Ухвала

від 19.02.2007 по справі а10/313-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А10/313-06

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2007                                                                                             Справа № А10/313-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г.  (доповідач),

суддів Павловського П.П., Стрелець Т.Г.

при секретарі:  Стуковенковій Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Анісімова О.В., довіреність від 14.02.2007

від відповідача –Степова О.В., довіреність від 6.02.2007

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінські технології" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  07.11.2006р.  у справі №А10/313-06

за позовом управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

до товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінські технології",                  м.Дніпропетровськ

про  стягнення  заборгованості 108296,92грн.

          ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від  07.11.2006р. у             справі №А10/313-06 (суддя Кощеєв І.М.) позовні вимоги управління Пенсійного фонду        України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінські технології" про стягнення заборгованості в сумі             108296,92грн. задоволені.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій              просить постанову скасувати як винесену з порушенням норм матеріального права, посилаючись на наступне:

- не враховано, що ні до, ні після проведення позапланової виїзної перевірки ПФУ           в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яка відбулася з 10 липня 2006р. по 18                 серпня 2006 року, до ТОВ „Управлінські технології” жодної вимоги про сплату недоїмки              зі страхових внесків за 2004рік у встановленій законодавством формі від позивача не надходило. Тобто сума недоїмки, викладена в позовній заяві, не є узгодженою і відповідно сплаті не підлягає;

- неправомірним є зарахування поточних платежів відповідача, здійснених у 2005-2006роках у рахунок погашення суми неузгодженої недоїмки за 2004 рік;

- судом не враховано той факт, що 16 березня 2006 року був прийнятий Закон                  України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності,              які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного                 фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,                  Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року –1 кварталу 2005 року”,                відповідно до ст.2 якого донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та               звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році –І кварталі 2005 року, не

застосовуються, а у 2004р. ТОВ „Управлінські технології” перебувало на спрощеній                системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998р. та             сплачувало єдиний податок.

           Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник у судовому               засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду –без                  змін.

          Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,               доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна  скарга задоволенню не підлягає.

 Із матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінські технології" зареєстроване платником страхових внесків на               загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду                  України в Бабушкінському  районі м. Дніпропетровська.

До 01.01.2005 року товариство знаходилось на спрощеній системі оподаткування, а                саме сплачувало єдиний податок, що підтвердив представник позивача.

Згідно ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне                страхування" з наступними змінами страхувальники зобов'язані сплачувати страхові                внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20             календарних днів із дня закінчення цього періоду.

     Обчислення   страхових  внесків  територіальними  органами Пенсійного   фонду   у   випадках,   передбачених   цим   Законом, здійснюється  на  підставі  складених актів            перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків,  звітності,  що подається страхувальником,    бухгалтерських   та   інших   документів,   що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові                внески.

       Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом                    внесення  відповідних  сум  страхових  внесків  до солідарної  системи  на  банківські               рахунки  виконавчих   органів Пенсійного  фонду,  а  сум  страхових  внесків  до накопичувальної системи пенсійного   страхування   -   на   банківський    рахунок Накопичувального   фонду   або  на  банківський  рахунок  обраного застрахованою            особою недержавного пенсійного фонду.

       У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному  обсязі                 виплати  заробітної  плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата  зазначених  сум  та сплата  страхових  внесків  здійснюється в пропорційних              розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

        Страхові   внески   підлягають   сплаті   незалежно   від фінансового стану платника страхових внесків.

        На протязі 2004 року відповідач не нараховував та не перераховував до Пенсійного            фонду страхові внески відповідно до вищевикладених нормативних актів, мотивуючи це              тим, що товариство знаходилось на спрощеній системі оподаткування.

        Відповідно до ч.2 ст.106 вищевказаного Закону передбачено, що суми страхових            внесків своєчасно не нараховані  та або не сплачені страхувальниками у строки, визначені          ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю             зі сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та              застосуванням фінансових санкцій.

       14.12.2004року позивачем була здійснена перевірка нарахувань та перерахувань відповідачем страхових внесків до Пенсійного фонду, про що складено відповідний акт.                За результатами перевірки донараховано страхових внесків на загальну суму              180805,17грн. без нарахування пені та штрафних санкцій.

       З 01.01.2005 року товариство перейшло на загальну систему оподаткування та почало перераховувати страхові внески до Пенсійного фонду.

       Всього за період з лютого 2005р. по серпень 2006р. перераховано 108206,87грн., які зараховувалися на погашення заборгованості по страховим внескам за 2004р., що підтверджується актом звірки №277 від 15.02.2007р., підписаного сторонами.

       Таким чином, заборгованість по страховим внескам за період з січня 2005р. по липень 2006р. склала 108296,92грн.

       Отже суд вірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки станом на 1.09.2006р. в сумі 108296,92грн.

       Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що розмір недоїмки не погоджений з платником, тому не підлягає стягненню, не можуть бути прийняті до уваги в силу вимог            ст.124 Конституції України.

       Враховуючи викладене, підстав для скасування постанови суду відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

       Керуючись ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

       УХВАЛИВ:

       Постанову господарського суду Дніпропетровської області від  07.11.2006р. у справі №А10/313-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінські технології" - без задоволення.

       Ухвала може бути оскаржена в місячний строк у касаційному порядку  безпосередньо             до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                             В.Г.Головко

Судді                                                                                         П.П.Павловський

                                                                                                  Т.Г.Стрелець