Рішення

від 14.06.2022 по справі 753/21998/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21998/20

провадження № 2/753/1886/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Сирбул О.Ф.

за участю секретаря - Лаптєвої Ю.М.

представника позивача - Гришекіна В.В.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу №2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з компенсації витрат кооперативу та штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року гаражно-будівельний кооператив «№2» (далі - позивач, кооператив) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості зі сплати компенсаційних витрат кооперативу з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 71 071,42 грн., а також судових витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн., та судового збору в сумі 2 102,00 грн.

В обгрунтування позову позивач посилався на те, що позивач є неприбутковою юридичною особою та здійснює обслуговування гаражних боксів розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_1 є власником гаражних боксів № 191 та № 193 за вказаною адресою.

До 04.05.2017 відповідач був членом ГБК №2. Однак, згідно рішення Загальних зборів ГБК №2 від 04.05.2017 відповідача виключено з членів кооперативу.

Стверджує, що хоч і відповідач фактично відмовився від вступу у члени кооперативу, у нього виникає обов`язок щомісячно компенсувати витрати кооперативу за користування землею, зберіганню і утриманню гаража, надання експлуатаційних послуг, послуг охорони та інше у п`ятикратному розмірі від розміру членських внесків, затверджених Загальними зборами членів кооперативу для членів кооперативу та обов`язково виконувати вимоги Статуту кооперативу.

Однак, отримуючи вказані послуги, відповідач не сплачує їх вартості, у зв`язку з чим за період з червня 2017 року по листопад 2020 року за ним утворилась заборгованість, яку і просить стягнути позивач. Також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп. та 6000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року відкрито по справі спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 18.05.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи відзив відповідача.

Ухвалою суду від 18.05.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи відповідь на відзив позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні змісту позовної заяви та відповіді на відзив.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві, у якому він вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі. Вказував на те, що у провадженні суду знаходилась справа між цими ж сторонами, у якій рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30.09.2019 відмовлено. Позивачем не надано жодного Договору на обслуговування гаражних боксів №№ 191 , 193 та про фактично виконані роботи протягом 2017 - 2020 років. Позивач не має зареєстрованого договору оренди або володіння земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 на якій розташований ГБК № 2. Відповідачем були сплачені членські внески у лютому 2018 року у загальному розмірі 5166,00 грн. Крім того, зазначив, що з 06 грудня 2018 року відповідач став членом іншого діючого автомобільного кооперативу - «МАК № 2», який згідно зі Статутом взяв на себе обов`язки на обслуговування автомобільних боксів, зокрема і № 191 та № 193 . Також у відзиві вказано, що відповідачем сплачувався земельний податок за 2018 рік.

18 травня 2021 року від позивача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив у якій вказує, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року по справі № 753/4948/19 позивачу було відмовлено у стягненні з відповідача заборгованості по членським внескам та рекомендовано скористатися спеціальним способом захисту у порядку п. 5.14. Статуту. Позивач намагався укласти з відповідачем договір на забезпечення обслуговування гаражних боксів, але останній ухилявся від його підписання. Так, 09 березня 2018 року позивачем відправлявся на електрону пошту відповідача проект договору в електронному варіанті. Таким чином, відповідач сам відмовився від укладання будь-яких договорів. Однак, норми п.п. 5.12, 5.14 Статуту діють незалежно від наявності чи відсутності договорів. Внески за користування землею також не є предметом цього позову. Позивач не має право приймати податок на землю, тому, повертав усі такі платежі відповідачу. Перераховані відповідачем на р/р ГБК № 2 23.05.2017 платіж в сумі 1645,92 грн. та 20.02.2018 платіж в сумі 5166,00 грн. враховано позивачем у розрахунку заборгованості, та зазначено як саме їх розподілено. У призначенні платежу зазначено: «членские взносы за 05-12.2017 р., бокс 191-194 , 201.202». Гараж № 201 та № 202 належить не відповідачу, а його дружині, тому платежі за гаражі № 201 та № 202 не є предметом даного позову. Крім того, дійсно 06.12.2018 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано обслуговуючий кооператив «М АВТОКООПЕРАТИВ № 2», проте цей кооператив не є гаражним, не має своєї земельної ділянки.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що в позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником гаражних боксів № 191 та № 193 , що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ГЖ-2017 № 1021, виданою 21 березня 2017 року комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Обслуговування та утримання вказаних гаражних боксів на підставі рішення Виконкому Дарницької ради народних депутатів м. Києва № 501 від 15 липня 1963 року, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 5.3 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу № 2, для вступу до кооперативу необхідно:

- подати заяву на ім`я Голови Кооперативу з проханням про прийняття в члени Кооперативу. В заяві обов`язково зазначається прізвище, ім`я та по-батькові, місце та дата народження, серія та номер паспорта, ким і коли він виданий, місце постійного проживання, реєстрації, номер телефону (домашнього, мобільного) та зобов`язанням про виконання вимог Статуту Кооперативу;

- внести вступний та пайовий внесок в розмірах і в строк, що встановлений Загальними зборами (Зборами уповноважених) членів Кооперативу;

- додати до заяви копію ідентифікаційного коду, копію документу, що підтверджує право власності на гараж, розміщений на території Кооперативу, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (при його наявності).

До 04.05.2017 відповідач був членом ГБК №2.

Згідно рішення Загальних зборів від 04.05.2017 ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу.

Відповідно п. 8.1. Статуту вищим органом управління Кооперативу є Загальні збори (Збори уповноважених) членів Кооперативу. До повноважень Загальних зборів (зборів уповноважених), зокрема належить затвердження розміру пайових, вступних, членських та разових внесків (п. 8.2.11. Статуту).

Рішенням загальних зборів ГБК № 2 від 24.02.2018 встановлено членський внесок з 01.03.2018 у розмірі 3,0 грн. за 1 м? на місяць, а з 01.06.2018 у розмірі 4,0 грн. за 1м? на місяць.

Рішенням загальних зборів ГБК № 2 від 09.02.2019 встановлено членський внесок за 2019 рік - 5 (п`ять) грн. за 1 м?. гаражної площі на місяць, починаючи з 01.03.2019.

Рішенням загальних зборів ГБК № 2 від 29.02.2020 встановлено внесок з 01.03.2020 у розмірі 7.00 грн. за за 1 м? на місяць.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.п. 5.12, 5.14 Статут член ГБК № 2, виключений з кооперативу втрачає всі права члена кооперативу. Особи, які були виключені із членів кооперативу зобов`язані щомісячно компенсувати витрати кооперативу за користування землею, зберіганню та утриманню гаража, надання експлуатаційних послуг, послуг охорони та інше у п`ятикратному розмірі від розміру членських внесків, затверджених Загальними зборами членів кооперативу № 2.

Таким чином, оскільки відповідач є власником гаражних боксів № 191 та № 193 , що знаходяться по АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ст.ст. 322, 526 ЦК України, Закону України «Про кооперацію», п. 5.14 Статуту кооперативу, оскільки рішенням загальних зборів від 04.05.2017 його було виключено з членів кооперативу, а відтак у нього виникає обов`язок щомісячно компенсувати витрати позивача за користування землею, зберіганню та утриманню гаражів, надання експлуатаційних послуг, послуг охорони та інше у п`ятикратному розмірі від розміру членських внесків встановлених Правлінням та Загальними зборами кооперативу.

Як встановлено судом відповідач будучи власником гаражних боксів № 191 та № 193 , що знаходяться по АДРЕСА_1 , отримує послуги з утримання та обслуговування гаражних боксів, проте з червня 2017 року по листопад 2020 року не сплачує вартість за отримані послуги, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість по сплаті компенсаційних і експлуатаційних витрат по гаражному боксу № 191 та по гаражному боксу № 193 , яка відповідно рішень зборів уповноважених, площі гаражних боксів, п`ятикратного розміру від розміру членських внесків, заборгованість відповідача станом на 30.11.2020становить 63 998 грн. 33 коп.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати за надані послуги.

Наданий розрахунок заборгованості перевірено судом, а відтак може бути покладено в основу рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме право на звернення до суду в порядку п. 5.14 Статуту, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 4164 грн. 09 коп.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 2909 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач не виконує свій обов`язок по сплаті компенсаційних витрат кооперативу, то суд приходить до висновку про стягнення з нього на користь позивача суму боргу у розмірі 63998 грн. 33 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 4164 грн. 09 коп. та 3% річних з простроченої суми у розмірі 2909 грн. 00 коп., а всього 71071 грн. 42 грн.

Таким чином з врахуванням викладеного, оскільки відповідач отримував послуги з обслуговування та утримання гаражних боксів № 191 та № 193 , які здійснювались позивачем, однак не сплачував позивачу вартості отриманих послуг, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача щодо того, що ним у лютому 2018 року було сплачено членські внески у сумі 5166,00 грн., оскільки з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що вказані кошти враховано позивачем при складенні розрахунку заборгованості, та зазначено як саме їх розподілено.

Крім того, посилання відповідача на те, що протягом 2018 року він сплачував на користь ГБК № 2, тільки п`ятикратний розмір земельного податку, що підтверджують копії квитанцій за № 0.0.1014111610.1, №0.0.1075770956.1, №0.0.1166994010.1, №0.0.1196399002.1, №0.0.1215592560.1 також не заслуговують увагу суду, з огляду на те, що внески за користування землею також не є предметом цього позову. У свою чергу згідно наданих квитанцій позивачем було повернуто відповідачу сплачені ним кошти, як помилково сплачені.

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи відповідачем, у порядку статті 81 ЦПК України не було надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому вимоги позовної заяви є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, представник позивача у позовній заяві просив вирішити питання про стягнення судових витрат.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правничих послуг № 07-12/20 від 07.12.2020, детальним описом робіт від 21 грудня 2020 року, платіжним дорученням № 25 від 15 грудня 2020 року на суму 6000 грн. 00 коп.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Надане позивачем платіжне доручення № 25 від 15 грудня 2020 року на суму 6000,00 грн. підтверджують здійснення ним оплати за договором про надання правничих послуг № 07-12/20 від 07.12.2020 в загальному розмірі 6000 грн. 00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено, витрати позивача на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь гаражно-будівельного кооперативу № 2 в у розмірі 6000 грн. 00 коп.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2102,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 257, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Гаражно-будівельного кооперативу №2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з компенсації витрат кооперативу та штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Гаражно-будівельного кооперативу №2 (ЄДРПОУ 24262650) заборгованість по сплаті компенсації витрат кооперативу в сумі 63 998,33 грн., суму індексу інфляції в розмірі 4 164,09 грн., три проценти річних від простроченої суми, що становить 2 909,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн., витрати на судовий збір в сумі 2 102,00 грн., а всього 79 173 (сімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят три) гривні 42 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: