Рішення

від 03.07.2022 по справі 120/15169/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 липня 2022 р. Справа №120/15169/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у вересні 2021 року звернувся до Томашпільської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0523955100:02:000:0373 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Однак, відповідач всупереч земельному законодавству за наслідками розгляду поданого клопотання не прийняв рішення про надання дозволу або рішення про відмову у наданні такого, що, на думку позивача, вказує на протиправну бездіяльність щодо нерозгляду поданого ним клопотання.

Відтак, на думку позивача, ефективним способом захисту його порушеного права є зобов`язання відповідача надати йому відповідний дозвіл.

Ухвалою від 15 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у Томашпільської селищної ради належним чином засвідчені копії клопотання від 17 вересня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства із відповідними додатками, що подавалися ОСОБА_1 до такого клопотання, а також протоколу засідання 14 сесії 8 скликання Томашпільської селищної ради від 07 жовтня 2021 року.

03 грудня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Такий, окрім іншого, обґрунтований тим, що на виконання вимог статті 118 Земельного кодексу України питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою було винесено на розгляд чергової сесії селищної ради, що відбувалася 07 жовтня 2021 року, проте при розгляді такого клопотання 17 депутатів утрималися від голосування, а тому проект рішення про надання такого дозволу не набрав необхідної кількості голосів депутатів селищної ради. Крім того, відповідач зазначив, що позивачці слід повторно звернутися до ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації, оскільки Регламентом Томашпільської селищної ради не передбачено повторного голосування за те питання порядку денного, що не набрало необхідної кількості голосів. За наведених обставин відповідач вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано витребувані судом докази.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

У вересні 2021 року позивач звернувся до Томашпільської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0523955100:02:000:0373 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Листом Томашпільська селищна рада повідомила заявника про те, що на засіданні 14 сесії 8 скликання, що відбувалося 07 жовтня 2021 року, за результатами голосування проект рішення про надання ОСОБА_1 відповідного дозволу не набрав необхідної кількості голосів депутатів селищної ради, а тому рішення з цього питання радою не прийнято.

Зі змісту протоколу засідання 14 сесії 8 скликання Томашпільської селищної ради, що відбувалося 07 жовтня 2021 року, слідує, що питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства обговорювалося. Проте, за результатами голосування за надання такого дозволу голоси депутатів селищної ради розподілились наступним чином: із 18 депутатів, що були присутні на засіданні ради, а також враховуючи голос селищного голови, 2 деуптати проголосували за надання відповідного дозволу, а 17 депутатів утрималися від голосування, що свідчить про те, що рішення з даного питання не прийнято.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає та реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать і землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Порядок набуття права на землю визначається главою 19 розділу IV ЗК України.

Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Водночас, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.

Зокрема, частиною 6 цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до приписів частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, у частині 7 статті 118 ЗК України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки уповноваженого органу в разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою): прийняти рішення про надання такого дозволу або про відмову в наданні дозволу.

При цьому, ЗК України встановлено місячний строк для розгляду органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки у власність.

Водночас, варто врахувати й те, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин, зокрема й щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність.

При цьому, за наслідком розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою обов`язковим є прийняття рішення про його надання або рішення про відмову у його наданні.

Водночас, судом установлено, що за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки Томашпільською селищною радою не прийнято жодного із передбачених ЗК України рішень (або рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або рішення про відмову в його наданні), що суперечить вимогам статті 118 ЗК України.

Окрім того, суд враховує й те, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі №454/160/17 сформовано правовий висновок, згідно із яким протокол сесії селищної ради як і витяг з протоколу засідання ради відображають лише результати голосування, однак мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматися від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу, утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування не містять чіткого та однозначного рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а отже не можуть вважатися відмовою у розумінні частини 7 статті 118 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України, що свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності, що полягає у неприйнятті одного з передбачених ЗК України рішень за результатами розгляду поданого позивачем клопотання.

Таким чином, в цій частині заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, то суд зважає на таке.

Так, в ході судового розгляду установлено, що відповідачем за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не прийнято жодного з передбачених ЗК України рішень.

Водночас, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є адміністративним актом, прийняттю його повинна передувати визначена адміністративна процедура.

Зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Отже, недотримання усіх необхідних передумов для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою унеможливлює прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача надати такий дозвіл. При цьому, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в такому випадку призведе до вирішення судом питань, віднесених до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Томашпільської селищної ради щодо неприйняття одного з передбачених ЗК України рішень за результатами розгляду поданого позивачем клопотання, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки та за результатами розгляду такого прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у його наданні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Томашпільської селищної ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду поданого ОСОБА_1 клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Зобов`язати Томашпільську селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, та за результатами такого розгляду прийняти рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою або про відмову у його наданні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Томашпільська селищна рада (місцезнаходження: 24200, Вінницька обл. смт. Томашпіль, пл. Т. Шевченка, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04326218)

Повний текст рішення суду складено 04.07.2022

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович