Рішення

від 28.06.2022 по справі 904/54/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2022м. ДніпроСправа № 904/54/22за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради, м. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", с. Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської області

про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 339,5598 га

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Баворовська Г.П.

Представники:

Від прокуратури: Риженко В.О., посвідчення №058609 від 14.12.2020, прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просить:

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко О.П. №60570168 від 24.09.2021 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44140538);

- скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко О.П. №60745619 від 04.10.2021 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44295596);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Вербківської сільської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Вербківською сільською радою "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ "Агро-Рай" не приймалося та відповідно земельні торги із продажу права оренди на зазначену земельну ділянку не проводилися. Крім того, договір оренди земельної ділянки №8/28-12-20ДО від 28.12.2020 від імені виконавчого комітету Вербківської сільської ради не укладався та Холоденко Л.П. не підписувався, оскільки 11.11.2020 її повноваження як сільського голови припинилися. Окрім цього, відбитки печатки, які містяться на договорі не відповідають відбитку оригіналу печатки сільської ради.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли пояснення на позов, в яких вважає, що прокуратурою обрано належний спосіб захисту інтересів держави та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Від Вербківської сільської ради надійшли пояснення, у яких позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити. Також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення стосовно позовних вимог щодо скасування державної реєстрації оренди земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав відповідачів на вказану земельну ділянку, в яких прокуратура зазначає, що оскільки законодавством передбачено саме здійснення скасування державної реєстрації прав з одночасним припиненням речових прав, вважає їх однією дією та заявляє як одну позовну вимогу. Відповідно і надаються докази сплати судового збору як за одну немайнову вимогу.

Також від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення у яких зазначає, що під час розгляду справи по суті встановлено, що згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.01.2022 речове право суборенди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" припинено. Прокуратура просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" щодо скасування державної реєстрації суборенди з одночасним припиненням речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідачі-1,2 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, відзивів на позов не подали. Про день, час та місце судового засідання повідомляються належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поштові відправлення з копіями ухвал суду, які направлялися на адреси відповідачів повернулися на адресу суду, як невручені. Більшість повернень з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідачі належним чином повідомлені про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідачі вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їх процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Вербківської сільської ради.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивача у справі запиту від 15.11.2021 №15/1-1603вих-21 (а.с. 26-28) про надання інформації: щодо звернень ТОВ "Агро-Рай" до Вербківської сільської ради щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки; щодо проведення Вербківською сільською радою земельних торгів із продажу права оренди на спірну земельну ділянку; щодо видачі рішень; укладення договорів оренди землі та чи вживалися заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на захист порушених інтересів територіальної громади, у тому числі щодо скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельних ділянок, у разі невжиття заходів повідомити про причини.

Вербківська сільська рада листом №9019 від 19.11.2021 повідомила Дніпропетровську обласну прокуратуру, що оскільки Вербківською сільською радою рішення щодо передачі земельних ділянок в оренду не приймалося, договори оренди земельних ділянок не укладалися, акти приймання-передачі земельних ділянок не підписувалися, то вважає, що вказані у листі документи мають ознаки підроблення. Більше того, відбитки печатки, які містяться на вказаних документах не відповідають відбиткам оригіналу печатки Вербківської сільської ради. У зв`язку з тим, що про обставини державної реєстрації прав на земельні ділянки комунальної власності Вербківську сільську раду було повідомлено листом від 15.11.2021, заходи претензійно-позовної роботи спрямовані на захист порушених інтересів щодо скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок не вживалися (а.с.29-30).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 29.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку із впровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, який триває станом на час розгляду справи, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин вчинення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, наявність підстав для її вчинення, наявність/відсутність підстав для її скасування та повернення земельної ділянки.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 21.09.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко О.П. зареєстровано право оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації зазначено договір оренди землі №8/28-12-20ДО від 28.12.2020 укладений між Вербківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай"на строк 35 років; рішення Вербківської сільської ради №51-6/VIII від 23.12.2020. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60570168 від 24.09.2021 13:26:04, Андрейченко Ольга Павлівна, Виконавчий комітет Солонянської селищної ради Дніпропетровської області.

Згідно наявної у справі копії договору оренди земельної ділянки №8/28-12-20ДО від 28.12.2020, укладеного між Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради в особі сільського голови Холоденко Л.П., яка діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" в особі директора Котенко А.О. (орендар) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Вербівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, загальною площею 339,5598 га (п.п.1.1., 2.1 договору оренди).

Строк дії договору оренди 35 років (п.3.1. договору).

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства (п. 3.2. договору).

Відповідно до інформації Вербівської сільської ради у листі №9019 від 19.11.2021 рішення щодо передачі земельних ділянок в оренду не приймалося, договори оренди земельних ділянок не укладалися та Холоденко Л.П. не підписувалися, акти приймання-передачі земельних ділянок не підписувалися. Більше того, відбитки печатки, які містяться на вказаних документах не відповідають відбиткам оригіналу печатки Вербківської сільської ради.

Крім того, у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься інформація що 29.04.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко Ольгою Павлівною зареєстровано право суборенди за Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації зазначено договір суборенди від 03.01.2021 строком на 1 рік, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія".

Згідно наявної у справі копії договору суборенди земельної ділянки №06/03-01/21ДО від 03.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (суборендар) суборендодавець надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 339,5598 га (кадастровий номер 1223582800:01:001:0590) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення за КВЦПЗ 01.01), яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Вербівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, згідно договору оренди земельної ділянки №8-12-20ДО від 28.12.2020 (п.п.1 договору суборенди).

Термін суборенди 1 рік, а саме до 03.01.2022 з можливістю пролонгації. Право суборенди земельної ділянки виникає у суборендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства (п.7 договору суборенди).

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію прав оренди та суборенди за рішенням державного реєстратора та зобов`язати суборендаря повернути земельну ділянку площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді, яка вибула із її володіння та користування за відсутності волі повноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. (ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. (ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). (ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором оренди, який ним не укладався.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. (ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України).

В порушення статей 116, 122 Земельного кодексу України відповідач-1 з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував; проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу-1 не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався; рішення відповідного органу щодо передачі у користування відповідачу-1 спірної земельної ділянки не приймалося; акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався. Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

Істотні умови договору оренди визначені ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін ( ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. (ч. ст. 203 Цивільного кодексу України).

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч. 2,3 ст215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Судом при розгляді даної справи установлено, що позивачем договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.

Іншого сторонами не доведено.

Таким чином, слід дійти висновку, що такий договір між Вербківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" не укладався.

Тож підстави для державної реєстрації права оренди, суборенди на підставі рішення державного реєстратора були відсутні.

Відтак, вимога прокурора про скасування державної реєстрації прав оренди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідає належному способу захисту та є законною й обґрунтованою та підлягає задоволенню. Також є обґрунтованою та такою, що відповідає належному способу захисту і вимога про скасування державної реєстрації права суборенди, оскільки договір суборенди укладений на підставі договору оренди, який не укладався, а отже договір суборенди є недійсним, оскільки відповідач-1 не мав права та достатніх підстав для передання даної земельної ділянки у суборенду.

Суд звертає увагу, що станом на дату прийняття рішення у справі в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься інформація що речове право суборенди Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" припинено (дата закінчення суборенди 03.01.2022). В той же час, в даній інформаційній довідці зазначено "з правом пролонгації". Також у п. 7 договору суборенди сторонами погоджено можливість пролонгації строку суборенди.

Відповідно до ч.2 ст.126-1 Земельного кодексу України поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Суд звертає увагу, що хоча судом і встановлено відсутність договорів, але підставою державної реєстрації зазначено саме договір суборенди. Наявна у справі копія договору передбачає можливість пролонгації. У матеріалах справи відсутні докази подання орендарем (орендодавцем по відношенню до суборендаря) чи суборендарем заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Також відсутні докази повернення земельної ділянки суборендарем орендареві.

Таким чином, відсутні об`єктивні обставини, що вказували б на відсутність предмету спору у частині, зазначеній прокурором. Отже провадження у справі в цій частині не підлягає закриттю.

Щодо вимоги прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді, суд зазначає наступне.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.

Як зазначено у пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Доказів повернення спірної земельної ділянки відповідачами матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про зобов`язання відповідачів повернути земельну ділянку власнику заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Таким чином, за встановлених судом обставин справи, позов прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів-1,2 порівну по 3405,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай", Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 339,5598 га задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (49016, м. Дніпро, вул. Базарна, 12, ідентифікаційний код 43058525) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко О.П. №60570168 від 24.09.2021 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (49016, м. Дніпро, вул. Базарна, 12, ідентифікаційний код 43058525) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44140538);

Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Радянська, 12, ідентифікаційний код 30791456) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Дніпропетровської області Андрейченко О.П. №60745619 від 04.10.2021 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Радянська, 12, ідентифікаційний код 30791456) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44295596);

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (49016, м. Дніпро, вул. Базарна, 12, ідентифікаційний код 43058525) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Радянська, 12, ідентифікаційний код 30791456) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 339,5598 га, кадастровий номер 1223582800:01:001:0590, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Вербківської сільської ради (51453, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Вербки, вул. Матросова, 20, ідентифікаційний код 04338902).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (49016, м. Дніпро, вул. Базарна, 12, ідентифікаційний код 43058525) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п`ять грн. 00 коп.)

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Радянська, 12, ідентифікаційний код 30791456) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п`ять грн. 00 коп.)

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.07.2022

Суддя О.М. Крижний