Постанова

від 15.06.2022 по справі 160/3709/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/3709/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просила:

- скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 15.02.2019 року №000055/04-36-40-05/ НОМЕР_1 як незаконне;

- скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №14072-57/87 від 27.03.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що про протиправність спірних рішень, на думку позивача, свідчить те, що матеріали правоохоронних органів (протокол про адміністративне правопорушення від 03.10.2018 №ГР 387232), на який посилається в своєму рішенні ОСОБА_2 , стосуються ОСОБА_3 , яка на той час не перебувала в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . Жодного пояснення від ФОП ОСОБА_1 щодо факту продажу слабоалкогольних напоїв неповнолітній особі не відбиралось, до матеріалів не долучалось. Більш того, рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 19.06.2019 року постанову адміністративної комісії при виконкомі Тернівської районної у місті раді №106 від 07.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу в сумі 510 грн. скасовано, провадження у справі закрито.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено зокрема про те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки тим обставинам, що своїми поясненнями продавець ОСОБА_3 підтвердила, що 03.10.2018 приблизно о 16 год. 40 хв., знаходячись в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , як продавець, здійснила продаж особі, що не досягла 18 річного віку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дві пляшки пива «Львівське 1715» об`ємом 0,44 л, вмістом спирту 4,5% оборотів, при цьому з пояснень неповнолітнього ОСОБА_4 слідує те, що його паспорт продавець ОСОБА_3 не перевіряла.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив і про те, що, ні під час складання протоколу на місці продажу пива , не в процесі розгляду справи про накладення штрафу, ні до суду позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про проходження стажування гр. ОСОБА_3 .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.10.2018 старшим інспектором з ЮПСП Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Шевченко К.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №ГР 387232 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.2 ст.156 КУпАП, за те, що 03.10.2018, приблизно о 16-40 год., знаходячись в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , продавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продала дві пляшки пива «Львівське 1715» об`ємом 0,44 л., вміст спирту 4,5%, неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушила п. 10 «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30.07.1996 р.

07 листопада 2018 року постановою №106 адміністративною комісією при виконкомі Тернівської районної у місті ради притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 510 (п`ятсот десять) грн.

Згідно наказу №с/1 від 02.10.2018 р. ОСОБА_3 була прийнята на стажування у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить позивачеві.

15 лютого 2019 року відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000055/04-36-40-05/ НОМЕР_1 .

Згідно вказаного рішення до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв (пива) особі, що не досягла 18 років.

Рішення винесено на підставі матеріалів правоохоронних органів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення від 03.10.2018 року №ГР 387232.

27.03.2019 року начальником Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ситником О.О. прийнято рішення №14072-57/87 про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу.

Правомірність прийняття відповідачем рішень №000055/04-36-40-05/ НОМЕР_1 та №14072-57/87 є предметом судового розгляд у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР серед іншого надано визначення наступним поняттям: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Частиною двадцятою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно пункту 2 абзацу першого статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років та особам, які не досягли 18 років.

Якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння такій особі забороняється.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина перша статті 17 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до положень частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6 800 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначений «Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. №790 (далі Порядок №790).

Пунктом 4 Порядку №790 передбачено, що посадові особи і громадяни, які не є суб`єктами господарювання, за порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як зазначалось вище, підставою для винесення оскаржуваного рішення були матеріали правоохоронних органів, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №ГР 387232.

07 листопада 2018 року постановою №106 адміністративною комісією при виконкомі Тернівської районної у місті ради притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 510 (п`ятсот десять) грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого рогу від 19 червня 2019 року у справі №215/1828/19 скасовано Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тернівської районної у місті ради № 106 від 07 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, а провадження у справі закрито.

Тернівський районний суд м. Кривого рогу скасовуючи постанову адміністративної комісії та закриваючи провадження виходив з того, що ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим судом було встановлено порушення ст. 268 КУпАП, допущені відповідачем під час розгляду адміністративної справи. Крім того, суд першої інстанції у справі №215/1828/19 встановив, що під час вирішення справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, виконавчим комітетом не було з`ясовано місце роботи позивача, оскільки в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що ОСОБА_3 є продавцем магазину «Рибний рай», в той час як суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП є саме працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

Із зазначеного слідує те, що підставою для закриття провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП слугували саме процесуальні порушення, допущені збоку виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, вчинені під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

При цьому, судом у зазначеній справі не було спростовано факт продажу 03.10.2018 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в магазині «Рибний рай» двох пляшок пива «Львівське 1715» об`ємом 0,44 л., вміст спирту 4,5‰, неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Натомість Тернівський районний суд м. Кривого рогу у справі №215/1828/19 встановив, що відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Савро П`ятихатського району Дніпропетровської області. 03.10.2018 неповнолітній ОСОБА_4 надав письмові пояснення про те, що близько о 16:40 год. завітав до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де у продавчині попросив продати алкогольний напій, а саме: пиво, на що продавець не запитала про його вік та наявність документів, що його засвідчують, та продала йому дві пляшки пива «Львівське 1715», об`ємом 0,44 л., вміст спирту 4,5%, загальною вартістю 25 грн., за які він розрахувався.

Зазначені пояснення ОСОБА_4 відповідають поясненням, наданим громадянкою ОСОБА_3 , яка зазначила про те, що: « 03.10.2018 року близько 16:49 год. я була на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час до магазину зайшов незнайомий мені чоловік, на вигляд 20 років, тому я продала дві пляшки пива 0,44 л, вміст спирту 4,5% об. «Львівське 1715» за ціною 12,50 за кожну одиницю товару (сума 25 грн.). Про вік останнього не запитувала, оскільки хлопець на мій погляд був повнолітнім, про документи я не запитувала…» (а.с. 48 зв. бік).

Колегія суддів звертає увагу на те, що пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не містять суперечностей та у повній мірі описують обставини продажу 03.10.2018 ОСОБА_3 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 двох пляшок пива 0,44 л, вміст спирту 4,5% об. «Львівське 1715».

Вказане свідчить про те, що факт продажу громадянкою ОСОБА_3 неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пива «Львівське 1715», об`ємом 0,44 л., вміст спирту 4,5%, підтверджується належними доказами та не заперечується учасниками справи.

Проте, судом першої інстанції у справі №160/3709/20 не було досліджено вищевикладених обставин та мотивів прийняття рішення Тернівським районним судом м. Кривого рогу від 19.06.2019 у справі №215/1828/19, що призвело до передчасного висновку суду щодо протиправності рішень відповідача №000055/04-36-40-05/ НОМЕР_1 та №14072-57/87.

Більш того, судом першої інстанції у цій справі не було враховано те, що штрафні санкції передбачені частиною 2 статті 17 Закону №481/95 застосовуються саме до суб`єктів господарювання, якими допущено порушення вимог Закону №481/95, а не до працівників торгівлі, які несуть відповідальність в порядку КУпАП.

Так, з матеріалів справи встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка має ліцензію на право здійснення торгівлі алкогольними напоями (пивом), що не заперечується учасниками справи.

Таким чином, з урахуванням підтвердження належними та допустимими доказами факту продажу в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пива «Львівське 1715», об`ємом 0,44 л., вміст спирту 4,5%, до ФОП ОСОБА_1 як до суб`єкта господарювання підлягають застосуванню штрафні санкції передбачені частиною 2 статті 17 Закону №481/95.

Стосовно ж посилань позивача на те, що громадянка ОСОБА_3 не перебувала з нею у трудових відносинах й не була продавцем магазину, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

За наведеного правового регулювання та враховуючи, що ОСОБА_3 була фактично допущена до роботи та здійснювала реалізацію товару в належному позивачеві магазині, слідує те, що ОСОБА_3 фактично була працівником останньої, тобто, такою, що перебувала з нею у трудових відносинах.

При цьому, відсутність трудового або цивільно-правового договору між позивачем та продавцем може свідчити про порушення вимог трудового законодавства там суб`єктом господарювання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року по справі №812/1391/17.

Колегія суддів наголошує на тому, що положення Закону №481/95, не ставлять у залежність можливість застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених частиною 2 статті 17 Закону №481/95, від наявності чи відсутності факту належного оформлення трудових відносин між суб`єктом господарювання та продавцем, який фактично здійснює продаж, оскільки саме суб`єкт господарювання є особою, яка відповідає за дотриманням встановленого законодавством порядку ведення господарської діяльності у магазині, у тому числі за дотримання вимог Закону №481/95.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про те, що ОСОБА_3 офіційно не була продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , не спростовують як таку обставину реалізації у ньому алкогольних напоїв неповнолітній особі, оскільки саме позивач, в даному випадку, є особою, яка відповідає за дотриманням встановленого законодавством порядку ведення господарської діяльності у магазині, у тому числі за дотримання вимог Закону №481/95.

Більш того, посилання позивача на те, що ОСОБА_3 03.10.20218 перебувала на безоплатному стажуванні у ФОП ОСОБА_1 , також не свідчать про наявність підстав для звільнення позивача як суб`єкта господарювання від відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв неповнолітній особі у належному позивачу магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », передбаченої частиною 2 статті 17 Закону №481/95.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність рішення про застосування фінансових санкцій від 15.02.2019 року №000055/04-36-40-05/3060815169 та, як наслідок, про правомірність рішення про опис майна у податкову заставу №14072-57/87 від 27.03.2019.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року скасувати.

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та рішення про опис майна у податкову заставу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко