Ухвала

від 07.07.2022 по справі 369/5668/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5668/22

Провадження №1-кс/369/956/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2022 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022116380000951 від 03.07.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022116380000951 від 03.07.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України.

Своє клопотання мотивув тим, що упровадженні сектору дізнання відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116380000951 від 03.07.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України.

02.07.2022 року до Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про виявлення за адресою: вул. Толстого, 2, Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, автомобіля Тойота Короллад.н.з. НОМЕР_1 з ознаками підробки номеру кузову.

Цього ж дня було проведено огляд та вилучено у громадянина ОСОБА_3 автомобіль Тойота Королла д.н.з. НОМЕР_1 , Vin номер: НОМЕР_2 .

04.07.2022 року на підставі постанови начальника відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області вилучений автомобіль Тойота Короллад.н.з. НОМЕР_1 визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Враховуючи необхідність запобіганню можливості знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження вказаного автомобіля прокурор просить накласти арешт на майно.

Прокурор, слідчий до суду не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином. Прохання про розгляд справи за відсутності прокурора міститься у самому тексті клопотання про арешт майна.

У судовезасідання з`явивсявласник вилученогомайна ОСОБА_3 та йогопредставник адвокат ОСОБА_4 ,які заперечувалипроти задоволенняклопотання проарешт автомобіля.Зазначили,що ОСОБА_3 придбав автомобільуофіційного дистриб`ютораToyotaПІІ «ТойотаУкраїна» -ТОВ «АВТОГАЛС»(кодЄДРПОУ 33340461,юридична адреса:83000,м.Донецьк,вул.Воїнська,36) ще у 2013 році і з тих пір є єдиним власником даного автомобіля, а вилучений автомобіль є єдиним засобом пересування та необхідний для роботи. Жодного ризику того, що ОСОБА_3 має на меті відчужувати автомобіль не має.

На підтвердження своїх аргументів власник вилученого майна надав суду документальне підтвердження придбання ним вказаного автомобіля, проведення його обслуговування: Сервісну книжку на автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , Квитанцію № 106 від 02.12.2013, акт виконаних робіт №ТО-13/027931 від 02.12.2013, акт виконаних робіт № НЗ-0001762 від 08.10.2015, договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 20.05.2015, акт виконаних робіт та передання/прийняття автомобіля № 32207 від 07.12.2016, рахунок фактура № СМУ00028503 від 13.11.2017, акт виконаних робіт та передання/прийняття автомобіля № 30358 від 13.11.2017, акт виконаних робіт та передання/прийняття автомобіля № 148816 від 11.08.2021, звіт про перевірку авто на веб-ресурсі automoli.com, квитанцію про оплату звіту про перевірку авто на веб-ресурсі automoli.com

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.

Упровадженні сектору дізнання відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116380000951 від 03.07.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України.

02.07.2022 року до Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про виявлення за адресою: вул. Толстого, 2, Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, автомобіля Тойота Короллад.н.з. НОМЕР_1 з ознаками підробки номеру кузову.

Цього ж дня було проведено огляд та вилучено у громадянина ОСОБА_3 автомобіль Тойота Королла д.н.з. НОМЕР_1 , Vin номер: НОМЕР_2 .

Доказів на підтвердження наявності ознак підробки номеру кузову, вилученого у громадянина ОСОБА_3 автомобіля Тойота Королла д.н.з. НОМЕР_1 , Vin номер: НОМЕР_2 до клопотання прокурором надано не було.

Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Так, частиною 1, 2 ст. 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2ст. 170 КПК Українивстановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно дост. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно дост. 317 ЦК Українивласникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК Українивизначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на приписи п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Аналізуючи положення ч. 2 ст. 171 та ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слід дійти висновку, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання якщо слідчий, прокурор не доведе необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, тобто правову підставу для арешту, можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні тощо, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України (ризик приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження).

Оскільки відсутні підстави для накладення арешту на вилучений автомобіль та в судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 підтвердив законність його походження відповідними документами з 2013 по 2022 рік, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання.

Керуючись ст.170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурораКиєво-Святошинськоїокружної прокуратуриКиївської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12022116380000951 від03.07.2022за ознакамикримінального проступку,передбаченого ст.290КК України відмовити.

Зобов`язати уповноважену службову (посадову) особу органу досудового розслідування ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, безоплатно повернути ОСОБА_3 (уповноваженій особі) належний автомобіль марки Toyota Corolla 1,33 л 6 мт, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі до автомобіля.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1