Постанова

від 05.07.2022 по справі 369/9416/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/9416/21 Головуючий у І інстанції Фінагеєвої І.О.

Провадження №22-ц/824/6087/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Павлюк Алли Анатоліївни, яка представляє інтереси обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Чайка» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2021 року про закриття провадження у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Чайка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2021 року закрито провадження у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Чайка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків.

Не погоджуючись з ухвалою, представник Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Чайка» - Павлюк А.А. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказує, що позов про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вирішуючи питання про закриття провадження, суд першої інстанції посилався на практику вищих судів, однак наведені правові позиції стосуються інших правовідносин.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надходило.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за її відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2021 року позивач Обслуговуючий кооператив «Автогаражне товариство «Чайка» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що відповідач ОСОБА_1 була включена до членів Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Чайка» на підставі рішення №3 від 03.07.1990 року про прийняття в члени кооперативу та надання в користування земельної ділянки площею 24 кв.м.

Обслуговуючий кооператив «Автогаражне товариство «Чайка» є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним на основі членства та за своїм типом є обслуговуючим кооперативом. Правовим документом, що регулює діяльність гаражного кооперативу є Статут кооперативу, який повинен містити, зокрема відомості про умови і порядок вступу до кооперативу його членів та виходу чи виключення з нього членів кооперативу, також права і обов`язки членів кооперативу (стаття 8 Закону України «Про кооперацію»).

Проте, відповідач ОСОБА_1 , в порушення вимог Закону України «Про кооперацію» та Статуту Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Чайка», своїх зобов`язань перед позивачем не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 8496, 51 грн.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами законодавства і за положеннями статуту відповідач є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту, має відповідні фонди.

Члени обслуговуючого кооперативу є носіями корпоративних прав, зокрема, у їх відносинах з кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. Відповідач як член кооперативу, відповідно до статуту та чинного законодавства, має в ньому корпоративні права та відповідні корпоративні обов`язки, невиконанням яких з боку відповідача обґрунтовано позовні вимоги, у зв`язку з чим даний спір виник з корпоративних відносин.

Оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з порушенням прав кооперативу як юридичної особи його членом у формі невиконання корпоративних обов`язків, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 т. 19 ЦПК України суд розглядає у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі дії є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Стаття 20 ГПК України відносить до кола справ, які підлягають розгляду в господарському суді, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з наступного.

За змістом частин першої - третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому, за змістом частин 1 та 2 статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.10.2019 року у справі №361/1478/17, спір між членом (учасником) юридичної особи та цією ж юридичною особою, пов`язаний з діяльністю та управлінням останньої, є корпоративним та підлягає розгляду господарським судом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/19, корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Разом з тим, вказані висновки Великої Палати Верховного Суду не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки у вказаній справі наявні інші фактичні обставини, та спір між обслуговуючим кооперативом та його членом про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків не стосується створення, управління або припинення діяльності такої юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач Обслуговуючий кооператив «Автогаражне товариство «Чайка» просить суд вирішити вимоги про стягнення заборгованості по сплаті відповідачем членських внесків в порядку цивільного судочинства.

Згідно абзацу 10 статті 2 Закону України «Про кооперацію» членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Згідно з п.п. 7.2.2 Статуту, цільові внески вносяться членами Товариства у встановлених загальними зборами членів Товариства розмірах і терміни. Цільові внески спрямовуються на прокладення доріг та улаштування проїздів, загальної огорожі, ремонт і реконструкцію об`єктів спільного користування членів Товариства

Відповідно до п.п. 7.2.3 Статуту, членські внески сплачуються регулярно у встановлених загальними зборами членів розмірах і терміни згідно цього Статуту. Розмір членських внесків встановлюється з розрахунку покриття витрат на утримання та діяльність Товариства в поточному році. Кошторис таких витрат затверджується на річних загальних зборах членів Товариства.

Пунктом 7.3 Статуту визначено, що сплата внесків здійснюється членами товариства на рахунок Товариства в установі банку або через бухгалтера (касира) Товариства, який веде облік таких внесків.

Відповідно до п.п. 7.3.1 Статуту, всі внески сплачуються до 15-го числа наступного за поточний місяць. Якщо в установлені терміни внески не сплачені, то з 16-го числа наступного місяця на боржника нараховується пеня у розмірі 0,05% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З викладеного вбачається, що призначенням членських внесків, питання про стягнення заборгованості, за якими має вирішуватися за заявленими у справі позовними вимогами, є забезпечення поточної діяльності товариства.

Таким чином, позовні вимоги, викладені у даній справі позивачем, не мають ознак корпоративного спору, оскільки даний спір не стосується участі відповідача в створенні, діяльності та управлінні цієї юридичної особи, та за своєю суттю не є корпоративним (діяльність та управління юридичною особою), адже має місце спір щодо виконання відповідачем свого обов`язку по сплаті членських внесків, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Крім того, як вбачається з постанов Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 664/2671/16-ц , від 19 грудня 2018 року у справі № 755/6564/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 565/863/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 565/494/16-ц у справах за позовами обслуговуючих кооперативів про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, зазначені спори розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку те, що сплата членських внесків учасником товариства є дією, спрямованою на управління таким товариством, тобто корпоративною за суттю, закривши у зв`язку з цим провадження у справі на підставі ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 - 379, 381-383 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Павлюк Алли Анатоліївни , яка представляє інтереси обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Чайка» - задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2021 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 07 липня 2022 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.О.