Рішення

від 10.07.2022 по справі 140/1204/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1204/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді ВалюхаВ.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» (далі - ТзОВ «Волиньспецгруп») звернулося до суду з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2020 між ТзОВ «Волиньспецгруп» та фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о. (Польща) було укладено контракт №01/12/2020, згідно з умовами якого продавець ADMAR TRADE Sp.z о.о. (Польща) зобов`язувалась постачати товар в адресу ТзОВ «Волиньспецгруп» на умовах EXW Луцьк згідно з інвойсами та за ціною, зазначеній у них.

З метою митного оформлення товару декларант подав до Волинської митниці митні декларації (далі - МД) №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021, №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021, в яких було визначено митну вартість товару за основним методом.

Під час митного оформлення до кожної з МД митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом, а саме: рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна, експортна декларація (походження товару), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт (договір купівлі-продажу товару), платіжне доручення, що підтверджує оплату товару.

Проте, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2021 №UA205140/2021/000113/2, від 15.12.2021 №UA205140/2021/000117/2.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, зокрема, з тих підстав, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а оскаржувані рішення не містять конкретних обставин, які викликали сумніви та причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, у них відсутні джерела інформації та обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.12.2021 №UA205140/2021/000113/2, від 15.12.2021 №UA205140/2021/000117/2.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.66).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.69-76) представник відповідача Волинської митниці Клекоцюк Р.Є. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. При цьому, вказав, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Проте, до МД №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021, МД №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021 декларантом не було надано додаткових документів, які б могли підтвердити митну вартість товару за цими МД, тому у зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість товару було визначено за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) та на підставі цінової інформації ЄАІС (МД №UA205140/2021/004750 від 08.07.2021). Товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить МД №UA205140/2021/109253 від 14.12.2021 та МД № UA205140/2021/110367 від 15.12.2021.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач з доводами відзиву не погодився з підстав, викладених у позовній заяві, та просить позов задовольнити (а. с. 117-127).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що для митного оформлення товарів: «Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри, з металевим підноском; виробник RAW-POL STEFANSKI SPOLKA JAWNA EU; торгова марка REIS», декларантом ТзОВ «Волиньспецгруп» на Волинську митницю було подано наступні МД та комплекти документів на підтвердження митної вартості, а саме:

МД №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021 (а.с.102) та документи: рахунок фактура (інвойс) № 21-DEX/11/23/10 від 23.11.2021; автотранспортна накладна; експортна декларація (походження товару); контракт (а.с.21-27);

МД №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021 (а.с. 80) та документи: рахунок фактура (інвойс) № 21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021; автотранспортна накладна; експортна декларація (походження товару); контракт (а.с. 35-41).

Товар за вказаними МД був поставлений на митну територію України згідно з контрактом №01/12/2020 від 01.12.2020, укладеним між фірмою Admar Trade Sp.z O.O. (Польща) (продавець) та ТзОВ «Волиньспецгруп» (покупець). Відповідно до пункту 3.1 контракту покупець проводить 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-інвойсом, по контракту можлива відстрочка платежу до 90 днів з дати відвантаження товару, що є предметом контракту (а. с. 107-109).

З графи 43 вказаних вище МД вбачається, що товар було задекларовано за першим (основним) методом, тобто за ціною контракту.

За результатами опрацювання документів, долучених до МД, відповідно до положень статей 53, 54 МК України, посадовою особою митного органу декларанту направлено письмові вимоги про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх перелік, а саме:

по МД №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; платіжні документи, які стосуються даної операції, письмової заявки покупця, що передбачена пунктом 3.2 контракту №01/12/2021 від 01.12.2021 (а.с.29, 115);

по МД №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021: виписку з бухгалтерської документації ТзОВ «Волиньспецгруп» (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; договір на перевезення, заявку на перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а. с. 51, 98 зворот).

Направлення вимоги щодо подання додаткових документів митний орган обґрунтував тим, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:

по МД №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021:

вартість товару 1, зазначена в експортній декларації №21PL301010E1389390 від 08.12.2021 (25965 PLN) не відповідає ціні товару, зазначеній в графі в рахунку-фактурі від 23.11.2021 № 21-DEX/11/23/10 (25498,80 PLN);

згідно з пунктом 2.6 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021 передбачено, що тара і пакування товару повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації, пункт 2.7 передбачає, що товар має бути належним чином забезпеченим пакуванням і маркуванням, однак в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо пакування і маркування товару, зокрема відсутній пакувальний лист, який має містити повний перелік товару за кожним товарним місцем: коробка, ящик, піддон тощо; також в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельної марки;

згідно з пунктом 3.2 контракту № 01/12/2021 від 01.12.2021 передбачено, що оплата здійснюється банківським переказом на основі письмової заявки покупця (а.с.29);

по МД №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021:

в декларації країни відправлення №21PL301010E1414671від 11.12.2021 загальне числове значення становить 24992 злотих, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 - 25458,28 злотих;

рахунок-фактура №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 передує даті контракту №01/12/2021 від 01.12.2021, при чому в рахунку-фактурі, який був виписаний раніше контракту, зазначений контракт та дата контракту;

в CMR б/н від 11.12.2021 зазначений перевізник ОСОБА_1 , а довідка про транспортні витрати № 71 від 20.11.2021 від ТзОВ «Волиньспецгруп», вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат;

відповідно до наданого платіжного доручення №Р2112108759004 від 10.12.2021 оплата здійснена по контракту і декількох інвойсах, проте віднести даний платіж до даної поставки не має можливості, оскільки неможливо ідентифікувати даний платіж зі всіма інвойсами, вказаними в призначенні платежу (а.с.51).

Листом від 13.12.2021 №72855 (на вимогу щодо подання додаткових документів по МД №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021) позивач повідомив митний орган про те, що не вбачаються підстави для витребування додаткових документів та для підтвердження яких саме складових митної вартості. Стосовно розбіжностей в експортній декларації позивач вказав, що взято середню вартість товару. Пунктом 3.1 контракту передбачено можливість відтермінування переоплати до 90 днів, інвойсом №21-DEX/11/23/10 від 23.11.2021 передбачена післяоплата товару з терміном сплати до 23.02.2022, який ще не настав, тому платіжний документ надати неможливо (а.с.30). Крім того, позивач надав довідку про транспортні витрати по перевезенню товару по інвойсу №21-DEX/11/23/10 від 23.11.2021 на суму 2000,00грн. (а.с.28) та листи-пояснення продавця, з яких вбачається, що за законодавством Польщі в митних деклараціях вибирається середня статистична вартість, а виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару та прайс-лист, каталог виробника надати неможливо, оскільки це є комерційна таємниця (а. с. 31-32).

Листом від 15.12.2021 №73024 (на вимогу щодо подання додаткових документів по МД №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021) (а.с.52-54) позивач повідомив митний орган про подання документів на підтвердження митної вартості товару, в т.ч. довідку про транспортні витрати по перевезенню товару по інвойсу №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 на суму 2000,00грн. (а.с.42). Відповідно до платіжного доручення №Р2112108759004 від 10.12.2021 на суму 75977,36 польських злотих оплата здійснювалася по трьох рахунках-фактурах (інвойсах), в т.ч. №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 на суму 25458,28 польських злотих. Крім того, позивач надав договір на транспортне обслуговування від 19.11.2021 №19/11/21-Ш, укладеного з ФОП ОСОБА_2 (а.с.44-46), заявку від 19.11.2021 №19/11/2021 (а.с.47), а також листи-пояснення продавця, з яких вбачається, що за законодавством Польщі в митних деклараціях вибирається середня статистична вартість, а відвантаження товару по інвойсу №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 здійснювалося 11.12.2021, тобто після укладення контракту №01/12/2021 від 01.12.2021 (а.с. 55-56).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару 14.12.2021 №UA205140/2021/000113/2 (а.с.18-19), від 15.12.2021 №UA205140/2021/000117/2 (а.с.33-34).

У графі 33 вказаних рішень про коригування митної вартості товару зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за ціною договору у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Декларанту запропоновано в 10-денний термін подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант не надав інші документи, які б могли підтвердити вартість даного товару по причині їх відсутності, про що митний орган повідомлено листами. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС: МД №UA 205140/2021/004750 від 08.07.2021 рівень митної вартості товару становить 21,46 доларів США /кг.

Крім того, у зв`язку із прийняттям вказаних рішень про коригування митної вартості товарів митним органом були прийняті картки відмови у митному оформленні товарів №UА205140/2021/005310 та № UА205000/2021/005359 (а. с.83, 112).

В подальшому, товари було випущено у вільний обіг відповідно до статті 55 МК України із застосуванням фінансової гарантії, про що свідчать наявні у справі МД №UA205140/2021/109253 від 14.12.2021 та МД №UA205140/2021/110367 від 15.12.2021 (а.с.82, 103).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаних вище МД митну вартість товару, а саме:

по МД №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021 - рахунок-фактура (інвойс) №21-DEX/11/23/10 від 23.11.2021 на суму 25498,80 польських злотих (а.с.22-24), експортну декларацію (а.с.25) (а.с.25), довідку про транспортні витрати (а. с. 28);

по МД №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021 - рахунок-фактура (інвойс) №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 на суму 25458,28 польських злотих (а.с.35-37), експортну декларацію (а.с.38-41), довідку про транспортні витрати (а.с. 42).

Суд також звертає увагу, що пунктом 3.1 контракту №01/12/2020 від 01.12.2020, укладеним між фірмою Admar Trade Sp.z O.O. (Польща) (продавець) та ТзОВ «Волиньспецгруп» (покупець), передбачена відстрочка платежу до 90 днів з дати відвантаження товару, що є предметом контракту (а. с. 107-109), та оскільки в рахунку-фактурі (інвойсі) №21-DEX/11/23/10 від 23.11.2021 (а.с.22-24) передбачена дата оплати до 23.02.2022, тому платіжний документ про оплату товару до МД №UA205140/2021/106326 від 09.12.2021 не був поданий.

Стосовно платіжного доручення №Р2112108759004 від 10.12.2021 на суму 75977,36 польських злотих (а.с.75), що подавалося до МД №UA205140/2021/108483 від 13.12.2021, то суд бере до уваги пояснення позивача про те, що оплата здійснювалася по трьох рахунках-фактурах (інвойсах), в т.ч. №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 на суму 25458,28 польських злотих.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

При цьому, суд враховує листи-пояснення продавця, з яких вбачається, що за законодавством Польщі в митних деклараціях вибирається середня статистична вартість, а виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару та прайс-лист, каталог виробника надати неможливо, оскільки це є комерційна таємниця; відвантаження товару по інвойсу №21-DEX/11/23/09 від 23.11.2021 здійснювалося 11.12.2021, тобто після укладення контракту №01/12/2021 від 01.12.2021, тому вказаний інвойс було доповнено інформацією про зазначений контракт (а.с.31-32, 55-56).

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК УкраїниВерховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані розбіжності, про які зазначено в рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Суд також звертає увагу, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД №UA 205140/2021/004750 від 08.07.2021 (а.с. 99 зворот-100), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в загальній сумі 4962,00грн. платіжними дорученнями від 24.01.2022 №27, № 28 (а.с. 13, 14), та який був зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується виписками (а. с. 64-65).

При вирішенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн. (а.с. 58), суд виходить з такого.

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від 17.01.2022 № 17/01/22-1 (а. с. 59-60), акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору від 21.01.2022 (а. с. 61), рахунку-фактури №21/01/22-1 від 21.01.2022 (а.с.62), платіжного доручення від 24.01.2022 №18 (а. с. 63), ТзОВ «Волиньспецгруп» сплати кошти в сумі 10000,00грн. за правову допомогу на рахунок Адвокатського об`єднання «Преміум Сервіс» (види правової допомоги: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів - 3000,00 грн.; складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Волинської митниці - 7000,00 грн.).

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

На думку суду, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг (зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії) та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 7962,00 грн., з них: судовий збір в сумі 4962,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 14 грудня 2021 року №UA205140/2021/000113/2, від 15 грудня 2021 року №UA205140/2021/000117/2.

Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, с.Римачі, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» (43000, Волинська область, м.Луцьк, вул. Вахтангова, 12, ідентифікаційний код 43628643) судові витрати в загальному розмірі 7962 гривні 00 копійок (сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх