Рішення

від 04.07.2022 по справі 925/437/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/437/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Кандаурова М.В., за участі представників сторін:

від позивача: Весєньов Є.В. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: Дрогоман О.О., Тептюк М.П. - адвокати за ордерами;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 925/437/21 за позовом фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни (м. Черкаси) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" (м. Черкаси) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, вселення та стягнення 72 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.07.2021 позовні вимоги фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни задоволено частково, та вирішено :

- усунути перешкоди власнику майна, фізичній особі - підприємцю Солієнко Ірині Миколаївні (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: 18001, м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1, шляхом виселення з нежитлових приміщень 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: 18001, м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" (ідентифікаційний код 39619271, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) та звільнити ці приміщення від майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр";

- вселити фізичну особу - підприємця Солієнко Ірину Миколаївну у нежитлові приміщення 1-го поверху літери "А-2", № 13 (13-1, 13-2, 13-3, 13-4), загальною площею 39,3 м. кв., за адресою: 18001, м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" (ідентифікаційний код 39619271, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) на користь Державного бюджету України - 6810,00 грн. судового збору за розгляд справи.

В решті вимог у позові відмовлено.

25.08.2021 на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2021 видано накази.

Ухвалою від 08.06.22 відмовлено ТОВ "Каса-Центр" у задоволенні заяви від 11.11.2021 про визнання наказу від 25.08.2021 таким, що не підлягає виконанню про вселення ФОП Солієнко І.М. у спірні приміщення.

15.06.2022 судом зареєстровано заяву представника фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни про прийняття додаткового рішення на розподіл витрат на професійну правничу допомогу за розгляд вказаної заяви.

У відповідності до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

В засіданні представник позивача просить прийняти додаткове рішення та стягнути з відповідача 7200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд заяви про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання.

Представники відповідача просять у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення і стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

В ході засідання представники відповідача уточнили зміст своєї заяви і вказали, що позиція відповідача зводиться до клопотання про відмову у її задоволенні в повному обсязі, а якщо для цього немає підстав, то через неспівмірність заявлених до стягнення адвокатських витрат, суму до стягнення слід зменшити до 2400,00 грн. за три результативні засідання при розгляді заяви.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін і дослідивши наявні у справі документи, судом встановлено наступне:

11.11.2021 судом зареєстровано заяву відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стосовно вселення позивачки у спірні приміщення.

В ході розгляду даної заяви інтереси позивачки представляв адвокат Весєньов Є.В. за укладеним із позивачкою договором про надання послуг адвоката від 09.11.2020 (а.с. 101 том 1). За умовами цього договору адвокат зобов`язується на користь позивачки надати юридичні послуги та вчинити юридичні дії з питань стягнення орендних платежів, виселення осіб, які займають приміщення, що належать Солієнко І.М. та вчинення інших дій, пов`язаних з усуненням перешкод у користуванні майном Солієнко І.М.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договором передбачено, що вартість однієї години роботи адвоката складає 800,00 грн., участь адвоката в одному судовому засіданні дорівнює одній годині та коштує 800,00 грн. (п. 1.3, 1.5. Договору).

Адвокатом надано в справу розрахунок (а.с. 61 том 2) розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану ФОП Солієнко І.М. на 7200,00 грн. в якому вказано, що адвокатом надано такі послуги:

- вивчення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, аналіз матеріалів справи, вивчення судової практики, консультація позивачки - 800 грн. 1 година;

- підготовка, друк та направлення поштою відзиву - 800,00 грн. 1 година;

- підготовка, друк документів, для стягнення витрат на правничу допомогу - 8200 грн. (1 година);

- участь у судових засіданнях: 19.11.2021; 24.11.2021; 20.12.2021; 17.05.2022; 27.05.2022; 02.06.2022 - 4800,00 грн. (6 засідань по 800,00).

В розрахунку його сторони засвідчили, що адвокат Весєньов Є.В. та позивачка не мають жодних взаємних претензій щодо якості наданої професійної правничої допомоги та виконання договору вцілому.

У постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, викладено правову позицію, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною, суд надає оцінку доказам, які підтверджують факт надання заявнику правничої допомоги, її обсяг та вартість.

За змістом ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

05.07.2022 відповідач подав клопотання про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу і вказав, що при розгляді питань на підставі ст. 328 ГПК України стягнення витрат на професійну правничу допомогу законом не передбачено. При цьому за результатами вирішення спору на користь позивача вже було стягнуто 16890,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки надання адвокатом послуг за договором про надання послуг адвоката від 09.11.2020 (а.с. 101 том 1) не обмежується лише вирішенням позову. Чинним ГПК України прямо не заборонено стягувати витрати на професійну правничу допомогу за вирішення заяв про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Адвокати відповідача також зауважили в засіданні про не співмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу і вважають, що до стягнення належить лише 2400,00 грн. за три засідання, де дійсно вирішувалися правові питання.

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, додатковій постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/5229/19.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що звернення відповідача із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання не вимагала від адвоката позивача додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Розгляд даної заяви зайняв у суді кілька засідань, однак велика кількість з них відкладалися виключно для витребування судом доказів від державного виконавця з приводу завершення виконавчого провадження та вселення позивачки, отримання пояснень щодо причин невиконання рішення суду.

Суд вважає, що немає обґрунтованих підстав розділяти в окремо надані послуги адвоката вивчення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, аналіз матеріалів справи, вивчення судової практики, консультація позивачки, підготовку, друк та направлення поштою відзиву, підготовку, друк документів, для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки ці заходи охоплюються одним блоком дій та повинні оцінюватися в одну ставку.

В ході розгляду заяви сторони чітко притримувалися своїх позицій, додаткові докази у великому обсязі не подавалися, засідання відкладалися для отримання судом інформації від державного виконавця про хід виконавчого провадження, що не покладало на сторони додаткових обов`язків підготовки до розгляду справи.

Тому суд вважає, що заявлені до стягнення 7200,00 грн. на відшкодування витрат на послуги адвоката не відповідають критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру в світлі положень ч. 5 ст. 129 ГПК України, сума не є співмірною із складністю вирішуваного питання, а відтак суд вважає, що справедливою та співрозмірною є компенсація позивачу за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2400,00 грн.

Керуючись ст. 244 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву від 13.06.2022 представника фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни про прийняття додаткового рішення у справі та стягнення 7200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково. Прийняти у справі додаткове рішення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса-Центр" (ідентифікаційний код 39619271, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) на користь фізичної особи - підприємця Солієнко Ірини Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) --- 2400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 07 липня 2022

Суддя Н.М. Спаських