Вирок

від 04.07.2022 по справі 727/4799/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/4799/22

Провадження № 1-кп/727/293/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

Шевченківський районний суд м.Чернівці

у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, кримінальне провадження №62021240050000136від20.09.2021року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Івано-Франківської області, село Іллінці, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , утриманців не має, освіта базова загальна середня,безробітного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненнікримінальногоправопорушення(злочину),передбаченого ч. 3 ст.408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за контрактом, перебуваючи на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , маючи військове звання - старший солдат, у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1, п.3 ч.9. ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16,127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування, о 08 год. 30 хв., 28.08.2021 року не з*явився на службу з відрядження до військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та перебував за місцем свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов*язаний з проходженням військової служби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину увчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся, підтвердивши при цьому викладені в обвинуваченні фактичні обставини скоєння ним злочину. Суду обвинувачений показав, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 28.08.2021 року він не з*явився на службу з відрядження, вибувши до свого постійного місця проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не бажав проходити її в подальшому, в зв*язку із поганим на його думку, ставленням командування до особового складу. При цьому, покидаючи військову частину, він дійсно не повідомив про даний факт командира, а саме: з відповідним з рапортом не звертався. Просив суд суворо його не карати.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального злочину та визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, повністю, з`ясувавши при цьому те, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ,ураховуючи відсутність будь-яких сумнівів в добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а також переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, а також частково дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу , прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує зач. 3ст.408КК України як дезертирство, тобто нез*явлення на службу з відрядження з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує, що відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Крім того, суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

До пом`якшуючих покарання обставин, згідно ст. 66 КК України, суд відносить те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, при призначенні виду та міри покарання суд, керуючись вимогами ст. ст. 50,65 КК України, а також, враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є раніше не судимим, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, та після вчинення даного злочину інших кримінально-караних діянь не вчиняв, не перебуває на обліках у лікаря нарколога та психіатра, негативно характеризується, має постійне мсіце реєстрації та проживання, вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання в межах мінімальної санкції ч. 3 ст. 408 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, тобто, із встановленням іспитового строку, з покладенням при цьому також на нього обов*язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме такий вид покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, оскільки ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, на підставі ст. 54 КК України, суд вважає за необхідне позбавити обвинуваченого військового звання старший солдат.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази та судові витрати відсутні.

Відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, на даний час підстав для його застосування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.174,349,368-374, 376-377 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.408КК України,та призначити йому покарання у вигляді 5років позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з іспитовим строком тривалістю два роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки, передбаченіст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 військового звання старший солдат.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Відповідно дост. 532 КПК Українивирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно дост. 395 КПК Українивирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеномуст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1