Рішення

від 07.07.2022 по справі 910/2427/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2022Справа № 910/2427/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс-Центр"

про стягнення 58 900,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 58 900,00 грн. за договором поставки № 15/12/16 від 15.12.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки від 15.12.2016 № 15/12/16, останньому було поставлено товар, який не був оплачений на суму 58 900,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 18-А.

Проте, поштовий конверт № 0105478267122 було повернуто суду 26.04.2022 з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс-Центр" (Покупець) було укладено договір поставки № 15/12/16.

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник (позивач) зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити скраплений газ (БТ, СПБТ, ПБА чи інших марок) надалі -"Товар", відповідно до умов цього Договору та Додаткових угод до нього.

Згідно п. 1.2. договору, асортимент (найменування, марка Товару), умови поставки, термін і умови транспортування визначаються відповідною Додатковою угодою до цього Договору. Додаткова угода узгоджується Сторонами та після її підписання стає невід`ємною частиною цього Договору.

Розділом 3 Договору визначено:

- Поставка Товару в рамках цього Договору проводиться окремими "Партіями товару". "Партія товару"- обумовлена Постачальником та Покупцем кількість Товару, визначена Додатковою угодою до цього Договору;

- Кількість Товару, поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем в рамках кожної Додаткової угоди, фіксується видатковими накладними. В разі, якщо кількість Товару, передана Додатковою угодою є меншою, ніж встановлена в Додатковій угоді, то кількість Товару визначається на підставі видаткових накладних. Поставка меншої кількості не вважається порушенням умов Договору з боку Постачальника.

- Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю, а право власності на Товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця, з дати підписання видаткової накладної на товар, якщо інше не передбачене в Додатковій угоді до Договору. Датою поставки Товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п.5.1 договору, Покупець здійснює 100% передоплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено Додатковою Угодою.

Оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку, якщо інше не передбачено в Додатковій Угоді до цього Договору. Відсутність рахунку Постачальника не є підставою для не здійснення Покупцем оплати на користь Постачальника, передбачених цим Договором та/або Додатковими угодами до нього. Покупець зобов`язаний здійснити відповідну оплату в строки та у розмірі, що зазначені в Договорі. Та Додатковій угоді, за банківськими реквізитами Постачальника (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору, датою здійснення оплати за Товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 11.1. Договору, договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами та діє до 15.12.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного завершення сторонами своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що договір підписаний сторонами та скріплений печатками, отже, є таким, що породжував для сторін визначені у ньому обов`язки.

Матеріалами справи підтверджено, що в рамках виконання Договору, зокрема, 30.12.2020 Позивачем виставлений рахунок № 30-12-4 та було проведено поставку газу скрапленого обсягом 19,000 тонн на суму 355 300 гривень, що підтверджується заявкою на поставку від 30.12.2020 та Актом приймання-здачі нафтопродуктів № 30-12-4 від 30.12.2020.

11.02.2021 Позивачем виставлений рахунок № 11-02-2 та було проведено поставку газу скрапленого обсягом 0,007 тонн на суму 140 гривень, що підтверджується заявкою на поставку від 11.02.2021 та Актом приймання-здачі нафтопродуктів № 11-02-2 від 11.02.2021.

Суду доведено, що Відповідачем частково було здійснено оплати вказаних поставок, що підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків станом на 18.02.2021 та 14.02.2022.

В лютому 2021 року, маючи намір повернути заборговану суму коштів, яка станом на 18.02.2021 склала 346 432 (триста сорок шість тисяч чотириста тридцять дві) гривні 00 копійок та з метою врегулювати спір, що виник у досудовому порядку, Позивачем була надіслана Вимога/Претензія за вих.№ 506 від 18.02.2021 до Відповідача (ТОВ "Промтехресурс-Центр" ), в якій містилась вимога сплатити та погасити заборгованість протягом 7 календарних днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача (ТОВ "СВГ Плюс") та доданий зведений рахунок-фактуру № 18-02-4 від 18.05.2021 на суму заборгованості.

У відповідь на надіслану в свою адресу Вимогу/Претензію, Відповідачем частково здійснювалися дії щодо погашення заборгованості за відвантажений Позивачем Товар, що також додатково підтверджує згоду Відповідача з наявною заборгованістю. Остання часткова оплата була здійснена 01.11.2021.

Станом на 01.11.2021 сума основного боргу Відповідача за договором № 15/12/16 поставки від 15.12.2016 становила 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок.

17.12.2021 ТОВ "СВГ Плюс", ТОВ "Промтехресурс-Центр" та ВКФ "РВК Плюс" укладено трьохсторонній договір № 17/12-21 про часткове переведення боргу. Відповідно до вказаного договору ТОВ "Промтехресурс-Центр" перевело на ВКФ "РВК Плюс" борг у сумі 125 100 (сто двадцять п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, що виник із договору поставки № 15/12/16 від 15.12.2016, укладеного між ТОВ "СВГ Плюс" та ТОВ "Промтехресурс-Центр". Частина боргу за договором поставки № 15/12/16 від 15.12.2016 в сумі 58 900 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок мала бути сплачена Відповідачем на користь Позивача до 01.02.2022 року. Проте Відповідачем жодних коштів сплачено не було.

Таким чином, станом на час звернення Позивача до суду (14.02.2022) сума основного боргу Відповідача за договором № 15/12/16 поставки від 15.12.2016 становить 58 900 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Суд акцентує увагу, що вказані Акти приймання-здачі нафтопродуктів №30-12-4 від 30.12.2020, №11-02-2 від 11.02.2021, Договір від 17.12.2021 №17/12-21 про часткове переведення боргу підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень щодо кількості чи якості поставленого товару.

Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 355 300,00 грн.

Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 355 300,00 грн.

Разом з тим, матеріалами справи доведено, що відповідачем було частково оплачено товар та на 125 100,00грн. ТОВ "Промтехресурс-Центр" здійснено перевід боргу до нового боржника ВКФ "РВК Плюс", інша частина вартості поставленого товару у сумі 58 900,00 грн. відповідачем сплачена не була, чим порушено зобов`язання за договором поставки № 15/12/16.

Судом встановлено, що строк оплати за поставлений товар, в силу приписів п.п. 5.1, 52. договору є таким, що настав.

Також, матеріали справи містять копію Акту звірки станом на 18.02.2021 за період з 01.12.2020 по 18.02.2021 та Акту звірки станом на 14.02.2022 за період з 01.12.2020 по 14.02.2022 між ТОВ "СВГ Плюс", ТОВ "Промтехресурс-Центр", згідно Акту звірки станом на 14.02.2022 за період з 01.12.2020 по 14.02.2022 за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 58 900,00 грн. Вказані акти підписані головним бухгалтером позивача, а також скріплені печаткою.

Суду доведено, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 18.02.2021 № 506, в якій вимагав сплатити виниклу заборгованість за поставлений товар у розмірі 346 432,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, вимоги позивача відповідач не виконав, вартість поставленого позивачем товару у повному розмірі не оплатив.

Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 58 900,00 грн. доведений суду належним чином.

Доказів сплати вказаної суми боргу, станом на час прийняття рішення у справі, відповідачем не надано та матеріали справи не місять.

Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення повністю, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 58 900,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 35, код ЄДРПОУ 36396839) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс-Центр" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука,18-А, код ЄДРПОУ 34479856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 35, код ЄДРПОУ 36396839) 58 900 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп. заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко