Рішення

від 07.07.2022 по справі 200/18163/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2022 року Справа№200/18163/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голошивця І.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора-18» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2021 №12703/05-99-07-16.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агора-18» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2021 №12703/05-99-07-16.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 30.11.2021 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 17.11.2021 №12703/05-99-07-16 Головного управління ДПС у Донецькій області, яке прийнято на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 24.09.2021 за №10703/05-99-07-16/39578335, згідно якого встановлено порушення п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, ст.44, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.123.2 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1 638 436,25 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 1 310 749,00 грн., та за штрафними санкціями 327 687,25 грн. За результатами проведеної перевірки позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками:

-ТОВ «Флагмані» (код ЄДРПОУ 43151668) за грудень 2019;

-ТОВ «Трассір УА» (код ЄДРПОУ 39768357) за травень 2020 з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні-червні 2020:

-ТОВ «Біндер Прайм» (код ЄДРПОУ) за вересень 2020.

Також, позивачем вказано, що нібито відповідачем встановлено порушення вищезазначених вимог ПК України, в результаті чого занижено зобов`язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 310 749,00 грн.:

-за грудень 2019 191 226 грн.;

-за травень 2020 772 551 грн.;

-за червень 2020 211 448 грн.;

-за вересень 2020 135 524 грн.

В адміністративному порядку, вказане ППР не оскаржувалось, але надавались заперечення до акту перевірки, які були залишені без задоволення. Позивач вважає податкове повідомлення рішення від 17.11.2021 №12703/05-99-07-16 відповідача необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Аргументує тим, що позивач у зазначеному періоді дійсно мав взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Флагмані», ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Біндер Прайм». Відповідач не навів беззаперечних та неспростовних доказів того, що не виконання попередніми контрагентами, з якими мали відносини вищезазначені товариства у своїх договірних зобов`язань, мали наслідком безтоварність операцій у наступному з ТОВ «Агора-18», адже позивачем використовувались придбані товари/послуги у своїй діяльності, що підтверджувалось наданими під час перевірки та на запит оригіналами договорів на проведення вказаних робіт, та поясненнями керівництва ТОВ «Агора-18» від 17.09.2021. Окрім цього, позивач зазначив, що матеріали перевірки не містять копії вироків суду у кримінальному провадженні, яке набрало законної сили, відносно порушення контрагентами податкового законодавства, або іншого процесуального документу, щодо кримінальної справи. Преюдиційне значення при складанні акту перевірки має саме вирок у кримінальній справі, проте, в акті перевірки не наведено належних доказів на підтвердження існування вироків суду, стосовно посадових осіб контрагентів або позивача. Окрім цього, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані уповноваженими органами, як суб`єкти господарювання. Просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що фахівцями ГУ ДПС у Донецькій області, відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агора-18» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками: ТОВ «Флагмані» (код ЄДРПОУ 43151668) за грудень 2019; ТОВ «Трассір УА» (код ЄДРПОУ 39768357) за травень 2020 з урахуванням віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні-червні 2020, ТОВ «Біндер-Прайм» (ЄДРПОУ 43395342) за вересень 2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. Контролюючим органом зроблено висновки акту перевірки від 24.09.2021 №10703/05-99-07-16/39578335 виключно, виходячи зі змісту документів, наданих платником податків на підтвердження взаємовідносин з вищезазначеним контрагентом постачальником, додержання вимог порядку оформлення документів та вивчення питання руху товарів і грошових коштів по ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача ТОВ «Агора-18», що є основними обставинами при визначенні транзитності (фіктивності) та нереальності здійснення господарських операцій. За висновками акту перевірки були встановлені наступні порушення з боку позивача, а саме: п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, ст.44, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.123.2 ст.123 ПК України, в результаті чого, платником занижено зобов`язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 310 749,00грн., у тому числі: за грудень 2019 191 226 грн.; за травень 2020 772 551 грн.; за червень 2020 211 448 грн.; за вересень 2020 135 524 грн., в результаті безпідставно сформованого податкового кредиту за операціями, які не мали реального товарного характеру та як наслідок, оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості, оскільки складені без здійснення господарської операції. До перевірки не надано документи щодо здійснення процедури для відбору постачальників дотримання встановленої процедури при відборі безпосередньо постачальників: ТОВ «Флагмані», ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Біндер Прайм». Стосовно цього питання, на адресу позивача відповідачем був наданий запит від 13.09.2021 про надання пояснень та їх документальне підтвердження. Але у своїй відповіді від 17.09.2021, позивачем не доведено суттєвих обставин з процедури для відбору постачальників, також не надано завірені копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку щодо підтвердження взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами постачальниками. Також позивачем до перевірки не надано супровідні документи, а саме: товарно-транспортні накладні на перевезення продукції від контрагентів постачальників ТОВ «Флагмані», ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Біндер-Прайм». Не надані сертифікати відповідності виробника на отриману продукцію, протоколи сертифікаційних випробувань, тобто підприємством до перевірки не надані документи, що підтверджують якість придбаного товару та/або не вказано, що товар не підлягає сертифікації. Також не надано підтверджуючих документів щодо відповідності товару вимогам нормативно-технічної та аналітичної документації. Відповідач зазначив, що відсутність документів на підтвердження якості товарів унеможливлює встановлення фактичного походження товарів та відстеження їх руху від виробника до кінцевого споживача ТОВ «Агора-18» та вивчення питання повноти сплати податків на кожному етапі передачі товарів. На підставі вищевикладеного, відповідач зазначає, що висновки, викладені податковим органом в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 24.09.2021 за №10703/05-99-07-16/39578335 є такими, що відповідають діючому законодавству України, та підтверджують факт заниження платником зобов`язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 310 749,00грн. Сукупністю доказів, щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Флагмані», ТОВ «Біндер Прайм», ТОВ «Трассір УА» доведено не відбуття переходу права власності та як наслідок купівлі-продажу товарів (робіт, послуг). Операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості. Відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2022.

16.03.2022 справу відкладено до 22.06.2022.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2022 вирішено подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

22.06.2022 справу відкладено до 08.07.2022.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агора-18» (далі - ТОВ «Агора-18») - ЄДРПОУ: 39578335, зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місцезнаходження юридичної особи: 85320, Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, буд.2В. Дані про основний вид діяльності: 42.11. будівництво доріг і автострад.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою, органом державної влади. Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агора-18» щодо питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками ТОВ «Флагмані» (код за ЄДРПОУ 43151668) за грудень 2019, ТОВ «Трассір УА» (код за ЄДРПОУ 39768357) за травень 2020 з урахуванням віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні-червні 2020, ТОВ «Біндер-Прайм» (код за ЄДРПОУ 43395342) за вересень 2020.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 24.09.2021 №10703/05-99-07-16/39578335 (далі акт перевірки) (Т. 1 а.с. 7-121).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого платником податків занижено зобов`язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 310 749,00 грн., у тому числі: грудень 2019 191 226 грн., травень 2020 772 551грн., червень 2020 211 448грн., вересень 2020 135 524грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.11.2021 № 12703/05-99-07-1600001440717 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем на додану вартість у сумі 1 638 436,25грн., з яких за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 1 310 749,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 327 687,25грн..

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS № 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ)ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом п. 198. 3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5. ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

При цьому під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно із п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи питання щодо реальності господарських операцій між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Флагмані» суд зазначає.

ТОВ «Флагмані» від 05.11.2019 за № 267 надало на адресу ТОВ «Агора-18» комерційну пропозицію, щодо наступних будівельних матеріалів:

-бітум дорожній: марка 60/90, за 1 тонну 12 500,00 грн. без ПДВ, марка 70/100, за 1 тонну 15 125,00грн. без ПДВ;

-шлак металургійний, за 1 тонну 389,48 грн.;

-щебінь: фракція 5-10мм, за 1 тонну 673,75грн., фракція 10-20мм, за 1 тонну 665,50 грн., фракція 20-40мм, за 1 тонну 686,40грн., фракція 40-70мм, за 1 тонну 690,30грн., без ПДВ.

ТОВ «Агора-18», листом від 20.11.2019 за №68, повідомило ТОВ «Флагмані», що після отримання комерційної пропозиції підприємства, прийняло рішення придбати у нього продукцію, а саме: шлак металургійний, бітум дорожній марки 70/100 та щебінь фракція 20-40мм, для погодження кількості, строків та інших істотних умов придбання вищенаведених матеріалів просили направити на свою адресу проект договору.

Відповідно, до договору №05/12/19Т, складеного 05.12.2019 між ТОВ «Флагмані» та ТОВ «Агора-18», предметом зазначеного договору стало зобов`язання постачальника передати у власність покупця, будівельні матеріали, а саме: шлак металургійний та щебінь (фракція 20-40мм). Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Згідно з п.2.3 договору, факт передачі товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару.

В матеріалах справи містяться наступні накладні, де відправник є ТОВ «Флагмані», а одержувач ТОВ «Агора-18»:

-накладна №95 від 13.12.2019, щебінь фракції 20-40мм у кількості 169,8000 тонн;

-накладна №94 від 12.12.2019, щебінь фракції 20-40мм у кількості 171,0000 тонн;

-накладна №93 від 11.12.2019, шлак металургійний у кількості 310,5000 тонн;

-накладна №92 від 10.12.2019, шлак металургійний у кількості 299,5000 тонн;

-накладна №91 віфд 09.12.2019, шлак металургійний у кількості 304,5000тонн.

Згідно з договором №02/12/19Т, складеного 02.12.2019 між ТОВ «Флагмані» (постачальник) та ТОВ «Агора-18» (покупець). Відповідно до якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця будівельні матеріали відповідної якості, а саме: бітум дорожній (марка 70/100), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Згідно із п.2.3 договору передбачено, що факт передачі товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару.

В матеріалах справи містяться наступні накладні де відправник є ТОВ «Флагмані», а одержувач ТОВ «Агора-18»:

-накладна №90 від 05.12.2019,бітум дорожній 70/100 у кількості 24,2000тонн.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення, відповідно до яких платником є ТОВ «Агора-18», одержувачем ТОВ «Флагмані»:

-платіжне доручення №193 від 28.12.2019 на суму 131 945,88грн.;

-платіжне доручення №194 від 03.01.2020 на суму 5736,78грн.;

-платіжне доручення №200 від 14.01.2020 на суму 1 009 672,83грн.

Відповідно до акту звірення взаємних розрахунків складеного 10.01.2020 між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Флагмані», станом на 10.01.2020 року, заборгованість за ТОВ «Агора-18» становила 1 009 672,83грн. Дана заборгованість була сплачена платіжним дорученням №200 від 14.01.2020.

Товар, що був придбаний ТОВ «Агора-18» у ТОВ «Флагмані», був частково реалізований та частково використаний для подальшого виконання робіт.

Відповідно до договору №19/07П від 19.07.2019 про надання послуг на переробку давальницької сировини складеного між ТОВ «Будресурс» (виконавець) та ТОВ «Агора-18» (замовник), за яким, замовник надає виконавцю на переробку давальну сировину, виконавець на власних виробничих потужностях зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору послуги з переробки давальницької сировини на готову продукцію: суміші асфальтобетонні, а замовник зобов`язується прийняти готову продукцію й оплатити роботи з переробки сировини. Готова продукція виготовляється з давальницької сировини, право власності на яку належить замовникові. Результатом наданих виконавцем послуг по переробці давальницької сировини є готова продукція суміші асфальтобетонні типу Б марки 1 у кількості, що зазначається в актах приймання-здачі наданих послуг. Право власності на готову продукцію належить замовникові.

В матеріалах справи міститься:

-акт приймання -передачі матеріалів в переробку №4 від 26.12.2019, відповідно до якого ТОВ «Агора-18» було передано ТОВ «Будресурс» на переробку сировину і матеріали та отримано готову продукцію суміш асфальтобетонну крупнозернисту, у кількості 23,6234 тонн, при переробці були використані наступні матеріали (щебінь фракції 5-20мм, 20-40мм, 5-10мм, відсів 0-10, мінеральний порошок, ветфікс, бітум нафтовий дорожній, паливо дизельне);

-акт приймання -передачі матеріалів в переробку №3 від 26.12.2019, відповідно до якого ТОВ «Агора-18» було передано ТОВ «Будресурс» на переробку сировину і матеріали та отримано готову продукцію суміш асфальтобетонну дрібнозернисту, у кількості 15,2485 тонн при переробці були використані наступні матеріали (щебінь фракції 5-20мм, 5-10мм, відсів 0-10, мінеральний порошок, ветфікс, бітум нафтовий дорожній, паливо дизельне).

Відповідно до акту №376 приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), ТОВ «Будресурс» були виконані послуги з переробки у кількості 38,8719 тонн.

Договором підряду №911 від 25.11.2019 укладеним між Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради Донецької області (замовник) та ТОВ «Агора-18» (підрядник), предметом якого є виконання підрядником роботи з «капітального ремонту автодороги шляхопроводу станція «Нова» м. Покровськ, Донецької області (об`єкт), а замовнику прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, код ДК021:2015-45233142-6 «Ремонт доріг». Джерело фінансування кошти місцевого бюджету. Строки виконання робіт в договорі зазначені з 25.11.2019 по 31.12.2019. В матеріалах справи в наявності наступні документи до вищезазначеного договору від 25.11.2019:

-календарний графік (додаток №1);

-протокол погодження договірної ціни (додаток №2);

-план фінансування;

-зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва;

-договірна ціна;

-локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1;

-відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1;

-розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1;

-дефектний акт;

-довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати складена 27.01.2020;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020;

-Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1.

Відповідно до акту списання №10 від 26.12.2019 ТОВ «Агора-18», списані наступні матеріали на капітальний ремонт автодороги шляхопроводу станція «Нова» м. Покровськ: бітум дорожній 70/100 у кількості 0,0537 тонн, бруски обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5м. шириною 75-150мм товщиною 40-75мм III сорт, щебінь фракції 10-20мм, 40-70мм, 70-120мм, шлак металургійний, суміш асфальтобетонна дрібнозерниста, суміш асфальтобетонна крупнозерниста.

Залишок придбаних у ТОВ «Флагмані» матеріалів було реалізовано ТОВ «Будресурс» за наступними договорами:

-Договір купівлі продажу №94 укладений між ТОВ «Агора-18» (продавець) та ТОВ «Будресурс» (покупець), предметом договору стали комплекти дорожнього однобічного огородження 11 ДО-2 оцинковане 33мм, у кількості 132 п/м;

-Додатковою угодою №1 від 20.07.2019 до договору купівлі-продажу №94 від 25.06.2019 враховуючи подальшу виробничу необхідність в закупівлі будівельних матеріалі, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору до 31.12.2019;

-Додатковою угодою №2 від 18.12.2019 до договору купівлі-продажу №94 від 25.06.2019 доповнено п.1.1 договору, з доданням інформації про товар, який підлягає передачі у власність покупця бітум дорожній 70/100 у кількості 22,2400 тонни за ціною 18 150,00грн. з ПДВ за тонну. Загальна вартість товару 403 656,00грн. з ПДВ;

В матеріалах справи в наявності накладна №126 від 20.12.2019, відповідно до якої ТОВ «Агора-18» передало бітум дорожній 70/100 у кількості 22,2400 тонни на загальну суму 403 656,00 разом з ПДВ. Платіжним дорученням №13 від 08.07.2019 ТОВ «Будресурс» сплачено ТОВ «Агора-18» 1 019 485,50грн., призначення платежу попередня оплата бітум дорожній. Платіжним дорученням №685 від 31.08.2021 ТОВ «Агора-18» повернено ТОВ «Будресурс» передоплати за бітум дорожній у сумі 615 829,50грн.

-Договір купівлі-продажу №02/09/21Т, укладений 02.09.2021 між ТОВ «Агора-18» (продавець) та ТОВ «Будресурс» (покупець), відповідно до якого предметом договору є шлак металургійний у кількості 816,90 тонн.

В матеріалах справи міститься накладна №36 від 03.09.2021, відповідно до якої ТОВ «Агора-18» передало, а ТОВ «Будресурс» прийняло шлак металургійний у кількості 816,9000 на загальну суму 392 112,00грн. разом з ПДВ.

-Договір купівлі-продажу №01/10/20Т, укладений 01.10.2020 між ТОВ «Агора-18» (продавець) та ТОВ «Будресурс» (покупець), відповідно до якого предметом договору є щебінь гранітний фракції 10-20мм у кількості 29,7тонн, фракції 20-40мм у кількості 87,3 тонни.

В матеріалах справи міститься накладна №125 від 01.10.2020, відповідно до якої ТОВ «Агора-18» передало, а ТОВ «Будресурс» прийняло щебінь гранітний фракції 10-20мм у кількості 6 тонн, фракції 20-40мм у кількості 36,0 тонн на загальну суму 38 124,50грн. разом з ПДВ. Накладна №129 від 16.10.2020, відповідно до якої ТОВ «Агора-18» передало, а ТОВ «Будресурс» прийняло щебінь гранітний фракції 10-20мм у кількості 23,7000 тонн, фракції 20-40мм у кількості 51,3 тонни на загальну суму 67 862,24грн. разом з ПДВ. ТОВ «Будресурс» було сплачено грошові кошти у сумі 105 986,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням №820 від 08.07.2021.

Вирішуючи питання щодо реальності господарських операцій між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Трассір УА», суд зазначає, що між ними був укладений договір щодо придбання товару від 15.05.2020 № 15/05/20Т. Предметом якого, є мінеральний порошок, бітум, відсів, щебінь в асортименті. Договір №22/06/20 відступлення права вимоги (цесії) від 22.06.2020 між ТОВ «Трассір УА» та ТОВ «Браво Торг». Обставини реальності виконання господарських зобов`язань за правочином в частині виконання зобов`язань підтверджуються складеними та підписаними між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Трассір УА» накладними:

-№33 від 19.05.2020, бітум дорожній 70/100 у кількості 24,3000тонни;

-№34 від 18.05.2020, бітум дорожній 70/100 у кількості 24,6000тонни;

-№32 від 21.05.2020, бітум дорожній 70/100 у кількості 23,9000тонни;

-№31 від 28.05.2020, бітум дорожній 70/100 у кількості 23,6000тонни;

-№30 від 26.05.2020, бітум дорожній 70/100 у кількості 23,5000тонни;

-№29 від 27.05.2020, бітум дорожній 70/100 у кількості 22,8000 тонни;

-№28 від 22.05.2020, бітум дорожній 70/100 у кількості 22,1000 тонни;

-№27 від 22.05.2020, щебінь гранітний фракції 10-20мм, 5-10мм, 20-40мм;

-№26 від 20.05.2020, щебінь гранітний фракції 5-10мм, 10-20мм, 20-44мм;

-№25 від 28.05.2020, щебінь гранітний фракції 5-10мм, 20-40мм, 10-20мм;

-№24 від 29.05.2020, щебінь гранітний фракції 5-10мм, 10-20мм;

-№23 від 25.05.2020, відсів гранітний у кількості 198,7000тонн;

-№22 від 18.05.2020, відсів гранітний у кількості 198,6000тонн;

-№21 від 29.05.2020, відсів гранітний у кількості 197,9000тонн;

-№20 від 21.05.2020, відсів гранітний у кількості 197,3000тонн;

-№19 від 28.05.2020, відсів гранітний у кількості 196,0000тонн;

-№18 від 19.05.2020, відсів гранітний у кількості 194,0000тонн;

-№17 від 18.05.2020, щебінь гранітний фракції 5-10мм, 10-20мм;

-№16 від 29.05.2020, щебінь гранітний фракції 20-40мм;

-№15 від 19.05.2020, щебінь гранітний фракції 20-40мм;

-№14 від 25.05.2020, щебінь гранітний фракції 20-40мм;

-№13 від 27.05.2020, відсів гранітний;

-№12 від 25.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№11 від 28.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№10 від 18.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№9 від 26.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№8 від 29.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№7 від 22.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№6 від 27.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№5 від 19.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№4 від 20.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№3 від 21.05.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1;

-№2 від 27.05.2020, щебінь гранітний фракції 10-20мм;

-№1 від 26.05.2020, щебінь гранітний фракції 10-20мм.

Сплата по вищезазначеному договору та накладним, підтверджується платіжними дорученнями між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Трассір УА»: №331 від 15.06.2020; №333 від 16.06.2020; №335 від 16.06.2020.

Між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Браво Торг» №363 від 22.06.2020; №365 від 22.06.2020, №366 від 22.06.2020; №371 від 24.06.2020; №372 від 24.06.2020; №373 від 24.06.2020; №374 від 24.06.2020; №377 від 02.07.2020; №378 від 02.07.2020. Відповідно до акту звірення взаємних розрахунків від 02.07.2020 між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Трассір УА» за період з 01.05.2020 по 02.07.2020 заборгованості у ТОВ «Агора-18» - немає.

Також, наявні документи, що підтверджують списання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей:

- Договір купівлі-продажу №27/04 від 27.04.2020, укладений між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Будресурс». Предметом якого, є відсів у кількості 76,4810 тонн, мінеральний порошок у кількості 10,8590 тонн.

-Додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу від 27.04.2020, відповідно до якої строк дії договору подовжено до 31.12.2020;

-Додаткова угода №2 від 19.06.2020 до договору купівлі-продажу від 27.04.2020 відповідно до якої змінено вартість мінерального порошку.

Що підтверджується наступними накладними:

-№116 від 18.06.2020, відсів гранітний у кількості 76,4810 тонн;

-№118 від 22.06.2020, порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1у кількості 45,1000 тонн.

В матеріалах наявні наступні платіжні доручення: №716 від 27.05.2021; №659 від 15.03.2021.

Частина товару була перероблена на асфальтозмішувальній установці в асфальтобетонну суміш, що підтверджується наявними доказами у справі.

Договором оренди №02/04/20А, укладеного від 02.04.2020 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Агора-18», регулюються правовідносини, пов`язані із переданням орендодавцем (ФОП ОСОБА_1 ) орендареві (ТОВ «Агора-18») у строкове платне користування, установки асфальтозмішувальної ДС-158. Об`єкт оренди забудова для виробництва асфальтобетонних сумішей. Адреса: Донецька область, м. Мирноград, вул. Шоссейна, буд. 2В. Мета орендного користування об`єкт оренди надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності. Передача об`єкта оренди, підтверджується наявним в матеріалах справи актом передання-приймання від 02.04.2020. Відповідно до актів:

-акту №333 приймання здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2020, зазначена кількість тонн виготовлених за допомогою оренди асфальтозмішувальної установки ДС-158 2 079.3000 тонн;

-акту №348 приймання здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2020, зазначена кількість тонн виготовлених за допомогою оренди асфальтозмішувальної установки ДС-158 389.0000 тонн.

Відповідно до акту переробки №1 від 31.05.2020, при переробці була вироблена така продукція: суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1 у кількості 2 079.3000тонн, при переробці були використані такі сировина й матеріали:

-щебінь фракція 10-20мм у кількості 430,0500тонн;

-щебінь фракція 5-10мм у кількості 318,3400 тонн;

-відсів гранітний у кількості 1 052,9100 тонн;

-порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1 у кількості 249,5200тонн;

-бітум нафтовий дорожній 70/100 у кількості 138,8300тонн;

-щебінь фракція 20-40мм у кількості 539,7300тонн;

-щебінь фракція 20-40мм у кількості 213,5500тонн.

Відповідно до акту переробки №2 від 19.06.2020, при переробці була вироблена така продукція: суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1 у кількості 389.0000тонн, при переробці були використані такі сировина й матеріали:

-щебінь фракція 10-20мм у кількості 80,4500тонн;

-щебінь фракція 5-10мм у кількості 59,5600 тонн;

-відсів гранітний у кількості 196,9900 тонн;

-порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей неактивований МП 1 у кількості 46,6800тонн;

-бітум нафтовий дорожній 70/100 у кількості 25,9700тонн;

-щебінь фракція 20-40мм у кількості 100,9700тонн;

-щебінь фракція 20-40мм у кількості 39,9500тонн.

Подальша реалізація виготовленої асфальто-бетонної суміші здійснювалась за наступними договорами.

-Договір купівлі-продажу №20/04/20Т від 20.04.2020 між ТОВ «Агора-18» (продавець) та ТОВ «Будресурс» (покупець), предмет договору суміш асфальтобетонна.

Накладна №40 від 12.05.2020; накладна №41 від 13.05.2020; накладна №42 від 14.05.2020; накладна №43 від 15.05.2020.

Продаж виготовленої асфальтобетонної суміші підтверджується наступними платіжними дорученнями: №2279 від 11.06.2020; №2277 від 11.06.2020; №2271 від 10.06.2020; №2239 від 02.06.2020; №2217 від 27.05.2020; №2211 від 25.05.2020; №2208 від 25.05.2020; №2206 від 21.05.2020; №2206 від 21.05.2020; №2180 від 18.05.2020; №2178 від 15.05.2020; №2175 від 15.05.2020; №2170 від 14.05.2020; №10 від 25.05.2020.

Договір поставки №25/2 укладений 08.05.2020 між ТОВ «Агора-18» (постачальник) та ТОВ «ДС Пром Груп» (замовник). Предмет договору асфальтобетонна суміш.

Продаж підтверджується наступними документами: рахунок №12 від 01.06.2020 у кількості 14.0000тонн; рахунок №11 від 01.06.2020 у кількості 1 897.5000 тонн. Накладна №97 від 09.06.2020.

Товарно транспортними накладними: №3 від 09.06.2020; №6 від 09.06.2020; №2 від 09.06.2020; №2/1 від 09.06.2020; №5 від 09.06.2020; №5/1 від 09.06.2020; №4 від 09.06.2020; №4/1 від 09.06.2020; №10 від 10.06.2020; №10/1 від 10.06.2020; №9 від 10.06.2020; №9/1 від 10.06.2020; №8 від 10.06.2020; №8/1 від 10.06.2020; №7/1 від 10.06.2020; №7 від 10.06.2020; №12 від 11.06.2020; №11 від 11.06.2020; №11/1 від 11.06.2020; №15 від 12.06.2020; №16 від 12.06.2020; №14 від 12.06.2020; №13 від 12.06.2020; №20 від 13.06.2020; №19 від 13.06.2020; №18 від 13.06.2020; №21/1 від 15.06.2020; №21 від 15.06.2020; №23/1 від 15.06.2020; №23 від 15.06.2020; №18/1 від 13.06.2020; №24/1 від 15.06.2020; №24 від 15.04.2020; №22/1 від 15.06.2020; №22 від 15.06.2020; №27/1 від 16.06.2020; №27 від 16.06.2020; №28/1 від 16.06.2020; №28 від 16.06.2020; №25/1 від 16.06.2020; №25 від 16.06.2020; №26 від 16.06.2020; №26/1 від 16.06.2020.

Накладна № 96 від 01.06.2020. Товарно-транспортні накладні: №316 від 01.06.2020; №317 від 01.06.2020.

Накладна №47 від 11.05.2020. Товарно -транспортні накладні: №182 від 11.05.2020; №183 від 11.05.2020; №184 від 11.05.2020; №185 від 11.05.2020; №186 від 11.05.2020; №187 від 11.05.2020.

Накладна №48 від 12.05.2020. Товарно транспортні накладні: №188 від 12.05.2020; №189 від 12.05.2020; №190 від 12.05.2020; №191 від 12.05.2020; №192 від 12.05.2020; №193 від 12.05.2020.

Накладна №49 від 13.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №194 від 13.05.2020; №195 від 13.05.2020; №196 від 13.05.2020; №197 від 13.05.2020; №198 від 13.05.2020; №199 від 13.05.2020.

Накладна №51 від 14.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №200 від 14.05.2020; №201 від 14.05.2020; №203 від 14.05.2020; №202 від 14.05.2020; №204 від 14.05.2020; №205 від 14.05.2020.

Накладна №52 від 15.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №206 від 15.05.2020; №207 від 15.05.2020; №208 від 15.05.2020; №209 від 15.05.2020; №210 від 15.05.2020.

Накладна №53 від 16.05.2020. Накладна №60 від 16.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №25 від 16.05.2020; №26 від 16.05.2020; №211 від 16.05.2020; №212 від 16.05.2020; №213 від 16.05.2020; №214 від 16.05.2020; №215 від 16.05.2020; №300 від 16.05.2020.

Накладна №54 від 17.05.2020. Накладна №61 від 17.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №27 від 17.05.2020; №28 від 17.05.2020; №216 від 17.05.2020; №217 від 17.05.2020; №218 від 17.05.2020; №219 від 17.05.2020; №220 від 17.05.2020; №301 від 17.05.2020.

Накладна №55 від 18.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №221 від 18.05.2021; №222 від 18.05.2020; №223 від 18.05.2020; №224 від 18.05.2020; №225 від 18.05.2020.

Накладна №62 від 18.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №302 від 18.05.2020; №29 від 18.05.2020; №30 від 18.05.2020.

Накладна №56 від 19.05.2020. Накладна №63 від 19.05.2020. Товарно-транспортні накладні: № 227 від 19.05.2020; №226 від 19.05.2020; №228 від 19.05.2020; №229 від 19.05.2020; №31 від 19.05.2020; №32 від 19.05.2020; №230 від 18.05.2020; №303 від 19.05.2020.

Накладна №57 від 20.05.2020. Накладна №64 від 20.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №33 від 20.05.2020; №34 від 20.05.2020; №231 від 20.05.2020; №232 від 20.05.2020; №233 від 20.05.2020; № 304 від 20.05.2020.

Накладна №58 від 21.05.2020. Накладна №65 від 21.05.2020. Накладна №85 від 21.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №35 від 21.05.2020; №36 від 21.05.2020; №234 від 21.05.2020; №235 від 21.05.2020; №236 від 21.05.2020; №240 від 21.05.2020; № 241 від 21.05.2020; №242 від 21.05.2020; № 305 від 21.05.2020.

Накладна №59 від 22.05.2020. Накладна №66 від 22.05.2020. Накладна №86 від 22.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №37 від 22.05.2020; №38 від 22.05.2020; №237 від 22.05.2020; №238 від 22.05.2020; №239 від 22.05.2020; №243 від 22.05.2020; №244 від 22.05.2020; №306 від 22.05.2020.

Накладна №76 від 23.05.2020. Накладна №67 від 23.05.2020. Накладна №87 від 23.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №39 від 23.05.2020; №245 від 23.05.2020; №246 від 23.05.2020; №247 від 23.05.2020; № 248 від 23.05.2020; №249 від 23.05.2020; №307 від 23.05.2020.

Накладна №77 від 24.05.2020. Накладна №68 від 24.05.2020. Накладна №88 від 24.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №40 від 24.05.2020; №250 від 24.05.2020; №251 від 24.05.2020; №252 від 24.05.2020; № 253 від 24.05.2020; №254 від 24.05.2020; №308 від 24.05.2020.

Накладна №69 від 25.05.2020. Накладна №78 від 25.05.2020. Накладна №89 від 25.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №41 від 25.05.2020; №255 від 25.05.2020; №256 від 25.05.2020; №257 від 25.05.2020; №258 від 25.05.2020; № 259 від 25.05.2020; №309 від 25.05.2020.

Накладна №70 від 26.05,2020. Накладна №79 від 26.05.2020. Накладна №90 від 26.05.2020. Товарно -транспортні накладні: №42 від 26.05.2020; №260 від 26.05.2020; №261 від 26.05.2020; №262 від 26.05.2020; №263 від 26.05.2020; №310 від 26.05.2020.

Накладна №71 від 27.05.2020. Накладна №80 від 27.05.2020. Накладна №91 від 27.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №43 від 27.05.2020; №264 від 27.05.2020; № 265 від 27.05.2020; №266 від 27.05.2020; №267 від 27.05.2020; №311 від 27.05.2020.

Накладна №72 від 28.05.2020. Накладна №81 від 28.05.2020. Накладна №92 від 28.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №44 від 28.05.2020; №268 від 28.05.2020; №269 від 28.05.2020; №270 від 28.05.2020; №312 від 28.05.2020.

Накладна №73 від 29.05.2020. Накладна №82 від 29.05.2020. Накладна №93 від 29.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №271 від 29.05.2020; №272 від 29.05.2020; №273 від 29.05.2020; №274 від 29.05.2020; №275 від 29.05.2020; №276 від 29.05.2020; №313 від 29.05.2020.

Накладна №74 від 30.05.2020. Накладна №83 від 30.05.2020. Накладна №94 від 30.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №277 від 30.05.2020; №278 від 30.05.2020; №279 від 30.05.2020; №280 від 30.05.2020; №281 від 30.05.2020; №282 від 30.05.2020; №314 від 30.05.2020.

Накладна №95 від 31.05.2020. Накладна №84 від 31.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №284 від 31.05.2020; №285 від 31.05.2020; №288 від 31.05.2020; №287 від 31.05.2020.

Накладна №75 від 31.05.2020. Товарно-транспортні накладні: №315 від 31.05.2020; №286 від 31.05.2020; №283 від 31.05.2020.

Розрахунок між покупцем і постачальником підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 333 від 01.07.2020; №6326 від 14.07.2020; №5958 від 18.06.2020; №258 від 18.06.2020.

Покупець ТОВ «ДС Пром Груп» здійснював перевезення придбаної асфальто-бетонної суміші із залученням перевізника.

Вирішуючи питання щодо реальності господарських операцій між ТОВ «Агора-18» та ТОВ «Біндер Прайм», суд зазначає, що між ними був укладений договір поставки від 18.09.2020 № 18/09/20Т. ТОВ «Агора-18» (покупець), ТОВ «Біндер Прайм» (продавець). Відповідно до п.5.4 після передачі товару між сторонами оформлюється видаткова накладна, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. В матеріалах справи в наявності наступні накладні.

Накладна №107 від 21.09.2020, згідно якої ТОВ «Біндер Прайм» продає цеглу керамічну одинарну повнотілу, розміри 250*120*65мм, марка М75 у кількості 45,0000 тис.шт., а ТОВ «Агора-18» покупає зазначений у накладній товар.

Накладна №112 від 22.09.2020, згідно якої ТОВ «Біндер Прайм» продає цеглу керамічну одинарну повнотілу, розміри 250*120*65мм, марка М100 у кількості 18,6120 тис.шт.; цеглу керамічну одинарну повнотілу, розміри 250*120*65мм, у кількості 14,4000 тис.шт., а ТОВ «Агора-18» покупає зазначений у накладній товар.

Накладна №122 від 23.09.2020, згідно якої ТОВ «Біндер Прайм» продає цеглу керамічну одинарну повнотілу, розміри 250*120*65мм, марка М75 у кількості 45,0000 тис.шт., а ТОВ «Агора-18» покупає зазначений у накладній товар.

Накладна №133 від 25.09.2020, згідно якої ТОВ «Біндер Прайм» продає цеглу керамічну одинарну повнотілу, розміри 250*120*65мм, марка М75 у кількості 44,0000 тис.шт., а ТОВ «Агора-18» покупає зазначений у накладній товар.

Накладна №142 від 30.09.2020, згідно якої ТОВ «Біндер Прайм» продає цеглу керамічну одинарну повнотілу, розміри 250*120*65мм, марка М75 у кількості 44,0800 тис.шт., а ТОВ «Агора-18» покупає зазначений у накладній товар.

Оплата за вищезазначений товар, підтверджується платіжними дорученнями: №470 від 07.10.2020; №471 від 07.10.2020; №492 від 23.11.2020.

Відповідно до договору купівлі-продажу №24/09Т укладеному від 24.09.2020, між ТОВ «Агора-18» (продавець) та ТОВ «Будресурс» (покупець). Предметом договору є:

-Цегла керамічна одинарна повнотіла, розміри 250*120*65мм, марка М75 у кількості 178,080 тис.шт.;

-Цегла керамічна одинарна повнотіла, розміри 250*120*65мм, марка М100 у кількості 18,6120 тис.шт.;

-Цегла керамічна одинарна повнотіла, розміри 250*120*65мм, у кількості 14,4000 тис.шт.

В матеріалах справи в наявності: накладна №130 від 29.10.2020 та платіжне доручення №52 від 25.09.2020.

На підставі дослідження встановлених по справі обставин та наданих сторонами документів, судом встановлено, що укладенні позивачем договори (правочини) відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними та податковими документами, виходячи з наступного.

Отже проаналізувавши у сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи повністю підтверджено, що господарські операції ТОВ «Агора-18» з контрагентами: ТОВ «Флагмані» (ЄДРПОУ: 43151668) за грудень 2019, ТОВ «Трассір УА» (ЄДРПОУ: 39768357) за травень 2020 з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні-червні 2020, ТОВ «БІНДЕР ПРАЙМ» (ЄДРПОУ: 43395342) за вересень 2020 - відбулись та спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно зі ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Приписами ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість суд повинен з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно із п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом - є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 Щодо підтвердження даних податкового обліку документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків.

Враховуючи наведені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Фактом виконання укладеного позивачем договору, фактичний розрахунок за послуги, наявні податкові накладні, позивач підтверджує факт здійснення господарської операції, докази долучені позивачем до матеріалів справи і досліджені судом.

З огляду на наведене, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які у повному обсязі підтверджують здійснення господарської діяльності, так і виконання позивачем умов укладеного договору і отримання результатів виконаних робіт, що є належним підтвердженням реальності проведених позивачем господарських операцій та свідчить про обґрунтованість формування ним податкового кредиту за даними взаємовідносинами.

Виходячи зі змісту вказаних вище документів в їх сукупності, судом вбачається, що вони містять всі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, і в розумінні цього Закону є первинними, тобто такими, що підтверджують здійснення господарських операцій, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Суд зазначає, що принцип індивідуальної відповідальності платників податків, вказує на те, що відповідальність за можливі порушення податкового законодавства повинна нести особа, що їх вчинила, в свою чергу добросовісний контрагент не повинен відповідати за правопорушення, яке він не здійснював.

Як вбачається з матеріалів справи, дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання укладених договорів, направлені саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів відповідного виду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України).

Підтвердженням того, що платника ПДВ не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, а також того, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати, слугує Рішення Європейського суду з прав людини у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 р., заява №6689/03).

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Тому, суд в даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.03.2018 у справі №804/8834/16, в якій зокрема зазначено, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною 1 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов`язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагентами позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не знаходились в стані припинення та були зареєстровані у якості платників податку на додану вартість.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до витрат та податкового кредиту відповідачем не надані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому суд зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість рівно як і формування витрат по господарських операціях, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку через те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету - це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні і докази того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності та обережності, рівно як і про те, що йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди. Навпаки, представником позивача у ході судового розгляду справи надано ґрунтовні пояснення про укладення позивачем договорів з контрагентами.

Зазначені обставини залишились не спростованими відповідачем в ході судового розгляду справи.

Суд наголошує і на тому, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

У відповідності до роз`яснень Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

До матеріалів справи відповідачем не надано доказів про причетність позивача, із посиланням на його первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, до ланцюгів постачання.

Крім того, податковий орган не навів жодних доказів на підтвердження того, що під час перевірки ним встановлено обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені укладеними договорами. Навпаки, позивачем документально доведено належне виконання зобов`язань щодо отримання від контрагента товарів.

Разом з тим, презумпція добросовісності платника податків, яка, з одного боку, передбачає надання правового захисту платникам, які у повному обсязі виконують свої обов`язки з правильного нарахування, утримання та перерахування до бюджету законно встановлених податків, а також з дотримання необхідних умов для використання права на податкову вигоду, з іншого боку передбачає покладення на контролюючий орган тягаря доказування наявності складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника податків, який у протилежному випадку вважається добросовісним (зазначена позиція підтверджується ухвалою ВАСУ від 15.09.2015 у справі № К/800/17974/14).

Приймаючи наведене до уваги, з огляду на підтвердження позивачем проявлення заходів належної обачності при обранні контрагента, спираючись на той факт, що чинне податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється постачання продукції контрагентом платника податків, суд відхиляє вказані висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, у зв`язку з чим сертифікат відповідності та паспорти якості не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до змісту Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності (від 15.01.2015 р. № 124-VIII), сертифікат якості (сертифікат відповідності) це документ, що підтверджує відповідність виробленого товару (продукції, послуг) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції).

Тобто, такі документи не створюють наслідків в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, а отже не можуть і підтвердити факт здійснення господарських операцій, через що їх ненадання до перевірки жодним чином не впливає на право формування платником податків податкового кредиту.

Наведений висновок узгоджується із практикою Верховного суду, зокрема у постанові від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а.

Отже, оскільки позивачем доведено дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне виконання умов укладених договорів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання прибутку, позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно положень ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, відповідачем, всупереч вимогам ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності прийнятого податкового-повідомлення рішення, в той час докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги - є законними, допустимими, обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора-18» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжним дорученням №797 від 09.12.2021 та №796 від 09.12.2021, позивач за подання адміністративного позову сплатив у загальному розмірі 4 540,00 грн.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області у розмірі 4 540,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 90, 132, 139, 242-244, 246, 255, 271, 283, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора-18» (Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, буд. 2-В, ЄДРПОУ: 39578335) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2021 №12703/05-99-07-16 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 17.11.2021 № 12703/05-99-07-16 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 638 436, 25грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 310 749,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 327 687,25грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора-18» (Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, буд. 2-В, ЄДРПОУ: 39578335) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.07.2022.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець