Рішення

від 05.07.2022 по справі 904/520/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2022м. ДніпроСправа № 904/520/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі: судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Лисаченко В.С.,

представників учасників справи:

від позивача: Красних О.В. паспорт серія НОМЕР_1 ,

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився,

дослідивши матеріали справи №904/520/22

за позовом ОСОБА_1

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПК КРАФТ"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДЕПАРТАМЕНТУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ТА ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою від 08.02.2022 за вих. №б/н до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПК КРАФТ" (далі відповідач), в якій просить суд зобов`язати відповідача привести установчі документи у відповідність до діючого законодавства шляхом звернення до державних реєстраторів.

Позовні вимоги вмотивовані необхідністю привести установчі документи у відповідність до діючого законодавства шляхом звернення до державних реєстраторів.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/520/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2022.

Ухвалою від 15.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.03.2022.

Судове засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулося у зв`язку із запровадженням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, про що на сайті Господарського суду Дніпропетровської області були розміщені відповідні оголошення.

Ухвалою від 12.04.2022 підготовче засідання призначено на 17.05.2022.

16.05.2022 (електронною поштою) та 18.05.2022 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшов відзив, у якому третя особа-1 просить врахувати пояснення та здійснити розгляд справи без участі представника.

Ухвалою від 17.05.2022 третю особу-1 зобов`язано невідкладно направити на адреси інших учасників процесу копію відзиву листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Вирішення питання про прийняття відзиву відкладено. Підготовче засідання відкладено до 21.06.2022.

03.06.2022 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшов лист від 31.05.2022 за вих. № 01.2-18/32 разом з доказами направлення відзиву на адресу інших учасників процесу. Оцінивши надані третьою особою-1 докази направлення відзиву, господарський суд визнав їх належними, вимоги ухвали від 17.05.2022 виконаними, а відзив таким, що підлягає прийняттю до розгляду.

20.06.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив, у якому останній визнає необхідність проведення дій, вказаних позивачем у позовній заяві, визнає позов та не заперечує проти ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 21.06.2022 підготовче засідання закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 06.07.2022.

30.06.2022 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшло клопотання від 24.06.2022 за вих. № 01.2-18/43, у якому третя особа-1 просить суд при розгляді справи врахувати пояснення надіслані на адресу суду від 16.05.2022 за вих. №01.2-18/25 (відзив) та розглянути справу без участі представника третьої особи-1.

У судовому засіданні 06.07.2022 позивач надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач явку представника не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, позовні вимоги визнав.

Третя особа-1 просила суд розглянути справу за відсутності свого представника, відзив на позов надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач наголосив, що одним з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Крафт» (відповідача) є Агропромислове товариство «Кіряков ЛТД» Товариство з обмеженою відповідальністю (частка у статутному капіталі відповідача становить 20%), яке є припиненим за рішенням суду.

Так, частка припиненого за рішенням суду Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю в розмірі 20% є вільною та нерозподіленою з 2014 року.

Позивач стверджує, що є спадкоємцем припиненого Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю та вважає, що відповідач має внести відповідні зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Крафт» (відповідача) і звернутися до державного реєстратора.

Пославшись на ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», позивач наголосив, що належним способом захисту в даній справі є позов про визнання розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства.

Таким чином, на думку позивача, розмір статутного капіталу має бути зменшений на сплачену частку припиненого учасника, самого учасника має бути виключено зі складу відповідача, а відповідач має звернутися до державного реєстратора для проведення всіх необхідних дій для приведення установчих документів у відповідність та подальшої реєстрації змін державним реєстратором.

Стислий виклад позиції відповідача

У зв`язку з необхідністю проведення дій, вказаних позивачем, відповідач позов визнає та не заперечує проти ухвалення рішення про його задоволення.

Стислий виклад позиції третьої особи-1

Третя особа-1 зазначила, що порядок проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та державної реєстрації змін складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлені різними положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з різними заявниками та комплектом документів. Так, державна реєстрація змін до установчих документів не є наслідком зміни відомостей про склад учасників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Доводи позивача щодо відзиву на позовну заяву

Позивач відповідь на відзив не надав та у судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2022, повідомив, що немає наміру його подавати.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: наявності/відсутності порушень прав позивача; ефективності обраного позивачем способу захисту; спроможності захистити права позивача у разі задоволення позовних вимог; правомірності заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що учасниками відповідача, відповідно до п. 4 ст. 5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Крафт», затвердженого рішенням Загальних зборів учасників товариства (протокол від 05.05.2005 № 07), є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Кіряков ЛТД», внесок якого здійснено в повному обсязі грошовими коштами на суму 24,00 грн, що становить 20% статутного фонду (капіталу) товариства;

- ОСОБА_2 , внесок якого здійснено в повному обсязі грошовими коштами на суму 54,00 грн, що становить 45% статутного фонду (капіталу) товариства;

- ОСОБА_1 , внесок якої здійснено в повному обсязі грошовими коштами на суму 42,00 грн, що становить 35% статутного фонду (капіталу) товариства.

Отже, одним з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Крафт» (відповідача) є Агропромислове товариство «Кіряков ЛТД» Товариство з обмеженою відповідальністю (частка у статутному капіталі відповідача становить 20%).

Державну реєстрацію Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 19317461) проведено 22.01.1993, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 402504.

Статут Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 19317461) затверджено зборами учасників від 20.09.2004 (протокол загальних зборів № 12). Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 29.09.2004.

Так, п. 5.2 Статуту Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 19317461) закріплено, що статутний фонд товариства розподіляється між учасниками наступним чином:

ОСОБА_3 40%, що складає 0,20 коп.

ОСОБА_4 60%, що складає 0,30 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який був власником 60% статутного фонду Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю. Вказане підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , про що в книзі реєстрації смертей 02.07.2009 зроблено відповідний актовий запис за № 4767.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який був власником 40% статутного фонду Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю. Вказане підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , про що в книзі реєстрації смертей 27.03.2012 зроблено відповідний актовий запис за № 2175.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 у справі № 804/4544/14 ухвалено припинити юридичну особу - Агропромислове товариство «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю.

З метою приведення установчих документів у відповідність до діючого законодавства шляхом звернення до державних реєстраторів позивач звернувся до господарського суду.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив необхідність привести установчі документи у відповідність до діючого законодавства шляхом звернення до державних реєстраторів.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови ВП ВС від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови ВП ВС від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та пункт 40 постанови ВП ВС від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а також самовстановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)). У рішенні від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" ЄСПЛ зазначав, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003). Тож, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: (1) визнання права; (2) визнання правочину недійсним; (3) припинення дії, яка порушує право; (4) відновлення становища, яке існувало до порушення; (5) примусове виконання обов`язку в натурі; (6) зміна правовідношення; (7) припинення правовідношення; (8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; (9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; (10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача привести установчі документи у відповідність до діючого законодавства шляхом звернення до державних реєстраторів.

За текстом позовної заяви позивач зазначає, що не вирішено питання щодо виключення зі складу часників відповідача припиненого Агропромислового товариства «Кіряков ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю та не здійснено перерахунок часток інших учасників товариства відповідача у відсотковому відношенні.

Однак, позовних вимог щодо вказаних питань позивач не заявляє.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» установчим документом товариства є статут (ч. 1). У статуті товариства зазначаються відомості про: (1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; (2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; (3) порядок вступу до товариства та виходу з нього (ч. 5). Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону (ч. 6).

Так, у статуті товариства відповідача може бути вказаний склад учасників та їх частки у статутному капіталі, проте це не є обов`язковим.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ч. 1). У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника (ч. 2).

Господарський суд встановив, що ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Частиною 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Отже, третя особа-1 підставно вказує, що порядок проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та державної реєстрації змін складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлені різними положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з різними заявниками та пакетом документів.

Таким чином, державна реєстрація змін до установчих документів не є наслідком зміни відомостей про склад учасників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, оцінивши обраний позивачем спосіб захисту, господарський суд дійшов висновку, що позивач не доводить, яким саме нормам чинного законодавства не відповідають установчі документи відповідача. Крім того, позивач не вказує, які саме дії має вчинити державний реєстратор, у разі звернення до нього відповідача.

При цьому враховує, що у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій міститися відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

З урахуванням наведеного вище позовні вимоги (про зобов`язання відповідача привести установчі документи у відповідність до діючого законодавства шляхом звернення до державних реєстраторів) визнаються судом необґрунтованими та безпідставними, оскільки такі вимоги не містять конкретизації відповідних дій, що порушуватиме права та законні інтереси відповідача, оскільки неможливо встановити, які саме дії є предметом позову.

Суд також відзначає, що резолютивна частина рішення за жодних умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Таким чином заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача привести установчі документи у відповідність до діючого законодавства шляхом звернення до державних реєстраторів не можуть бути задоволені, оскільки позивач не конкретизував, які саме дії слід вчинити, а таке абстрактне формулювання унеможливлює належне і повне виконання судового рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не спроможний бути ефективним для захисту права позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

20.06.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив, у якому останній визнає необхідність проведення дій, вказаних позивачем у позовній заяві, визнає позов та не заперечує проти ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.

Господарський суд встановив, що відзив підписано позивачем як директором відповідача.

Проте з огляду на відсутність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд відзив в частині визнання позову до уваги не бере.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПК КРАФТ", за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДЕПАРТАМЕНТУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ТА ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, про зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.07.2022

Суддя С.А. Дупляк