Ухвала

від 05.07.2022 по справі 153/1542/20

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"06" липня 2022 р. Справа153/1542/20

Провадження2/153/318/20-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Купрія О.М.

представника відповідача ПСП «Вікторія» - адвоката Волкова П.О.,

розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Вікторія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області, про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки),

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Вікторія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області, про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки).

Перед початком розгляду позовної заяви по суті представник відповідача ПСП «Вікторія» - адвокат Волков П.О., надав суду письмове клопотання, вх.№3461 від 06.07.2022, в якому просив справу за вказаним позовом залишити без розгляду, оскільки 18.10.2020 адвокат Купрій О.М. підписав та подав позовну заяву від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , додатком №2 до позовної заяви від 18.10.2020 зазначив документи на підтвердження повноважень представника позивача та надав суду оригінал ордера, серія ВН №097433 від 01.07.2020, виготовлений друкарським способом, а також надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №322 від 19.12.2003. Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів встановлені положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 із змінами, внесеними рішенням Ради Адвокатів від 14.02.2020 №29. Також на дату видачі адвокатом Купрієм О.М. ордеру, серія ВН №097433 від 01.07.2020, діяло Рішення Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, яким затверджене Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, в частині дозволу адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону. На дату видачі 01.07.2020 адвокатом Купрієм О.М. ордеру, серія ВН №158382, діяла редакція від 14.02.2020 Положення про ордер, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41. Відповідно до вказаного Положення: ордер на надання правової допомоги письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, відповідно до ч.12 Положення про ордер в редакції від 14.02.2020. Адвокат Купрій О.М. порушив вимоги частин 4 та 12 Положення №41 про ордер в редакції від 14.02.2020 щодо оформлення ордера, серія ВН №097433 від 01.07.2020, наданого до позовної заяви від 18.10.2020 на підтвердження повноважень представляти інтереси позивача ОСОБА_1 в Ямпільському районному суді Вінницької області у вказаній справі, а саме: не зазначив назву конкретного суду (Ямпільський районний суд Вінницької області); не зазначив реквізити (номер та дату видачі) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке підтверджує повноваження адвоката Купрія О.М. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №332 від 12.11.199 в матеріалах справи відсутня; не зазначив реквізити (номер та дачу видачі) посвідчення адвоката; не зазначив інформацію про відсутність у договорі про надання правової допомоги обмежень, зокрема, на підписання та подання позовної заяви від імені позивача ОСОБА_1 . Відсутність в матеріалах вказаної справи належних доказів наявності у адвоката Купрія О.М. повноважень на підписання та подання до Ямпільського районного суду Вінницької області позовної заяви від 18.10.2020 від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 доводить факт подання позовної заяви особою, яка не мала права на її підпис та подання до суду, тому просить постановити ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 у справі №153/1542/20 без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача ПСП «Вікторія» - адвокат Волков П.О., клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача адвокат Купрій О.М., заперечував проти задоволення заявленого клопотання, оскільки підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті і під час судового розгляду такі клопотання заявлені не можуть бути. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Позивач ОСОБА_1 підтримав думку свого представника.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини першої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частин першої - третьої якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Судом встановлено, що 18.10.2020 адвокат Купрій О.М. підписав та подав до Ямпільського районного суду Вінницької області позовну заяву від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , додатком №2 до позовної заяви від 18.10.2020 зазначив документи на підтвердження повноважень представника позивача та надав суду оригінал ордера, серія ВН №097433 від 01.07.2020 із зазначенням у ньому в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається «…у судах всіх інстанцій…», виготовлений друкарським способом, а також надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №322 від 19.12.2003.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02 червня 2022 року у справі №2-385/2009, від 15 квітня 2020 року у справі № 361/4347/17, від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 29 листопада 2021 року у справі № 754/3233/20.

Вказаний висновок не суперечить висновку щодо застосування норм права, висловленому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, з огляду на те, що в зазначеній справі в ордері на надання правової допомоги в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» були відсутні відомості про судові органи, тоді як у справі, яка розглядається, вказано про надання адвокатом правової допомоги в судах всіх інстанцій, що в цьому випадку є достатнім для висновку про наявність у ОСОБА_2 права на підписання позовної заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання представника відповідача ПСП «Вікторія» - адвоката Волкова П.О., про залишення позову ОСОБА_1 до ПСП «Вікторія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області, про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) без розгляду необґрунтованим і має підстави для відмови у його задоволенні.

Керуючись ст.222, 257-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ПСП «Вікторія» - адвоката Волкова П.О., про залишення позову ОСОБА_1 до ПСП «Вікторія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області, про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08.07.2022.

Суддя Р.В. Швець