Справа № 710/77/22 Провадження № 2/710/189/22
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.07.2022 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Сивоконя С.С.,
секретаря судового засідання Глущенко О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати при звільненні
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
02.02.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла згадана позовна заява, яка в подальшому була викладена позивачем у новій редакції. В своєму позові позивач просить стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість по заробітній платі у розмірі 56 781,35 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 493,65 грн. Стягнути середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 13.09.2021 по 02.02.2022 в розмірі 48377,70 грн, моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що він 09.02.2016 був прийнятий на роботу до філії «Шполянський райавтодор» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посаду електрозварника 5 розряду. 13.09.2021 позивач був звільнений з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. При звільненні відповідач не провів повний розрахунок всіх сум, що належать до виплати, зокрема заробітної плати за період з 01.01.2021 по 13.09.2021 року. Заборгованість по виплаті заробітної платі становить 56781,35 грн, розмір компенсації за невикористану щорічну відпустку становить 493,65 грн, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 48377,70 грн. Крім того позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн, як мінімальна компенсація за перенесені позивачем душевні страждання. Із письмовими зверненнями до відповідача з приводу виплати заробітної плати позивач не звертався.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду від 07.02.2022 було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 04.05.2022 було задоволено клопотання представника позивача адвоката Різник В.П. про заміну неналежного відповідача. Замінено неналежного відповідача Філію «Шполянський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна компанія Автомобільних доріг України» на належного відповідача Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільних доріг України» код 31141625, юридична адреса: м. Черкаси, бульвар Шевченка 389.
Позивач та його представник до суду не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач був належно повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням по справі, до суду не з`явився про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.
Згідно зі частиною 2 ст.247ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно запису №40 від 09.02.2016 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 дата заповнення 03.09.1979, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до філії «Шполянський райавтодор Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України». Запис зроблено на підставі наказу №04 -к від 08.02.2016. Згідно запису №41 від 13.09.2021 ОСОБА_1 було звільнено з роботи за згодою сторін за ч.1 ст.36 КЗпП України. Запис зроблено на підставі наказу №34к від 13.09.2021 (а.с.15-18).
Відповідно до наказу №34-к від 13.09.2021 року про звільнення ОСОБА_1 , виданого АТ «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України» філія «Шполянський райавтодор» було звільнено ОСОБА_1 , електрогазозварника 5 розряду, з 13.09.2021 за згодою сторін, ст. 36 п.1 КЗпП. Бухгалтерії філії «Шполянський райавтодор» провести остаточний розрахунок із ОСОБА_1 і виплатити компенсацію за не використану щорічну відпустку в кількості 1 кал. день з розрахунку 31 кал. днів (24 осн. +7 дод.) за період роботи з 09.02.2021 по 13.09.2021. (а.с.19).
Відповідно до довідки про заборгованість по заробітній платі вихідний номер №328 від 01.12.2021 виданої філією «Шполянський райавтодор Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкрите акціонерне товариство «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», про те, що заборгована заробітна плата станом на 01.12.2021 року становить 56 781, 35 ( п`ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят одну гривню 35 копійок). (а.с.20).
Згідно інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 від 08.12.2021, яка була надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, фактична сума заробітку доходу яка була нарахована страхувальником, код (26156490), ОСОБА_1 за 2021 рік в розрізі помісячно становить: січень 9969,97грн; лютий 10160,70 грн; березень -10505,91 грн; квітень - 8940,98 грн; травень - 6000,00 грн; червень 8104,97; липень 10783,54 грн; серпень -10443,26 грн; вересень 4382,27 грн.(а.с.21-24).
Відповідно до ордера серія СА № 1024878 від 02.02.2022 ОСОБА_2 представляє інтереси ОСОБА_1 у Шполянському районному суді Черкаської області (а.с.26).
Згідно із свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК №001079 від 15.02.2019 року ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с.27).
Відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 22.12.2021 №124, адвокат Різник Вікторія Павлівна, зобов`язується надавати клієнту ОСОБА_1 , правничу допомогу в судах України всіх рівнів та юрисдикцій у тому числі у Шполянському районному суді Черкаської області. Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, клопотань, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Сума гонорару встановлюється згідно додаткової угоди. (а.с.28-31).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.01.2022 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №124 від 22.12.2021 укладеної між адвокатом Різник В.П. та Югославським В.В., сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за Договором про надання правничої (правової) допомоги становить, зокрема: за підготовку та подання позовної заяви 3000 (три тисячі) грн, 00 коп., представництво інтересів позивача в судових засіданнях 700 (сімсот) грн, 00 коп., за один судодень. Оплата послуг Адвоката здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. (а.с.33).
Відповідно до квитанції №б/н від 02.02.2022 адвокат Різник В.П. прийняла від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правничої допомоги №124 від 22.12.2021 три тисячі гривень 00 копійок. (а.с.32).
Відповідно до акту виконаних робіт, за договором про надання правничої (правової) допомоги №124 від 22.12.2021, який підписаний 02.02.2022 року між адвокатом Різник Вікторією Павлівною та «клієнтом» ОСОБА_1 , підписанням цього акту сторони підтверджують, що Адвокатом були надані, а Клієнтом прийняті та оплачені наступні юридичні послуги: складання і подання позовної заяви 3 години 3000 (три тисячі гривень), з розрахунку 1 година 1000 грн. (а.с.34-35 ).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Згідно зі ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Згідно зі ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ч.1 ст. 47 КЗпП України, в редакції станом на 14.08.2021, яка була чинною на дату звільнення позивача, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що позивач був прийнятий на роботу 09.02.2016 до філії «Шполянський райавтодор Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» водієм автотранспортних засобів, що підтверджується записом від №40 від 09.02.2016 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Запис зроблено на підставі Наказу №04к від 08.02.2016. Згідно запису №41 від 13.09.2021 ОСОБА_1 було звільнено з роботи за згодою сторін за ч.1 ст.36 КЗпП України. Запис зроблено на підставі наказу №34к від 13.09.2021. (а.с.15-18).
Факт порушення трудового законодавства з боку відповідача, щодо не здійснення остаточного розрахунку при звільненні, підтверджується довідкою про заборгованість по заробітній платі вих. №328 від 01.12.2021 виданої філією «Шполянський райавтодор Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкрите акціонерне товариство «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України». (а.с.20).
Згідно зі ст.5 Закону України «Про оплату праці» суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.
Розмір заборгованої заробітної плати позивача за період з січня 2021 по вересень 2021 року складає 56 781,35 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість по заробітній платі (а.с.20). Відповідачем була нарахована позивачу за 2021 рік із січня по вересень сума доходу в розмірі 79291,60 грн, без урахування обов`язкових відрахувань, що підтверджується інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, форма ОК-5 (а.с.21-24).
Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України та частини першої статті 24Закону України«Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
За приписами статті 6Закону України«Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Відповідно до п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати затвердженої Наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року, до фонду додаткової заробітної плати належить в тому числі і суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток.
У абзаці 1 пункту 2, пункті 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, зазначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Відповідач визнав наявність невиплаченої компенсації за невикористану відпустку у кількості за 1 день, що підтверджується наказом від 13.09.2021 року №34-к про звільнення ОСОБА_1 (а.с.19). Позивач просив стягнути із відповідача компенсацію за невикористану щорічну відпустку за один календарний день в розмірі 493,65 грн.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про оплату праці» суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.
Відповідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Як вказано у ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 164.6 ст. 164 ПК України, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Згідно п.167.1. ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно п. 16 1 підрозділу 10Інші перехідніположення,тимчасово,до набраннячинності рішеннямВерховної РадиУкраїни прозавершення реформиЗбройних СилУкраїни,встановлюється військовийзбір. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Відповідно до п.168.1.1. ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167цього Кодексу.
Згідно зі п.171.1. ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.12.2021 року зробила правовий висновок про те, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.
Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19.
Отже, загальна сума заробітної плати яка підлягає сплаті позивачу за 2021 рік без урахування податків становить: 56781,35 (п`ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят одну гривню 35 копійок).
Відповідачем не було спростовано факту не виплати заробітної плати. За існуючих встановлених обставин справи суд вважає доведеним та підтвердженим належними доказами факт не виплати заробітної плати при звільненні позивача, тому задовольняє позовну вимогу повністю. Також суд задовольняє позовну вимогу про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку в розмірі 493,65 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Правила визначення середнього заробітку працівника передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Позивач просить стягнути з відповідача 48377,70 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 13.09.2021 по 02.02.2022.
З цього приводу суд зазначає, що згідно зі ст.27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Правила визначення середнього заробітку працівника передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно п.5 розділу IV зазначеного порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 даного розділу передбачається, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати затвердженої Наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року, до фонду заробітної плати належить: фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019.
Відповідно доч.5,6ст.13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів»,висновки щодозастосування нормправа,викладені упостановах ВерховногоСуду,є обов`язковимидля всіхсуб`єктів владнихповноважень,які застосовуютьу своїйдіяльності нормативно-правовийакт,що міститьвідповідну нормуправа. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно зі ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Заробітна плата позивача за липень 2021 року становила 10783,54 грн, за серпень 2021 10443,26 грн. Цей факт підтверджується інформацією з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 від 08.12.2021, яка сформована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області. (а.с.21 -24).
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 12.08.2020 № 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік», у липні 2021 року було 22 робочих дні, у серпні 2021 року був 21 робочий день.
Тобто загальна кількість днів становить 43 дні.
Таким чином середньоденна заробітна плата позивача становить 10783,54 + 10443,26 = 21226,80 грн/ 43 = 493,65 грн.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 12.08.2020 № 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік», у вересні 2021 було 22 робочих дні; у жовтні 2021 було 20 робочих днів; у листопаді 2021 було 22 робочих дні; у грудні 2021 було 22 робочих дні.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 12.08.2021 № 47-03/520 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік», у січні 2022 року було 19 робочих днів, у лютому 2022 було 20 робочих днів.
Період затримки виплати середньої заробітної плати з 14.09.2021 року по 02.02.2022 становить: 13 робочих днів за вересень 2021 +20 робочих дні за жовтень 2021 +22 робочих дні за листопад 2021 + 22 робочих дні за грудень 2021+19 робочих дні за січень 2022 +2 робочих дні за лютий 2022 = 98 днів.
Отже розмір середнього заробітку за період з 14.09.2021 по 02.02.2022 становить 493,65 грн * 98 = 48377,70 грн.
Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 48377,70 грн
Ураховуючи встановлені обставини справи суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в повному обсязі в розмірі 48377,70 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.
Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 30 000,00 гривень, то суд виходить з наступного.
Згідно ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно зіст.23ЦК України,особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ.Моральна шкодаполягає:у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; уприниженні честіта гідностіфізичної особи,а такожділової репутаціїфізичної абоюридичної особи. Моральнашкода відшкодовуєтьсягрішми,іншим майномабо вінший спосіб. Розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відмайнової шкоди,яка підлягаєвідшкодуванню,та непов`язаназ розміромцього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост.1167ЦК України,моральна шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю,відшкодовується особою,яка їїзавдала,за наявностіїї вини,крім випадків,встановлених частиноюдругою цієїстатті. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відвини органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала: якщошкоди завданокаліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюфізичної особивнаслідок діїджерела підвищеноїнебезпеки; якщошкоди завданофізичній особівнаслідок їїнезаконного засудження,незаконного притягненнядо кримінальноївідповідальності,незаконного застосуваннязапобіжного заходу,незаконного затримання,незаконного накладенняадміністративного стягненняу виглядіарешту абовиправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду N 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
В обґрунтування вимог позовної заяви про стягнення моральної шкоди на користь позивача, останній зазначив, що внаслідок не виплати протягом дев`яти місяців, позивач переніс дуже велике нервове перенавантаження, адже він був фактично позбавлений засобів для існування, так як єдиним його доходом була заробітна плата. При звільненні з ним не був проведений повний розрахунок, заборгованість існувала і на час звернення до суду, тому позивач переносить душевні страждання та переживання, в нього порушився звичний спосіб життя, позивач докладає зусилля та відшукує матеріальні можливості для утримання своєї сім`ї. Позивач втратив нормальні життєві зв`язки, змушений економити на продуктах харчування, що негативно вплинуло на його стосунки у родині.
Суд вважає, що оскільки відповідачем було допущено порушення трудового законодавства, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне визначити завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 10 000 грн 00 коп., яку вважає розумною та справедливою.
Згідно з частиною першою статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно доп.1ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір»,позивачі -у справахпро стягненнязаробітної платита поновленняна роботі, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.
Згідно зі ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання заяви у справах позовного провадження сплачується судовий збір фізичними особами у розмір 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у позовній вимозі про стягнення заборгованості із заробітної плати становить 56781,35 грн. Один % від ціни позову складає суму (56 781,35 х 1% = 567,81 грн).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022рік», у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2022 року 2481,00 гривня. Тобто, мінімальний розмір судового збору за подання заяви у справах позовного провадження має становити 2481,00 *0,4 = 992, 40 гривень. Оскільки 1% від ціни позову за позовну вимогу про стягнення заборгованої заробітної плати значно нижчий за 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір, який складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що становить суму - 992,40 грн.
Позовна вимога майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволена повністю, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволена частково, тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 330,50 грн, що становить 33,3% від суми позовної вимоги у розмірі 30 000,00 грн.
Відповідно доч.2ст.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно доп.1ч.3ст.133ЦПК Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно доч.ч2-4ст.137ЦПК Україниза результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмірсуми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. Длявизначення розмірувитрат направничу допомогуз метоюрозподілу судовихвитрат учасниксправи подаєдетальний описробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 27.07.2021 року у справі № 671/1957/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Наявність договірних відносин між позивачем та адвокатом Різник Вікторією Павлівною підтверджується договором №124 про надання (правничої) правової допомоги від 22.12.2021 року.
Відповідно до додаткової угоди від 31.01.2022 підписаного між Адвокатом Різник Вікторією Павлівною та Югославським Василем Вікторовичем на підставі договору про надання (правничої) правової допомоги від 22.12.2021 року № 124 вартість послуг (гонорар) адвоката за Договором про надання правничої (правової) допомоги становить, зокрема: за підготовку та подання позовної заяви 3000 (три тисячі) грн, 00 коп, представництво інтересів позивача в судових засіданнях 700 (сімсот) грн, 00 коп, за один судодень.
Відповідно до акту за договором про надання правничої (правової) допомоги №124 від 22.12.2021, який підписаний 02.02.2022 року між адвокатом Різник Вікторією Павлівною та «клієнтом» ОСОБА_1 , підписанням цього акту сторони підтверджують, що Адвокатом були надані, а Клієнтом прийняті та оплачені наступні юридичні послуги: складання і подання позовної заяви 3 години 3000 (три тисячі гривень), з розрахунку 1 година 1000 грн.
Згідно змісту квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н від 02.02.2022 року адвокатом Різник В.П. прийнято від ОСОБА_1 згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 22.12.2021 року №124 - 3 000 грн.
Суд вважає, що позивач надав належні докази, які б підтверджують надання йому правової допомоги адвокатом у відповідності до ст. 60 ЦПК України, тому стягує з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На підставі вище викладено, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 47, 83, 94, 116, 233, 2371 КЗпПУкраїни,ст.23,1167ЦК України,ст.1,5,24Закону України«Про оплатупраці», ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 12, 13, 60, 76-81, 89,141, 263-265, 274-279, 280-283, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31141625, юридична адреса: бульв. Шевченка, 389, м. Черкаси, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 17.07.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, заборговану заробітну плату в розмірі 56781,35 (п`ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят одну гривню 35 копійок) без утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 493,65 (чотириста дев`яносто три гривні 65 копійок) з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.
Стягнути із Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31141625, юридична адреса: бульв. Шевченка, 389, м. Черкаси, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 17.07.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.09.2021 по 02.02.2022 в розмірі 48377,70 ( сорок вісім тисяч триста сімдесят сім гривень 70 копійок), з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.
Стягнути із Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31141625, юридична адреса: бульв. Шевченка, 389, м. Черкаси, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 17.07.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, моральну шкоду в розмірі 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути із Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31141625, юридична адреса: бульв. Шевченка, 389, м. Черкаси, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 17.07.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі судовий збір в розмірі 1322,90 грн (одна тисяча триста двадцять дві гривні 90 копійок).
Стягнути із Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 26156490, юридична адреса: бульв. Шевченка, 389, м. Черкаси, інші дані про особу суду невідомі, на користь держави, судовий збір в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за такими реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Стягнути із Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31141625, юридична адреса: бульв. Шевченка, 389, м. Черкаси, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 17.07.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя С.С.Сивокінь
Суд | Шполянський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2022 |
Оприлюднено | 13.07.2022 |
Номер документу | 105170417 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Шполянський районний суд Черкаської області
Сивокінь С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні