Рішення

від 07.06.2022 по справі 761/32232/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32232/21

Провадження № 2/761/5313/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Яницькій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОЕНЕРДЖІ СИСТЕМС»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення трудових відносин,

в с т а н о в и в :

У серпні 2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «НОВОЕНЕРДЖІ СИСТЕМС», треті особи: ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 1), ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 2), в якому просив суд:

- припинити трудові відносини між позивачем та відповідачем на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 18 вересня 2012р. він був призначений на посаду директора відповідача.

26 травня 2021р. позивачем засобами поштового зв`язку було направлено учасникам відповідача - третій особі 1 та третій особі 2 заяву про його звільнення та повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників відповідача 15 липня 2021р., з огляду на те, що припинення повноважень директора належить до компетенції Загальних зборів учасників відповідача. Проте, у визначений час учасники відповідача - третя особа 1 та третя особа 2, не з`явилися для їх проведення. У зв`язку з тим, що Загальні збори не відбулися, рішення вищого органу товариства про звільнення позивача не приймалося.

З метою захисту свого порушеного права позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 вересня 2021р. у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та було призначено справу до розгляду.

До судового засідання стороною позивача було подано через канцелярію суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, треті особи 1, 2, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 18 вересня 2012р. Протоколом № 2 Загальних зборів учасників відповідача, позивача було призначено директора товариства з 18 вересня 2012р.

Судом встановлено, що 26 травня 2021р. позивачем засобами поштового зв`язку було направлено учасникам відповідача повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників відповідача, з огляду на те, що припинення повноважень директора належить до компетенції Загальних зборів учасників відповідача. При цьому повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників відповідача, стосовно звільнення позивача із займаної посади, в якому вказано місце, дату проведення позачергових Загальних зборів та порядок денний зборів.

Як вбачається, з матеріалів справи треті особи 1, 2 не отримали вказаних поштових відправлень із заявою про звільнення позивача та з повідомленням про скликання позачергових Загальних зборів відповідача стосовно звільнення позивача. З огляду на викладене вказані Загальні збори учасників відповідача не відбулись, що підтверджується Актом неявки учасників відповідача на позачергові загальні збори

Згідно ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 31 цього Закону України загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст. 17 Статуту відповідача, затвердженого протоколом № 1 від 16 березня 2012р. Загальними зборами учасників товариства (далі по тексту - «Статут»), про проведення загальних зборів Товариства учасники повідомляються рекомендованими листами з зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Отже, з метою дотримання визначеної законодавством процедури звільнення за ініціативою працівника, що визначено ст. 38 КЗпП, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», наведених норм Статуту відповідача, позивач ініціював та повідомив учасників відповідача - третю особу 1 та третю особу 2 про скликання Позачергових Загальних зборів стосовно його звільнення з займаної посади.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане повідомлення надіслане на адресу третьої особи 1 та третьої особи 2, 15 липня 2021р., що підтверджується накладними № 0103329775643 та № 0103329775651 та описами вкладення, які є доказом надіслання відповідних поштових відправлень без опису вкладення. Вказане свідчить про те, що третю особу 1 та третю особу 2 було належним чином повідомлено про час, місце та дату проведення Загальних зборів. Така позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2019р. у справі № 910/7308/16, від 10 вересня 2019р. у справі № 925/410/19, постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015р. у справі № 3-928гс15. При цьому, Верховний Суд також вважає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021р. у справі № 911/3142/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018р. у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).

Також, як встановлено судом позивач у своїй заяві про звільнення, просив третю особу 1 та третю особу 2 вжити всіх заходів, необхідних для звільнення його з роботи посади виконуючого обов`язки директора, виключення звідповідних відомостей про нього як Директора товариства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та прийняти рішення щодо призначення іншої особи на посаду директора товариства.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачем з додержанням наведених норм чинного законодавства було повідомлено учасників відповідача про скликання Загальних зборів з приводу його звільнення за власним бажанням.

Проте, 15 липня 2021р. третя особа 1 та третя особа 2, як учасники відповідача не з`явилися для їх проведення і вказані Загальні збори, так і не були проведені.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004р. № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007р. № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

За змістом ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Власником підприємства у розумінні ст. 38 КЗпП України та трудового законодавства в цілому, вважається особа, яка створила підприємство, тобто засновник (засновники). Залежно від організаційно - правової форми підприємства, власником може бути засновник приватного підприємства, акціонери, учасники та ін.

Таким чином, за змістом положень ст. 38 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» право директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

У випадку відсутності рішення Загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019р. у справі № 520/11437/16-ц, від 24 грудня 2019р. у справі № 758/1861/18).

Уповноважений на звільнення директора орган відповідача проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Також, оскільки законні вимоги позивача щодо звільнення залишились нерозглянутими, то у зв`язку з цим порушені права та інтереси останнього, тому що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань продовжують міститись відомості про те, що позивач є керівником відповідача.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що трудові відносини між позивачем і відповідачем фактично були припинені.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-265, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 8, 55 Конституції України, ст. ст. 5, 38 КЗпП України, ст. ст. 29, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. ст. 5, 9, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОЕНЕРДЖІ СИСТЕМС»</a> (код ЄДРПОУ 38204288, місцезнаходження: : 01032, місто Київ, бульв. Тараса Шевченка, будинок 33-Б, офіс 902), треті особи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про припинення трудових відносин - задовольнити.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОЕНЕРДЖІ СИСТЕМС» на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОЕНЕРДЖІ СИСТЕМС»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,0 /дев`ятсот вісім / грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 червня 2022р.

Суддя: