Рішення

від 28.06.2022 по справі 907/913/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/913/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши позовну заяву виконувача обов`язків керівника Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради, смт. Буштино Тячівського району до товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичне товариство Чумальово, с. Чумальово Тячівського району про розірвання договору оренди та повернення об`єкту оренди

За участю представників:

прокурор - Романюк Діана Володимирівна, службове посвідчення № 059165 від 15 січня 2021 року

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом і інтересах держави в особі позивача до відповідача про розірвання договору №10 від 12.04.2019 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124488000:01:002:0098 площею 17га розташованої у с. Чумальово урочище Буковинки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, а також про повернення земельної ділянки за відповідним актом приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.11.2021 позовну заяву залишено без руху.

22.11.2021 заявником подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24.11.2021 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.12.2021.

Ухвалою суду від 21.12.2021 відкладено підготовче провадження на 01.02.2022.

Ухвалою суду від 01.02.2022 відкладено підготовче провадження на 01.03.2022.

Ухвалою суду від 01.03.2022 підготовче засідання відкладено в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 12.05.2022 призначено підготовче засідання на 24.05.2022.

Ухвалою суду від 24.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 29 червня 2022 на 10:00 год.

Позивачем до початку розгляду справи по суті подано письмове клопотання про розгляд справи за відсутності повноваженого представника позивача.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі доказами.

Пояснив, що звернення до суду зумовлено невиконанням відповідачем договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124488000:01:002:0098, яка розташована в с. Чумальово урочище «Буковинки».

Так за доводами прокурора 12 квітня 2019 року між Чумалівською сільською радою правонаступником якої є позивач та Товариством з обмеженою відповідальність «Енергетичне товариство Чумальово» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124488000:01:002:0098, за умовами якого відповідачу передано в платне користування об`єкт оренди, земельну ділянку площею 17,0000 га.

Прокурор зауважує, що за весь період користування земельною ділянкою, орендарем в порушення умов договору не вносилася орендна плата, у зв`язку з чим в нього виникла та рахується заборгованість за період 12.04.2019 по 31.08.2021 в сумі - 501 765,26 грн.

Вказане порушення договору, за твердженням прокурора свідчить про наявність підстав для розірвання договору та поверненню об`єкта оренди.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2019 року між Чумалівською сільською радою (далі Орендодавець) правонаступником якої є Буштинська селищна рада та Товариством з обмеженою відповідальність «Енергетичне товариство Чумальово» (далі Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124488000:01:002:0098, яка розташована в с. Чумальово урочище «Буковинки». Вказаний договір зареєстровано в реєстрі нерухомого майна 17.04.2019.

Згідно п. 1 Договору від 12.04.2019, Орендодавець, на підставі рішення 29 сесії VII скликання Чумалівської сільської ради № 352 від 16.04.2019 передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку надану для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка знаходиться за адресою с. Чумальово, урочище «Буковинки».

Відповідно до п. 2 вказаного Договору в оренду передається земельна ділянка площею 17,0000 га, за складом угідь - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які використовуються для технічної інфраструктури.

Згідно з висновком про вартість оцінюваного майна, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2124488000:01:002:0098 становить 59 073,3 тис. грн.

Відповідно до п. 3 вказаного Договору уточнена грошова оцінка одного гектара землі по Закарпатській області становить 27520,38 грн. станом на 16.04.2019.

Зазначений договір оренди, згідно з п. 7 укладено терміном на 49 років.

Пунктом 8 Договору передбачено щомісячну орендну плату в розмірі 17544,24 грн.

Відповідно до пункту 9 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими КМУ формами.

Відповідно до вимог п. 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

За доводами прокурора, за весь період користування земельною ділянкою, орендарем в порушення умов договору не вносилася орендна плата, у зв`язку з чим в нього виникла та рахується заборгованість за період 12.04.2019 по 31.08.2021 в сумі - 501 765,26 грн.

Вказане порушення договору, за твердженням прокурора свідчить про наявність підстав для розірвання договору та поверненню об`єкту оренди.

Оцінюючи подані позивачем докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Позивачем всупереч вимогами чинного законодавства не здійснено дій стосовно усунення порушень відповідачем умов договору та сплати орендних платежів за час користування земельною ділянкою.

Прокурор направив повідомлення позивачу в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з проханням повідомити прокуратуру чи вживалися заходи по стягненню заборгованих ТзОВ «Енергетичне товариство Чумальово» коштів по орендній платі за користування спірною земельною ділянкою та розірвання договору оренди землі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі Буштинської селищної ради, смт. Буштино Тячівського району.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі від 12 квітня 2019 року укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (стаття 289 Податкового кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не спростовано порушення ним своїх зобов`язань за договором в частині проведення оплати.

Норми частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про оренду землі" вказують на те, що договір оренди землі припиняється у випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі").

Систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою (пункт "д" частини1 статті 141 Земельного кодексу України).

Право наймодавця відмовитись від договору найму якщо наймач не вносить плату за користування річчю впродовж трьох місяців підряд обумовлено частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України.

Приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог п. 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Приписи частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України вказують на те, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 20 Договору передбачено, що після припинення дії даного Договору орендар повертає Орендодавцеві орендовану земельну ділянку в стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, беручи до уваги доведений перед судом факт істотного порушення відповідачем умов договору та вимог закону, у вигляді систематичної несплати орендної плати, що в свою чергу позбавило позивача права на отримання орендних платежів, у суду наявні правові підстави для розірвання в судовому порядку договору оренди землі, а як наслідок наявні підстави для повернення орендованого майна орендодавцю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради, смт. Буштино Тячівського району до товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичне товариство Чумальово, с. Чумальово Тячівського району про розірвання договору оренди та повернення об`єкту оренди підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 12.04.2019 укладений між Чумалівською сільською радою (правонаступником якої є Буштинська селищна рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне товариство Чумальово».

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичне товариство Чумальово» (90510, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Чумальово, вул. Дмитренка, 8 «б», код ЄДРПОУ 42582561) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2124488000:01:002:0098, розташовану в с. Чумальово урочище «Буковинки», площею 17,0000 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, до комунальної власності територіальної громади Буштинської селищної ради, ринковою вартістю 59 073,3 тис. грн., шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне товариство Чумальово» (90510, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Чумальово, вул. Дмитренка, 8 «б», код ЄДРПОУ 42582561) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) суму 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 08.07.2022.

Суддя О. Ф. Ремецькі