Постанова

від 05.07.2022 по справі 640/8768/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8768/21 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдінг» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - державне підприємство «Гарантований покупець» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдінг» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2021 № 439 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та ДП «Гарантований покупець» звернулись із апеляційними скаргами, в яких вони просять скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі постанови від 15.01.2021 № 45 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ДП «НАЕК Енергоатом» та постанови від 27.01.2021 № 101 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом», посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 15.01.2021 № 22, у період з 18.01.2021 по 12.02.2021 здійснено позапланову виїзну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами якої складено акт позапланової невиїзної перевірки від 12.02.2021 № 69.

У висновках акту перевірки вказано, що за результатами перевірки встановлено, що Державним підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» порушено пункт 7 Положення про накладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 694), яким встановлено зокрема, що виробник електричної енергії - державне підприємство «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» зобов`язане у кожному розрахунковому місяці здійснювати продаж гарантованому покупцю на електронних аукціонах в установленому законодавством порядку електричної енергії в погодинних обсягах, необхідних для потреб побутових споживачів у торговій зоні «об`єднана енергетична система України».

10.03.2021 за результатами розгляду на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта позапланової виїзної перевірки від 12.02.2021 № 69 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 439 «Про накладення штрафу на державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання».

Вказаною постановою відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» на державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» накладено штраф у розмірі 170 000, 00 гривень за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме пункту 7 Положення, яким встановлено, зокрема, що виробник електричної енергії - державне підприємство зобов`язане у кожному розрахунковому місяці здійснювати продаж гарантованому покупцю на електронних аукціонах в установленому законодавством порядку електричної енергії в погодинних обсягах, необхідних для потреб побутових споживачів у торговій зоні «об`єднана енергетична система України». Зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30 - денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»)

Пунктом 2 постанови передбачено, що відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» поінформувати НКРЕКП до 01.04.2021 про узгодження з ДП «Гарантований покупець» шляхів усунення порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, у частині зобов`язання у кожному розрахунковому місяці здійснювати продаж гарантованому покупцю електричної енергії в погодинних обсягах, необхідних для потреб побутових споживачів у торговій зоні «об`єднана енергетична система України», зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Позивач, вважаючи, що винесена постанова НКРЕКП є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є протиправною та такою, що порушує права та обов`язки державного підприємства, призводить до покладення додаткового фінансового навантаження на нього, створює загрозу безпечній експлуатації атомних електростанцій.

Апелянти у своїх скаргах зазначають, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянти зазначають, що підприємство не виконало обов`язковий продаж електроенергії на ринку на добу наперед в розмірі 10 % місячного обсягу продажу електричної енергії, не виконало обов`язковий продаж електричної енергії на спеціальних сесіях електронних аукціонів 5 відсотків прогнозованого обсягу відпуску електричної енергії на атомних електростанціях; не забезпечило обов`язковий продаж електричної енергії ДП Гарантований покупець у погодинних обсягах, необхідних для задоволення потреб побутових споживачів у торговій зоні об`єднана енергетична система Україна.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади, регулює функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 72 частини першої статті 1 Закону № 2019- VIII).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України від 22 вересня 2016 року № 1540- VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Приписами статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Частиною 7 статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обгрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Як було зазначено НКРЕКП, до останньої надійшло звернення ДП «Гарантований покупець» від 04.01.2020 № 04/10 щодо неналежного виконання ДП «НАЕК «Енергоатом» вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 у частині забезпечення продажу необхідних для виконання спеціальних обов`язків погодинних обсягів електричної енергії.

Посадовими особами НКРЕКП, на підставі постанови від 15.01.2021 № 45 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ДП «НАЕК Енергоатом» та постанови від 27.01.2021 № 101 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом», посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 15.01.2021 № 22, у період з 18.01.2021 по 12.02.2021 здійснено позапланову виїзну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами якої складено акт позапланової невиїзної перевірки від 12.02.2021 № 69.

10.03.2021 за результатами розгляду на засіданні акту позапланової виїзної перевірки від 12.02.2021 № 69 НКРЕКП прийнято постанову № 439 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання».

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ДП «НАЕК «Енергоатом» у зверненні до НКРЕКП від 14.01.2021 № 01-343/50 просило провести позапланову перевірку постачальників універсальних послуг (ПУПів) з питань правильності та достовірності наданого розрахунку прогнозних погодинних обсягів, що необхідні для задоволення потреб споживачів у січні 2021 року.

Постановою НКРЕКП від 10.02.2021 № 213 вирішено провести позапланову виїзну перевірку ДП «Гарантований покупець», а постановою НКРЕКП від 24.02.2021 № 313 вирішено збільшити строк проведення позапланової перевірки до 17.03.2021.

Проте, НКРЕКП лише 26.05.2021 прийнято постанову «Про проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу» за № 874 з додатком до неї, в якому міститься перелік суб`єктів господарювання (ПУПів), щодо яких проводяться позапланові невиїзні перевірки дотримання ними вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.

Отже, колегія суддів зауважує, що до прийняття оскаржуваної постанови НКРЕКП від 10.03.2021 № 439 та на дату ухвалення рішення суду першої інстанції, НКРЕКП не виконала власну постанову від 26.05.2021 № 874 щодо перевірки ПУПів.

Таким чином, посилання НКРЕКП на статтю 19 Закону № 1540-VIII, в якій містяться виключні підстави для проведення планових та позапланових перевірок, і одночасно зазначаючи про те, що суд першої інстанції не визначив яким саме чином Регулятор мав здійснити таку перевірку є суперечливим, оскільки відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII до Регулятора подано звернення ДП «НАЕК «Енергоатом» від 14.01.2021 № 01-343/50 щодо проведення позапланових перевірок постачальників універсальних послуг (ПУПів).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що НКРЕКП не винесено окремого розпорядження про усунення порушень і ліцензійних умов позивачем, яке видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки.

Пунктом 2 оскаржуваної постанови НКРЕКП зобов`язала ДП «НАЕК «Енергоатом» проінформувати НКРЕКП до 01.04.2021 про узгодження з ДП «Гарантований покупець» шляхів усунення порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, у частині зобов`язання у кожному розрахунковому місяці здійснювати продаж гарантованому покупцю електричної енергії в погодинних обсягах, необхідних для потреб побутових споживачів у торговій зоні «Об`єднана енергетична система України», зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Як зазначено вище, за визначенням частин 1-3 статті 1 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Згідно з п.п. 14, 15 ст. 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки.

В той же час, абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону № 1540-VIII передбачено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються головою.

Проте, в порушення зазначеної норми закону, розпорядження про усунення порушень, виявлених під час перевірки 12.02.2021, відповідачем не оформлювалося.

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 14 Закону № 1540-VIII, оскільки оскаржене рішення НКРЕКП стосується не тільки накладення штрафних санкцій, а і усунення виявленого порушення позивачем пункту 7 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 694, чинної на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення про ПСО), при прийняті рішення щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, відповідач зобов`язаний був видати окреме розпорядження, чого не було зроблено.

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, НКРЕКП прийняла постанову 10.03.2021, а строк для усунення ДП «НАЕК «Енергоатом» порушення вимог нормативно - правових актів встановила до 01.04.2021, що свідчить про передчасність прийняття відповідачем постанови № 439 від 10.03.2021.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

При цьому, оскаржувана постанова була прийнята 10.03.2021, відповідно НКРЕКП не була позбавлена можливості відкласти вирішення питання щодо притягнення ДП «НАЕК «Енергоатом» до відповідальності до моменту завершення перевірки ДП «Гарантований покупець» та перевірки постачальників універсальних послуг (ПУП).

Таким чином, НКРЕКП, прийнявши оскаржену постанову без попереднього винесення розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, позбавила позивача можливості усунути порушення, виявлені під час здійснення заходу нагляду (контролю), а отже уникнути застосування в подальшому до підприємства штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості прийняття Регулятором розпорядження щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, викладена в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №300/775/19, постанова від 03.12.2019 у справі №857/9172/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зауважує, що порушення встановленого законом порядку оформлення рішень Регулятора є самостійною підставою для визнання протиправною оскаржуваної постанови.

Крім того, неналежне та несвоєчасне реагування НКРЕКП на звернення ДП «НАЕК «Енергоатом» від 14.01.2021 № 01-343/50 та на повторне звернення від 24.03.2021 № 01-3849/50вих вказує на те, що НКРЕКП здійснюючи державне регулювання для досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, не дотримано вимог ст. 3, ст. 19 та ст. 21 Закону № 1540, зокрема щодо здійснення державного контролю, моніторингу функціонування ринків, прозорості та конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг .

При цьому, несвоєчасне та неналежне реагування НКРЕКП на звернення ДП «НАЕК «Енергоатом» свідчить про неврахування НКРЕКП усіх складових виконання Положення про ПСО його учасниками.

Отже, в порушення визначених Законом № 1540 повноважень, завдань та принципів діяльності, НКРЕКП допустила порушення, що призвели до неефективного, упередженого та необ`єктивного прийняття рішення, оскільки перед ухваленням НКРЕКП постанови від 10.03.2021 № 439 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за недотримання вимог нормативно- правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» мають значення не лише результати перевірки ДП «Гарантований покупець», а і результати перевірки постачальників універсальних послуг, проведення якої ухвалено постановою НКРЕКП від 26.05.2021 № 874.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на ті обставини, що на офіційному веб-сайті Регулятора тільки 21.02.2022 оприлюднені постанови НКРЕКП від 15.02.2022 №№ 317-321, які також наявні в матеріалах справи, які прийняті за результатами розгляду актів позапланової невиїзної перевірки деяких ПУПів: ТОВ «Енера Вінниця», ТОВ «Енера Суми», ТОВ «Закарпаттяенергозбут», ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», ТОВ «Хмельницькенергозбут», проведеної на підставі постанови НКРЕКП від 26.05.2021 № 874.

Зазначеними постановами, за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП застосувала до перелічених вище ПУПів санкції у вигляді «застереження щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу».

Дати прийняття та результати позапланових перевірок вказаних вище ПУПів свідчать про упереджене ставлення до ДП «НАЕК «Енергоатом» та передчасне прийняття НКРЕКП постанови від 10.03.2021 № 439 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання».

Щодо доводів апеляційної скарги НКРЕКП, з якими погоджується і ДП «Гарантований покупець», про те, що судом першої інстанції не досліджувалося питання щодо виконання позивачем функцій експлуатуючої організації, що відповідає за безпечне виробництво електроенергії на атомних електростанціях, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 10.03.2021 № 439 НКРЕКП не враховано пріоритетність обов`язку для ДП «НАЕК «Енергоатом» виконання норм міжнародних договорів та законів по відношенню до постанов Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» та Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, рішенням Кабінету Міністрів України ДП «НАЕК «Енергоатом» призначено експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків, із яких 13 - типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440, загальною встановленою потужністю 13 835 МВт.

Згідно з Конвенцією про ядерну безпеку від 20.09.1994, яка ратифікована Законом України від 17.12.1997 № 736/97-ВР (далі - Конвенція про ядерну безпеку) та Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», які є основоположними у ядерному законодавстві України, найважливішою метою діяльності для ДП «НАЕК «Енергоатом» є безпека ядерних установок, збереження життя і здоров`я людини та навколишнього природного середовища.

Насамперед, ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов`язано виконувати покладені на нього зобов`язання, що випливають із міжнародних угод та законів України.

Зобов`язання, що встановлені у постановах Кабінету Міністрів України, підлягають виконанню за умови відсутності суперечностей із законами України та з урахуванням пріоритетності виконання зобов`язань, що випливають із міжнародних угод.

Однак, вищезазначене не було враховано НКРЕКП при винесенні оскаржуваної постанови.

ДП «НАЕК «Енергоатом» є ліцензіатом у розумінні Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та має відповідні ліцензії.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» ліцензіат повинен мати фінансові, матеріальні та інші ресурси, відповідну організаційну структуру і персонал для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами, правилами і стандартами з безпеки, а також вимогами виданого дозволу.

Отже, забезпечення безпеки ядерних установок, у тому числі питання фінансування експлуатації та безпеки ядерних установок є для ДП «НАЕК «Енергоатом» пріоритетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності. Підвищення та дотримання досягнутого рівня безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій має найвищий пріоритет у діяльності позивача.

Забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок потребує значних фінансових ресурсів, які отримуються виключно від продажу електричної енергії, оскільки інших видів діяльності позивач не здійснює.

Водночас, НКРЕКП визнає факт наявності у ДП «НАЕК «Енергоатом» дебіторської заборгованості у розмірі 25,1 млрд. грн., однак цей факт не було ним враховано при винесенні оскаржуваної постанови.

Так, станом на час вчинення дій, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, заборгованість перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за продану електричну енергію становила: ДП «Гарантований покупець» - 9,1 млрд. грн. (хоча у відповідності до спеціальних обов`язків підприємство зобов`язано своєчасно та у повному обсязі оплачувати куплену електричну енергію), заборгованість ПрАТ «НЕК «Укренерго» - 4,4 млрд. грн., заборгованість ДП «Енергоринок» - 11,6 млрд грн.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» вжито всіх можливих та доступних заходів для стягнення наявної заборгованості для поповнення обігових грошових коштів, які, зокрема, мають направлятися для забезпечення безпечної експлуатації атомних електростанцій.

Так, у провадженні Господарського суду міста Києва знаходяться на розгляді справи № 910/18159/20 та 910/9911/21 про стягнення заборгованості з ДП «Гарантований покупець». Також, аналогічні справи знаходяться в провадженні Північного апеляційного господарського суду, а саме: № 910/11610/20 та № 910/4160/20; У зв`язку з несвоєчасною оплатою грошових коштів ПрАТ «НЕК «Укренерго», ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося з позовами до товариства про стягнення нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, зокрема, у справах № 910/8901/20, № 910/15364/20, № 910/21124/20, № 910/3572/21, № 910/4553/21, які знаходяться в провадженнях Господарського суду міста Києва та суду апеляційної інстанції; З ДП «Енергоринок» заборгованість стягується в судовому порядку у справі № 910/9796/19.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з аргументами позивача, що наявність заборгованості у розмірі 25,1 млрд. грн. є неприпустимою для оператора ядерних установок чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків.

При цьому, реалізація заявленого ДП «Гарантований покупець» обсягу електричної енергії могла б призвести до критичної фінансової незбалансованості діяльності позивача і, як наслідок, спричинити ризики невиконання інвестиційних, виробничих та інших програм підприємства, зокрема Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки АЕС України.

Крім того, продаж заявленого ДП «Гарантований покупець» обсягу унеможливив би виконання ДП «НАЕК «Енергоатом» у певні години доби положень пункту 10.11 розділу X Правил ринку (затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307) щодо граничної нижньої межі обов`язкової заявки до продажу (у кожному розрахунковому періоді доби постачання) електричної енергії на РДН у розмірі 10 відсотків від сумарного обсягу відпуску електричної енергії усіма одиницями відпуску позивача у цьому розрахунковому періоді.

Аналогічний обов`язок також передбачено пунктом 9 Розділу XVII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», яким встановлено для виробника обов`язковий продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед».

Також, відповідно до пункту 10 Положення ПСО виробники електричної енергії зобов`язані здійснювати продаж до 5 відсотків прогнозного обсягу відпуску електричної енергії на атомних електростанціях, що затверджений у прогнозному балансі об`єднаної енергетичної системи України на відповідний місяць за двосторонніми договорами на спеціальних сесіях електронних аукціонів.

Статтею 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що спеціальні обов`язки, які покладаються Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та мати тимчасовий характер.

Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України відповідно до Положення ПСО на учасників ринку, мають бути необхідними та пропорційними до мети задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії.

У рішенні Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на учасників ринку, окрім іншого, мають бути визначені джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки.

Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що виконання спеціальних обов`язків має бути прибутковим для ДП «НАЕК «Енергоатом», однак позивач зазнає постійних збитків від виконання спеціальних обов`язків, визначених Положенням ПСО.

Відповідно до частини 3 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, Кабінетом Міністрів України у передбачених цією частиною випадках та на визначений строк на учасників ринку (крім споживачів) можуть покладатися спеціальні обов`язки. Пропозиції щодо обсягів та умов покладення спеціальних обов`язків готуються Регулятором з урахуванням вимог цієї статті та подаються до Кабінету Міністрів України після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Тобто, саме НКРЕКП повинна була розробити економічно збалансовані спеціальні обов`язки та здійснювати контроль за виконанням ПСО.

При цьому, слід звернути увагу, що Положення ПСО в редакції постанови КМУ від 05.06.2019 № 483 (п.7) передбачало, що визначення обсягів спеціальних обов`язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів здійснюється НКРЕКП на підставі прогнозованих даних постачальників універсальних послуг, операторів системи розподілу електричної енергії та оператора системи передачі електричної енергії, наданих в установленому Комісією порядку.

ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснював продаж електричної енергії відповідно до пункту 7 Положення ПСО за ціною 150 гривень за 1 МВтгод, що є значно нижчою, ніж вільна ціна продажу електричної енергії на ринку електричної енергії України.

Однак, станом на дату винесення оскаржуваної постанови НКРЕКП Кабінетом Міністрів України не визначено жодного порядку/механізму компенсації фінансових втрат для ДП «НАЕК «Енергоатом», у зв`язку з виконанням спеціальних обов`язків щодо продажу електричної енергії за пільговою ціною.

Таким чином, ДП «НАЕК «Енергоатом» зазнає постійних збитків від продажу електричної енергії на виконання ПСО, у зв`язку з відсутністю механізму компенсації. Разом з тим, ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов`язаний виконувати міжнародні угоди щодо забезпечення безпечної експлуатації ядерних енергоблоків атомних станцій, що є пріоритетним у діяльності підприємства.

Насамперед, як вже було зазначено вище ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов`язано виконувати покладені на нього зобов`язання, що випливають із міжнародних угод та законів України.

Проте, під час прийняття оскаржуваної постанови Регулятором не було враховано обставину дефіциту грошових коштів у ДП «НАЕК «Енергоатом», яка виникла саме з вини ДП «Гарантований покупець», внаслідок невиконання останнім своїх зобов`язань перед ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо оплати придбаної електричної енергії, хоча інформація про заборгованість міститься в акті перевірки від 12.02.2021, та відповідно, відповідач володів такою інформацією та її не врахував.

При цьому, збиткова діяльність від виконання ПСО та недостатність фактичного наповнення від джерел фінансування (у першу чергу від ДП «Гарантований покупець»), зобов`язує Позивача вживати усіх можливих заходів з метою отримання додаткових коштів від продажу електроенергії на аукціонах за двосторонніми договорами для можливості фінансування експлуатації та забезпечення безпеки ядерних установок, оператором яких є ДП «НАЕК «Енергоатом», про що повідомлялося відповідачу, зокрема, листом від 29.12.2020 № 50-08/2257.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до пункту 6 Статуту ДП «НАЕК «Енергоатом» утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Враховуючи вищевикладене та те, що обсяги та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на учасників ринку електроенергії, мають бути необхідними та пропорційними до мети задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії (абз. 2 ч. 4 ст. 62 Закону 2019), колегія суддів вважає, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не допускав порушень пункту 7 Положення ПСО.

Отже, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що питання забезпечення безпеки ядерних установок, у тому числі питання фінансування експлуатації та безпеки ядерних установок, згідно з Конвенцією про ядерну безпеку та Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», є для позивача пріоритетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності; підвищення та дотримання досягнутого рівня безпеки діючих енергоблоків атомник електростанцій має найвищий пріоритет у діяльності позивача; наявність заборгованості більше 25 млрд. грн. є неприпустимою для оператора ядерних установок чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків, є обґрунтованими та відповідають встановленим обставинам справи.

Щодо доводів апелянтів стосовно того, що поза увагою суду першої інстанції залишились обставини невиконання ДП «НАЕК «Енергоатом» обов`язкового продажу 5 відсотків прогнозованого обсягу відпуску електричної енергії на атомних електростанціях на відповідний місяць на спеціальних сесіях електронних аукціонів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, апелянти стверджують, що заявляючи обсяги електричної енергії на продаж на електронний аукціон № ЕР-211220-15 від 21.12.2020 з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами при розрахунку вільного ресурсу електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом» повинно було врахувати лист ДП «Гарантований покупець» від 18.12.2020 №31/3814 (на виконання вимог п.7 Положення про ПСО) та вимоги п. 10.11 Розділу X Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168 із змінами).

Надаючи оцінку таким аргументам колегія суддів зазначає наступне.

Станом на дату проведення вказаного вище аукціону Положення ПСО діяло у редакції постанови КМУ від 05.08.2020 № 694 зі змінами постанови КМУ від 19.08.2020 №749.

Пункт 2 Постанови ПСО був чинний у редакції: « 2. Ця постанова набирає чинності з 01 липня 2019 року та діє до 31 грудня 2020 року».

Таким чином, на день проведення (21.12.2020) аукціону № ЕР-211220-15, ДП «НАЕК «Енергоатом» правомірно планувало свою господарську діяльність, виходячи із положень ст. 62 Закону України від 13.04.2017 № 219-VII «Про ринок електричної енергії», що Положення ПСО носить тимчасовий характер та припинить свою дію з 01.01.2021.

Колегія суддів вважає, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не повинно було передбачати, що компетентні органи державної влади в майбутньому приймуть певні зміни, що продовжать дію Положення ПСО.

Зазначене узгоджується із принципом правової визначеності на який у своїй діяльності опирається позивач та приписами ст. 62 Закону України від 13.04.2017 №219-VII «Про ринок електричної енергії» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що спеціальні обов`язки, які покладаються Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та мати тимчасовий характер.

Колегія суддів зауважує, що продаж електроенергії на вказаному аукціоні відбувся 21.12.2020. Факт продажу електричної енергії на аукціоні прирівнюється до укладення договору із переможцем аукціону.

Водночас, зміни до Постанови ПСО внесені лише 28.12.2020 постановою КМУ від 28.12.2020 № 1325, чинності вони набули 29.12.2020.

Отже, внесення змін до Постанови ПСО після проведення зазначеного вище аукціону не може бути підставою для висновків про те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не мало права продавати відповідний обсяг електроенергії, оскільки станом на день його продажу для ДП «НАЕК «Енергоатом» не існувало жодних обмежень щодо продажу електричної енергії, виробленої атомними електростанціями.

Разом з тим, як було зауважено позивачем, на випадок продовження дії Постанови ПСО на 2021 рік, у підприємства залишалися вільними обсяги електричної енергії, які відповідали обсягам фактичного споживання побутовими споживачами в аналогічних періодах попереднього року: січні та лютому 2020 року.

За таких обставин, доводи апелянтів, що ДП «НАЕК «Енергоатом» повинно було врахувати лист ДП «Гарантований покупець» від 18.12.2020 № 31/3814, колегія суддів не бере до уваги, оскільки ДП «НАЕК «Енергоатом» (як на момент складення листа, так і на момент його отримання) не був зобов`язаний здійснювати продаж електроенергії ДП «Гарантований покупець» на січень та лютий 2021 року, оскільки позивач не міг керуватися Постановою про ПСО у зв`язку з припиненням її дії 31.12.2020,

Щодо аргументів апеляційної скарги НКРЕКП про порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» вимог пункту 34 Порядку проведення електронних аукціонів, яким передбачено зобов`язання виробника щодо реалізації на спеціальних сесіях з продажу пакетів лотів за двосторонніми договорами до 5 відсотків обсягу електричної енергії від відпустку у відповідному місяці згідно з Прогнозним балансом об`єднаної електроенергетичної системи України на відповідний рік, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, Положення ПСО затверджене Кабінетом Міністрів України на виконання статті 62 Закону № 219-VII.

Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №499 на виконання частини другої статті 66 закону № 219-VII.

В редакції Порядку станом на дату подання ДП «Гарантований покупець» листа від 18.12.2020 № 31/3814 і на дату проведення 21.12.2020 електронного аукціону № ЕР- 211220-15, проведення спеціальної сесії відбувалось відповідно до умов пунктів 23-27 розділу Порядку «Порядок проведення спеціальної сесії».

Так, пунктом 23 Порядку передбачено, що окремі спеціальні сесії організатор аукціону проводить для оператора системи передачі електричної енергії і операторів систем розподілу електричної енергії для компенсації технологічних втрат електричної енергії на передачу/розподіл з метою виконання суб`єктами ринку електричної енергії спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до вимог ст. 62 Закону № 219- VII.

Відповідно до пункту 26 Порядку учасники аукціону, що беруть участь у спеціальних сесіях, зобов`язані виконувати обов`язкові умови продажу/купівлі (відпуску/відбору) електричної енергії відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 р. № 483.

Вказаним Порядком чітко визначено, що тільки умови Положення ПСО є обов`язковими для його учасників.

Відповідно до пункту 34 Порядку, обсяги електричної енергії, які реалізуються на спеціальних сесіях з продажу пакетів лотів за двосторонніми договорами виробником електричної енергії на атомних електростанціях, становлять до 5 відсотків їх обсягу відпустку у відповідному місяці згідно з Прогнозним балансом об`єднаної електроенергетичної системи України на відповідний рік, аналогічні вимоги містяться уп. 10 ПСО.

Колегія суддів зауважує, що актом перевірки НКРЕКП № 69 від 12.02.2021 не встановлено порушення позивачем п. 10 Положення ПСО та п. 34 Порядку щодо зобов`язання здійснювати продаж до 5 відсотків прогнозного обсягу відпуску електричної енергії на атомних електростанціях.

Отже, посилання НКРЕКП на пункт 34 Порядку є безпідставним та не береться колегією суддів до уваги.

Також, як вірно було встановлено судом першої інстанції, листом від 18.12.2020 № 31/3814 ДП «Гарантований покупець» надало погодинні обсяги електричної енергії, необхідні для задоволення потреб побутових споживачів у торговій зоні «ОЕС України» на січень 2021 року, загальним обсягом 4 041 033 МВт-год, що становлять 62 % відпуску електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом» на січень 2021 року, відповідно до затвердженого 04.11.2020 Прогнозного балансу електроенергії об`єднаної електроенергетичної системи України на 2021 рік.

При цьому, надані ДП «Гарантований покупець» обсяги споживання є завищеними порівняно з фактичним споживанням побутовими споживачами в аналогічних періодах попереднього року: на 10,7% більше ніж було фактично спожито у січні 2020 року, та на 10,9 % більше ніж у лютому 2020 року.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що для забезпечення безпеки роботи атомних станцій та виконання законодавчо покладених на ДП «НАЕК «Енергоатом» обов`язків останнє було вимушене оголосити про проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії в рамках виконання покладених спеціальних обов`язків на ДП «Гарантований покупець» із загальним обсягом 3 252 992 МВТ год., тобто в меншому обсязі, як заявив ДП «Гарантований покупець», відповідає нормам матеріального права та принципу правової визначеності, якими керувалося ДП «НАЕК «Енергоатом» під час оголошення електронного аукціону № ЕР-211220-15 та фактичним обставинам справи.

Отже, враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови НКРЕКП від 10.03.2021 № 439 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», у зв`язку із чим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову є правильним.

При цьому, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи апеляційних скарг по суті спору, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, державного підприємства «Гарантований покупець» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 08.07.2022.