Постанова

від 06.07.2022 по справі 640/6760/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6760/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолком», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві форми «Ш» від 25.09.2018 № 0647141212 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 11738 грн. 80 коп.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «Ш» від 25.09.2018 № 0647141212 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 11738 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Зокрема, апелянт вказує, що перевіркою контролюючого органу встановлено порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

07 лютого 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком», в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

В апеляційній скарзі Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р оголошено про початок роботи Державної податкової служби України.

Отже, Головне управління ДПС у м. Києві є належним відповідачем у даній адміністративній справі.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби від 30 вересня 2020 року № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві).

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у м. Києві.

Наказом Державної податкової служби України Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови №893.

Враховуючи викладене, колегія суддів допускає процесуальну заміну відповідача з Головного управління ДФС у м. Києві відповідно до частини 1 статті 52 КАС України на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати (перерахування) суми зобов`язання з податку на прибуток ТОВ «Іолком» (ЄДРПОУ 31453421) за 2014, 2015 рік.

Перевірка здійснювалась головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Парасюком Ярославом Ігоровичем.

За результатами проведення перевірки, ГУ ДФС у м. Києві було складено акт камеральної перевірки від 10.09.2018 № 6905/26-15-12-12-12/31453421.

Відповідно до висновків акта перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток ТОВ «Іолком» (ЄДРПОУ 31453421), задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014, 2015 рік. Фактична дата погашення податкового боргу 03.03.2017, 03.03.2017, 03.03.2017 (граничний термін сплати 30.11.2015, 30.12.2015, 10.03.2016). Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена cт. 126 Податкового кодексу України.

19.09.2018 до ГУ ДФС у м. Києві товариством позивача було подано заперечення на акт камеральної перевірки від 10.09.2018 № 6905/26-15-12-12-12/31453421 (вх.№ 81513/10 від 21.09.2018).

Згідно листа ГУ ДФС у м. Києві від 24.09.2018 № 69182/10/26-15-12-18, заперечення ТОВ «Іолком» залишено без розгляду, у зв`язку з порушенням термінів, встановлених ПК України.

Податковим повідомленням рішенням Форми «Ш» від 25 вересня 2018 року № 0647141212, ГУ ДФС у м. Києві зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 11738 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з зазначеними вище податковим повідомленням-рішенням, позивач 11.10.2018 подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про продовження терміну розгляду скарги від 05.11.2018 № 36033/6/99-99-11-03-01-25, Державною фіскальною службою України строк розгляду скарги було продовжено по 14.12.2018 включно.

За результатами розгляду скарги, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 05.12.2018 № 39374/6/99-99-11-06-01-25, згідно якого, скаргу ТОВ «Іолком» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 25.09.2018 № 0647141212 - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що висновки акта перевірки від 10.09.2018 № 6905/26-15-12-12-12/31453421 про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 та 2015 рік, з 459, 429, 358 днями затримки, є необґрунтованими, не враховують зміст та суть судових рішень у справах № 826/5844/15, 826/14320/16, 826/3902/18, з огляду на що, не можуть бути прийнятним застосування до позивача штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання згідно ст. 126 ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спірні правовідносини у межах даної справи врегульовано приписами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте контролюючим органом у зв`язку із тим, що ТОВ «Іолком» несвоєчасно було сплачено узгоджені податкові зобов`язання визначені в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2014, 2015 рік. Фактична дата погашення податкового боргу 03.03.2017, 03.03.2017, 03.03.2017 (граничний термін сплати 30.11.2015, 30.12.2015, 10.03.2016).

Щодо наявності порушення позивачем терміну сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014, 2015 рік, колегія суддів звертає увагу на наступне.

18.03.2015 ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві було сформовано податкову вимогу № 7035-25 на загальну суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств за узгодженими грошовими зобов`язаннями у розмірі 73281, 17 грн. Та на підставі наявного податкового боргу та надісланої податкової вимоги, прийнято рішення № 448/26-59-25-01-14 від 18.03.2015 про опис майна у податкову заставу.

22.04.2015 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/5844/15 за позовом ТОВ «Іолком» до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві винесено постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 18.03.2015 № 7035-25 на суму 73281,17 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 18.03.2015 № 448/26- 59-25-01-04.

У межах справи № 826/5844/15 судом було встановлено, що відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України № 2346-111 «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону, ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов`язковою функцією, яку виконує платіжна система (п.1. 29 ст.1 даного Закону).

Отже, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, у вищевказаному рішенні в межах судової справи № 826/5844/15 встановлено, що ТОВ «Іолком» сплатило зазначене у спірній вимозі податкове зобов`язання у визначений Податковим кодексом України строк, проте на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла не з вини платника податків (позивача), а з вини банку, отже, ТОВ «Іолком» звільняється від відповідальності, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржених податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

25.06.2015 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2015 залишено в силі. Ухвала набрала законної сили.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

18.07.2016 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період 2014 рік та авансові внески за листопад, грудень 2015 рік і, за результатами перевірки було складено акт камеральної перевірки № 624/26-59-12-05-85 від 18.07.2016, яким знову було встановлено порушення позивачем приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, зокрема, несвоєчасне перерахування самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток.

На підставі акта перевірки № 624/26-59-12-05-85 від 18.07.2016, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 004942/1205, яким за порушення граничного строку сплати за платежем: податок на прибуток, на підставі статті 126 Податкового законодавства України, за затримку на 351 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 84369,15 грн. ТОВ «Іолком» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 16873,83 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2018 року у справі № 826/14320/16 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 004942/1205 від 26.08.2016.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Рішення набрало законної сили.

В подальшому, 23.11.2017 ГУ ДФС у місті Києві незважаючи на наявність та зміст судових рішень, які набрали законної сили у справах № 826/5844/15 та № 826/14320/16 року, сформовано податкову вимогу № 109154-17 із зазначенням інформації, що станом на 22.11.2017, сума податкового боргу вказаного платника податків становить 104840,15 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 23.11.2017 № 109157-17.

25.05.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/3902/18 за позовом ТОВ «Іолком» до Головного управління ДФС у місті Києві, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві винесено постанову, якою позов задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві від 23.11.2017. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у м. Києві про опис майна ТОВ «Іолком» в податкову заставу від 23.11.2017 №109157-17. Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести зміни в дані інтегрованої картки ТОВ «Іолком» щодо відображення сплачених за IV квартал 2014 року податкових зобов`язань.

30.08.2018 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2018 повернуто апелянту.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що вищевикладеними численними судовими справами та змістом судових рішень, які набрали законної сили, підтверджується, що висновки акта перевірки від 10.09.2018 № 6905/26-15-12-12-12/31453421 про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 та 2015 рік, з 459, 429, 358 днями затримки, є безпідставними, оскільки останні суперечать приписам статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України та не враховують встановлені судами обставини у межах справ № 826/5844/15, 826/14320/16, 826/3902/18.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання згідно ст. 126 ПК України, що вказує на протиправність оскаржуваного пдаткового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року.

До того ж, колегія суддів наголошує, що Головне управління ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі обмежились фактично лише викладом обставин та норм права, проте не зазначили та не обґрунтували, у чому саме полягає неправильне застосування (порушення) судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга містить виключно фактичні обставини, встановлені актом перевірки, та копіювання положень чинного законодавства безвідносно до підстав звернення із даним адміністративним позовом та висновків суду першої інстанції, що вказує на недобросовісне користування процесуальними правами та неналежне виконання посадових обов`язків працівниками контролюючого органу.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолком» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма