Ухвала

від 06.07.2022 по справі 420/17115/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/17115/21Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Осіпова Ю.В., суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-проектна компанія» до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Бердянського морського порту) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позов ТОВ «Українська будівельно-проектна компанія» - задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області 15.06.2022р. подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022р. апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку із несплатою судового збору (3405 грн.) та пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. Одночасно, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Вказану ухвалу направлено на електронну адресу відповідача та отримано ним 23.06.2022р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

05.07.2022р. до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків із проханням поновити строк оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання апелянт зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення відповідних процесуальних строків. Так, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини, тобто обставини непереборної сили: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022р. за №64/2022. Як зазначає податковий орган, лист Торгово-промислової палати України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

У зв`язку із зазначеними форм-мажорними обставинами виникла затримка фінансування видатків, а тому лише 28.06.2022р. апелянт мав змогу оформити платіжне доручення №1420 на сплату судового збору.

Дослідивши вищезазначені доводи відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Так, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення 1-ї інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу.

Недотримання ж встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції ухвалено - 14.02.2022р. та отримано апелянтом - 16.02.2022р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 18.03.2022р.

У свою чергу, апеляційна скарга була подана ГУ ДПС в Одеській області до суду апеляційної інстанції лише 15.06.2022р., тобто зі значним пропуском визначеного у КАС України строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, необхідно надавати оцінку тим причинам, що й зумовили пропуск такого строку. У той же час, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.

Доведення ж поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення такого строку.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Таким процесуальним обов`язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги (у тому числі сплати судового збору).

Отже, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. №389-VIII, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Разом із тим, позивачем взагалі не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану 24.02.2022р. вплинуло на його неспроможність своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні до суду в межах передбаченого ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням вищевказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого позивача (мала суб`єктивний характер), а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, у даному випадку, суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

На користь зазначених вище висновків апеляційного суду свідчить також факт «вибіркової» сплати ГУ ДПС в Одеській області суми судового збору за подання апеляційних скарг (в період дії воєнного стану), серед іншого, у справах №420/25028/21, №420/27457/21, №420/19733/21, №420/25940/21, №420/17033/21, №420/25560/21, №420/26361/21, №420/26998/21, №420/24286/21, №420/24025/21 (у сумі - 3405 грн.), у справі №420/14942/21 (у сумі - 3722 грн.), та, зокрема, у справах №420/22107/21, №420/23646/21, №420/21909/21 (у сумі - 13620 грн.), що підтверджується відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду»

Більше того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які необґрунтовані зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Доводи позивача із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 відносно засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки останні стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, апелянтом не було вказано та документально підтверджено, яким саме чином обставини непереборної сили, про які йдеться у зазначеному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, перешкоджали йому виконати вимоги закону щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у т.ч. і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

У той же час, приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Косцова І.П. Скрипченко В.О.