Рішення

від 27.06.2022 по справі 904/96/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2022м. ДніпроСправа № 904/96/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.

та представників:

прокурор Ємельянов В.А.;

позивача-1: не з`явився;

позивача-2: не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро в інтересах держави в особі:

позивача-1: Губиниської селищної ради, смт Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області

позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте поле", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс", м. Кропивницький Кіровоградської області

про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 217,0388 га.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Губиниської селищної ради та позивача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс", в якому просить:

1. Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №59816798 від 13.08.2021 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Губиниською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) (номер запису про право 43468217).

2. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (код ЄДРПОУ 43058326) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59816798 від 13.08.2021, з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (код ЄДРПОУ 43058326) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43468328).

3. Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (код ЄДРПОУ 43970067) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59817150 від 13.08.2021, з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (код ЄДРПОУ 43970067) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43468505).

4. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (код ЄДРПОУ 43058326) та товариство з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (код ЄДРПОУ 43970067) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Губиниській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Губиниської селищної ради.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9080,00 грн прокурор просить стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що наявними в матеріалах справи документами спростовується факт автентичності та достовірності укладення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, який на теперішній час позбавлений можливості розпоряджатися вказаною земельною ділянкою; державна реєстрація права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, яка розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з одночасним припиненням речових прав оренди та суборенди за ТОВ "Жовте поле" та ТОВ "Берсінкс".

Також, враховуючи, що станом на момент проведення державної реєстрації права власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області останнє вже втратило відповідні повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, що розташовані поза межами населених пунктів, скасуванню підлягає державна реєстрація права власності на зазначену земельну ділянку з одночасною зміною її власника на Губиниську селищну об`єднану територіальну громаду в особі Губиниської селищної ради.

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, яке полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою за відсутності її волі як власника та всупереч встановленому законом порядку.

На думку прокурора у зазначеному випадку існує як державний, так і суспільний інтерес, що потребує їх захисту.

На виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, звертаючись з позовом до суду, обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Губиниською селищною радою, які не вжили жодних заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивача-2 запиту № 15/1-1642 вих-21 від 23.11.2021 про надання інформації щодо спірної земельної ділянки, передачі її у користування та вжитих заходів до її повернення з незаконного володіння та користування суб`єктів господарювання (а.с. 31 47).

Листом № 10-4-0.61-9459/2-21 від 01.12.2021 позивач-2 повідомив прокурора, що заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави, у тому числі скасування державної реєстрації речових прав та витребування спірної земельної ділянки, не вживалось (а.с. 48 - 52).

Листом № 15/1-1740 вих 21 від 15.12.2021 на адресу позивача-1 та листом № 15/1-1739 вих 21 від 15.12.2021 на адресу позивача-2 прокурор повідомив позивачів про звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Губиниської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування від відповідачів у цій справі спірної земельної ділянки, скасування й припинення незаконних речових прав на неї (а.с. 87 - 92).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.02.2022, за наслідком якого підготовче провадження було продовжено до 11.04.2022 включно; підготовче засідання відкладено на 03.03.2022.

У призначений судом час підготовче засідання не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, про що судом постановлено ухвалу від 21.03.2022.

Ухвалою суду від 22.04.2022 підготовче засідання призначено на 19.05.2022. У призначений час представники позивачів та відповідачів у судове засідання не з`явилися, що стало підставою для відкладення підготовчого засідання на 07.06.2022.

У підготовче засідання 07.06.2022 представники позивачів та відповідачів не з`явилися; сторони про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 07.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.06.2022.

В судове засідання 28.06.2022 представники сторін не з`явились; заяв, клопотань до суду не подавали; про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи повідомлялися судом належним чином.

Прокурор 28.06.2022 подав через канцелярію суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адреси відповідачів засобом поштового зв`язку копій ухвали суду від 07.06.2022, якою призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 28.06.2022.

Відповідачі своїм правом на подання до суду відзивів на позов не скористались.

Ухвали суду у справі надсилались відповідачам на адреси, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На адресу суду повернулись направлені відповідачам конверти з копіями ухвал суду, до яких відділенням поштового зв`язку додано довідки про причини невручення поштових відправлень: "за закінченням терміну зберігання" та про відсутність адресата-відповідача-1 за вказаною адресою.

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною десятою статті 242 цього Кодексу судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи у Єдиному державному реєстрі зазначаються на підставі поданих нею документів.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі Правила).

Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п. 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

Процедура вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає, окрім іншого, повідомлення одержувача через абонентську поштову скриньку (ст.ст. 19, 23 Закону України "Про поштовий зв`язок", п.п. 101, 110 Правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштових відправлень останні зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення (п. 116 Правил).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення судових ухвал з викликом відповідачів у судові засідання відбулося через незабезпечення ними вимог законодавства щодо можливості реального вручення їм поштових відправлень за їхнім офіційним місцезнаходженням.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного виклику відповідачів у підготовчі та судове засідання у цій справі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, за змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин, суд розглядає справу за відсутності представників позивачів та відповідачів за наявними в ній матеріалами.

За наслідком судового засідання 28.06.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення № 59816798 від 13.08.2021 державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича (далі державний реєстратор) державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 43468217 від 10.08.2021 про право власності держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі позивач-2) на земельну ділянку площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації зазначено Закон України від 14.05.2013 № 233-VII "Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки держаної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням" (а.с. 53).

На підставі рішення № 59816798 від 13.08.2021 державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 43468328 від 10.08.2021 про право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (ідентифікаційний код 43058326) (далі - відповідач-1) земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації (виникнення речового права) зазначено договір №40/24-12/20ДО від 24.12.2020 оренди земельної ділянки між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Жовте поле". Строк дії: 35 років з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с. 54-55).

На підставі рішення № 59817150 від 13.08.2021 державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 43468505 від 10.08.2021 про право суборенди Товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (ідентифікаційний код 43970067) (далі відповідач-2) земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації (виникнення речового права) зазначено договір №03/05-03/21ДО від 05.03.2021 суборенди земельної ділянки між Товариством з обмеженою відповідальністю Жовте поле" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс". Строк дії: 1 рік до 05.03.2022 з правом пролонгації (а.с. 54).

За договором оренди земельної ділянки № 40/24-12/20ДО від 24.12.2020 (далі договір оренди) між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Омельницької О.Д., яка діє на підставі довіреності від 25.02.2019 № 13-1-0.25-006/11-19 (далі позивач-2, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" в особі директора Проценка А.М. (далі відповідач-1, орендар) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 217,0388 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1223286000:01:014:0005 (п.п. 1.1, 2.1, 2.2 договору оренди).

Строк дії договору 35 років (п. 3.1 договору оренди) (а.с. 77).

За договором суборенди земельної ділянки № 03/05-03/21ДО від 05.03.2021 (далі договір суборенди) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (далі суборендар, відповідач-2) суборендодавець надав в суборенду, а суборендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 217,0388 га (кадастровий номер 1223286000:01:014:0005) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення землі запасу (код цільового призначення за КВПЦЗ 16.00), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно договору оренди земельної ділянки № 40/24-12/20ДО від 24.12.2020 (п.п. 1, 2 договору суборенди).

Термін суборенди 1 рік, а саме до 05.03.2022 з можливістю пролонгації (п. 7 договору суборенди) (а.с. 83).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладеної у листі № 10-4-0.61-9459/2-21 від 01.12.2021, наказ № 4-2742/15-20-СГ від 23.12.2020 про передачу в оренду ТОВ "Жовте поле" земельної ділянки площею 217,0388 (кадастровий номер 1223286000:01:014:0005) не видавався; довіреність від 25.02.2019 № 13-1-0.25-006/11-19 на ім`я начальника відділу у Новомосковському району Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Омельницької О.Д. на укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223286000:01:014:0005 не видавалась; договір оренди № 40/24-12/20ДО від 24.12.2020 із ТОВ "Жовте поле" щодо земельної ділянки площею 217,0388 га з кадастровим номером 1223286000:01:014:0005 не укладався (а.с. 48 - 52).

Прокурор стверджує, що за таких обставин спірна земельна ділянка вибула з володіння та користування державою за відсутності волі його повноважного органу та всупереч встановленому законом порядку, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності вибуття з користування власника спірної земельної ділянки, правомірності державної реєстрації прав оренди та суборенди спірної земельної ділянки за відповідачами та наявності правових підстав для повернення її власнику.

27.05.2021 набрав чинності Закон України № 1423-ІХ від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", згідно з пунктом 58 статті 4 якого розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24.

За змістом пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, спірна земельна ділянка державної власності, площею 217,0388 га з кадастровим номером 1223286000:01:014:0005, за приписами пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України вважається комунальною власністю відповідної територіальної громади.

З наявного у матеріалах справи витягу з рішення Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 36-8/VІІІ від 14.07.2021 "Про деякі питання управління державним, комунальним та іншим майном" вбачається, що відповідно до Конституції України, керуючись ст.ст. 41, 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", ст.ст. 24, 117, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 78, 137 Господарського кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 р. № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. № 709-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області", постановою Верховної ради України від 17.07.2020 р. № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів", з метою раціонального використання комунального майна, наповнення бюджету, Губиниська селищна рада вирішила прийняти у комунальну власність Губиниської селищної ради (Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади) Новомосковського району Дніпропетровської області земельні ділянки державної власності, розташовані на території Губиниської селищної об`єднаної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області згідно з Додатком № 1 до даного рішення, у тому числі земельну ділянку площею 217,0388 га з кадастровим номером 1223286000:01:014:0005, розташовану на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 28 - 30).

Матеріали справи не містять доказів вжиття Губиниською селищною радою (Губиниською селищною об`єднаною територіальною громадою) Новомосковського району Дніпропетровської області заходів, спрямованих на державну реєстрацію права комунальної власності щодо земельної ділянки площею 217,0388 га з кадастровим номером 1223286000:01:014:0005.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Згідно з частиною 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина перша статті 407 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4- 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного України).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Викладене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) (пункти 7.3, 7.7, 7.16, 7.26).

Наявні у справі докази підтверджують, що довіреність № 13-1-0.25-006/11-19 від 25.02.2019 представнику Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Омельницькій О.Д. на укладення з відповідачем-1 договору № 40/24-12/20ДО від 24.12.2020 оренди спірної земельної ділянки не видавалась, а сам договір ним від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не укладався.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27).

Враховуючи підстави позову прокурора у цій справі, заявлені ним позовні вимоги про повернення земельної ділянки із неправомірного користування відповідачів є належним способом захисту.

Докази повернення спірної земельної ділянки відповідачами відсутні. А тому позов про витребування її від відповідачів є законним й обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку правомірності реєстраційних дій з державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За частиною другою статті 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Стаття 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, згідно з якими рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав (ч. 1).

Так, під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (ч.2).

Оцінюючи обраний прокурором спосіб судового захисту права позивачів, суд враховує нормативні положення частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування відповідача-1 з правом передачі в суборенду відповідачу-2 не надавався і договір з відповідачем-1 не укладався, то позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди відповідача-1 і права суборенди відповідача-2 щодо спірної земельної ділянки відповідають належному способу захисту, є законними й обґрунтованими.

Стосовно державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за державою Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області без подання компетентним органом відповідної заяви під час реєстрації речових прав (права користування спірною земельною ділянкою) за відповідачами суд зазначає таке.

Можливість реєстрації за вказаних обставин права власності за належною особою без подання нею заяви не заперечується, оскільки відповідає нормативним приписам частини другої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Разом з тим на момент проведення державної реєстрації відповідних речових прав набули чинності положення пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, які передбачають перехід всіх земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (за виключення наведеного в цьому пункті переліку), до земель комунальної власності територіальних громад, що, в свою чергу, позбавило органи виконавчої влади, які здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, права розпорядження ними.

З огляду на викладене, а також зважаючи на фактичне прийняття спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність Магдалинівської селищної ради на час вчинення державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій, реєстрація права власності на спірну земельну ділянку повинна була бути здійснена за територіальною громадою в особі Губиниської селищної ради.

Відтак, державна реєстрація 10.08.2021 права власності на земельну ділянку площею 217,0388 га з кадастровим номером 1223286000:01:014:0005 за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області є такою, що не відповідає вимогам закону.

Виходячи з принципу ефективного захисту порушеного права, вимога прокурора про скасування державної реєстрації права власності спірної земельної ділянки за позивачем-2 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за позивачем-1 також є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Під час розгляду цієї справи, виконуючи передбачене статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, з метою ефективного захисту порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, держави, суд враховує також необхідність застосування загальних засад цивільного права принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з акcіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

Відтак позовні вимоги керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 9080,00 грн покладаються на відповідачів порівну по 4540,00 грн на кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Губиниської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте поле", Товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 217,0388 га задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39А; ідентифікаційний код 39835428) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59816798 від 13.08.2021 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Губиниською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16; ідентифікаційний код 04338457) (номер запису про право 43468217).

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (49053, м. Дніпро, вул. Доблесна, буд. 24; ідентифікаційний код 43058326) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. № 59816798 від 13.08.2021, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (49053, м. Дніпро, вул. Доблесна, буд. 24; ідентифікаційний код 43058326) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43468328).

Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (25031, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд. 17, офіс 21А; ідентифікаційний код 43970067) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №59817150 від 13.08.2021, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (25031, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул. Пацаєва, буд. 17, офіс 21А; ідентифікаційний код 43970067) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43468505).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (49053, м. Дніпро, вул. Доблесна, буд. 24; ідентифікаційний код 43058326) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Губиниській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16; ідентифікаційний код 04338457).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (25031, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд. 17, офіс 21А; ідентифікаційний код 43970067) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 217,0388 га, кадастровий номер 1223286000:01:014:0005, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Губиниській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16; ідентифікаційний код 04338457).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте поле" (49053, м. Дніпро, вул. Доблесна, буд. 24; ідентифікаційний код 43058326) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38; ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 4540,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берсінкс" (25031, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Пацаєва, буд. 17, офіс 21А; ідентифікаційний код 43970067) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38; ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 4540,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.07.2022.

Суддя І.І. Колісник