Рішення

від 04.07.2022 по справі 906/186/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/186/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Шундрик Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Укрриба"

до Фермерського господарства "Досвідне підприємство "Коростенський рибгосп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

про стягнення 31992,92грн

Державне підприємство "Укрриба" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фермерського господарства "Досвідне підприємство "Коростенський рибгосп" про стягнення з 28167,66грн заборгованості за договором оренди державного майна від 20.11.2019 №34-у, 2365,30грн пені, 450,36грн 3% річних, 1009,60грн інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору оренди №34-у від 20.11.2019 індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності в частині відшкодування плати за оренду держаного майна.

В якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на ст. 193, 232 ГК України та ст. 625 ЦК України.

Ухвалою від 13.04.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.05.2022 о 10:30. Водночас, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Ухвалою суду від 08.06.2022 постановлено продовжити строк розгляду справи по суті на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та відкласти розгляд справи по суті на 05.07.2022 о 14:30.

27.06.2022 до суду від позивача на виконання вимог суду від 08.06.2022 надійшло письмове пояснення (розрахунок) щодо суми основного боргу (з розшифровкою по кожному місяцю спірного періоду), з врахуванням даних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та картки рахунку №361 (а.с. 111-118).

Представник позивача в судове засідання 05.07.2022 не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання 05.07.2022 теж не прибув. 05.07.2022 до суду повернулася копія ухвали суду від 08.06.2022, яка направлялася відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 67).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру від 05.07.2022 адреса місцезнаходження відповідача не змінилася, відомості про припинення юридичної особи відсутні (а.с. 127).

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно п.10 ч.2 ст.9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Як визначено ч.1 ст.10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною (в даному випадку, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання т о щ о, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області розміщено оголошення про виклик до суду 05.07.2022 о 14:30 Фермерського господарства "Досвідне підприємство "Коростенський рибгосп", копія оголошення долучена до матеріалів справи (а.с. 126).

Отже, відповідача належним чином повідомлено про призначення судового засідання у справі №906/186/22 на 05.07.2022.

Представник третьої особи в засідання суду 08.06.2022 не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.11.2019 між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях (орендодавець, третя особа) та Фермерським господарством "Досвідне підприємство "Коростенський рибгосп" (орендар, відповідач) укладено договір оренди №34-у індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір) (а.с. 28-34).

Згідно п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, що належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба" (балансоутримувач, позивач), а саме: гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм:

- вирощувального ставу №1 (інвентарний №1425), реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ878, вирощувального ставу №1А (інвентарний №1426), реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ879, вирощувального ставу №2 (інвентарний №1427), реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ880, вирощувального ставу №3 (інвентарний №1429), реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ881, що знаходиться на території Малозубівщинської сільської ради Коростенського району (за межами населеного пункту, поблизу с.Мала Зубовщина);

- вирощувального ставу №11 (інвентарний №1428), реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ829, вирощувального ставну №12 (інвентарний №1434, реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ886), ставів №№13-16 (інвентарний №1432, реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ884, №1433, реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ885), вирощувального стану №3 (інвентарний №1429), реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ881, що знаходяться на території Сингаївської сільської ради Коростенського району (за межами населеного пункту, поблизу с.Грозине);

- нагульного ставу №4 (інвентарний №1430), реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ882, вирощувального ставу №6 (інвентарний №1431, реєстровий номер 25592421.23.АААЕЖАГ883, що знаходяться на території Новаківської сільської ради Коростенського району (за межами населеного пункту, поблизу с.Новаки) (далі - майно), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2019 і становить за незалежною оцінкою 532092,00грн без ПДВ.

Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення рибного господарства (риборозведення).

Згідно п.3.1 договору, орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 року 4482,91грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди листопад 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2019 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 Договору погоджено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу в співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п.3.9 Договору зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що орендар зобов`язується протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у відношенні, визначеному у пункті 3.6 договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі виникнення у орендаря заборгованості з орендної плати за результатами такого перерахування орендар зобов`язаний перерахувати її до державного бюджету і балансоутримувачу в сумі, на яку вона перевищує розмір завдатку.

За змістом п.10.1 Договору останній укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 20.11.2019 до 18.11.2022 включно.

Відповідно до п.10.7 Договору сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Додатком №1 до договору сторони договору погодили Розрахунок плати за базовий місяць оренди, згідно якого орендна плата за базовий місяць становить 4482,91грн (а.с. 35).

20.11.2019 актом приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності, орендодавцем та балансоутримувачем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно - предмет оренди (а.с.36).

Варто зазначити, що позивачем до позовних матеріалів додано копію рішення Господарського суду Житомирської області від 14.01.2021 у справі №906/1338/20, яким, зокрема, з Фермерського господарства "Досвідне підприємство "Коростенський рибгосп" на користь Державного підприємства "Укрриба" стягнуто 11421,77грн заборгованості з орендної плати за договором оренди №34-у індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 20.11.2019 за період листопад 2019 року - вересень 2020 року та 2241,46грн завдатку, визначеного п.п.3.9, 5.2 Договору (а.с. 60-66).

Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.11.2021 у справі №906/389/21, зокрема, розірвано договір оренди індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №34-у від 20.11.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Фермерським господарством "Досвідне підприємство "Коростенський рибгосп".

При цьому, згідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 10.11.2021 у справі №906/389/21 набрало законної сили 14.12.2021, тому, в силу приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, має преюдиційне значення при вирішенні даної справи. Тобто, договір оренди індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №34-у від 20.11.2019 припинив свою дію 14.12.2021 шляхом визнання його розірваним у судовому порядку.

При цьому, варто зазначити, що п.3.10 Договору сторони передбачили, що закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Таким чином, враховуючи зазначені вище рішення суду, а також часткове внесення відповідачем орендних платежів, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати згідно договору оренди індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №34-у від 20.11.2019 у розмірі 28167,66грн за період жовтень 2020 року - 14 грудня 2021 року.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини оренди на підставі договору оренди №34-у індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 20.11.2019.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) суб`єктами орендних відносин є: орендар; орендодавець; балансоутримувач; уповноважений орган управління; представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу; Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі, якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Пунктом 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, передбачено, що у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується: за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, - на період до 31 грудня 2021 р.) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Як судом зазначалося вище, п.3.6 Договору сторонами визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.5.3 Договору орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нерухомим майном у період жовтень 2020 року - грудень 2021 року, про що свідчить наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1525 від 31.10.2020, №1666 від 30.11.2020, №1857 від 31.12.2020, №77 від 31.01.2021, №220 від 28.02.2021, №389 від 31.03.2021, №542 від 30.04.2021, №660 від 31.05.2021, №804 від 30.06.2021, №946 від 31.07.2021, №1087 від 31.08.2021, №1225 від 30.09.2021, №1364 від 31.10.2021, №1517 від 30.11.2021, №1696 від 31.12.2021 (а.с. 45-59).

Як вбачається з картки рахунку 361 позивача (а.с. 37-44), за період 20.11.2019-31.12.2021 останнім відповідачу нараховано до сплати за оренду нерухомого майна згідно договору оренди індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №34-у від 20.11.2019, загалом - 58857,42грн. При цьому, відповідачем за весь період користування об`єктом оренди було внесено на користь позивача орендної плати в розмірі 17026,53грн.

Таким чином, враховуючи стягувані згідно рішення Господарського суду Житомирської області від 14.01.2021 у справі №906/1338/20 суми, заборгованість, відповідача перед позивачем з орендних платежів за період жовтень 2020 року - 14.12.2021 року становить 28167,66грн (58857,42грн - 17026,53грн - (2241,46грн+11421,77грн) (за рішенням суду від 14.01.2021 у справі №906/1338/20)).

Варто зауважити, що відповідач власного контррозрахунку суми заборгованості по орендній платі за вказаний період суду не подавав.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 28167,66грн заборгованості з орендної плати суд визнає обґрунтованими та задовольняє їх у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2365,30грн пені (за період 16.11.2020-11.02.2022, з розбивкою на окремі періоди заборгованості згідно відповідного місяця оренди), 450,36грн 3% річних (за період 16.11.2020-11.02.2022, з розбивкою на окремі періоди заборгованості згідно відповідного місяця оренди), 1009,60грн інфляційних за період грудень 2020 року - грудень 2021 року.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вже зазначалося, п.3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Перевіривши наведені в позовній заяві розрахунки розмірів пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку про їх правильність та обґрунтованість, тому задовольняє позов і в цій частині.

Згідно ч. 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача 28167,66грн заборгованості, 2365,30грн пені, 450,36грн 3% річних та 1009,60грн інфляційних втрат.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони .

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Досвідне підприємство "Коростенський рибгосп" (11566, Житомирська область, Коростенський район, с.Новина, вул.Центральна, буд.42; ідентифікаційний код 39274872) на користь Державного підприємства "Укрриба" (04053, м.Київ, вул.Тургенєвська, буд.82-А; ідентифікаційний код 25592421):

- 28167,66грн заборгованості;

- 2365,30грн пені;

- 450,36грн 3% річних;

- 1009,60грн інфляційних втрат;

- 2481,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.07.22

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу на ел. пошту: office@ukrfish.gov.ua;

3 - відповідачу (рек. з пов)

4, 5 - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на ел. пошту: rivne@spfu.gov.ua , zhytomyr@spfu.gov.ua