Постанова

від 28.06.2022 по справі 910/16989/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2022 р. Справа№ 910/16989/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022

у справі №910/16989/21 (суддя О.Г. Удалова)

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма»

про розірвання договору, визнання припиненим права та повернення земельної ділянки,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Колодяжна А.В.;

від позивача: Пилипчук І.І.;

від відповідача: не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року до Господарського суду міста Києва звернувся Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі позивач, Київрада) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма» (далі - ТОВ «Фок-Сігма») про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки, що розташована на вулиці Гарматній, 32/5 у Солом`янському районі міста Києва, площею 0,1446 га (кадастровий номер 8000000000:69:006:0009), укладеного між Київрадою та ТОВ «Фок-Сігма», зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) у книзі записів державної реєстрації договорів 27.11.2008 за № 72-6-00550, з урахуванням угоди про поновлення договору оренди від 05.10.2017 №322, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2017;

- зобов`язання ТОВ «Фок-Сігма» повернути Київраді вищевказану земельну ділянку у стані придатному для її подальшого використання;

- визнання припиненим право користування ТОВ «Фок-Сігма» вищевказаною земельною ділянкою для забудови.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/16989/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували проведення відповідачем будівельних робіт на спірній земельній ділянці протягом усього строку оренди (більше 13 років), а також наявність у Київської міськради права розірвати договір у зв`язку із невиконанням орендарем умови договору про завершення будівництва у строк не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди. Разом з тим, суд з`ясував, що відповідач вчиняє дії, необхідні для забудови спірної земельної ділянки, зокрема, вчиняє відповідні дії на отримання необхідної дозвільної документації та розробку проектної документації, що надає право у подальшому приступити безпосередньо до забудови спірної земельної ділянки, однак процедура отримання та значна кількість дозвільних документів уповільнює здійснення забудови земельної ділянки. Надавши оцінку обставинам спору у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини відповідача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання спірного договору, оскільки відповідач вчиняв передбачені законодавством і договором дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання визначених у пункті 8.4 договору строків завершення будівництва сталося через тривалість надання уповноваженими органами технічних умов, розроблення проектно-будівельної документації, її погодження і затвердження зазначеними органами, надання позивачеві необхідних дозволів.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, прокурор вказує на порушення судом норм матеріального права, зокрема ст.ст. 416, 525, 526, 614, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 102-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст. 13, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», а також недотримання судом вимог ст.ст. 2, 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Судом першої інстанції не враховано, що відповідач так і не приступив до забудови земельної ділянки протягом 13 років; товариством так і не було розроблено проектної документації; відповідачем було отримано містобудівні умови та обмеження лише у 2020 році, в той час як торговельний центр мав бути збудований ще у листопаді 2011 року; строк дії технічних умов на водопостачання об`єкта та технічних умов на каналізування об`єкта сплив у 2020 році; встановлюючи відсутність вини відповідача у відтермінуванні початку будівельних робіт та їх завершення у строк, погоджений сторонами у договорі оренди, суд безпідставно залишив поза увагою обставини скасування ТОВ «Фок-Сігма» дозволу на проведення підготовчих робіт та притягнення товариства до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності та невиконання ним вимог припису.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/16989/21; призначено розгляд апеляційної скарги на 23.03.2022; встановлено ТОВ «Фок-Сігма» та Київській міській раді строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16989/21.

23.03.2022 судове засідання у справі №910/16989/21 не відбулося у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2022 розгляд апеляційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/16989/21 призначено на 15.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 розгляд апеляційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/16989/21 відкладено на 29.06.2022 у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 про відкриття апеляційного провадження у справі №910/16989/21 на адресу ТОВ «Фок-Сігма», проте суду апеляційної інстанції від поштового відділення зв`язку надійшло повідомлення про повернення поштового відправлення із позначкою - «за терміном зберігання»; наступні ухвали суду про призначення до розгляду апеляційної скарги прокурора у даній справи на 15.06.2022 та на 29.06.2022 відповідно, направлялися відповідачеві на електронну пошту, в порядку, визначеному ст. 6 ГПК України.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, явка якого в судове засідання обов`язковою не визначалась, заслухавши думку прокурора, представника позивача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без його участі.

29.06.2022 в судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, а рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю; представник позивача також підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, вказуючи на обґрунтованість її доводів.

29.06.2022 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення, надані учасниками справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Першого заступника керівника Київської міської прокуратури підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Київської міської ради від 27.12.2007 № 1620/4453 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Фок-Сігма» для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного центру з підземним паркінгом на вулиці Гарматній, 32/5 у Солом`янському районі міста Києва, та вирішено передати Товариству, за умови виконання п. 4 рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,14 га на вулиці Гарматній, 32/5 у Солом`янському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням Київської міської ради від 16.10.2008 № 557/557 продовжено до 01.12.2008 термін дії рішень Київської міської ради про передачу в оренду земельних ділянок, за якими не укладено договорів оренди та які втрачають чинність згідно з Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867.

20.11.2008 між Київською міською радою (як орендодавцем) та ТОВ «Фок-Сігма» (як орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 27.11.2008 за № 72-6-00550 (далі також - договір, спірний договір).

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1620/4453 та рішення Київської міської ради 16.10.2008 № 557/557, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Гарматна, 32/5 у Солом`янському районі м. Києва; розмір - 0,1446 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:69:006:0009.

Положеннями п. 3.1. договору встановлено, що такий укладено на 5 (п`ять) років.

05.10.2017 між Київською міською радою (як орендодавцем) та ТОВ «Фок-Сігма» (як орендарем) укладено угоду про поновлення укладеного між ними договору оренди земельної ділянки, згідно з умовами якої сторони дійшли згоди поновити на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки, посвідчений Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.11.2008 за реєстровим № 1429, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 27.11.2008 за № 72-6-00550, та викласти договір оренди в новій редакції.

Згідно з новою редакцією договору сторони погодили, що:

- орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1620/4453, пункту 9.11 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.4.2017 № 241/2463 та висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування до кадастрової справи № А-22499 до протоколу № 19 від 13.09.2016 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором, для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом (п. 1.1. договору);

- об`єктом оренди відповідно до рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1620/4453, висновку до справи № А-22499 постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування до протоколу № 19 засідання від 13.09.2016 та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Гарматна, 32/5 у Солом`янському районі м. Києва; розмір - 0,1446 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:69:006:0009 (п. 2.1. договору);

- договір укладено на 5 (п`ять) років (п. 3.1. договору);

- орендар зобов`язаний, у тому числі, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди (п. 8.4. договору);

- договір може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (п. 11.4. договору);

- договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору (п. 11.5. договору);

- у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки (п. 11.8 договору);

- у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний (п. 12.2. договору).

14.05.2018 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження земельної ділянки № 18-0691-09, в якому зафіксовано, що спірна земельна ділянка частково огороджена, не охороняється, на ділянці розташовано споруду невстановленого призначення, металевий гараж, на земельній ділянці ростуть зелені насадження (дерева, кущі).

06.07.2021 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження земельної ділянки № 21-0502-09, в якому зафіксовано, що спірна земельна ділянка огороджена будівельним парканом та вільна від забудови, на час обстеження будівельні роботи не розпочато і не велись.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями прокурора про наявність правових підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, визнання припиненим права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма» користування для забудови земельною ділянкою та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у зв`язку з порушенням останнім своїх зобов`язань зі здійснення забудови у строки, встановлені Договором.

Так, в обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідно до приписів пункту 8.4. Договору, враховуючи дату реєстрації договору Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма» повинно було завершити забудову земельної ділянки у строк до 27.11.2011, однак відповідачем не лише не завершено забудову земельної ділянки, а будівельні роботи відповідачем навіть не розпочато. Про відсутність проведення будівельних робіт та самих будівель і споруд на спірній земельній ділянці свідчить також акт обстеження земельної ділянки від 06.07.2021 № 21-0502-09.

Із урахуванням викладеного, посилаючись на умови спірного договору, приписи статті 651 Цивільного кодексу України, статей 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», статті 416 Цивільного кодексу України, статті 102-1 Земельного кодексу України прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду із позовом у даній справі, вказуючи на наявність правових підстав для розірвання відповідного договору оренди, визнання припиненим права користування та повернення земельної ділянки орендарю.

Підстави звернення до господарського суду за захистом інтересів держави прокурор у відповідності до статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтовує тим, що Київською міською радою, яка наділена повноваженнями щодо розпорядження землями територіальної громади міста, тривалий час не вживалося відповідних заходів, у тому числі шляхом подачі позову про розірвання зазначеного договору та повернення земельної ділянки, що вказує на усвідомлену пасивну поведінку цієї особи та є підставою для пред`явлення відповідного позову прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Щодо повноважень прокурора брати участь в межах даної справи колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно.

Таким чином, Київська міська рада є органом, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від імені територіальної громади міста Києва повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.

Звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтоване тим, що Київською міською радою не вживаються належні заходи щодо захисту прав та майнових інтересів територіальної громади міста Києва.

У свою чергу, саме Київська міська рада, як орендодавець за договором та як орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок із забезпечення як благоустрою у місті Києві та контролю за раціональним використанням земельної ділянки, повинна була здійснювати контроль за виконанням відповідачем умов договору, в тому числі умов, передбачених п. 8.4 договору.

Судом встановлено, що Київська міська прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зверталась до Київської міської ради з листами від 16.06.2021, 05.08.2021, 08.09.2021, в яких повідомляла про порушення вимог земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки, однак Київська міська рада з позовом про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не звернулась, що свідчить про неналежне здійснення органом своїх повноважень по захисту державних інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради та відповідність такого звернення приписам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини, які склалися між сторонами унормовано ст. 93, ч. 2 ст. 125 ЗК України, ст.ст. 525, 526, 611, 614, 629, 651, ч.2 ст. 792 ЦК України, а також ст.ст. 1, 2, 13, 18, 24, 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі».

При цьому, безпідставними є твердження прокурора про врегулювання спірних правовідносин сторін нормами ст. 416 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України, якими встановлено автоматичне припинення права користування земельною ділянкою під забудову. Так, суперфіцій і оренда є окремими правовими інститутами, які регламентуються різними главами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України і Закону України «Про оренду землі».

Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, у постанові від 28.03.2018 у справі №923/474/17.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а ст. 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації договору) встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України у відповідній редакції право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Договір оренди від 20.11.2008 було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.11.2008, про що зроблено запис за №72-6-00550 у книзі записів державної реєстрації договорів. Додаткову угоду про поновлення договору оренди від 05.10.2017 № 322, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2017.

Отже, внаслідок укладення Договору оренди земельної ділянки від 20.11.2008 та проведення відповідних реєстраційних дій, позивач отримав право користування земельною ділянкою за адресою: вул. Гарматна, 32/5 у Солом`янському районі м. Києва, площею 0,1446 га на умовах, визначених Договором, а також набув відповідних обов`язків щодо зазначеної земельної ділянки.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору та з підстав, визначених ст.ст. 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Умовами п. 8.4. Договору, погодженого сторонами, серед обов`язків орендаря визначено, що останній зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Враховуючи, що Договір оренди від 20.11.2008 було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.11.2008, про що зроблено запис за №72-6-00550 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідна забудова мала бути здійснена до 27.11.2011.

Згідно з пунктом 11.5. Договору, останній може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1. та 8.4. цього договору.

Під час розгляду спору по суті як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду спору, відповідачем не спростовано тверджень прокурора про те, що під час строку дії договору від 20.11.2008 орендарем не було здійснено жодних дій, спрямованих на зведення на орендованій земельній ділянці (кадастровий номер - 8000000000:69:006:0009) торговельно-офісного центру з підземним паркінгом.

05.10.2017 за № 322 між Київською міською радою (як орендодавцем) та ТОВ «Фок-Сігма» (як орендарем) укладено угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.11.2008. Угоду зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2017.

На момент укладення угоди про поновлення, відповідно до наявної у матеріалах справи Пояснювальної записки від 24.06.2016 №ПЗ-19012, строк дії договору оренди від 20.11.2008 сплив 27.11.2013, на спірній земельній ділянці розташований гараж, площею 89,8 кв.м., який належить на ТОВ «Алді-Трейд» на підставі договору купівлі-продажу гаражу від 08.12.2014 №3531. Будівництво торговельно-офісного центру з підземним паркінгом - не зафіксовано.

Договір оренди від 20.11.2008 в редакції додаткової угоди від 05.10.2017 а також пункт 8.4. Договору покладає на орендаря обов`язок завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору. Тобто, у редакції додаткової угоди - до 20.10.2020.

Також, пунктом 11.5. Договору в редакції додаткової угоди від 05.10.2017, останній може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1. та 8.4. цього договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовано, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення його умов стороною цього договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №904/299/16, від 22.01.2019 у справі №927/877/17, від 24.04.2018 у справі №909/248/17.

Статтею 1 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

До компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо: реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; планування територій на відповідному рівні; підготовки пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; забезпечення охорони культурної спадщини; моніторингу забудови та іншого використання територій (статті 13 Закону України «Про основи містобудування»).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування», право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Із наведених норм законодавства вбачається, що Київська міська рада, здійснюючи представництво інтересів громади міста Києва, має безпосередній обов`язок та інтерес у створенні та підтриманні повноцінного життєвого середовища, що полягає не лише у детальному плануванні території міста Києва, а й здійснення забудови у відповідності до затвердженого плану з метою створення інфраструктури міста та забезпечення потреб громади міста Києва.

У той же час, як вбачається з актів обстеження земельної ділянки від 14.05.2018 № 18-0691-09 та від 06.07.2021 № 21-0502-09, складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), та не спростовано відповідачем, спірна земельна ділянка частково огороджена, не охороняється, на ділянці розташовано споруду невстановленого призначення, металевий гараж, на земельній ділянці ростуть зелені насадження (дерева, кущі).

Таким чином, з метою реалізації покладених на Київську міську раду обов`язків зі створення благоустрою у місті Києві, зокрема, щодо забезпечення належного середовища для проживання громади міста Києва, сторонами і було передбачено у пункті 8.4. Договору обов`язок відповідача здійснити забудову земельної ділянки протягом 3 років з дня реєстрації договору оренди, а також визначено наслідки невиконання орендарем такого свого обов`язку - право розірвати договір (пункти 11.4., 11.5. Договору).

При цьому, укладаючи даний Договір, Київська міська рада правомірно очікувала, що до 27.11.2011, а пролонгуючи його - до 20.10.2020, по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, розраховувала на побудову торгівельно-офісного центру, що сприятиме розвитку інфраструктури міста Києва.

Отже, невиконання відповідачем умов Договору оренди землі, що призвело до нездійснення забудови, здійснює перешкоди територіальній громаді міста в особі Київської міської ради у можливості доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на власний розсуд і у своїх інтересах земельною ділянкою, що їй належить.

Враховуючи вищевикладене, нездійснення забудови земельної ділянки у встановлений договором строк у даному випадку розцінюється як істотне порушення умов Договору оренди.

В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції, з посиланням на постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/383/20, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, від 13.09.2019 у справі № 910/10643/18, вказує про необхідність встановлення наявності/відсутності вини орендаря земельної ділянки, наданої для здійснення будівництва.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ним сумлінно виконуються умови договору, про що свідчить відсутність у відповідача заборгованості з оплати орендної плати, а також ним отримано ряд дозвільних документів для розроблення проектної документації відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, яка дозволить відповідачу здійснювати забудову спірної земельної ділянки, отримання такої дозвільної документації є стадіями будівництва, що, на переконання відповідача, спростовує твердження позивача та прокурора про бездіяльність відповідача та невиконання ним умов договору в частині обов`язку здійснити забудову спірної земельної ділянки.

На підтвердження своїх доводів про те, що ним вчиняються дії на виконання умов укладеного договору, відповідач долучив до матеріалів справи наступні докази:

- довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи № 44720 від 08.11.2021;

- містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 1339 від 24.12.2020;

- технічні умови на каналізування об`єкта № 69/1503 від 15.03.2018;

- технічні умови на водопостачання об`єкта № 70/1503 від 15.03.2018;

- технічні умови на нестандартне приєднання об`єкта до електричних мереж № НТ-1-15 від 05.12.2017;

- контрольну картку № 18090101-Сл із заявленим терміном виконання робіт з 05.11.2018 по 05.01.2019;

- договір на розробку проектної документації № 18/01-2021 від 18.01.2021.

З урахуванням викладеного, відповідач стверджує, що ним здійснювались усі необхідні заходи для початку будівництва.

Дослідивши наведені докази та інші матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що останні не підтверджують відсутність вини відповідача у нездійсненні забудови та неможливості виконати умови пункту 8.4. Договору оренди в частині своєчасного завершення забудови. Висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи.

Так, відповідач був обізнаний з умовами пункту 8.4. Договору оренди в частині існування у нього обов`язку завершити будівництво об`єкту не пізніше, ніж через 3 роки з моменту державної реєстрації Договору, і відповідні наслідки незакінчення такого будівництва у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору.

Також суд враховує, що спірна земельна ділянка була надана відповідачу з конкретно визначеною метою - для будівництва торгівельно-офісного центру.

Суд зазначає, що будь-якої проектної документації на будівництво торгівельно-офісного центру по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, затвердженої у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять, у тому числі, суду не надано і дозволу на виконання будівельних робіт, який згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є основним документом, після отримання якого замовник має право виконувати будівельні роботи.

Розглядаючи спір по суті, колегія суддів виходить також з того, що у ТОВ «Фок-Сігма» за адресою: м. Київ, вул. Гарматна 35/2 в оренді перебувають дві суміжні земельні ділянки, а саме, земельна ділянка, площею 0,1446 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0009 та площею 0,1456 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0030.

Предметом спору у справі, що переглядається є договір оренди землі та право користування щодо земельної ділянки площею 0,1446 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0009.

Актом обстеження земельних ділянок від 06.07.2021 №21-0502-09 підтверджується, що земельні ділянки огороджені будівельним парканом. При цьому, земельна ділянка площею 0,1446 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0009 вільна від забудови. На земельній ділянці площею 0,1456 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0030 розташовано будівлю невстановленого призначення, тимчасові споруди.

У зв`язку з вищевикладеним та надаючи оцінку доданим до відзиву на позовну заяву документам, колегія суддів зауважує, що містобудівні умови та обмеження № 1339 від 24.12.2020 отримані ТОВ «Фок-Сігма» для реконструкції магазину продовольчих та непродовольчих товарів під торгівельний центр з адміністративними приміщеннями.

Технічні умови на каналізування об`єкта № 69/1503 від 15.03.2018 та технічні умови на водопостачання об`єкта № 70/1503 від 15.03.2018 отримані ТОВ «Фок-Сігма» під будівництво торгівельно-офісного центру. Вказані документи дійсні протягом двох років з моменту отримання, тобто до 15.03.2020. Доказів пролонгації строку дії або отримання нових умов матеріали справи не містять.

Судова колегія зауважує, що контрольна картка № 18090101-Сл отримана ТОВ «Фок-Сігма» у 2018 році надавала Товариству право з 05.11.2018 по 05.01.2019 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення (без права виконання будівельно-монтажних робіт) у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони.

Відсутність будь-якої проектної документації, погодженої у встановленому законом порядку, дозволу на будівництво, які б давали змогу зробити висновок, що суміжні земельні ділянки площею 0,1446 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0009 та площею 0,1456 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0030 забудовуються одночасно, а також оскільки спірна земельна ділянка вільна від будівництва, а на земельній ділянці площею 0,1456 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0030 розміщено будівлю невстановленого призначення, керуючись ст. 79 ГПК України та визначеним цією статтею принципом вірогідності доказів, дають підстави суду апеляційної інстанції зробити висновок, що ця споруда може бути магазином продовольчих та непродовольчих товарів, який ТОВ «Фок-Сігма» має на меті реконструювати, відтак, подані товариством документи стосуються, у першу чергу, саме будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,1456 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0030.

Отже, відповідачем ТОВ «Фок-Сігма» не тільки не було дотримано встановленого пунктом 8.4. Договору строку забудови земельної ділянки, а і взагалі не було розроблено та затверджено проектної документації відповідно до вихідних даних, не розпочато проведення будівельних робіт саме на спірній земельній ділянці, площею 0,1446 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0009.

Вищенаведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачем не було вжито всіх необхідних та передбачених законодавством і Договором дій, спрямованих на забудову орендованої земельної ділянки.

Висновки суду першої інстанції у цій частині зроблені з посиланням на докази, які не містять інформацію про забудову саме спірної земельної ділянки, а не суміжної. Відтак, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що відсутність вини позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки як підстава для звільнення від застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання договору має місце тоді, коли обставинами справи, та поданими орендарем доказами підтверджується, що ним, протягом строку дії договору було вчинено усі, передбачені законодавством дії для початку та завершення будівництва в обумовлені договором строки.

Зокрема, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент пролонгації договору оренди, встановлює, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Товариством дій, спрямованих саме на забудову. Так, Товариством щодо спірної земельної ділянки, площею 0,1446 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0009 лише отримано вихідні дані, тобто реалізовано перший етап, огороджено земельну ділянку будівельним парканом та сплачується орендна плата.

Такі дії, навпаки, вказують на певну недобросовісність орендаря щодо виконання ним умов п. 8.4 договору оренди, оскільки, усвідомлюючи затримку у здійсненні будівництва та неможливість виконання будівництва у строк, орендар не був позбавлений права та можливості звернутись до орендодавця із пропозицією внести зміни до умов про строки будівництва. Однак, з такими запитами Товариство до Київської міської ради не зверталось.

За змістом пунктів 11.4., 11.5., 12.2. Договору останній може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем умов цього договору, зокрема, визначених пунктом 8.4. Договору, та обов`язків, передбачених законодавством України.

Отже, порушення орендарем умов договору в частині здійснення забудови у визначений цим договором строк, яке, як встановлено вище, є істотним порушенням умов Договору, є підставою для розірвання договору та припинення права користування спірною земельною ділянкою.

Посилання Товариства на те, що у справі не встановлено факт нецільового використання відповідачем спірної земельної ділянки судом до уваги не приймаються, оскільки підставою поданого позову є нездійснення відповідачем забудови у встановлений договором строк, а не нецільове використання відповідачем спірної земельної, що, виходячи зі змісту норм чинного земельного законодавства, є різними поняттями.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Фок-Сігма» повернути Київській міській раді спірну земельну ділянку та визнання припиненим права останнього на користування для забудови спірною земельною ділянкою, то зі змісту позовної заяви вбачається, що вказані вимоги є похідними від вимоги про розірвання договору.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України розірвання договору є підставою для припинення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Крім того, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що після припинення Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержував її в оренду.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки (п. 11.8 договору).

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, відповідно позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Київській міській раді та визнання відсутнім у відповідача права користування для забудови спірною земельною ділянкою також є обґрунтованими та підлягають задоволенню, адже такі є правовими наслідками задоволення вимоги про розірвання спірного договору.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні дійсним обставинам справи, ухилення суду від з`ясування спірних правовідносин сторін та надання їм належної правової оцінки, незастосування судом норм матеріального права при вирішенні спору, які підлягали застосуванню, а саме, ст. 93, ч. 2 ст. 125 ЗК України, ст.ст. 525, 526, 611, 614, 629, 651, 653, ч.2 ст. 792 ЦК України, а також ст.ст. 1, 2, 13, 18, 24, 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури та скасування Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/16989/21, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено у повному обсязі, сплачений прокурором судовий збір, з огляду на вимоги ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/16989/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/16989/21 скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким позов Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

4. Розірвати договір оренди земельної ділянки, що розташована на вулиці Гарматній, 32/5 у Солом`янському районі міста Києва, площею 0,1446 га (кадастровий номер 8000000000:69:006:0009), укладений між Київською міською радою (вулиця Хрещатик, будинок 36, місто Київ, 01044, ідентифікаційний код 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма» (вулиця Січових Стрільців, будинок 5, місто Дніпро, 49044, ідентифікаційний код 32040903), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) у книзі записів державної реєстрації договорів 27.11.2008 за № 72-6-00550, з урахуванням угоди про поновлення договору оренди від 05.10.2017 № 322, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2017.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма» (вулиця Січових Стрільців, будинок 5, місто Дніпро, 49044, ідентифікаційний код 3204090349044) повернути Київській міській раді (вулиця Хрещатик, будинок 36, місто Київ, 01044, ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 0,1446 га, (кадастровий номер - 8000000000:69:006:0009), що розташована по вул. Гарматна, 32/5 у Солом`янському районі м. Києва у стані, придатному для її подальшого використання.

6. Визнати припиненим право користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма» » (вулиця Січових Стрільців, будинок 5, місто Дніпро, 49044, ідентифікаційний код 3204090349044) для забудови земельної ділянки площею 0,1446 га (кадастровий номер - 8000000000:69:006:0009) по вул. Гарматній, 32/5 у Солом`янському районі міста Києва.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фок-Сігма» » (вулиця Січових Стрільців, будинок 5, місто Дніпро, 49044, ідентифікаційний код 3204090349044) на користь Київської міської прокуратури (вулиця Предславинська, вулиця 45/9, місто Київ, 03150, ідентифікаційний код 02910019) 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

9. Матеріали справи №910/16989/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.07.2022.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова