Справа № 367/92/22
Провадження №2/367/3807/2022
РІШЕННЯ
Іменем України
12 липня 2022 рокуІрпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кухленка Д.С..,
при секретарі Вишневецькій А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія управління активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
в с т а н о в и в :
До Ірпінського міського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія управління активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивує тим, що позивач 23 травня 2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олегом Миколайовичем видано виконавчий напис № 3200 із змісту якого убачається, що з ОСОБА_1 , як з боржника, належить стягнути грошові кошти, які являють собою кредитну заборгованість за договором № 1354/4488DCLRKPT укладений із Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (первісний кредитор) 22 липня 2014 року, який у свою чергу, відступив право вимоги за означеним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» шляхом укладення договору факторингу № 20150721 - Г від 21 липня 2015 року. У подальшому, останній, передав належне йому право вимоги до Позивача, за раніше зазначеним кредитним договором, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (далі - Відповідач) підписавши договір факторингу - № 20182407-1/2 від 24 липня 2018 року. Загальну сума заборгованості за спірний написом складає 40 978,32 грн. (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень) 32 коп., та має наступну складову структуру: 35 694,14 грн. (тридцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні) 14 коп., - заборгованість за тілом кредиту; 1 686.00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят шість гривень) 00 коп., - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 3 448.18 грн. (три тисячі чотириста сорок вісім гривень) 18 коп., - заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150,00 грн. (сто п`ятдесят гривень) 00 коп.. - плата за вчинення виконавчого напису. Період за який пропонувалося стягнути кошти за оскаржуваним написом нотаріуса становив із 20.07.2015 року по 20.05.2019 року включно. Виконавчий напис набрав чинності з дня його вчинення і мав бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом одного року з дня його вчинення. 01 грудня 2021 року відповідач звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чуйкова М.О., із заявою про примусове виконання рішення вих. № 132 699 в якій просив відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 3200, що вчинив Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович та здійснити усі необхідні примусові дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», направлені на стягнення із Позивача усієї суми заборгованості, яка визначена оскаржуваним написом. 03 грудня 2021 року названим приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67763049 у рамках якого розпочато стягнення із позивача 40 978,32 грн. (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 32 коп.), кредитної заборгованості та, додатково, суми основної винагороди виконавця та витрати на проведення виконавчих дій. 06 грудня 2021 року, у відповідності до вимог статті 10 Закону7 України «Про виконавче провадження», вищезазначеним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку подальшому надіслано роботодавцю Позивача - Товариству з обмеженою відповідальністю «Лікувально - Діагностичний Центр «Кіндерленд» (Код ЄДРПОУ 41555668) з вимогою здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 %, в межах суми боргу 45 306,16 грн. (сорок п`ять тисяч триста шість гривень 16 коп.). Окремо також звертається увага, що в раніше зазначений день названим приватним виконавцем була винесена ще одна постанова про звернення стягнення на доходи боржника та надіслана на адресу місця працевлаштування Позивача - Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами (Код ЄДРПОУ 5415792) в якій викладено аналогічні вимоги щодо відрахування 20 % від доходів останньої на погашення грошового боргу, у розмірі обумовленому раніше. Жодну із згаданих постанов, на момент складення цього клопотання. Позивач зазначила, що не отримувала, про їх наявність дізналася від бухгалтерії за місцем своєї трудової діяльності, - як за одним місцем роботи так і за іншим. Позивач вважає, що Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, при вчиненні виконавчого напису № 3200, діяв поза межами наданих якому законом повноважень, а тому останній підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку. Вважає, що відповідачем, та у подальшому приватним виконавцем Пучковим М.О., було істотно і порушено норми діючого законодавства які регулюють порядок прийняття та виконання виконавчих документів які видані органами нотаріату, оскільки останній прийняв до свого провадження виконавчий документ строк чинності якого сплив. А тому вчинювані виконавчі дії є незаконними, тому що відбуваються на підставі нечинного виконавчого документу. Позивач зазначила, що наявність та розмір заборгованості має підтверджуватися виключно первинними документами бухгалтерського обліку, які утворюються в ході вчинення розрахунково касового обслуговування при наданні послуг громадянам банківськими установами.
В зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3200 від 23.05.2019 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Код ЄДРПОУ 35017877, 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, оф. 203) кредитної заборгованості у розмірі 40 978,32 грн. (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 32 коп.). Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 908,00грн. та 454грн. сплачені у якості судового збору.
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, були повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Від представника позивача адвоката Король П.В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансовакомпанія управлінняактивами» в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрованого за № 3200 від 3 травня 2019 року таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 454грн., та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 227,00 грн.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 67763049 від 03.12.2021 щодо стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у розмірі 40978,32 грн., яке відкрито за виконавчим написом № 3200 від 23.05.2019р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.. Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 року, зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання не чинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також часткового визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Суд при задоволенні позову у відповідності до ст. 142 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 681,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 83, 89, 137, 141, 142, 163, 206, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія управління активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3200 від 23.05.2019 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Код ЄДРПОУ 35017877) кредитної заборгованості у розмірі 40 978,32 грн. (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 32 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 681 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 0.0.2399518391.1 від 29.12.2021 та квитанції № 0.0.238 від 15.12.2021 в розмірі 681,00 гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д.С. Кухленко
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2022 |
Оприлюднено | 13.07.2022 |
Номер документу | 105186683 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Кухленко Д. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні