Рішення

від 10.07.2022 по справі 120/113/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 липня 2022 р. Справа № 120/113/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Київської міської ради

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Київської міської ради із позовом в якому просив :

- визнати протиправною бездіяльність з приводу не розгляду клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах міста Києва;

- зобов`язати розглянути на черговій (позачерговій) сесії клопотання від 30.11.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах міста Києва, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за наслідком розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку документації землеустрою не прийнято відповідне рішення.

На адресу суду відповідачем подано відзив на позовну заяву. Так, заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що розпорядження землями комунальної власності у місті Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, відповідно до статті 9 ЗК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відноситься до виключних повноважень Київської МР як колегіального органу. Відповідач зазначає, що Київська МР делегувала повноваження щодо розгляду заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельних ділянок та виготовлення проектів рішень Департаменту земельних ресурсів, який на момент подання позивачем клопотання, був структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Вказує, що повноваження на розгляд клопотань Департамент земельних ресурсів має відповідно до рішення Київської МР від 20.04.2017 № 241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві" (далі - Порядок 241/2463) та відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської МР №182/342 від 19.12.2002 (далі - Положення №182/342).

При цьому, відповідач зазначає, що розглянувши клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради листом від 17.12.2021 повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, оскільки зі змісту поданого позивачем клопотання встановлено, що позивач бажає отримати земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва, що не відповідає існуючому цільовому призначенню земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:098:0047.

Окрім того відповідач вказує, що позивача було проінформовано про те, що на територію, в межах якої розташована вищевказана земельна ділянка, відсутній затверджений в установленому порядку план зонування або детальний план територій а також зазначає, що позивачем не додано до клопотання будь-яких документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою.

Поряд із тим, відповідач вважає, що з його боку жодної бездіяльності допущено не було, оскільки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до п.3 ст. 26 Регламенту Київської міської ради від 04.11.2021 №3135/3176, розроблено та направлено проект рішення Київської міської ради від 06.01.2022 №08/231-19/ПР "Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вулиці Академіка Заболотного у Голосіївського районі міста Києва". Згідно з інформацією, що міститься на офіційному веб-сайті відповідача, проект вищезазначеного рішення підтримано профільною комісією міської ради і дана інформація знаходиться у відкритому доступі.

Відтак, на думку відповідача, позивачем не доведено та не підтверджено будь-якими доказами допущений факт протиправної бездіяльності міської ради, у зв`язку з чим вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

10.05.2022 на адресу суду представник позивача подав відповідь на відзив у якому вважає думку відповідача щодо позовних вимог помилковою, а тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 звернулася до Київської МР із клопотанням від 30.11.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах міста Києва та має кадастровий номер: 8000000000:79:098:0047. До клопотання позивачем долучено копію паспорту та ідентифікаційного коду, викопіювання з публічної кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки та інформацію з ДЗК про земельну ділянку.

У відповідь на вказане клопотання, Департамент земельних ресурсів Київської міської ради, листом від 14.12.2021 № 0570202/1-33045 повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, оскільки зі змісту поданого позивачем клопотання встановлено, що позивач бажає отримати земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва, що не відповідає існуючому цільовому призначенню земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:098:0047. У вказаному листі йдеться про те, що бажана земельна ділянка із даним кадастровим номером перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва з цільовим призначенням: для житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів. Окрім того, додатково вказано, що на територію, в межах якої розташована земельна ділянка, відсутній затверджений в установленому порядку план зонування або детальний план територій а також зазначив, що документи, які підтверджують розташування на земельній ділянці будівель (споруд), що перебувають у власності до клопотання не додано.

Позивач, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді його клопотання в порядку, визначеному законом, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним відносинам, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В силу положень ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Київська міська рада.

При цьому аналізуючи вказані правові приписи, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.

Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З цією метою частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Натомість, як встановлено судом, пленарне засідання з питання розгляду клопотання позивача не відбулося. В той же час за результатами розгляду клопотання позивача направлено лист Департаменту земельних ресурсів.

На думку суду, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, а саме Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Київською міською радою як органом місцевого самоврядування в розумінні положень ЗК України питання щодо надання або відмову у наданні громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок).

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі № 1140/2559/18 та від 24.06.2020 у справі № 555/872/17.

Суд зазначає, що Департамент земельних ресурсів не є тим органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342 (далі Положення №182/342), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міськради та виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації).

Згідно з пунктом 3.11 Положення № 182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міськради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Частиною першою статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 № 3135/3176 (далі Регламент), встановлено, що суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник/заступниця міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, депутати/депутатки Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян у порядку, визначеному законодавством і цим Регламентом, члени/членкині територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством і цим Регламентом.

Відповідно до ч. 11 ст. 37 Регламенту проєкти рішень Київради щодо питань землекористування і землевідведення, про передачу земельних ділянок у власність громадянам, приватизацію земельних ділянок громадянами, про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою громадянам і юридичним особам можуть подаватись, голосуватись як одне загальне рішення, у якому кожен пункт може обговорюватись окремо.

Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку №241/2463, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку № 241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення (підпункт 2.2 пункту 2 Порядку № 241/2463).

Заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а також заяви про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ чи об`єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради. Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9 цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань (підпункти 2.9, 2.10 пункту 2 Порядку № 241/2463).

Відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 Порядку № 241/2463 у разі передачі земельної ділянки у власність чи користування за рахунок частини сформованої земельної ділянки із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва ініціатором поділу такої земельної ділянки виступає Департамент земельних ресурсів або зацікавлена особа. Така ініціатива з боку Департаменту земельних ресурсів реалізується шляхом інформування Київської міської ради про необхідність поділу земельної ділянки.

Отже, з наведених норм слідує, що суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київської міської ради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів.

Тобто Департамент уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради, проте не приймати самостійно рішення з питань надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель комунальної власності замість Київської міської ради.

Крім того, Земельний кодекс України не пов`язує вирішення відповідною міською радою питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви (клопотання) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою із фактом проходження проекту такого рішення в органах та підрозділах міської ради.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16, від 14.01.2019 у справі № 826/8870/16, від 16.07.2019 у справі № 826/8843/16, від 12.09.2019 у справі № 826/3163/16.

Окрім того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Верховний Суд у іншій постанові №580/704/21 від 23.11.2021 вказав на те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або відмову у його наданні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.

Що ж до доводів відповідача про те, що ним не було допущено бездіяльності, оскільки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради розроблено то направлено проект рішення Київської міської ради від 06.01.2022 "Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вулиці Академіка Заболотного у Голосіївського районі міста Києва", то суд вказує, що під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано суду жодного доказу про прийняття на пленарному засіданні Київської міської ради відповідного рішення за результатами розгляду такого проекту.

Поряд із тим розроблення проекту рішення без подальшого його винесення на розгляд сесії міської ради не може бути виправданням правомірної поведінки відповідача, оскільки такі дії в жодному разі не узгоджуються з вимогами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України щодо обов`язку у місячний строк розглянути клопотання і прийняти рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки Київською міською радою не прийнято на пленарному засіданні рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача за результатами розгляду його клопотання підлягають задоволенню.

Додатково слід зазначити, що під час розгляду справи суд не вдається до оцінки підстав, за яких відповідач вважає за неможливим задоволення клопотання позивача про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою, зазначених у листі Департаменту земельних ресурсів за № 0570202/1-33045 від 14.12.2021. Суд враховує, що такий лист немає самостійного правового значення та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, рішення за результатами розгляду клопотання позивача має прийматися колегіальним органом, а саме Київською міською радою, і лише в такому разі йому може надаватися правова оцінка по суті.

Щодо вимог позивача зобов`язального характеру, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказане ототожнюється із повноваженнями суду при вирішенні справи. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність відповідача при розгляді клопотання позивача, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах міста Києва, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При цьому суд не вбачає підстав покладати на відповідача обов`язок розгляду клопотання позивача як про це зазначено у позовній заяві: - "на черговій (позачерговій) сесії", оскільки це питання (щодо строків розгляді) врегульовано законом та відноситься до власних повноважень відповідача при виконання ним судового рішення.

Тобто, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 661,60 грн., тобто пропорційно розміру задоволених вимог (2/3 задоволених вимог) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.11.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах міста Києва.

Зобов`язати Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.11.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах міста Києва, та прийняти за результатом його розгляду рішення із урахуванням висновків суду в цій справі.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 661,60 грн. (шістсот шістдесят одну гривню шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141)

Суддя Комар Павло Анатолійович