Постанова

від 06.07.2022 по справі 761/12041/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 761/12041/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3280/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

07 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Спецагро» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Спецагро», третя особа: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 22.02.2021 рокуприблизно о 12.00 год. позивач виявив пошкодження власного транспортного засобу Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 . Вказане пошкодження, відбулось внаслідок падіння замерзлого снігу (криги льоду) із даху приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , навпроти приміщення Офісу Генерального прокурора.

Вважає, що матеріальний збиток було спричинено з вини відповідача, у зв`язку із неналежним обслуговуванням будинку, в тому числі прибирання покрівлі снігу та льоду. Так, ДП «Спецагро» є балансоутримувачем будинку, з даху якого відбулось падіння криги льоду, і здійснює утримання як самої будівлі так і прибудинкової території. Проте, відповідач самоусунувся від виконання обов`язків, покладених на нього законодавством, не здійснив прибирання замерзлого снігу з даху будинку, що призвело до спричинення шкоди у вигляді пошкодження даху, кришки багажника, заднього скла, заднього лівого скла, заднього лівого крила, задніх арок, хромових накладок, заднього правого крила та частини салону автомобіля.

Відповідно до Звіту № 22-А, складеного 02.03.2021 рокуТОВ Український експертний центр «Експерт-Сервіс-Авто» про оцінку автомобіля Ford Fusion держномер НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу становить 117 676,55 грн. Витрати на проведення дослідження - 2 400,00 грн.

Позивач також вказав, що зазнав і моральних страждань у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу, оскільки така ситуація є психотравмуючою за своєю сутністю. Вона створює переживання, емоційну напруженість та порушила життєві плани та змінила звичайних життєвий устрій.

У зв`язку із викладеним просив стягнути на свою користь майнову шкоду у розмірі 117 676,55 грн., витрати, понесені у зв`язку з проведенням оцінки вартості майна у розмірі 2 400,00 грн. та на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 20 000,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Спецагро» на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 117 676,55 грн., витрати понесені у зв`язку з проведенням оцінки вартості матеріального збитку у сумі 2400 грн., на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 10 000 грн. та судовий збір в розмірі 2 670 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ДП «Спецагро» в особі В.о. генерального директора Гречаного В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції помилково вважав ДП «Спецагро» єдиним балансоутримувачем будинку, біля якого сталося заподіяння шкоди, оскільки окрім відповідача балансоутримувачами будинку АДРЕСА_1 є ДП «Дирекція будинку державних художніх колективів» та Міністерство аграрної політики та продовольства України, проте до вказаних суб`єктів вимоги не заявлялися.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що поведінка позивача, яка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку стала наслідком завдання йому шкоди, оскільки позивачем порушено Правила дорожнього руху, зокрема, заїзд автомобілем за обмежувальну стрічку та паркування належного ОСОБА_1 транспортного засобу на тротуарі, з врахуванням ст. 323 ЦК України позивач при виборі місця стоянки свого транспортного засобу зобов`язаний був пересвідчитися, що сніг або крига не впаде на його автомобіль.

На думку апелянта, дії самого позивача призвели до того, що відповідач та інші балансоутримувачі будинку були позбавлені можливості виконати в повному обсязі вимоги п. 7.5.3 Правил благоустрою міста Києва, оскільки ігноруючи попереджуючі знаки, обмежувальну стрічку червоно - білого кольору вздовж тротуару та зауваження ДП «Спецагро», ОСОБА_1 поставив свій автомобіль на огороджену територію.

Також вважає, що суд першої інстанції задовольнивши вимоги про стягнення моральної шкоди, не врахував поведінку позивача, яка безпосередньо сприяла завданню його майну матеріальної шкоди.

24 травня 2022 року на електронну адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якій позивач просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись в обґрунтування вимог на те, що протиправна бездіяльність товариства має прямий причинний зв`язок із заподіяною шкодою, що підтверджено наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та повно і всебічно досліджені обставини, що мають значення для справи. Судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд першої інстанції у судовому рішенні вірно зазначив про те, що саме відповідач не вжив необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об`єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження майна позивача, а тому саме ДП «Спецагро» є відповідальним за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок падіння замерзлого снігу (криги льоду) із даху приміщення.

Зазначив, що на підтвердження завданої відповідачем шкоди позивачем надано докази у вигляді фотокарток та відео наданих Офісом Генерального прокурора, висновком експерта про вартість матеріального збитку, показаннями свідків, натомість відповідач для спростування своєї вини жодних належних та допустимих доказів не надав.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частово.

Судом встановлено, що 22.02.2021 р. приблизно о 12 год. 00 хв. транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження внаслідок падіння з даху будинку АДРЕСА_1 замерзлого снігу (криги льоду).

Зазначена обставина підтверджується записом з камер відеоспостереження, отриманим позивачем від Офісу Генерального прокурора 04.03.2020 рокута показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборонувідчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності Державі Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Разом з тим, балансоутримувачем зазначеного будинку і дана обставина не оспорюється представником відповідача, є Державне підприємство «Спецагро», яке відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» здійснює утримання будинку та прибудинкової території, про що свідчить лист відповідача №138/21-01/08 від 15.03.2021 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності.

Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач зобов`язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичними особами на управління майном, забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, юридичною підставою відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі №761/6010/15-ц, провадження №61-15835 св 18.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач зобов`язаний:

1) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);

2) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;

3) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України27.11.2017 № 310, зокрема п. 6 Розділу VIпередбачено, що власники, балансоутримувачі або особи, які утримують території населених пунктів, зобов`язані:

- мати власний необхідний для прибирання снігу і льоду ручний інвентар (лопати металеві або дерев`яні, мітли, кригоруби), достатній запас матеріалу для посипання з метою своєчасного проведення протиожеледних заходів;

- прибирати сніг негайно (від початку снігопаду) для запобігання утворенню накату;

- негайно очищати дахи, карнизи та інші елементи будинків, споруд, будівель від снігу та бурульок із дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо; огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах; вивозити сніг та бурульки, що зняті з дахів, карнизів та інших елементів будинків, споруд, будівель протягом доби;

- повністю розчищати снігові вали над зливостічними колодязями, розміщеними на вулицях і дорогах, з яких сніг не передбачається вивозити на снігозвалище;

- очищати від снігу, льоду та бруду оголовки зливостічних колодязів та дощоприймачів у разі сніготанення та на початку весняного періоду;

- очищати від снігу, льоду, бруду оголовки колодязів для розташування пожежних гідрантів, розміщених на вулицях і дорогах.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції помилково вважав ДП «Спецагро» єдиним балансоутримувачем будинку, оскільки окрім відповідача балансоутримувачами будинку АДРЕСА_1 є ДП «Дирекція будинку державних художніх колективів» та Міністерство аграрної політики та продовольства України, проте до вказаних суб`єктів вимоги не заявлялися, з огляду на наступне.

Відповідно до листа Фонду державного майна України № 10-15-5194 від 10.03.2021 року, зазначено, що балансоутримувачами будівлі м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 є ДП «Спецагро», ДП «Дирекція будинку державних художніх колективів» та Міністерство аграрної політики та продовольства України (а.с. 41).

З матеріалів справи вбачається, що до вищезазначених балансоутримувачів було направлено адвокатські запити з проханням повідомити хто є виконавцем та надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 42-47).

ДП «Спецагро» листом №138/21-01/08 від 15.03.2021 року повідомило, що є балансоутримувачем та здійснює утримання будинку та прибудинкової території будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 48).

ДП «Дирекція будинку державних художніх колективів»листом №03-75-03 від 12.03.2021 року надало відповідь про те, що не здійснює утримання та обслуговування будівлі та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. договору №1 від 26 січня 2021 року, ДП «ДБДХК» відшкодовує ДП «Спецагро» витрати з утримання та обслуговування вказаної будівлі та прибудинкової території в розмірі, пропорційному до займаної загальної площі, що обліковується на балансі ДП «ДБДЖК». В розрахунку вартості відшкодування витрат на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування нерухомого майна видно, що ДП «ДБДЖК» сплачує кошти ДП «Спецагро» за утримання прибудинкової території, утримання та прибирання місць загального користування та поточний ремонт будівель, місць загального користування та прибудинкової території (а.с.49-54).

Мінагрополітики листом №37-35-23/635 від 11.03.2021 року повідомило, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Мінагрополітики перебуває в стані реорганізації шляхом приєднання до Мінекономіки. Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від

28.12.2021 №1344 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Урядом відмінено рішення про реорганізацію Мінагрополітики шляхом приєднання до Мінекономіки. Станом на 11.03.2021 року Мінагрополітики не здійснює повноваження в повному обсязі. Правонаступником майна, прав та обов`язків Мінагрополітики є Мінекономіки (а.с.55).

Мінекономіки листом №2151-10/18758-07 від 25.03.2021 року повідомило, що відповідно до автоматизованої системи «Юридичні особи» майно, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, перебуває на балансі ДП «Спецагро». Нерухоме майно, органом управління якого є Мінекономіки, за вищевказаною адресою відсутнє. Під час перебування вищевказаної будівлі в сфері управління Мінекономіки, Міністерство не укладало договорів на обслуговування зазначеної будівлі та прибудинкової території (а.с. 57-58).

Отже, колегія суддів вважає, що ДП «Спецагро» є не лише балансоутримувачем вказаної будівлі, а й підприємством, яке здійснює утримання будинку та прибудинкової території, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Пунктом 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, які затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 передбачено, що утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Таким чином, на відповідача чинним законодавством покладено обов`язок щодо виконання робіт із скидання снігу та льоду із даху та покрівлі будинку АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Згідно ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Пунктом 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, які затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 передбачено, що утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Відповідно до пункту 3.1.3. Правил посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону. Відповідальність за незабезпечення благоустрою, у тому числі при виконанні робіт самовільно, покладається на власника об`єкта благоустрою (балансоутримувача) та виконавця робіт.

Щодо посилання скаржника про нехтування позивачем попереджувальних знаків, а саме обмежувальної стрічки червоно - білого кольору вздовж тротуару, слід зазначити наступне.

Пунктом 7.5.3 правил передбачено, що очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, який є чинним на час виникнення і врегулювання спірних правовідносин, затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі Правила).

Пунктом 1.5 розділу 1 «Основні положення» Правил закріплено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд».

Серед інших, в даному Примірному переліку, в п. 1 «Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» зазначено п.п. 1.1. «Санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів»: п.п. 1.1.8 «Дахи та покрівлі» під п.п. 1.1.8.6 наявна така послуга, як « Скидання з дахів та покрівель снігу та льоду».

Також, в п.п. 3.5.12 п. 3.5 «Прибирання прибудинкової території» розділу 3 «Утримання приміщень» Правил вказано, що сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

В розділі 4 «Технічне обслуговування і ремонт будівельних конструкцій», пункті 4.5. «Водовідвід і очищення дахів від снігу» Правил, в підпункті 4.5.17 вказано, що дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.).

Згідно з п.п. 4.5.15. пункту 4.5. розділу 4 Правил при скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового.

Підпунктом 4.5.19 пункту 4.5 розділу 4 Правил закріплено, що при очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21 січня 2018 року в справі №712/877/16-ц, від 16 квітня 2018 року в справі №369/3076/17-ц та від 05 вересня 2018 року в справі №761/6010/15-ц.

У зв`язку із викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обмежувальні стрічки встановлюються саме під час прибирання снігу з дахів будинку з одночасним виставлянням вартових, проте доказів які дають підстави вважати, що в момент падіння замерзлого снігу (криги льоду) із даху приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відбувалось прибирання даху будинку. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається, сукупністю залучених до справи доказів, які між собою узгоджуються, достовірно підтверджується факт того, що автомобіль Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 був припаркований біля будинку за адресою вул. Бориса Грінченка, 1, в м. Києві, де був пошкоджений в результаті падіння снігу та льоду з даху означеного будинку.

Протиправна бездіяльність відповідача, яка є підставою для покладення на нього відповідальності за завдану шкоду, полягає не в тому, що відповідач не вжив заходів для збереження автомобіля, а в тому, що він як балансоутримувач будинку, не виконав свого обов`язку, покладеного на нього вищенаведеними законодавчими актами, та в період відлиги не очистив дах будинку від снігу та льоду, чим створив загрозу не лише для припаркованих автомобілів, але й для життя пішоходів.

Вказана протиправна бездіяльність відповідача має прямий причинний зв`язок із заподіяною шкодою, оскільки якби дах був належно очищений, автомобіль би не був пошкоджений.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст.1166 ЦК України. При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, а на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Збитками, в розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України, є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За положеннями ч. 3 ст. 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як свідчить Звіт № 22-А про оцінку автомобіля Ford Fusion держномер НОМЕР_1 , складений ТОВ Український експертний центр «Експерт-Сервіс-Авто» 02.03.2021 р. матеріальний збиток завданий ОСОБА_1 внаслідок пошкодження транспортного засобу становить 117 676,55 грн. За проведення оцінки вартості матеріального збитку позивачем було сплачено 2 400 грн. 00 коп.

Апеляційний суд зауважує, що стороною відповідача в ході розгляду справи розмір завданих позивачу збитків (117 676, 55 грн.) не спростований, як і не спростовано обґрунтування позивача щодо наявності вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та завданими збитками.

Також не заслуговує на увагу твердження відповідача в апеляційній скарзі, про порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема, заїзду автомобілем за обмежувальну стрічку, оскільки як вбачається з довідки ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві (а.с.20) поліція яка прибула на місце події та зафіксувала факт пошкодження автомобіля позивача, внаслідок падіння криги з будинку АДРЕСА_1 , однак жодних правопорушень з боку позивача працівниками поліції не виявлено та протокол не складався.

Позивачем доведено факт завдання матеріальної шкоди, її розмір, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, а відповідач відповідно до вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України це не спростував і не довів відсутності своєї вини.

Задовольняючи частково вимоги щодо моральної шкоди та стягуючи з відповідача на користь позивача 10 000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з тяжкості вимушених змін у життєвих відносинах позивача, часу та зусиль, що знадобились останньому для відновлення попереднього стану.

Проте, колегія суддів приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач нехтуючи заходами безпеки, а саме припаркувавши власний автомобіль під попереджувальними знаками, вважає, що рішення суду в цій частині підлягає зміні, - зменшенню розміру стягуваної суми, враховуючи наступне.

За положеннями ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Разом з тим, пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз`яснення, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Виходячи з положень статті 23 ЦК України, з урахуванням характеру та обсягу заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань, ступеню вини відповідача, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір суми у відшкодування моральної шкоди до 2 000 грн.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди з 10 000 грн. до 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Спецагро» - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року в частині стягнення моральної шкоди змінити.

Зменшити розмір стягнутої з Державного підприємства «Спецагро» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 10 000 грн. до 2000 грн.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді