Постанова

від 04.07.2022 по справі 198/73/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3727/22 Справа № 198/73/21 Суддя у 1-й інстанції - Гайдар І.О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН на рішення Юрївського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН, третя особа Павлоградська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні майном та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН до ОСОБА_1 , третя особа Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання правочину дійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ЛАН, третя особа Павлоградська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні майном.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що йому на праві власності належать земельні ділянки: кадастровий номер 1225982500:01:002:0978, площею 6,818 га, та кадастровий номер 1225982500:01:003:0113, площею 9,6607 га, розташовані на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (на теперішній час Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області). З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, за ТОВ ЛАН зареєстровано інше речове право право оренди відносно вказаних земельних ділянок, яке виникло на підставі укладених 09 серпня 2014 року та 02 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ ЛАН договорів. Разом з тим, під час розгляду Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області справ №198/979/19 та №198/980/19 встановлено, що ОСОБА_1 не підписував договори від 09 серпня 2014 року та 02 вересня 2014 року, отже, не виявляв свою волю на передачу ТОВ ЛАН в оренду належних йому земельних ділянок, тому останні перебувають в користуванні товариства без законних підстав. ТОВ ЛАН добровільно повернути земельні ділянки відмовляється. На підстав викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області площею 6,818 га, кадастровий номер 1225982500:01:002:0978, вчиненої на підставі договору оренди землі від 09 серпня 2014 року, за ТОВ ЛАН; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області площею 9,6607 га, кадастровий номер 1225982500:01:003:0113, вчиненої на підставі договору оренди землі від 02 вересня 2014 року, за ТОВ ЛАН; зобов`язати ТОВ ЛАН повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,818 га, кадастровий номер 1225982500:01:002:0978, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області; зобов`язати ТОВ ЛАН повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,6607 га, кадастровий номер 1225982500:01:003:0113, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

У травні 2021 року ТОВ ЛАН звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа Павлоградська районна державна адміністрація про визнання правочину дійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ ЛАН посилалися на те, що ОСОБА_1 регулярно отримував орендну плату відповідно до умов договорів оренди щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1225982500:01:002:0978 та 1225982500:01:003:0113, звертався до суду з позовом про розірвання договорів оренди, тому його посилання на необізнаність про існування останніх, відсутність волевиявлення на їх укладення є безпідставними. Між ТОВ ЛАН та ОСОБА_1 існувала усна домовленість щодо укладення договорів оренди землі, в якій сторони узгодили всі істотні умови, зокрема, щодо орендної плати та строку передачі землі в оренду. На підставі викладеного ТОВ ЛАН просили суд визнати дійсними договори оренди земельних діялнок, а саме: договір оренди, укладений 09 серпня 2014 року між ТОВ ЛАН та ОСОБА_1 , яким останній передав ТОВ ЛАН земельну ділянку (пай) площею 6,818 га, кадастровий номер 1225982500:01:002:0978. Строк дії договору 15 років; а також договір оренди, укладений 02 вересня 2014 року між ТОВ ЛАН та ОСОБА_1 , яким останній передав ТОВ ЛАН земельну ділянку (пай) площею 9,6607 га, кадастровий номер 1225982500:01:003:0113. Строк дії договору 15 років.

Ухвалою Юрївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від 06 травня 2021 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ ЛАН до ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та залучено до участі у справі правонаступника третьої особи (т.1 а.с.199, 200).

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 1225982500:01:003:0113, площею 9,6607 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, яка належить власнику на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575721, виданого Юр`ївською районною державною адміністрацією 01 листопада 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010603200182, шляхом її повернення ОСОБА_1 з користування ТОВ ЛАН. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 1225982500:01:002:0978, площею 6,818 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, яка належить власнику на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 066989, виданого Новов`язівською сільською радою 06 грудня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2454, шляхом її повернення ОСОБА_1 з користування ТОВ ЛАН. Скасовано державну реєстрацію за ТОВ ЛАН іншого речового права права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225982500:01:003:0113, площею 9,6607 га, здійснену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 вересня 2014 року, номер запису про інше речове право 7080615, на підставі договору оренди земельної ділянки від 02 вересня 2014 року. Скасовано державну реєстрацію за ТОВ ЛАН іншого речового права права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225982500:01:002:0978, площею 6,818 га, здійснену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 вересня 2014 року, номер запису про інше речове право 7232707, на підставі договору оренди земельної ділянки від 09 серпня 2014 року. У задоволенні зустрічного позову ТОВ ЛАН до ОСОБА_1 , третя особа Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання правочину дійсним відмовлено. Стягнуто з ТОВ ЛАН на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 632 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ ЛАН просить рішення суду від 19січня 2022року скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ ЛАН, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на дату укладення спірного договору) договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 6-48цс15, правочин, який не вчинено (договір який не укладено), не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення договору у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з використанням земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року справа № 145/2047/16-ц).

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 066989 та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575721 належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1225982500:01:002:0978, площею 6,818 га, та 1225982500:01:003:0113, площею 9,6607 га, розташовані на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (т.1 а.с. 9, 10).

09 серпня 2014 року між ТОВ ЛАН та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого останній передав ТОВ ЛАН земельну ділянку (пай) площею 6,818 га, кадастровий номер 1225982500:01:002:0978. Строк дії договору 15 років (т.1 а.с.14).

02 вересня 2014 року між ТОВ ЛАН та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого останній передав ТОВ ЛАН земельну ділянку (пай) площею 9,6607 га, кадастровий номер 1225982500:01:003:0113. Строк дії договору 15 років (т.1 а.с.13).

ТОВ ЛАН користується вказаними земельними ділянками на підставі договорів оренди від 09 серпня 2014 року та 02 вересня 2014 року, згідно з умовами яких орендодавець ОСОБА_1 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років (т.1 а.с. 13, 14).

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права 19 вересня 2014 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225982500:01:003:0113, номер запису про інше речове право 7080615 (т.1 а.с.12).

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права 30 вересня 2014 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер1225982500:01:002:0978, номер запису про інше речове право 7232707, що підтверджується (т.1 а.с. 11).

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 зазначав, що вказані договори оренди земельних ділянок він не підписував, а підпис в них вчинено іншою особою, факт чого встановлено рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2021 року справі № 98/980/19 та рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2021 року у справі № 198/979/19, які набрали законної сили (т.1 а.с. 25-35).

Зокрема, під час розгляду вказаних цивільних справ справ судом призначались судові почеркознавчі експертизи, проведення яких було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з висновком судового експерта №1808-20 від 28 липня 2020 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі Підпис в розділі Орендодавець договору оренди земельної ділянки без номера та дати, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ЛАН, щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:002:0978, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису (т.1 а.с. 15-20).

Згідно з висновком судового експерта №1811-20 від 10 серпня 2020 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі Підпис в розділі Орендодавець договору оренди земельної ділянки без номера від 02 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ЛАН, щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:003:0113, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т.1 а.с. 21-24).

Висновки вказаних судових експертиз є категоричними та однозначними.

Встановлено, вказані договори оренди земельних ділянок не були підписані орендодавцем ОСОБА_1 , а отже, є неукладеними.

У відзиві на позовну заяву, ТОВ ЛАН просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строків позовної давності (т.1 а.с.148-153).

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом повернення цього майна в користування. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

У справі встановлено, договори оренди земельних ділянок від 09 серпня 2014 року та 02 вересня 2014 року, на підставі яких ТОВ ЛАН користується належними ОСОБА_1 земельними ділянками з кадастровими номерами 1225982500:01:003:0113 та 1225982500:01:002:0978, не підписувалися орендодавцем ОСОБА_1 , отже, відсутнє його волевиявлення на укладення правочину та передачу землі ТОВ ЛАН в користування, тому такі договори є неукладеним, не підлягають визнанню дійсними, тому земельні ділянки повинні бути повернуті позивачу, оскільки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 , та відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ ЛАН до ОСОБА_1 , третя особа Павлоградська районна державна адміністрація про визнання правочину дійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду є незаконним, оскільки між ТОВ ЛАН та ОСОБА_1 тривалий час існували договірні відносини щодо оренди землі та виконувались відповідні зобов`язання по сплаті орендної плати, колегія суддів не може прийти до уваги, оскільки підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, тоді як матеріалами справи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорах оренди земельних ділянок від 09 серпня 2014 року та 02 вересня 2014 року виконані не орендодавцем ОСОБА_1 , а іншою особою.

Факт отримання ОСОБА_1 плати за землю сам по собі не є підставою вважати, що між ним та ТОВ ЛАН існують договірні правовідносини щодо земельної ділянки.

Отримання такої плати за фактичне користування земельною ділянкою не свідчить про дійсність укладених з порушенням вимог ст. 203 ЦК України правочинів.

Доводи апеляційної скарги про доведеність зустрічних позовних вимог ТОВ ЛАН та наявність підстав для їх задоволення є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністюЛАН - залишити без задоволення.

Рішення Юр`ївськогорайонного судуДніпропетровської областівід 19січня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова