Рішення

від 26.06.2022 по справі 380/8141/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 рокусправа №380/8141/21 зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Качора С.Б.,

представника відповідача Заяць Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МС-МК 8 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, приватне підприємство МС Проект про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю МС-МК 8 (далі позивач, ТзОВ «МС-МК-8») код ЄДРПОУ 41221172, місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Садова, 2а до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі відповідач, ІДАБК у м.Львові) код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул. Угорська, 7-а, в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.10.2021, просить визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2021 №55-м.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача про нездійснення позивачем авторського нагляду на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові». Зазначає, що для здійснення авторського нагляду створено архітектурно-будівельну групу, керівником якої призначено ОСОБА_1 головного архітектора проекту. Позивач неодноразово запрошував головного архітектора на об`єкт для проведення авторського нагляду, проте ОСОБА_1 на об`єкті будівництва так і не з`явився. Позивач наполягає на відсутності його вини у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що перевірка здійснювалася відповідачем без належного повідомлення позивача і за відсутності його уповноваженого представника.

30.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що перевірка вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил проведена ІДАБК у м.Львові у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме за наявності достатніх підстав для її проведення, у присутності представника позивача та з належним повідомленням останнього про результати такої перевірки. Звертає увагу на те, що з огляду на незабезпечення позивачем явки свого представника в останній день проведення перевірки усі документи, складені за результатами її проведення, направлені позивачу з використанням поштового зв`язку та отримані ним, що підтверджується корінцями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Представник відповідача зазначає, що позивач як замовник будівництва не забезпечив здійснення авторського нагляду на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 ». З пояснень проектувальника ПП «МС Проект» та головного архітектора Касинець Ю.О. вбачається, що авторський нагляд не здійснювався, у зв`язку з не допуском їх на об`єкт будівництва та відсутністю укладеного договору на проведення авторського нагляду. Доказів здійснення авторського нагляду на об`єкті позивач не надав.

Третя особа правом надання пояснень на позовну заяву не скористалась.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань, пов`язаних із розглядом справи до суду не надходило.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 26.05.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження справі.

Ухвалою від 06.10.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 25.10.2021 суд залучив до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватне підприємство МС Проект.

Заходи забезпечення позову або доказів не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

З метою перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил, на підставі наказу (розпорядження) ІДАБК у м.Львові від 05.04.2021 №231-п та на підставі приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданих ПП «МС Проект» та ОСОБА_1 від 02.02.2021 відповідач видав направлення на проведення позапланового заходу від 05.04.2021 №231-пп. Строк проведення перевірки 05.04.2021 16.04.2021.

Позапланова перевірка здійснювалася заступником начальника відділу інспекційної роботи відповідача Літавим В.М. з виїздом на об`єкт: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові».

За результатами перевірки складено Акт від 16.04.2021 №231-п (далі Акт перевірки), в якому встановлено порушенням позивачем:

- приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.02.2021 встановлено, що згідно з журналом загальних робіт, актів на закриття прихованих робіт, журналу авторського нагляду від особи, що здійснює авторських нагляд на об`єкті, зауваження відсутні, однак вказане суперечить схемам виконавчого знімання, наданим генеральним підрядником, з наявними відхиленнями вертикальних конструкцій від довжини прольоту до елементів на відмітці. В ході перевірки вказаного припису особа, що відповідальна за здійснення авторського нагляду, не усунула вказані порушення;

- приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.02.2021, виданим проектувальнику (ПП «МС Проект») встановлено, що згідно з техніко-економічними показниками загальної пояснювальної записки та експертного звіту від 21.08.2019 за №21-08/19/А виказаного об`єкта, поверховість становить 9 поверхів. Однак, середньо-планувальна позначка землі знаходиться на відмітці більше, ніж 2 метри верху плити перекриття цокольного поверху, тому даних поверх враховується в поверховість. Водночас, земельна ділянка згідно з даними зонінгу знаходиться в зоні Ж-5 (5-9 поверхів), що свідчить про порушення поверховості (10 поверхів замість 9). Зберігання велосипедів не запроектовано. В ході перевірки вказаного припису проектувальних порушення не усунув.

ПП «МС Проект» листом від 12.04.2021 №12-04/21 повідомило ІДАБК у м.Львові, що авторський нагляд на об`єкті не проводиться, у зв`язку з відсутністю доступу групи авторського нагляду на об`єкт, а також відсутністю діючого договору на проведення авторського нагляду з замовником будівництва.

З урахуванням викладеного відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.04.2021 щодо ТзОВ «МС-МК 8».

16.04.2021 ІДАБК у м.Львові винесла припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил в термін протягом 10 днів з дня отримання вказаного припису.

Факт отримання позивачем 26.04.2021 Акта перевірки, припису та протоколу від 16.04.2021 підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №7903406970170.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановою ІДАБК у м.Львові від 29.04.2021 №55-м позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 113 500 грн. Вказана постанова направлена позивачу та отримана ним 11.05.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №7903406949074.

Не погоджуючись з постановою ІДАБК у м.Львові від 29.04.2021 №55-м позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржені рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

З Акта перевірки вбачається, що така проводилась у присутності представника позивача, який в останній день перевірки для підписання та отримання вказаного акта не з`явився. Вказаний факт підтверджується також показами свідка інспектора ІДАБК у м.Львові ОСОБА_2 , який проводив перевірку, допитаного у судовому засіданні 27.06.2022.

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі Порядок №244). Відповідно до пункту 9 вказаного Порядку про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 10 Порядку №224 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Частиною 3 статті 11 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу 3 пункту 21 Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Суд встановив, що представник позивача в останній день перевірки не з`явився, у зв`язку з чим відповідач надіслав позивачу Акт перевірки, припис та протокол від 16.04.2021 рекомендованим поштовим відправленням №7903406970170. Вказане спростовує доводи позивача про не ознайомлення з результатами перевірки та проведення такої без участі його представника.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з пунктом 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Пунктом 21 Порядку №244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд встановив, що позивач явку представника на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не забезпечив, хоча й був повідомлений про дату, час і місце проведення такого.

Пунктом 17 Порядку №244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що перевірка вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові» проведена з додержанням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку №553, Порядку №244.

Щодо порушення вимог містобудівного законодавства, яке стало підставою для прийняття оскарженої постанови, суд зазначає таке.

Оскарженою постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 113500грн.

Так, вказаною нормою передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Порядок здійснення авторського нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 (далі Порядок №903).

Пунктом 2 Порядку №903 передбачено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що авторський нагляд має здійснюватися відповідальною особою на всіх етапах будівництва. Виконанню вказаних обов`язків передує укладення між замовником та відповідальною особою договору пор здійснення авторського нагляду.

Вказана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.08.2021 у справі №804/16198/15.

З листа ПП «МС Проект» від 12.04.2021 №12-04/21 вбачається, що авторський нагляд за об`єктом «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові» не проводилося, у зв`язку з відсутністю доступу групи авторського нагляджу на об`єкт, а також відсутністю діючого договору на проведення авторського нагляду з замовником будівництва.

Суд враховує, що ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи позивач не надав доказів на підтвердження забезпечення замовником здійснення авторського нагляду, зокрема діючого договору на проведення авторського нагляду з замовником будівництва.

З пояснень ПП «МС Проект» та ОСОБА_1 вбачається, що договір на проведення авторського нагляду з замовником будівництва не укладався.

Крім того, у позовній заяві позивач підтверджує факт нездійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва. Водночас, наполягає на відсутності його вини у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Оцінюючи вказану обставину, суд зазначає, що обов`язковою передумовою для виконання обов`язків з авторського нагляду на об`єкті будівництва є укладення між замовником та відповідальною особою договору про здійснення авторського нагляду. Лише після укладення вказаного договору замовник може вимагати від відповідальної особи виконання своїх обов`язків щодо здійснення авторського нагляду.

Як встановлено судом та визнається позивачем, договір на проведення авторського нагляду не укладався. Відповідно, у позивача не було підстав вимагати від ПП «МС Проект» та ОСОБА_1 з`явитися на об`єкт будівництва для забезпечення авторського нагляду. Доказів вчинення дій, спрямованих на укладення договору на проведення авторського нагляду позивач не надав.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи позивача про відсутність його вини у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, суд висновує про незабезпечення позивачем (замовником) здійснення авторського нагляду на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Малоголосківській, 12Б у м.Львові». Тому, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки є обґрунтованими, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2021 №55м правомірною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю МС-МК 8 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стогоні відповідача, приватне підприємство МС Проект про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 07 липня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик