Рішення

від 06.07.2022 по справі 200/13567/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 року Справа№200/13567/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропілля-видобуток» (місцезнаходження: пр. Шевченка, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43895975) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Архітектора Нільсена, буд. 26/2, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДПРОУ ВП: 41127366), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Приватне підприємство «Євролайф-центр» (місцезнаходження: вул. Будівельників, буд. 16, кв. 29, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область; код ЄДРПОУ: 35381450) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» (далі - ДП «Добропіллявугілля - видобуток», позивач) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (далі - відповідач), яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Приватне підприємство «Євролайф-центр» про визнання протиправним та скасувавання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-18-004810-с від 24.09.2021 року Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

03 листопада 2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та, зокрема, виправлена позовна заява.

З урахуванням перебування судді Арестової Л.В. у щорічній основній відпустці, 02 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на незаконність встановленних у оскаржуваному висновку відповідача порушень, а також заходів, які мав здійснити позивач для усунення таких порушень.

20 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач наполягав на відповідності своїх дій вимогам закону в частині, що оскаржується позивачем, вказував на безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

29 грудня 2021 року до суду надійшли уточнені позовні вимоги позивача, а саме, виходячи з того, що підставою для здійснення моніторингу спірної закупівлі є лист Донецької обласної прокуратури вих. № 56/1-490вих21 від 18.06.2021 року, позивач уточнив позовні вимоги, а саме, просить суд визнати протиправними дії щодо проведення моніторингу закупівлі Управління Східного офісу Державної аудиторської служби України та скасувати його висновок про результати моніторингу.

Також, 29 грудня 2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач звертає увагу суду на те, що, оскільки прокуратура не відноситься до органів державної влади, оскільки є правоохоронним органом, отже відповідач не мав права здійснювати моніторинг спірної закупівлі на підставі листа прокуратури Донецької області.

10 січня 2022 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач наполягає на віднесенні органів прокуратури саме до органів державної влади, вказує також на дані автоматичних індикаторів ризиків як на підставу для проведення моніторингу спірної закупівлі, просить у задоволенні позову відмовити.

19 січня 2022 року позивач надав пояснення, відповідно до яких повторно звернув увагу суду на статус органів прокуратури, а також зазначив на різні підстави для здійснення моніторингу спірної закупівлі в наказі відповідача в електронній системі закупівель та наказі, що доданий до відзиву на позовну заяву.

Інших клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до частини першої статті 258 КАС України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони скористались правом надання передбачених заяв по суті.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Судом встановлені наступні обставини.

18 травня 2021 року позивачем в електронній системі закупівель "Прозорро" розміщене оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-05-18-004810-c з предметом закупівлі "Профілактичне медичне обстеження чоловіків підземних робіт Профілактичне медичне обстеження жінок підземних робіт Профілактичне медичне обстеження чоловіків поверхневих робіт Профілактичне медичне обстеження жінок поверхневих робіт Профілактичне медичне обстеження лікаря нарколога з видачою сертифіката Профілактичне медичне обстеження лікаря психіатра з видачою сертифіката Психофізіологічна експертиза Медичне обстеження водіїв з видачою медичної довідки для працівників" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-18-004810-c/print/open/html).

За наслідками розгляду тендерної пропозиції третьої особи приватного підприємства "ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР", відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 4 червня 2021 року, приватного підприємства "ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР" визначено переможцем закупівлі № UA-2021-05-18-004810-c (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-18-004810-c/print/awards/html/3eafce476fb644309b155a6686299640).

11 червня 2021 року позивачем опубліковано повідомлення про намір укласти відповідний договір з приватним підприємством "ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-18-004810-c/print/active-awards/html/3eafce476fb644309b155a6686299640), а 01 липня 2021 року між позивачем ДП «Добропіллявугілля - видобуток» та третьою особою "ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР" укладений договір № 828-21 про надання медичних послуг за результатами відкритих торгів UA-2021-05-18-004810-c, який оприлюднено 06 липня 2021 року (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-18-004810-c).

01 вересня 2021 року наказом № 462 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (далі - Відповідач) розпочато моніторинг процедури закупівлі UA-2021-05-18-004810-c, який 02 вересня 2021 року оприлюднено на електронному майданчику закупівель (ідентифікаційний номер моніторингу UA-M-2021-09-02-000004).

Як зазначає відповідач, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області отримало лист від Покровської окружної прокуратури від 18.06.2021 № 56/1-490 вих-21 (вх. від 22.06.2021 № 040500-17-1703-21) щодо проведення моніторингу процедури закупівель за номером UA-2021-05-18-004810-с, проведену ДП «Добропіллявугілля- видобуток», отже, підставою для моніторингу № UA-M-2021-09-02-000004 зазначено інформацію, отриману від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а також дані автоматичних індикаторів ризиків.

Під час здійснення моніторингу закупівлі UA-2021-05-18-004810-c 13 вересня 2021 року відповідач звернувся до позивача із запитом про надання пояснень, на підставі яких документів тендерної пропозиції учасника ПП "ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР" підтверджено відповідність предмета закупівлі нормативно-технічній документації та технічним і якісним характеристикам, а саме: дозвільних документів на медичне обладнання (медичну апаратуру) згідно додатку 2 тендерної документації.

16 вересня 2021 року позивачем надана відповідь на зазначений запит, відповідно до якої позивач надав відскановані дозвільні документи на медичне обладнання (медичну апаратуру) згідно додатку 2 тендерної документації стосовно процедури закупівлі «Послуги лікувальних закладів та супутні послуги (медичний огляд працівників)» за номером ID UA-2021-05-18-004810-c), а також відповідачу повідомлено про існування електронного реєстру допущеного до використання медичного обладнання.

24 вересня 2021 року відповідач оприлюднив на електронному майданчику закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-18-004810-c.

Як вбачається зі змісту висновку, за результатами аналізу відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено, що Замовник у п.5.3 Розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації встановив вимогу до переможця процедури закупівлі щодо надання документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, зокрема довідку складена учасником у довільній формі, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, (не) було притягнуто згідно із законом, до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми, (зазначена довідка надається щодо осіб (особи), визначених згідно п.12 частини 1 ст.17 Закону).

Проте, суб`єкти господарювання не є розпорядниками інформації про притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України та відповідно довідка у довільній формі не є документальним підтвердженням відсутності підстав, передбачених у пункті 12 частини 1 статті 17 Закону.

Так, відповідно до пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» від 29 листопада 2016 року No 1256 (далі - Наказ МВС No 1256), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за No 800/32252 від 10.07.2018 довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України фізичним особам надає Департамент інформатизації МВС та територіальні сервісні центри МВС.

Така довідка включає відомості щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності чи засудження за будь- якими статтями Кримінального кодексу України, у тому числі і статті 149, 150, 150-1 Кримінального кодексу України (правопорушення пов`язані з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми). Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено Порядком доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, який затверджений Наказом МВС № 1256.

Отже, відповідач зробив висновок про те, що на порушення частини 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону Замовником у тендерній документації для переможця процедури закупівлі не вірно визначено спосіб документального підтвердження щодо відсутності підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону.

За результатами моніторингу питання розгляду тендерної пропозиції ПП «ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР» відповідачем встановлено наступне:

Підпунктом 3 пункту 5.1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником встановлено кваліфікаційний критерій щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору за останні 3 (три) роки, із зазначенням переліку робіт (на підтвердження інформації надати інформаційну довідку у довільній формі, та завірену копію 1 договору зі специфікацією, з підтвердженням виконання (акт виконаних робіт, видаткова накладна, тощо) та лист відгук від контрагенту до цього договору.

Але, в складі тендерної пропозиції ПП «ЄВРОЛАЙФ- ЦЕНТР» на підтвердження кваліфікаційного критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, в електронній системі закупівель надано не завірену копію договору від 21.09.2020 No1270-ДУ-ШУД за надані аналогічні послуги від контрагенту ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» до якого відсутня специфікація, що зокрема відповідно до п. 2.1 є невід`ємною його частиною та лист відгук від вказаного контрагенту, чим не дотримано вимоги підпункту 3 пункту 5.1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника.

Крім того, ПП «ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР» оприлюднено витяг з єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб - підприємців датований 2019 роком, чим порушено підпункту 8 пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника. Також оприлюднено скан - копію статуту ПП «ЄВРОЛАЙФ- ЦЕНТР» у не придатному для читання окремих фрагментів чим також, зокрема порушено пункт 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника.

Проте, на порушення вимог абзацу другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ПП «ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР» як такого, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, вимогам до учасника відповідно до законодавства та уклав з ним договір про закупівлю. Ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель, щодо яких спрацював автоматичний індикатор ризику (RISK-1-7) в ході проведення моніторингу - не підтверджено.

Отже, відповідач зазначає, що за результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення частини 3 статті 17 Закону, пункту 2 частини 2 статті 22 Закону.

За результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ПП «ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР» установлено порушення вимог абзацу другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

За результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

Таким чином, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку шляхом розірвання Договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

30 вересня 2021 року позивач у якості інформації про усунення порушення замовником надав заперечення на спірний висновок відповідача, та згодом звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом статті 1 Закону України від 26.01.93 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - "Закон") визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

За визначенням пункту 14 статті 1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII), моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 8 Закону № 922-VIII, Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За змістом частин шостої, сьомої, дев`ятнадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Фактичні обставини свідчать, що 01.09.2021 Східним офісом Держаудитслужби видано Наказ № 462 "Про початок моніторингу процедур закупівель", відповідно до якого розпочатий моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається (пункт 1 наказу), та відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу закупівлі, зазначеного у пункті 1 цього наказу (пункт 2 наказу).

Паперова копія зазначеного наказу, що надана відповідачем, підписана начальником управління Східного офісу Держаудітслужби в Донецькій області Ігорєм Бєліком, на другому аркуші наказу розділ з назвою "ПОДАННЯ" підписаний заступником начальника управління - начальником відділу контролю у сфері закупівель управління Східного офісу Держаудітслужби в Донецькій області Наталією Бєлкіною, розділ з назвою "ВНУТРІШНІ ВІЗИ" підписаний головним спеціалістом сектору запобігання корупції Східного офісу Держаудітслужби Андраніком Мелікяном та головним спеціалістом юрисконсультом юридичного відділу управління Східного офісу Держаудітслужби в Донецькій області Катериною Лопатнюк.

З додатку до зазначеного Наказу від 01.09.2021 № 462 (паперова копія, що надана до суду відповідачем) вбачається, що до переліку процедур закупівель, щодо яких здійснюється моніторинг, входить 13 замовників з унікальними номерами закупівель, різними датами оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, та різними підставами для здійснення моніторингу закупівлі, у тому числі закупівля проведена позивачем - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-05-18-004810-c).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник.

Разом з тим, інформація в системі Прозорро за адресою (посиланням) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-18-004810-c щодо Наказу "Про початок моніторінгу закупівель" № 462 від 01.09.2021 та додатку до нього (переліку процедур закупівель) свідчить про те, що розміщений в електроному вигляді наказ № 462 від 01.09.2021 (функціонал "Перевірка підпису" в розділі "Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі") в порушення вимог частини другої статті 7-1 Закону № 922-VIII підписаний одночасно трьома посадовими особами Східного офісу Держаудитслужби: Єгоровою Ольгою Олександрівною, Бєлкіною Наталією Володимирівною та Бєліком Ігорем Борисовичем, додаток до електроної копії наказу за своїм змістом відрізряється від паперової засвідченої копії, що її надано на адресу суду відповідачем, оскільки містить інформацію лише про досліджувану закупівлю позивача без зазначення решти дванадцяти процедур закупівель, які наведені у паперовій копії додатку, а датою підписання зазначено 02.09.2021, у той час як зазначений наказ було видано відповідачем 01.09.2021.

Таким чином, суд робить висновок, що за своїм змістом та реквізитами паперова копія наказу № 462 від 01.09.2021, яка надана відповідачем, та копія того ж наказу, що розміщена в системі електронних закупівель "Прозорро" за вже неодноразово наведеною веб-адресою (посиланням), є двома різними документами, що є неприпустимим виходячи з наведених вище судом приписів Закону № 922-VIII.

Тем не менш, суд констатує, що виходячи зі змісту наказу № 462 від 01.09.2021 (у паперовому, а також у електронному варіанті), у будь-якому разі, в наказі не зазначено інформації щодо конкретного виявленого порушення (порушень) позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, що стало підставою для початку моніторингу відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону), обмежившись лише посиланням на приписи п.1 та п.2 ч.2 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, дані автоматичних індикаторів ризиків та інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд не може залишити поза увагою той факт, що наказ про початок моніторингу процедур закупівель № 462 від 01.09.2021 р. видано, як зазначено, зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (пункт 2 - інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; пункт 4 - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель), у той час як у додатку до зазначеного наказу щодо досліджуваної закупівлі позивача у якості підстави зазначено п.1 ч.2 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" - дані автоматичних індикаторів ризиків, та п.2 ч.2 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" - інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до пунктів 1-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241, цей Порядок визначає порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок). У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про публічні закупівлі», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Порядок заповнення вступної та констатуючої частин форми висновку встановлений розділами ІІ та ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241 (відповідно).

Так, відповідачем надано до суду паперову засвідчену копію Висновку про результати моніторингу закупівлі від 22.09.2021 № 144, що його підписано головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель управління Східного офісу Держаудітслужби в Донецькій області Ольгою Єгоровою та затверджено заступником начальника Східного офісу Держаудітслужби в Донецькій області Наталією Бєлкіною 24.09.2021.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Разом з тим, інформація в системі Прозорро за адресою https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-18-004810-c щодо оскаржуваного висновку в частині осіб, що його підписали, свідчить про те, що розміщений в електроному вигляді висновок від 22.09.2021 в порушення вимог частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII підписаний одночасно трьома посадовими особами Східного офісу Держаудитслужби Єгоровою Ольгою Олександрівною, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із зазначенням дати - 24.09.2021 (функціонал "Перевірка підпису" щодо висновку), у той час як електрона копія висновку розміщена в електронній системі закупівель за наведеною адресою в форматі електронного документу PDF (https://audit-api.prozorro.gov.ua/api/2.4/monitorings/0956d72682dd4e348eac78d55696c811) містить у собі відомості про складанная висновку головним державним аудітором Єгоровою О.О. та затвердження висновку заступником начальника начальником відділу Бєлкіною Н.В.

Надаючи оцінку змісту зазначеного висновку, копія якого надана відповідачем у паперовому вигляді на адресу суду, суд зазначає, що її зміст певним чином відрізняється від змісту висновку, що його розміщено в системі Прозорро стосовно досліджуваної судом закупівлі позивача, зокрема:

- в паперовій версії оскаржуваного висновку (https://audit-api.prozorro.gov.ua/api/2.4/monitorings/0956d72682dd4e348eac78d55696c811) не зазначений номер та дата такого висновку у заголовку;

- у паперовій версії оскаржуваного висновку у заголовку не зазначений ідентифікатор закупівлі - "UA-2021-05-18-004810-c";

- щодо інформації про оприлюднення: в електронному вигляді зазначено "3eafce476fb644309b155a6686299640, 2021-05-18", у той час у паперовому вигляді зазначено "UA-2021-05-18-004810-c, 18 травня 2021 року";

Не надаючи оцінку перевазі електронної версії оскаржуваного висновку, що її розміщено на платформі електронних закупівель "Прозорро", над паперовою версією або навпаки, суд зазначає, що, у будь-якому разі, обидві версії висновку від 01.09.2021 (паперова та електронна) мають бути ідентичними за своєю формою та змістом, та мають відповідати Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.

Надаючи оцінку питанням, що були предметом аналізу відповідача у спірному висновку (п.1 розділу ІІ висновку від 22.09.2021), а саме: щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, суд зазначає наступне.

Відповідачем у якості порушення у спірному висновку зазначено, що за результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення частини 3 статті 17 Закону, пункту 2 частини 2 статті 22 Закону, за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ПП «ЄВРОЛАЙФ-ЦЕНТР» установлено порушення вимог абзацу другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Так, в частині порушення позивачем вимог частини 3 статті 17, пункту 2 частини 2 статті 22 щодо того що не вірно визначено спосіб документального підтвердження щодо відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про публічну інформацію", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Виходячи зі змісту наведених норм, суд робить висновок, що, по-перше, інформація має бути доступною в електронній системі закупівель, по-друге, така інформація має бути публічною, тобто відповідати критеріям, що встановлені законом саме для публічної інформації, по-третє, стосовно такої інформації замовник не може вимагати її документального підтвердження.

Фактичні обставини свідчать, що довідка МВС ААА № 1077962 №21140456560750511917 стосовно гр. ОСОБА_3 , що надана у складі тендерної пропозиції в закупівлі UA-2021-04-22-003999-c не відповідає наведеним критеріям, що визначені ч.5 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, відсутня процедура, відповідно до якої замовник (позивач) під час оцінювання повноти документів, що їх надано у складі тендерної документації, мав би здійснювати активні дії щодо звернення до інших можливих закупівель, у яких приймала участь третя особа, та відшукувати необхідні документи.

Суд звертає увагу, що третя особа не посилається на зазначену довідку МВС у розділі "Реєстр пропозицій" - "Відповідність критеріям" - "Відповіді учасника" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-18-004810-c).

Отже, суд не приймає аргументи позивача та погоджується з доводами відповідача в цієї частині.

В частині порушення вимог підпункту 3 пункту 5.1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» що копія договору надання аналогічних послуг надана контрагентом ПП «Євролайф-центр» не завірена належним чином, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Оскільки в силу приписів ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем не доведено, що третьою особою надані документи у складі тендерної пропозиції спірної закупівлі у спосіб, інший ніж через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису, суд погоджується з доводами позивача в цієї частині.

В частині порушення пункту 1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» того що копія Статуту ПП «Євролайф-центр» у не придатному для читання вигляді, суд зазначає наступне.

Позивачем було оприлюднено тендерну документацію на закупівлю товарів ДК 021:2015 -85110000-3 Послуги лікувальних закладів та супутні послуги (медичний огляд працівників) (https://public.docs.openprocurement.org/get/5bd177f5210f4ffda67a7838a1ab0b50?Signature=s2dlrnv5yqXKjRjvzTj%2FZPFK%2FTld3Ihiih5DcqPvZ5W9QR6plUaepSjzXenyOJQXxwErS7d3tRrrk8UD%2BKafAw%3D%3DKeyID=52462340), відповідно до п.п.5 п.1 розілу ІІІ якого, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в цій тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у цій тендерній документації, а саме: статут в повному обсязі зі всіма додатками або інший установчий документ (надається окремим PDF-файлом), будь-які інші критерії для надання статуту не встановлені.

Оскільки третьою особою статут ПП «Євролайф-центр» у складі тендерної документації наданий, що не заперечується відповідачем, а питання придатності або не придатності наданого статуту для читання не визначені тендерною документацією, суд погоджується з доводами позивача в цієї частині.

Стосовно порушення позивачем підпункту 8 пункту 1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» того що витяг з єдиного реєстру юридичних осіб датований 2019 роком, суд не приймає доводи позивача в цієї частині, оскільки тендерною документацією на закупівлю товарів ДК 021:2015 -85110000-3 Послуги лікувальних закладів та супутні послуги (медичний огляд працівників) (https://public.docs.openprocurement.org/get/5bd177f5210f4ffda67a7838a1ab0b50?Signature=s2dlrnv5yqXKjRjvzTj%2FZPFK%2FTld3Ihiih5DcqPvZ5W9QR6plUaepSjzXenyOJQXxwErS7d3tRrrk8UD%2BKafAw%3D%3DKeyID=52462340) прямо встановлена вимога до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а саме, такий витяг має бути датований саме 2021 роком (п.п.8 п.1 розілу ІІІ тендерної документації).

Щодо доводів позивача про те, що органи прокуратури не віднесені до органів державної влади, а тому, на переконання позивача, відповідач на мав права взагалі проводити (здійснювати) моніторинг спірної закупівлі, суд зазначає, що окремою самостійною підставою для здійснення моніторингу відповідно до наказу відповідача № 462 від 01.09.2021 є, зокрема, п.1 ч.2 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" - дані автоматичних індикаторів ризиків, отже, суд не сприймає доводи позивача в цієї частині, отже, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення моніторингу спірної закупівлі слід відмовити.

Суд зазначає, що складання оскаржуваного висновку через значний проміжок часу після кінцевого строку подання тендерних пропозицій переможцем торгів, після укладення відповідного договору не відповідає законодавчо визначеній меті процедури "моніторингу закупівлі" (пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII), оскільки не має наслідком саме "запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель".

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.97 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.97.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Щодо вжиття заходів для розірвання укладеного договору, як способу усунення порушень, що зазначені у оскаржуваному висновку, суд зазначає наступне.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Суд констатує, що викладена у спірному висновку вимога про усунення порушень навіть із посиланням Господарський та Цивільний кодекси України не може на переконання суду вважатися конкретизованою, а тому така вимога не може вважатися правомірною, оскільки спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити на підставі Цивільного та Господарського кодексів України для усунення виявленого порушення протягом 5 робочих днів, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі № 826/3350/17.

Оцінюючи наведені встановлені судом обставини у сукупності, суд дійшов висновку протиправність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-18-004810-с від 24.09.2021 року Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вже зазначалось, 29.12.2021 позивачем надані уточнення позовної заяви, відповідно до яких позовні вимоги зведені до:

1. Визнання протиправними дій відповідача щодо проведення моніторингу закупівлі.

2. Скасування його (відповідача) висновку про результати моніторингу.

Суд повторно звертає увагу на те, що окремою самостійною підставою для здійснення моніторингу відповідно до наказу відповідача № 462 від 01.09.2021 є, зокрема, п.1 ч.2 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" - дані автоматичних індикаторів ризиків, отже, суд не сприймає доводи позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення моніторингу закупівлі, отже, у задоволенні позовних вимог в цієї частині відмовлено.

Щодо позовної вимоги про скасування висновку відповідача про результати моніторингу (без зазначення ідентифікаційних відомостей такого висновку), з метою уникнення зайвого формалізму та маючи на мети захист прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне скористатися своїм правом та вийти за межі позовних вимог, а саме, визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-18-004810-с від 24 вересня 2021 року Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжнихого доручення №5968 від 31 серпня 2021 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Добропілля-видобуток» (місцезнаходження: пр. Шевченка, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область, 85001; код ЄДРПОУ: 43895975) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Архітектора Нільсена, буд. 26/2, м. Маріуполь, Донецька область, 87515; код ЄДПРОУ ВП: 41127366), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Приватне підприємство «Євролайф-центр» (місцезнаходження: вул. Будівельників, буд. 16, кв. 29, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область; код ЄДРПОУ: 35381450) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-18-004810-с від 24 вересня 2021 року Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області на користь Державного підприємства «Добропілля-видобуток» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 липня 2022 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Арестова