні платіжні доручення автоматично надходять до правильного банку та відділення. BIC також називається SWIFT-адресою або SWIFT-кодом. BIC може мати довжину від 8 до 11 символів, залежно від того, чи надається інформація про відділення. Тому HABALT22 це BIC (SWIFT-код) філії АТ «Шведбанк» (Swedbank AB) у місті Вільнюс (Литва), три останні символи в коді, що позначені ХХХ, свідчать про те, що це код філії без використання відділення.

Посадові (службові) особи Волинської митниці в силу своїх функціональних обов`язків обізнані з правилами міжнародних банківських переказів і стандартами ідентифікації, тому безпідставне посилання на вказану обставину як на розбіжність свідчить про штучне створення підстав для невизнання заявленої митної вартості з метою подальшого необґрунтованого її коригування.

У спірних рішеннях відповідач також покликається на наявність розбіжностей в додатково поданих документах: у митних деклараціях країни відправлення міститься інформація щодо рахунків-фактур №FA/14/08/2021, №FA/948/2021/МЕ, №FA/935/2021/МЕ, №FA/933/2021/МЕ, №FA/931/2021/МЕ, №FA/934/2021/МЕ, №FA/932/2021/МЕ, про які в митного органу відсутня інформація.

З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органуза наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд уже зазначав, що декларантом до кожної митної декларації було надані інвойси, за якими здійснювалась відповідна операція та у графі 32 додатково наданих декларантом деклараціях країни відправлення за кодом 380 якраз і вказано реквізити рахунка-фактури (інвойсу), а в графі «Особливі відмітки» відомості «Faktura VAT nr…» є внутрішньою інформацією митних органів Польщі. Фактура VAT є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в інвойсах, та у деклараціях країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 3 контракту від 02 серпня 2021 року №2-21 вартість товару визначається в євро та узгоджується сторонами у рахунках (інвойсах). Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість кожної партії товару визначалась в євро. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Ціна в експортній декларації є меншою за задекларовану та може бути наслідком коливання різниці курсів валют (офіційного та комерційного) та така різниця є незначною, що не вказує на заниження підприємством митних платежів з цих підстав.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Аналогічно безпідставною є вимога митного органу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів про понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Не має логічного обґрунтування вимога відповідача надати ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, оскільки з жодних документів не випливає, що такий документ є умовою продажу оцінюваних товарів.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару при тому, що прайс-лист, специфікацію до інвойсу у кожному випадку декларант подавав разом із митною декларацією.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000053/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000054/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000055/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000056/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000057/2, від 07 вересня 2021 року №UA205030/2021/000062/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000064/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000065/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно достатті 244 КАС Українисуд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та з витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 14 грудня 2021 року №72/21, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Сергій Степанюк і Партнери» (далі Адвокатське об`єднання) та ТзОВ «Новотрейд Основа» (а.с.174 том 2), рахунок від 29 червня 2021 року №72/21-2 (а.с.175 том 2).

За змістом пункту 1.1 договору від 14 грудня 2021 року №72/21 його предметом є надання виконавцем усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплачувати на рахунок виконавця винагороду за надану допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах визначених договором.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 договору встановлено, що за надану правничу допомогу клієнт виплачує виконавцю винагороду, розмір якої визначається на підставі обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, затраченого виконавцем та встановленої пунктами 3.2-3.3 договору вартості надання послуг/виконання робіт. Вартість однієї години роботи виконавця (крім участі в судових засіданнях) становить 1/2 (одна друга) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством на дату надання послуги/виконання робіт. Перша оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом авансовим платежем у розмірі 10000,00 грн упродовж 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку від виконавця.

Відповідно до деталізації рахунку на оплату послуг правничої допомоги Адвокатське об`єднання надало для ТзОВ «Новотрейд Основа» послуги з підготовки та подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви щодо оскарження рішень про коригування митної вартості від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000053/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000054/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000055/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000056/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000057/2, від 07 вересня 2021 року №UA205030/2021/000062/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000064/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000065/2 на суму 12405,00 грн (10 год).

За змістом положень статей 134, 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Відповідач заперечив щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, покликаючись на те, що розмір таких витрат є суттєво завищеним та надмірним для іншої сторони (а.с.179-181 том 2).

Оцінюючи доводи кожної із сторін суд враховує, що ця справа є справою незначної складності та її розгляд здійснювався без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; Адвокатське об`єднання неодноразово надавало правничу допомогу ТзОВ «Новотрейд Основа» у подібних справах, що не потребувало додаткового опрацювання нормативних актів та судової практики при підготовці позову.

З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 11350,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 02 грудня 2021 року №111, №110, №109, №108, №107, виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.82-86, 215-219 том 1).

Натомість відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити за пред`явлення цього адміністративного позову з позовними вимогами майнового характеру судовий збір у сумі 9429,19 грн (1,5% від суми митних платежів, обчисленої згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, тобто, від 628612,66 грн).

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 14429,19 грн (9429,19 грн витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, та 5000,00 грн витрати на правничу допомогу адвоката). Решта суми судового збору може бути повернута позивачеві за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Новотрейд Основа» (01015, місто Київ, вулиця Московська, 44/1, офіс 17, ідентифікаційний код юридичної особи 43529949) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000053/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000054/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000055/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000056/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000057/2, від 07 вересня 2021 року №UA205030/2021/000062/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000064/2, від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000065/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальність «Новотрейд Основа» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 14429,19 грн (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять дев`ять грн 19 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк