Рішення

від 29.06.2022 по справі 756/246/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/246/22

Провадження № 2/756/2621/22

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року місто Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАКЕР Україна» про припинення трудових відносин,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАКЕР Україна» про припинення трудових відносин.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до протоколу №11 від 13.06.2007 загальних зборів учасників ТОВ «ГАМА» було прийнято рішення про обрання на посаду директора ТОВ «ГАМА» ОСОБА_1 .

У зв`язку із тим, що ТОВ «ГАМА» вже тривалий час не здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, трудовий колектив відповідача був звільнений. Позивач з метою звільнення з посади директора ТОВ «ГАМА» написав на ім`я учасників даного товариства та на адресу голови загальних зборів учасників ТОВ «ГАМА» заяву про звільнення з посади на підставі ст. 38 КЗпП України та забезпечити внесення відповідного запису про звільнення позивача з посади директора ТОВ «ГАМА» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, загальні збори учасників ТОВ «ГАМА» не відбулися у зв`язку з неприбуттям на загальні збори учасників Товариства, а тому була відсутня необхідна кількість голосів для прийняття рішення по питаннях порядку денного.

На думку позивача, бездіяльність учасників ТОВ «ГАМА» щодо не проведення загальних зборів та вирішення питання про звільнення позивача з посади директора є грубим порушенням статуту товариства, чинного законодавства, а також його трудових прав, оскільки він фактично позбавлений можливості звільнитись та обрати нове місце праці. За таких обставин, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.01.2022 прийнято до провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.05.2022 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій між іншим зазначено, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ГАМА» про припинення трудових відносин не заперечує та просить проводити розгляд справи без його участі.

14.06.2022 та 20.06.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів та проведення судового розгляду у відсутність позивача та представника позивача.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, при цьому, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловив.

Представник ТОВ «ГАМА» у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законодавством порядку. Відзив до суду на позов та пояснення по справі відповідач не надав, про причини неподання таких документів не повідомив.

Треті особи, які не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання повторно не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому процесуальним законодавством порядку, при цьому, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Стаття 38 КЗпП України зобов`язує власника звільнити працівника в строки, про які працівник просить, також за наявності інших поважних причин.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» (далі - Закон) (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Збори учасників товариства обирають голову товариства.

За приписами ст. 59 Закону до виключної компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю відноситься, зокрема, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Згідно зі ст. 60, 61 Закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Згідно зі ст. 62 Закону виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю є колегіальний орган (дирекція) або одноособовий (директор).

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №11 загальних зборів засновників ТОВ «ГАМА» від 13.06.2007 року проведено збори учасників товариства на яких було обрано на посаду директора ТОВ «ГАМА» ОСОБА_1 (а.с.6-7).

Відомості про ОСОБА_1 як керівника (директора) ТОВ «ГАМА» (код ЄДРПОУ 31119228) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-10).

Відповідно до п.12.1 та п.12.3 Статуту ТОВ «ГАМА», затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ «ГАМА» протокол №11 від 13.06.2007, виконавчим органом товариства є директор, підпорядкований Зборам. Директор призначається і звільняється з посади Зборами.

Згідно п. 2.2 Статуту ТОВ «ГАМА» учасниками Товариства є: ТОВ «ТРАКЕР Україна» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, 13, кв. 8) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Як вбачається з позовної заяви позивач втратив будь-яку зацікавленість у перебуванні на посаді керівника товариства, перебування на посаді створює перешкоди для нового працевлаштування, що суттєво порушує його права.

06.10.2021 ОСОБА_1 написав заяву адресовану голові загальних зборів учасників ТОВ «ГАМА» з копією засновникам: ТОВ «ТРАКЕР Україна» та ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням, з посади директора товариства з 06.10.2021 року на підставі ст. 38 КЗпП України та із проханням забезпечити оформлення факту припинення трудових відносин рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ГАМА» із внесенням необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06.10.2021 ОСОБА_1 направив на адресу учасників Товариства та голові загальних зборів учасників ТОВ «ГАМА» заяву про звільнення з 06.10.2021 за власним бажанням, а також повідомлення про скликання позачергових зборів учасників товариства, що підтверджується фіскальними чеками, накладними, описами вкладення, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.12-14).

З акту про невідбуття загальних зборів учасників ТОВ «ГАМА» від 30.12.2021 вбачається, що збори не відбулись, у зв`язку з неявкою учасників товариства та питання, винесені на розгляд учасників, не розглянуті.

Відповідно до п. 2.5 Статуту ТОВ «ГАМА», затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ «ГАМА» протокол №11 від 13.06.2007, ТОВ «ГАМА» керується чинним законодавством України та статутом Товариства.

Так, статтею 58 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, яка діяла на час виникнення трудових відносин з відповідачем) передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Відповідно до ст. 62 вказаного Закону дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників, організує виконання їх рішень.

06.02.2018 було прийнято Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018, пунктом 2 Глави VIII Прикінцевих та перехідних положень якого, передбачено визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

З ч.1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вбачається, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Частиною 4 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до ч.3 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу в будь-який час і з будь-яких підстав.

На даний час, як зазначає позивач, відповідач господарською діяльністю не займається. Позивач втратив зацікавленість у перебуванні на посаді керівника товариства.

Належного зв`язку із з учасниками відповідача позивач не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні позивача з посади директора за власним бажанням (відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю).

За приписами ст. 22 КЗпП України та ст. 43 Конституції України заборонено будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладені, зміні та припинені трудового договору.

Право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні, передбачено ст. 38 КЗпП України.

Припинення повноважень позивача, як директора відповідача, відповідно до вищезазначеного належить загальним зборам учасників.

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексу законів про працю).

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Зі змісту положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст.ст. 58-60, 62 Закону України «Про господарські товариства» праву керівника товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори, розглянути заяву про звільнення керівника товариства, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65)).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); «Волчі проти Франції» (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29).

При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях «правової визначеності» та «належного здійснення правосуддя» як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); «Ефстатіу та та інші проти Греції» (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); «Ешим проти Туреччини» (Esim v. Turkey, заява № 59601/09, § 21).

Написання ОСОБА_1 заяви про звільнення за власним бажанням, направлення вказаної заяви учасникам товариства, ініціювання позивачем проведення загальних зборів учасників із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Уповноважений на звільнення керівника орган ТОВ «ГАМА» проігнорував вимогу позивача про звільнення і не розглянув по суті її заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов`язки.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Як убачається із матеріалів справи, станом на день розгляду справи рішення про звільнення позивача загальними зборами учасників ТОВ «ГАМА» не прийнято, відомостей про зворотнє суду не надано.

ТОВ «ГАМА» будь-яких заперечень на позов та доказів на спростування заявлених позивачем вимог до суду не подавало.

З урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАМА», суд дійшов висновку, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин позивача та ТОВ «ГАМА» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАКЕР Україна» про припинення трудових відносин - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАМА» (код ЄДРПОУ 31119228, місце знаходження: м. Київ, пр.-т. Степана Бандери, 21, к. 1-17) з 06 жовтня 2021 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА» (код ЄДРПОУ 31119228, місце знаходження: м. Київ, пр.-т. Степана Бандери, 21, к. 1-17) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносно дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

1. Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 );

2. Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАМА» (код ЄДРПОУ 31119228, місце знаходження: м. Київ, пр.-т. Степана Бандери, 21, к. 1-17).

Суддя М.М. Ткач