Рішення

від 28.06.2022 по справі 480/3032/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2022 року Справа № 480/3032/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3032/22 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення шістнадцятої сесії восьмого скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області № 59 від 16.12.2021, яким відмовлено йому в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області;

- зобов`язати Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, рішенням Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області позивачу було відмовлено у задоволенні поданої заяви у зв`язку із тим, що бажане в клопотанні місце розташування земельної ділянки співпадає із сформованою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Позивач вважає таке рішення протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Представник відповідача 24.06.2022 подав відзив на позовну заяву у якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що відповідач діючи в межах чинного законодавства, рішенням від 16.12.2021 № 59 правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на сформовану земельну ділянку за кадастровим номером 5924783200:01:004:0051 з огляду на те, що рішенням Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 15.07.2021 № 71 згадана земельна ділянка зарезервована як цінна для заповідання. Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 5924783200:01:004:0051, площею 17,5319 га, до складу якої входить бажана позивачем земельна ділянка, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням землі - для сінокосіння та випасання худоби, що унеможливлює її передачу у власність.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Як наслідок, прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

Судом було відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач звернулась до відповідача із заявою від 10.06.2021 щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області.

Розглянувши подане клопотання, Миколаївська сільська рада Сумського району Сумської області листом від 22.07.2021 № 2548/02-35 повідомила, що заява позивача була розглянута на черговій 10 сесії 8 скликання від 15.07.2021, але за результатами голосування рішення не було прийнято.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 справі № 480/7541/21 позов було задоволено та визнано протиправною бездіяльність Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області щодо не прийняття рішення за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області та зобов`язано Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області повторно розглянути на найближчій сесії заяву від 10.06.2021 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

На виконання рішення суду від 27.10.2021 спірним рішенням від 16.12.2021 № 59 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. В обґрунтування зазначеної відмови відповідач вказав, що рішенням Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 15.07.2021 № 71 згадана земельна ділянка зарезервована як цінна для заповідання. Бажана позивачем земельна ділянка, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням землі - для сінокосіння та випасання худоби, що унеможливлює її передачу у власність.

Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням, вважає його протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (далі - ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписи частини другої статті Земельного кодексу України визначають, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно пункту "а" частини другої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

За правилами пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 цього Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частин третьої - четвертої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений в статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Зі змісту наведених правових положень випливає висновок, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З наведеного вбачається, що частина сьома статті 118 Земельного кодексу України передбачає два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Водночас, підставою відмови у наданні такого дозволу згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зауважує, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно оскаржуваного рішення, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стало те, що рішенням Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 15.07.2021 № 71 бажана земельна ділянка зарезервована як цінна для заповідання. Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 5924783200:01:004:0051, площею 17,5319 га, до складу якої входить бажана позивачем земельна ділянка, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням землі - для сінокосіння та випасання худоби, що унеможливлює її передачу у власність.

Із положень статті 79-1 Земельного кодексу України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Визначення поняття цільового призначення земельної ділянки міститься у статті 1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-ІV, та визначається як використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Такі земельні ділянки набувають статусу земель загального користування населених пунктів та не можуть передаватися у приватну власність (частина четверта статті 83 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідно до вимог Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для сінокосіння та випасання худоби можуть бути передані громадянам виключно на умовах користування (в оренду).

Під час розгляду справи судом не встановлено, а сторонами не надано доказів скасування чи то оскарження рішення восьмого скликання десятої сесії Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 15.07.2021 № 71.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал