Рішення

від 05.07.2022 по справі 600/1383/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1383/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням нової редакції позову, позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. №3-р/2020 з урахуванням раніше виплачених сум, - 7354 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є учасником бойових дій та відповідно до ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту йому щорічно нараховується та виплачується щорічна разова грошова допомога до 05 травня. Позивач вказав, що грошова допомога за 2021 рік була виплачена у розмірі, який не відповідає нормам чинного законодавства України, що діяли на момент виплати допомоги, а саме без урахування рішення Конституційного Суду України № 3- р/2020 від 27 лютого 2020 року. У зв`язку із вказаним позивач вважає протиправними дії відповідача щодо виплати у меншому розмірі разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач не подав у встановлений строк відзив на позовну заяву.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 23.03.2022 року адміністративний позов залишено без руху. 04.04.2022 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, у зв`язку із цим, судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення донарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахування вже виплачених сум, однак відповідач повідомив позивачу, що до 05 травня йому виплачено разову грошову допомогу у повному обсязі.

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV) - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI абз. 5 ч. 22 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у редакції, яка передбачає щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплату разової грошової допомоги у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI.

Згідно з ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (далі Закон №79) розділ І Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року, № 112 від 19 лютого 2020 року та № 325 від 08 квітня 2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 325 від 08 квітня 2021 року (набрала чинності 09 квітня 2021 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1491 гривень.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом зазначено, що в Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 1, ч.2 ст.8 Конституції України).

Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (частина перша статті 17), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65), держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17).

Згідно з Конституції України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.

У преамбулі та ст.1 Бюджетного кодексу України зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до пп. 5 п. 63 розділу І Закону № 79 розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказаними положеннями ст.ст. 12-16 Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, застосованої у рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, підриває довіру до держави. Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту"

Конституційний Суд України звернув увагу, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказав, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони".

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 р. приписи п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та приписи ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції п. 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік") об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня, зокрема, для учасників бойових дій.

Тому суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 р. у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998р. №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб - учасникам бойових у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України і не позбавляють позивача цього права. Суд наголошує, що відсутність встановленого механізму їх виплати не звільняє державу в особі уповноваженого органу від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність виплати грошової допомоги за 2021 рік без урахування рішення Конституційного Суду України №3- р/2020 від 27 лютого 2020 року.

Судом встановлено, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року № 1082-IX встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень. Суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виплатити позивачу разову грошову допомогу до 05 травня 2021 року в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає 8845 гривень. З урахуванням часткової виплати грошової допомоги за 2021 рік в сумі 1491 грн, невиплачена сума грошової допомоги за 2021 рік складає 7354 гривень.

З вказаних підстав суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору в даній категорії справ, суд не вирішує питання про відшкодування вказаних судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, що становить 7354 гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (вул. Українська, 86, м.Вижниця, Чернівецька область, 59200, код ЄДРПОУ 03196274).

Суддя Т.М. Брезіна