Рішення

від 27.06.2022 по справі 280/2148/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 червня 2022 року ( 10 год. 30 хв.)Справа № 280/2148/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача Семенов М.В.,

відповідача Лисенко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (69014, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954)

до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647)

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (далі позивач) до Запорізької митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UА112080/2022/000005/1 від 06.01.2022;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2022/000010 від 06.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності безпідставними.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на14.03.2022.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської федерації в Україні введений воєнний стан.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11 про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану продовжений до 06.05.2022 включно. Роботу суду відновлено з 10.05.2022.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 14.03.2022 підготовче засідання не відбулось, та відкладено на 09.06.2022.

09.06.2022 протокольною Ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 28.06.2022.

У судовому засіданні 28.06.2022 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини.

09.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (Запоріжжя, Україна) (Покупець) уклало з компанією AM-INVEST LTD (Велика Британія) (Продавець) контракт №AMI 09-07/1, предметом якого є придбання нафтового масла в асортименті. Пунктом 1.2 Контракту передбачено, що кількість товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними Додатками, які є невід`ємною частиною Контракту. Відповідно до Додатку №6 від 03.12.2021 до Контракту передбачено постачання на адресу Позивача в грудні 2021 нафтового масла в асортименті, у тому числі масла базового Лукойл HVІ-4 вид 2 у кількості 300 тн +/- 10% в опціоні Продавця за ціною 740 доларів США за 1 метричну тонну.

Вказаний товар у кількості 118,780 тн ввезено на територію України та 29.12.2021 для його оформлення митному органу подано митну декларацію якій присвоєно №UА112080/2021/015808. В графі 31 декларації опис товару зазначено як «масло базове марки Лукойл HVІ-4 вид 2 118,780 тн, Являє собою мастильний матеріал із вмістом нафтопродуктів більше 70% в якості основного складового. Дисульфід молібдену, газойлів та синтетичних мастильних матеріалів (складні ефіри, поліхлорбіфеніли, полігліколі та силікони) в складі відсутні. Країна виробництва: RU. Виробник ООО`ЛУКОЙЛ - Волгограднефтепереработка».

Для здійснення митного оформлення подано наступні документи:

-контракт №АМI 09-07/1 від 09.07.2021;

-додаток №6 від 03.12.2021 до контракту №АМI 09-07-1;

-інвойс №АМ-12/18-10;

-залізнична накладна 31882812;

-залізнична накладна 31882844;

-інвойс №1067 від 08.12.2021;

-паспорт продукції №11Л2113880 від 20.11.2021 на масло базове Лукойл HVI-4 вид 2;

-розрахунок щільності;

-договір про договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів 171/Е від 07.08.2017;

-митна декларація країни відправлення 10006060/081221/3008747.

-висновок лабораторії №1420003700-0587 від 05.08.2021.

Митну вартість товару Позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1ч.1ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів. Митна вартість товару за МД UА112080/2021/015808 склала 87897,20 доларів США, про що зазначено в графі 42 декларації, та за курсом валюти 27,2235 грн за долар США (графа 23 декларації) становила 2392869,42 грн. Розрахована Позивачем сума ПДВ за ставкою 20% становила 478573,88 грн (графа 47 декларації).

30.12.2021 надійшло повідомлення від митниці декларанту, що у відповідності до ст.337 МК України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. відповідно до п.3 доповнення №6 до контракту від 09.07.2021 № АМІ 09-07/1 передплата кожної парти товару здійснюється покупцем впродовж 15 календарних днів від дати наданого продавцем інвойсу. До митного оформлення надано інвойс від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 але платіжні документи до митного оформлення не надавались;

2. у паспорті якості №11Л2113880 від 20.11.2021 зазначено тільки найменування товару, натомість в наданому сертифікаті та товаро-супровідних документах, наданих до митного оформлення відсутня інформація щодо партії товару, що не дає змоги ідентифікувати відомості сертифікату якості з оцінюваною партією товару;

3. відповідно до п.2.1 контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1 якість товару повинна відповідати зокрема сертифікату якості заводу-виробника. Разом з цим, відповідно до п.3.4 контракту продавець разом з товаром повинен надати серед іншого - сертифікат якості. Також, у п.5.1 контракту товар приймається покупцем за якість відповідно сертифіката якості. До митного оформлення зазначений документ не надавався;

4. у рахунку від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 вказано ціну товару та вартість партії товару без зазначення умов поставки.

04.01.2022 декларантом митному органу додатково надано платіжне доручення №455 від 30.12.2021 та додаткову угоду від 09.07.2021 до контракту №АМI 09-07-1.

06.01.2022 декларантом митному органу додатково надано висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ - 735 від 05.01.2022.

06.01.2022 Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №/2022/000005/1, якою вартість товару скориговано до 847 доларів США за тонну, а загальну суму скориговано до 100606,66 доларів США.

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що у відповідності до ст.337 МК України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. відповідно до п.3 доповнення №6 до контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1 передплата кожної партії товару здійснюється покупцем впродовж 15 календарних днів від дати наданого продавцем інвойсу. До митного оформлення надано інвойс від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 але платіжні документи до митного оформлення не надавались. Відповідно до ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено;

2. У паспорті якості №11Л2113880 від 20.11.2021 зазначено тільки найменування товару, натомість в наданому паспорті та товаро-супровідних документах, наданих до митного оформлення відсутня інформація щодо партії товару, що не дає змоги ідентифікувати відомості сертифікату якості з оцінюваною партією товару;

3. відповідно до п.2.1 контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1 якість товару повинна відповідати зокрема сертифікату якості заводу-виробника. Разом з цим, відповідно до п.3.4 контракту продавець разом з товаром повинен надати серед іншого - сертифікат якості. Також, у п.5.1 контракту товар приймається покупцем за якість відповідно сертифіката якості. До митного оформлення зазначений документ не надавався;

4. у рахунку від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 вказано ціну товару та вартість партії товару без зазначення умов поставки.

Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України (далі - МКУ) митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Згідно з положенням п.2 ч.2 ст.55 МК України, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМСУ від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Масло базове марки ЛУКОЙЛ HVІ-4/вид 2», виробник ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка», Росія, з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 2710199900, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни. За результатами здійснення митного контролю, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог ч.2, ч.3 ст.53 та ст.335 МКУ митницею 30.12.2021 надіслано електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів (за наявності) дод. документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково повідомлено, що у відповідності до ч.6 ст.53 МКУ, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (наприклад, документи, що містять відомості про вартість окремих складових заявленої митної вартості). 04.01.2022 декларантом додатково надано витяг платіжного доручення від 30.12.2021 № 455 та доповнення до контракту від 09.07.2021. 06.01.2022 надано висновок ЗТПП від 05.01.2022 №0И-735 та декларант відмовився від подання інших додаткових документів. Під час розгляду додатково наданих документів було встановлено наступне. Надане платіжне доручення в іноземній валюті від 30.12.2021 №455, не містить дати надходження і виконання такого документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку. Але відповідно до вимог п.3.2 Постанови Нацбанку України 28.07.2008 №216 відповідальний виконавець уповноваженого банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті дати надходження і виконання такого документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа уповноваженого банку. У висновку ЗТПП від 05.01.2022 №0И-735 визначено ринкову вартість товару у діапазоні від 729 до 1030 дол. США/т, та передбачено, що ціна на товар відповідає середньому рівню цін. Отже може бути й вищою за заявлену. При здійсненні моніторингу рівня цін не врахована цінова інформація виробника ТОВ "ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка". У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

06.01.2022 посадовою особою митниці проведена процедура консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ст. 59 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А) (з розрахунку 0,847 дол. США/кг за МД №UA110020/2021/012132 від 12.11.2021). Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах DAP ст. Соловей.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД UА112080/2021/015808 від 29.12.2021 та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000010.

06.01.2022 Позивачем з урахуванням рішення №/2022/000005/1 митному органу подано нову митну декларацію UA112080/2022/000208 та товар випущено у вільний обіг.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, первинно визначеної Позивачем в МД UА112080/2021/015808 та скоригованою митницею склала 73859,30 грн.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 Митного кодексу України).

За правилами ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Суд встановив, що при поданні до митного оформлення декларації позивачем додавались наступні документи: контракт №АМI 09-07/1 від 09.07.2021, додаток №6 від 03.12.2021 до контракту №АМI 09-07-1, інвойс №АМ-12/18-10, залізнична накладна 31882812, залізнична накладна 31882844, інвойс №1067 від 08.12.2021, паспорт продукції №11Л2113880 від 20.11.2021 на масло базове Лукойл HVI-4 вид 2, розрахунок щільності, договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів 171/Е від 07.08.2017, митна декларація країни відправлення 10006060/081221/3008747, висновок лабораторії №1420003700-0587 від 05.08.2021. Додатково декларантом митному органу надано платіжне доручення №455 від 30.12.2021, додаткову угоду від 09.07.2021 до контракту №АМI 09-07-1, висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ - 735 від 05.01.2022. Вказані документи досліджено судом, вони не містять у собі протирічь та розбіжностей.

Суд критично ставиться до твердження митниці, що відповідно до п.3 доповнення №6 до контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1 передплата кожної партії товару здійснюється покупцем впродовж 15 календарних днів від дати наданого продавцем інвойсу, до митного оформлення надано інвойс від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 але платіжні документи до митного оформлення не надавались. До митного оформлення позивачем додатково надавалося платіжне доручення №455 від 30.12.2021, яке підтверджує проведення оплати за інвойсом №АМ-12/18-10.

Суд не погоджується із твердженням відповідача, що у паспорті якості №11Л2113880 від 20.11.2021 зазначено тільки найменування товару, натомість в наданому паспорті та товаро-супровідних документах, наданих до митного оформлення відсутня інформація щодо партії товару, що не дає змоги ідентифікувати відомості сертифікату якості з оцінюваною партією товару. В товаро-супровідних документах, а саме залізничних накладних 31882812 та 31882844 в графі 24 є безпосереднє посилання на паспорт якості № НОМЕР_1 , що дає змогу ідентифікувати партію товару, яка знаходиться в цих залізничних вагонах, як таку, щодо якості якої видано паспорт якості № НОМЕР_1 .

Суд критично ставиться до аргументу митного органу, що до митного оформлення не надавався сертифікат якості, хоча відповідно до п.2.1 контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1 якість товару повинна відповідати зокрема сертифікату якості заводу-виробника, відповідно до п.3.4 контракту продавець разом з товаром повинен надати серед іншого - сертифікат якості, а у п.5.1 контракту зазначено, що товар приймається покупцем за якість відповідно сертифіката якості. Відповідно до додаткової угоди від 09.07.2021 пункт 2.1 контракту викладено у наступній редакції: «Якість товару повинна відповідати паспорту або сертифікату якості заводу-виробника. Кожна партія товару повинна супроводжуватися паспортом якості». Пункт 3.4 контракту викладено у наступній редакції: «продавець разом з товаром повинен відправити наступні товаросупровідні документи: сертифікат або паспорт якості…». Пункт 5.1 контракту викладено у наступній редакції: «Товар приймається покупцем за якість відповідно сертифіката або паспорту якості». Тобто, контракт передбачає можливість надання на підтвердження якості або відповідного сертифікату, або паспорту. На підтвердження якості партії товару позивачем митному органу паспорт продукції №11Л2113880 від 20.11.2021 на масло базове Лукойл HVI-4 вид 2, в кому зазначені всі якісні характеристики товару.

Суд не погоджується із доводом відповідача, що у рахунку від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 вказано ціну товару та вартість партії товару без зазначення умов поставки. В рахунку від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 вказано, що його видано відповідно до додатку №6 від 03.12.2021 до контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1. Вказаний додаток містить умови поставки продукції DAP ст. Соловей, що дає змогу визначити зазначену в рахунку від 18.12.2021 №АМ-12/18-10 ціну товару саме при умові її поставки на умовах DAP ст. Соловей.

Суд критично ставиться до тверджень митного органу про невідповідність вимогам п.3.2 Постанови Нацбанку України 28.07.2008 №216 платіжного доручення в іноземній валюті від 30.12.2021 №455, яке не містить дати надходження і виконання документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку. Згідно з вимогами пункту 3.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 910/15601, відповідальний виконавець банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах дати надходження і виконання цього документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа банку. Банк має право не проставляти дату надходження платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, якщо вона збігається з датою його виконання. Водночас, в силу пункту 1.4 вказаного Положення, платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником). Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні. Платіжне доручення на оплату коштів за контрактом надсилалося до банку у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-Інтернет-банк», а тому, пункт 3.2 вищевказаного Положення, на який посилається відповідач, стосується порядку подання та відкликання платником платіжного доручення в іноземній валюті при здійсненні платежу на паперовому носії безпосередньо в установі банку.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16. Митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином вони позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що у висновку Запорізької ТПП від 05.01.2022 №014-735 експерт визначає ринкову вартість товару у діапазоні від 729 до 1030 дол. США/т, та передбачає, що ціна на товар відповідає середньому рівню цін, що свідчить про те, що ціна може бути й вищою за заявлену, а при здійсненні моніторингу рівня цін не врахована цінова інформація виробника ТОВ "ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка". Згідно висновку, «з урахуванням кон`юнктури ринку, умов Контракту №АМІ09-07/1 від 09.07.2021, характеристик товару і країни виробництва, вищевказані контрактні ціни на базові масла в асортименті, на умовах поставки DAP ст.Соловей/Тополі Російської залізниці, відповідають середньому рівню цін, який склався при експорті подібної (аналогічної) із країни виробництва за вказаний період». Цей висновок підтвердив відповідність заявленої позивачем до митного оформлення вартості товару середньоринковому рівню цін у цей період, що поставляється на таких же умовах поставки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано метод 2А) за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо ідентичних товарів у рішенні про коригування має бути обов`язкова зазначено номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери використаних відповідачем митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товарів та умови поставки, що в них зазначені, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Щодо доводів позивача про те, що оформлення позивачем товару було здійснено та випущено у вільний обіг за МД UA112080/2022/000208 від 06.01.2022 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів № № UA112080/2022/000005/1 від 06.01.2022 та при цьому підприємство сплатило всю суму митних платежів, визначених митним органом та не скористалось правом випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ, що свідчить про те, що спір між позивачем та митницею вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митницею.

Подання декларантом нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості не може бути доказом відсутності спору у сторін з приводу винесеного рішення про коригування митної вартості, оскільки якщо і припустити, що декларант на момент подання такої «нової декларації» погоджувався із рішенням про коригування митної вартості, то це не позбавляє його протягом шести місяців (з моменту отримання такого рішення) здійснити повний правовий аналіз такого рішення, дій, бездіяльності митного органу, що йому передували та встановити обставини стосовно порушення прав (інтересів) такої особи та звернутись до суду за захистом порушеного права.

Зі змісту положень МК України та КАС України слідує, що положення вказаних нормативно-правових актів не містять жодних обмежень та винятків для декларанта з приводу неможливості оскаржити ним до суду рішення митного органу про коригування митної вартості та захистити порушене право впродовж шести місяців (з моменту його отримання) в залежності від того, як випущено товар у вільний обіг «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».

Водночас, як слідує із ч.7 ст.55 МК України, декларант має право у випадку незгоди (під час митного оформлення товару) з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за своїм зверненням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Разом з цим, відповідно до ч.8 ст.55 МК України, декларант або уповноважена ним особа може протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У такому випадку митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. За вказаних обставин надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Отже, положеннями ч.7 та ч.8 ст.55 МК України встановлено лише додаткові преференції для декларанта у вигляді можливості протягом 80 днів зібрати та подати митному органу додаткові документи у випадку якщо про незгоду буде заявлено під час митного оформлення і випуск товару буде здійснено у вільний обіг «під гарантію». Митний орган, в свою чергу, при надходженні додаткових документів у вказаний проміжок часу самостійно зможе переглянути винесене ним рішення про коригування митної вартості.

У випадку ж випуску товарів у вільний обіг шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» декларант названими правами щодо можливості подання на протязі 80 днів митному органу додаткових документів для перегляду митним органом свого рішення не наділений.

Відтак, єдиним негативним наслідком для декларанта у випадку випуску товарів у вільний обіг шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» є неможливість застосування положень ч.7 та ч.8 ст.55 МК України, якими встановлено додаткові преференції для декларанта, який про незгоду заявив під час митного оформлення та здійснив випуск товару у вільний обіг «під гарантію».

У свою чергу, ч.1 ст.29 і підпункт «б» п.5 ч.2 ст.55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду без будь-яких застережень чи умов (випуску та порядку випуску товарів у вільний обіг), в тому числі, за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 по справі № 520/3246/20.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки причини відмови, викладені в оскаржуваній картці відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000010 від 06.01.2022 є аналогічними причинам, викладеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, така картка також має протиправний характер та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (69014, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647)-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UА112080/2022/000005/1 від 06.01.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2022/000010 від 06.01.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (69014, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 07.07.2022.

Суддя О.В. Конишева