Постанова

від 28.06.2022 по справі 362/3539/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 362/3539/19

провадження № 22-ц/824/937/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г. М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,

при секретарі Карпенку В. Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Васильківська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дулі Тетяни Володимирівни на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року в складі судді Лебідь-Гавенко Г. М.,

встановив:

19.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду в вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 4,247 га, кадастровий номер 3221482000:06:002:0007, що розташована на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Данилівка Васильківського району Київської області померла ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно у вигляді вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до заповіту, посвідченого 31.08.2011 секретарем виконкому Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Верещак Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 76, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: належну їй земельну частку (пай) згідно державного акту на право приватної власності на землю серії РІ 5194 № 228236, яка знаходиться на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області заповіла: сину ОСОБА_7 - 2,0 га; невістці ОСОБА_3 - 1,0 га; невістці ОСОБА_1 - 1,2467 га.

28.02.2018 вона звернулась до Васильківської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини.

01.03.2019 державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,2467 га, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Інші спадкоємці з заявою про прийняття спадщини не звертались.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 (а.с.140 т.1).

25.02.2020 до приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулись його син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 (а.с.158, 159 т.1).

За відсутності законодавчої можливості оформити право на спадщину за заповітом нотаріально, а також з огляду на неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, просила позов задовольнити.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1, 2467 га земельної ділянки загальною площею 4,247 га, кадастровий номер 3221482000:06:002:0007, що розташована на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року в задоволенні позову в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 3,003 га, кадастровий номер 3221482000:06:002:0007, що розташована на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Дуля Т. В. просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вважає рішення суду першої інстанції частково незаконним у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Свої доводи мотивує тим, що факт прийняття спадщини позивачем після смерті спадкодавця підтверджується заявою про прийняття спадщини від 28.03.2018 .

Інші спадкоємці щодо спірного спадкового майна з заявою про прийняття спадщини у строки, визначені чинним законодавством, не звертались. ОСОБА_3 (1,0 га по заповіту), ОСОБА_2 подали до суду заяву про визнання позову.

Задовольняючи позов в частині визнання права власності на 1, 2467 га спірної земельної ділянки за позивачем суд не врахував той факт, що зареєструвати право власності на таку земельну ділянку у позивача не буде змоги.

Крім того, залишилось неоформленим право власності на 3,0003 га земельної ділянки загальною площею 4,247 га, кадастровий номер 3221482000:06:002:0007.

Позивач є єдиним спадкоємцем, який може претендувати на вказану частку паю, оскільки вона вчасно звернулась із заявою про прийняття спадщини, є жінкою померлого сина спадкодавця.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник - адвокат Дуля Т. В., підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги не заперечувала.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Друга васильківська державна нотаріальна контора просила розглядати справу у відсутність свого представника.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1,2467 га земельної ділянки загальною площею 4,247 га, кадастровий номер 3221482000:06:002:0007, що розташована на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з доведеності тієї обставини, що позивачка, яка прийняла спадщину за заповітом, позбавлена можливості реалізувати своє право на оформлення спадщини в нотаріальній конторі.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 3,003 га земельної ділянки загальною площею 4,247 га, кадастровий номер 3221482000:06:002:0007, що розташована на території Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 21.02.2003 ОСОБА_6 , останній на підставі розпорядження Васильківської райдержадміністрації №179 від 22.04.2002 року передається у приватну власність земельна ділянка площею 4,2467 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Данилівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17 т.1).

ОСОБА_6 , 1920 року народження, на випадок своєї смерті склала заповіт, який було посвідчено 31.08.2011 секретарем виконкому Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області та зареєстровано в реєстрі за №76 (а.с. 8-9 т.1).

Відповідно до змісту вказаного заповіту, ОСОБА_6 заповіла належні їй житловий будинок та земельну ділянку, яка прилягає до житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , сину ОСОБА_7 та онуці ОСОБА_2 в рівних частинах.

Належну ОСОБА_6 земельну частку (пай) згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 21.02.2003, остання заповіла : сину ОСОБА_7 - 2,0 га; невістці ОСОБА_3 - 1,0 га; невістці ОСОБА_1 - 1,2467 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Данилівка Васильківського району Київської області ОСОБА_6 померла (а.с.10 т. 1).

Після смерті ОСОБА_6 до Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявами про прийняття спадщини 28.03.2018 звернулись онука спадкодавця ОСОБА_2 та невістка ОСОБА_1 (а.с. 48 т.1).

01.03.2019 Остранициною О. Б. , державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області, винесено постанову про відмовуОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на визначену заповітом площу 1,2467 га земельної ділянки площею 4,2470 га, оскільки правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 1,2467 га надано не було (а.с.12,13 т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки виконкому Данилівської сільської ради від 06.02.2018 №146, ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 з 1947 року, а з 2001 року і по день смерті по вищевказаній адресі в 1/2 частині будинку проживала та була зареєстрована одна (а.с.53 т.1).

Відповідно до довідки виконкому Данилівської сільської ради від 19.02.2020 №291, син спадкодавця ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 з 1969 року і по день смерті (а.с.161 т.1).

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 після смерті матері не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, його дочка ОСОБА_2 не має права на спадкування за правом представлення на ту частину спадщини, яка не була охоплена заповітом на її ім`я.

Судом також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не є спадкоємцем першої - третьої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , на час відкриття спадщини проживала за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.48 т.1).

На інші підстави спадкування за законом позивачка не посилалася і вказана обставина не була предметом судового розгляду.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що позивачка може претендувати на решту земельної ділянки (3,003 га), як єдина спадкоємиця ОСОБА_6 , оскільки була жінкою її сина ОСОБА_7 , та особою, яка вчасно подала заяву про прийняття спадщини, а також доводи щодо неможливості зареєструвати право власності на ту частину земельної ділянки, яка була визначена заповітом, є необґрунтованими та не можуть слугувати підставами для задоволення позову в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дулі Тетяни Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 липня 2022 року.

Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк