САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/895/22
Провадження №3/726/737/22
Категорія 208
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2022 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки за національністю, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області 09.01.2008, заміжньої, директора ТОВ «Д.К.С ВУД», фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-
У С Т А Н О В И В:
При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Д.К.С ВУД» (код ЄДРПОУ 41466274, що за адресою: вул. Гетьмана Дорошенка, буд. 63 м. Чернівці) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено, що ОСОБА_1 директор ТОВ «Д.К.С ВУД», допустила ведення бухгалтерського та податкового обліку з порушенням встановленого Кодексом порядку, а саме: встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників по рядку 19 (колонка Б Декларації з ПДВ) на 228052 грн., по рядку 21 (колонка Б Декларації з ПДВ) на загальну суму 137567 грн. та відмовлено в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за період грудень 2021 року в сумі 90485 грн. (рядок 20.2.1 декларації за грудень 2021 року) на порушення п. 44.1, п.44.3, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України по Декларації з ПДВ за грудень 2021 року та п.6 розділу ІІІ, п.п. 5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289, зі змінами та доповненнями, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Крім того, інформація про розгляд справи була розміщена на офіційній електронній сторінці суду на сайті Судової влади.
Європейський суд з прав людини констатував, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, серед яких, стаття 163-1 КУпАП відсутня.
Враховуючи, що по даній категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про розгляд справи, з метою недопущення затягування розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази, надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою адміністративну відповідальність у виді накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, встановлено, що дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, не вважаються порушенням платником податків встановленого порядку ведення податкового обліку, якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері оподаткування, що передбачені Податковим кодексом України (далі ПКУ).
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Стаття 44 Податкового кодексу України передбачає вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 85.2. ПКУ, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
Стаття 200ПКУ передбачаєпорядок визначеннясуми податку,що підлягаєсплаті (перерахуванню)до Державногобюджету Україниабо відшкодуваннюз Державногобюджету України(бюджетномувідшкодуванню),та строкипроведення розрахунків,зокрема сумаподатку,що підлягаєсплаті (перерахуванню)до Державногобюджету Україниабо бюджетномувідшкодуванню,визначається якрізниця міжсумою податковогозобов`язаннязвітного (податкового)періоду тасумою податковогокредиту такогозвітного (податкового)періоду. Також встановлено як вираховується сума при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті.
У відповідності до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289, зі змінами та доповненнями, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, повністю підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення №1053/Ж12/24-13-07-06-06 від 17 червня 2022 року, який складений у відповідності до вимог КУпАП та містить виклад суті вчиненого правопорушення, підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.3), а також відомостями Довідки про складання акту перевірки від 17.06.2022 щодо виявленого правопорушення при перевірці дотримання законодавства при декларуванні за грудень 2021 року, проведеної на підставі направлення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 06.06.2022 (а.с.1-2), що у своїй сукупності підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Даних про досягнення податкового компромісу матеріали справи не містять.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи наявні у ній докази з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , як керівника підприємства, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а саме: у порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку - доведена повністю.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушницю судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушниці та запобігання вчинення нею нових правопорушень в майбутньому, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись,ст.ст.33,34,40-1, 155-1,245,251,280,284,294 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору в дохід держави.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев
Суд | Садгірський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2022 |
Оприлюднено | 12.07.2022 |
Номер документу | 105166054 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Адмінправопорушення
Садгірський районний суд м. Чернівців
Асташев С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні