Рішення

від 04.07.2022 по справі 916/816/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/816/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" про стягнення 55331,06 грн.

Встановив:

11.05.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (далі ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" (далі ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ", відповідач) 55331,06 грн заборгованості, з яких 50625,45 грн основного боргу та 4705,58 грн 30% річних, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору поставки від 03.02.2020 р. № 37/О в частині своєчасної оплати вартості поставленої продукції.

Крім того, ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" просить стягнути з ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" 13500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 3000,00 грн гонорару успіху.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022 р. позовній заяві ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/816/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2022 р. прийнято позовну заяву ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/816/22, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.06.2022 р.

Відповідно до залишеній на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відмітці, надіслану ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу, ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 23.05.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2022 р. відкладено розгляд справи на 05.07.2022 р.

В судове засідання, призначене на 05.07.2022 р. представники сторін не з`явились. ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" повідомлялось шляхом надсилання ухвал суду на адреси електронної пошти, зазначені безпосередньо у позовній заяві, докази чого долучено до матеріалів справи. Ухвала суду від 14.06.2022 р., надіслана ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата.

Як наголошує в своєму рішенні Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, проставлення на рекомендовану повідомленні про вручення поштового відправлення (копії ухвали суду від 14.06.2022 р.) відмітки поштової установи про відсутність адресата, останнє вважається врученим, а ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" відповідно повідомленим про призначення на 05.07.2022 р. судове засідання.

Письмового відзиву від ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05.07.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

03.02.2020 р. між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (Постачальник) та ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" (Покупець) укладено договір поставки № 37/О, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати (постачати) Покупцеві непродовольчі товари (Товар), а Покупець зобов`язується приймати такий Товар і оплачувати його вартість.

Кількість, ціна і асортимент Товару узгоджуються Сторонами в видатковій та/або товарно-транспортній накладній (надалі - накладна), яка складається Постачальником на підставі замовлення Покупця (пункт 1.2 Договору).

Загальна ціна цього Договору складає суму всіх поставок здійснених Сторонами в межах даного Договору (пункт 1.3 Договору).

Поставка Товару за цим Договором здійснюється окремими партіями, на підставі накладної. Оформлення специфікації є необов`язковим… (пункт 2.3 Договору).

Постачальник здійснює поставку кожної партії товару на умовах DDP (Інкотермс 2010), за адресою вказаною в заявці Покупця, якщо інші умови поставки не визначені Сторонами (пункт 2.4 Договору).

Ціна на кожне найменування Товару за ним Договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених Постачальником на дату отримання заявки від Покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі, вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (видаткові, товаро-транспортні накладні). В ціну (вартість) Товару включено вартість пакування, маркування та доставки Товару (пункт 4.1 Договору).

Розрахунок за Товар здійснюється в національній валюті України (гривні), в безготівковому порядку, шляхом перерахування Покупцем коштів на банківський рахунок Постачальника (пункт 4.2 Договору).

Покупець сплачує 100 (сто) % вартості кожної партії товару протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати отримання Товару. Отримання Товару підтверджується (видатковою, товаро-транспортною накладною) підписаною Сторонами. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (пункт 4.3 Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Сторони несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим Договором незалежно від їх вини, якщо не доведуть, шо порушення сталося внаслідок непередбаченого випадку або непереборної сили. Не вважається непередбаченим випадком відсутність у боржника необхідних коштів (пункт 5.1 Договору).

За несвоєчасну оплату Товару, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (пункт 5.2 Договору).

За прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати Товарів, Покупець сплачує Постачальнику 30% (тридцять) річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст.625 ЦК України (пункт 5.5 Договору).

Сплата штрафу і пені не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за даним Договором (пункт 5.7 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2021р. Сторони дійшли згоди, без укладання будь-яких додаткових угод, вважати даний Договір пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із Сторін за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, письмово не повідомить іншу Сторону про його припинення (пункт 7.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

В ході здійснення господарських правовідносин між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" як Постачальником та ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" як Покупцем, складено та підписано 122 видаткові накладні (відповідні видаткові накладні підписано 03.12.2021 р., 09.11.2021 р., 08.11.2021 р., 18.10.2021 р., 28.09.2021 р., 21.09.2021 р., 14.09.2021 р., 02.09.2021 р., 25.08.2021 р., 11.08.2021 р. та 10.08.2021 р.) про поставку товару загальною вартістю 50841,43 грн.

Видаткові накладні містять підписи представників Постачальника та Покупця, також скріплені печатками контрагентів.

12.04.2022 р. між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (Клієнт) та адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до розділу 1 якого Адвокат зобов`язується: надавати Клієнту консультації з правових питань; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правовому допомогу та представляти інтереси Клієнта щодо захисту прав та інтересів останнього у судах під час здійснення господарського судочинства, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору від 12.04.2022 р. Адвокат має, серед іншого право пред`явлення позову, заяв, їх підписання, а також подання та підписання відзиву, заперечень на позов: повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскарження рішення, постанови державних органів та органів судового слідства та прокуратури, рішення суду, ухвали, постанови місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, оскаржувати ухвали та постанови апеляційних судів загальної юрисдикції до Верховного Суду України, пред`являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред`являти виконавчі документи ар стягнення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України.

Оплата послуг з представництва інтересів у суді здійснюється наступним чином: 100% вартості послуг сплачується протягом 10 календарних днів з моменту набрання судового рішення законної сили (пункт 4.1 Договору від 12.04.2022 р.).

У разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про стягнення заборгованості у повній сумі) Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар у розмір, 3000 (три тисячі) гривень (пункт 4.4 Договору від 12.04.2022 р.).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його виконання (пункт 7.1 Договору від 12.04.2022 р.)

Договір від 12.04.2022 р. підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

12.04.2022 р. між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (Клієнт) та адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною (Адвокат) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до пункту 1 якої визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги у спорі про стягнення з ТОВ «Портавик Мед-Фарм» на користь ТОВ «Долфі-Україна» заборгованості за договором поставки № 37/0 від 03.02.2020 р.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 встановлено витрати на професійну правничу допомогу, а саме: за 1 годину збору і правового аналізу інформації, документів і матеріалів стосовно справи 1500,00 грн; за 1 годину підготовки позовної заяви, відзиву, заперечень, письмових пояснень, запитів 1500,00 грн; за 1 годину участі у судовому засіданні 1500,00 грн.

Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється наступним чином: 100% вартості послуг сплачується протягом 10 календарних днів з моменту набрання судового рішення законної сили (пункт 4.1 Додаткової угоди № 1).

У разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про стягнення заборгованості у повній сумі) Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень (пункт 4.2 Додаткової угоди № 2).

13.04.2022 р. між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (Клієнт) та адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною (Адвокат) підписано акт приймання-передачі послуг за Договором до Додаткової угоди № 1, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 13500,00 грн, з яких 6000,00 грн за аналіз матеріалів справи (вивчення та аналіз положень договору поставки від 03.02.2020 р. № 37/О (4 години * 1500,00 грн); 7500,00 грн за підготовку і подачу позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості (5 годин * 1500,00 грн).

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу, частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий договір поставки від 03.02.2020 р. № 37/О.

При цьому ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" як Постачальником доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов`язків та постачання (передачу у власність) ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" товару на загальну суму 50841,43 грн (сума всіх підписаних між позивачем та відповідачем видаткових накладних).

В свою чергу, ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" як Покупцем в порушення приписів статей 525,526,610,629,691,692,712 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару повністю не сплачено, не дивлячи на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692, частини 1 статті 712 ЦК України та пункту 4.3 Договору строк виконання зобов`язання на суму 50841,43 грн настав, іншого ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" суду не доведено.

Однак, як було зазначено, звертаючи із позовом ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" заявлено до стягнення 50625,45 грн основного боргу, враховуючи те, що господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" підлягає 50625,45 грн.

Крім того, позивачем при розрахунку допущено помилку в частині подвійного нарахування за несплату вартості накладної від 14.09.2021 р. № 710290 на суму 734,03 грн, однак помилка не відобразилась на заявленій до стягнення сумі основного боргу.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому пунктом 5.5 Договору передбачено, що прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати Товарів, Покупець сплачує Постачальнику 30% (тридцять) річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст.625 ЦК України.

Перевіривши наданий ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" розрахунок 30% річних, господарський суд встановив, що розрахунок методологічно та арифметично виконано вірно, однак позивачем допущено помилку в частині подвійного нарахування 30% річних за несплату вартості накладної від 14.09.2021 р. № 710290 на суму 734,03 грн та загальній сумі можливих до стягнення 30% річних, яка становить 4684,95 грн, замість 4705,58 грн заявлених позивачем.

Враховуючи викладене, здійснивши перерахування заявлених до стягнення 30%, господарський суд доходить висновку, що стягненню з ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" підлягає 4611,95 грн, відтак позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу, пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як встановлено частиною 1 та пунктами 1,2 частини 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 2 та 6 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Аналогічне викладене у пункті 2 частини 2 статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI одним із видів адвокатської діяльності є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Пред`явлену до Господарського суду Одеської області позовну заяву підписано адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною.

Абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як зазначено, в описовій частині рішення 12.04.2022 р. між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (Клієнт) та адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, Додаткову угоду № 1 до нього, а 13.04.2022 р. між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (Клієнт) та адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною (Адвокат) підписано акт приймання-передачі послуг за Договором до Додаткової угоди № 1, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 13500,00 грн, з яких 6000,00 грн за аналіз матеріалів справи (вивчення та аналіз положень договору поставки від 03.02.2020 р. № 37/О (4 години * 1500,00 грн); 7500,00 грн за підготовку і подачу позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості (5 годин * 1500,00 грн).

При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 р у справі № 925/1137/19 зазначив, що за висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 р у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Абзацом 1 частини 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи вищевикладене, наявність в матеріалах справи відповідних доказів, господарський суд доходить висновку, що стягненню з ТОВ "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" підлягає 13500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому пунктом 4.4 Договору від 12.04.2022 р. та пунктом 4.2 Додаткової угоди № 1 до вказаного договору передбачено, що у разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про стягнення заборгованості у повній сумі) Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар у розмір, 3000 (три тисячі) гривень.

З огляду на те, що умовою вказаних пунктів є виплата 3000,00 грн гонорару успіху у разі прийняття рішення про стягнення заборгованості у повній сумі, а господарським судом вимоги ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" задоволено частково, в господарського суду відсутні правові підстави для стягнення 3000,00 грн, адже умови вищенаведених пунктів не виконані.

Після судового засідання до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" про відкладення судового засідання, яке залишається без правової оцінки суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 та пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" про стягнення 55331,06 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТАВИК МЕД-ФАРМ" (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 34, Код ЄДРПОУ 39732954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 24-А, Код ЄДРПОУ 37068787) 50625/п`ятдесят тисяч шістсот двадцять п`ять/грн 48 коп. основного боргу, 4611/чотири тисячі шістсот одинадцять/грн 95 коп. 30% річних, 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одну/грн 00 коп. судового збору та 13500/тринадцять тисяч п`ятсот/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 08 липня 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут