Рішення

від 10.07.2022 по справі 120/2369/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 липня 2022 р. Справа № 120/2369/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №785 Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання 16 сесії від 24 грудня 2021 року в частині відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки;

- зобов`язати Дашівську селищну раду Гайсинського району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, землі резервного фонду за кадастровим номером 0521255400:02:000:0382, яка розташована на території Дашівської селищної ради Гайсинського району.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на протиправність рішення відповідача за №785 від 24.12.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого с/г із земель комунальної власності на території Дашівської селищної ради, у зв`язку із тим, що дана земельна ділянка з кадастровим номером 0521255400:02:000:0382, у 2000 році розділена між громадянами та працівниками соціальної сфери смт. Дашів, для ведення особистого підсобного господарства.

З метою скасування вказаного рішення та зобов`язати надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 23.02.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України, сторонам встановлено строк для подання відзиву та відповіді на відзив. Витребувано з Дашівської селищної ради та зобов`язано у 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення Дашівської селищної ради за №785 від 24.12.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, у тому числі державні акти на право постійного користування, якими у 2000 році земельну ділянку за кадастровим номером 0521255400:02:000:0382 розділено між громадянами та працівниками соціальної сфери смт. Дашів, для ведення особистого підсобного господарства.

24.03.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом докази. Відповідач зазначив, що у 2000 році вищевказана земельна ділянка розподілена між громадянами та працівниками соціальної сфери та рішеннями сесій 2001 року була передана у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства, на яку видані державні акти. Для підтвердження вказаного відповідач надав копії рішення 14 сесії 23 скликання від 13.03.2001 Про надання земельних ділянок із земель запасу і резерву в постійне користування працівникам соціальної сфери, рішення 15 сесії 3 скликання від 26.06.2001 про надання земельних ділянок із земель запасу та резерву в постійне користування працівникам соціальної сфери по 0,15 га в масиві біля газового складу, рішення 15 сесії 3 скликання від 26.06.2001 Про надання земельних ділянок в постійне користування та копії 26 державних актів на право постійного користування землею.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив наступне.

Позивач звернувся до відповідача із клопотанням від 15.12.2021 про надання згоди на поділ земельної ділянки та дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею: 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, земельна ділянка має кадастровий номер - 0521255400:02:000:0382 (є сформована) (для ідентифікації бажаного місця розташування земельної ділянки вказується кадастровий номер), яка розташована на території Дашівської селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.

Рішенням Дашівської селищної ради 16 сесії 8 скликання від 24 грудня 2021 року №785 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за межами смт. Дашів, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка з кадастровим номером 0521255400:02:000:0382, у 2000 році розділена між громадянами та працівниками соціальної сфери смт. Дашів, для ведення особистого підсобного господарства.

Позивач не погоджується із рішенням селищної ради оскільки відповідач не мав законних підстав відмовляти в наданні дозволу на розробку іншого виду документації, оскільки позивач про це не просив. Крім того, в ДЗК земельна ділянка значиться як землі сільськогосподарського призначення, форма власності не визначена. Відповідачем не було наведено реквізитів Державних актів на право постійного користування, а також не було вказано прізвищ, імен та по батькові осіб, яким відведена земельна ділянка.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, положеннями статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У той же час, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.

Так, частинами 6, 7 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України, у разі перебування земельної ділянки у користуванні іншої особи (осіб) до клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою долучається їх згода на вилучення земельної ділянки і відсутність такої згоди може бути окремою підставою для відмови у наданні дозволу.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України).

Отже, громадяни можуть набувати право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Для цього такі громадяни мають звернутись з відповідним клопотанням до уповноважених органів. До клопотання додають визначені документи. Суб`єкт владних повноважень, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, розглядає таке клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідним органом, який дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Повноваження ради щодо питань, які виникають з приводу земельних відносин визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", в частині першій статті 26 якої передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із клопотанням від 15.12.2021 про надання згоди на поділ земельної ділянки та дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею: 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, земельна ділянка має кадастровий номер - 0521255400:02:000:0382 (є сформована) (для ідентифікації бажаного місця розташування земельної ділянки вказується кадастровий номер), яка розташована на території Дашівської селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області. До клопотання додано: викопіювання земельної ділянки із позначенням бажаного місця її розташування (витяг з Публічної кадастрової карти України) та інформацію ДЗК про земельну ділянку від 15.12.2021.

Рішенням Дашівської селищної ради 16 сесії 8 скликання від 24 грудня 2021 року №785 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за межами смт. Дашів, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка з кадастровим номером 0521255400:02:000:0382, у 2000 році розділена між громадянами та працівниками соціальної сфери смт. Дашів, для ведення особистого підсобного господарства.

Позивач не погоджується із рішенням селищної ради оскільки відповідач не мав законних підстав відмовляти в наданні дозволу на розробку іншого виду документації, оскільки позивач про це не просив.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача, суд керується наступним.

Статтею 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено види документації із землеустрою, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (п. "й" ст. 25).

Відповідно до ст. 79-1 ЗК, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку підтверджено, що земельна ділянка, яка розташована та території Дашківської селищної ради Гайсинського району, загальною площею 64,2951 га, є сформованою та їй присвоєно кадастровий номер 0521255400:02:000:0382.

Відтак, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що передбачено в силу п. 6 ст. 79-1 ЗК.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.05.2020 в справі № 802/1539/17-а, на який позивач посилається у своєму клопотанні.

Разом з тим, позивач у своєму зверненні, окрім надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, клопотав про надання згоди на поділ земельної ділянки. Проте, в спірному рішенні дане питання не було розглянуте. Натомість, рішенням від 24.12.2021 №785 у п. 6 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за межами смт. Дашів, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка з кадастровим номером 0521255400:02:000:0382, у 2000 році розділена між громадянами та працівниками соціальної сфери смт. Дашів, для ведення особистого підсобного господарства.

Правомірність свого рішення від 24.12.2021 № 785 (зокрема його пункту 6 у частині, що стосується позивача) орган місцевого самоврядування доводить посиланням на рішення від 13.03.2001 та від 26.06.2001 та виданих на їх підставі державні акти на право постійного користування землею.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що земельні ділянки щодо яких в інших осіб існує право постійного користування не можуть передаватися у власність іншим, оскільки не є вільними землями комунальної форми власності. Проте подані відповідачем докази не є достатніми для висновку, що обрана позивачем та зазначена у клопотанні земельна ділянка з кадастровим номером 0521255400:02:000:0382 є земельною ділянкою, що передана іншим особам у постійне користування на підставі рішень Ради від 13.03.2001 "Про надання земельних ділянок із земель запасу і резерву в постійне користування працівникам соціальної сфери", від 26.06.2001 "Про надання земельних ділянок в постійне користування" та від 26.06.2001 "Про надання земельної ділянки із земель запасу та резерву в постійне користування працівникам соціальної сфери по 0,15 га в масиві біля газового складу".

До такого висновку, суд приходить з оцінки поданих відповідачем доказів.

Зокрема, у рішенні зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0521255400:02:000:0382 розділена між громадянами та працівниками соціальної сфери у 2000 році. Проте питання передачі земельних ділянок в постійне користуваня працівникам соціальної сфери розглядалось в 2001 році, що підтверджується долученими рішеннями органу місцевого самоврядування (рішення від 13.03.2001 та від 26.06.2001), що спростовує доводи останнього про 2000 рік.

Відповідно до рішення від 13.03.2001 "Про надання земельних ділянок із земель запасу і резерву в постійне користування працівникам соціальної сфери" з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду на території Дашівської селищної ради вирішено надати у постійне користування із земель запасу земельні ділянки для ведення підсобних господарств згідно з додатком (п. 1 рішення).

Громадян яким надається земля зобов`язано замовити проекти відведення земельних ділянок (п. 2 рішення). Освоєння наданих у постійне користування земельних ділянок розпочати після перенесення меж земельних ділянок в натурі та оформлення державних актів на право постійного користування землею (п. 3 рішення).

Додатком до рішення від 13.03.2001 затверджено список громадян (усього 121 особа), яким надано землю по 0,15 га у постійне користування.

Відповідно до рішення від 26.06.2001 "Про надання земельних ділянок в постійне користування" надано в постійне користування громадянам земельні ділянки для ведення особистих підсобних господарств згідно списку (п. 1). Громадянам приступити до використання землі після встановлення меж земельних ділянок в натурі та одержання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (п. 2).

Додатком до вказаного рішення затверджено список громадян (усього 95 осіб), яким надано у постійне користування землю по 0,15 га.

Рішенням від 26.06.2001 "Про надання земельної ділянки із земель запасу та резерву в постійне користування працівникам соціальної сфери по 0,15 га в масиві біля газового складу" з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду на території Дашівської селищної ради вирішено надати в постійне користування із земель запасу земельні ділянки громадянам згідно з додатком (112 осіб).

Громадян, яким надається земля, зобов`язано замовити проекти відведення земельних ділянок (п. 2 рішення). Освоєння наданих у постійне користування земельних ділянок розпочати після перенесення меж земельних ділянок в натурі та оформлення державних актів на право постійного користування землею (п. 3 рішення).

Аналізуючи зміст та правові наслідки вказаних рішень суд зазначає, що спільним для них є те, що у жодному із них немає інформації, яка б дозволяла ідентифікувати (встановити) місце розташування земельних ділянок про які у них йдеться. Згідно вказаних рішень особам (набувачам прав на землю) запропоновано замовити проекти відведення земельних ділянок з метою встановлення їх меж в натурі на місцевості.

Крім цього досліджені рішення Ради не є доказами виникнення прав на землю, адже лише на їх підставі особи вказані у списках, що є додатками до рішень могли оформити державні акти на право постійного користування землею.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В силу приписів ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990, чинного на момент прийняття вищезазначених рішень, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990).

Що ж до поданих відповідачем копій державних актів на право постійного користування землею серії ВН № 00164, № 00048, № 00034, № 00049, № 0006, № 00028, № 00015, № 00014, № 00052, № 00046, № 00018, № 0002, № 00051, № 00044, № 00045, № 00047, № 0004, № 0003, № 00030, № 00175, № 00176, № 00053, то такі хоча і містять посилання на вказані вище рішення Ради, однак план зовнішніх меж землекористування (частина державного акту) є недостатнім для висновку про те, що такі земельні ділянки накладаються чи в інший спосіб охоплюються земельною ділянкою, яка зазначена позивачем у клопотанні (кадастровий номер 0521255400:02:000:0382).

Відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" (чинного до 23.08.2013), місце розташування земельної ділянки може підтверджуватися технічною документацією зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою. Вказана технічна документація повинна містити кадастровий план земельної ділянки на якому відображається інформація про межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів та інша інформація, яка дає можливість встановити місце розташування земельної ділянки.

З метою доведення своїх висновків про існування в інших осіб чинних прав на бажану для позивача земельну ділянку та обґрунтування тверджень, що вказані вище державні акти стосуються обраної позивачем землі, відповідачем не надано до суду технічної документацією зі складання державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, яка б дала можливість встановити місце розташування земельних ділянок на які іншими особами оформлено право постійного користування.

З огляду на вказане вище, суд зазначає, що покладені в основу оскарженого рішення підстави для відмови у наданні позивачу бажаного для нього дозволу не знайшли свого підтвердження при розгляді цієї справи, а тому п. 6 рішення Ради від 24.12.2021 № 785 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки прийняте необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування принципу пропорційності, без урахування права особи на землю, яке гарантується Конституцією та набувається і реалізується виключно відповідно до Закону.

Відтак, таке рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, бажана земельна ділянка має кадастровий номер - 0521255400:02:000:0382, яка розташована на території Дашівської селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Умовою реалізації судом повноваження про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача є встановлення того, що для його прийняття виконано всі умови, визначені законом (ч. 4 ч. 245 КАС України).

Тобто, у випадку коли з поданих доказів достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення, чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до п. «а» та «д» ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; д) організація землеустрою.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про землеустрій», до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.

Статтею 35 вказаного Закону передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Із урахуванням встановлених при розгляді цієї справи обставин, суд доходить висновку, що при вирішенні ініційованого позивачем земельного питання, відповідач - орган який вправі розпоряджатися землею та зобов`язаний вести її облік, інвентаризацію, достовірно встановлювати місце розташування та правовий режим земельних ділянок, вказаних нормативних приписів не дотримався. Це проявилося у тому, що відмовивши позивачу у задоволенні клопотання та наданні бажаного дозволу, Рада, маючи на це повноваження, достеменно, повно та об`єктивно не встановила правового режиму земельної ділянки щодо якої звернувся позивач, зіславшись при цьому на ймовірні факти передання її у постійне користування іншим особам та не дослідивши дійсного правового режиму цієї землі.

Такі недоліки у реалізації суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, крім того, що характеризують оскаржене рішення як неправомірне, позбавляють суд можливості перевірити факт дотримання позивачем усіх умов, що є необхідними для надання бажаного дозволу.

Відтак, суд вважає, що правильним та ефективним способом захисту у даному випадку є зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, кадастровий номер 0521255400:02:000:0382, яка розташована на території Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області із урахуванням висновків суду, зроблених у цьому рішенні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню в сумі 496,20 грн., тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 16 сесії 8 скликання Дашівської селищної ради від 24.12.2021 № 785 "Про відмову громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистих селянських господарств за межами населених пунктів Дашівської селищної ради" в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки.

Зобов`язати Дашівську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.12.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, кадастровий номер 0521255400:02:000:0382, яка розташована на території Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області із урахуванням висновків суду, зроблених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дашівської селищної ради частину сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Дашівська селищна рада (вул. Горького, 9, смт. Дашів, Вінницька область, 22740, код ЄДРПОУ 04326081).

Повний текст рішення складено 11.07.2022.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна