Ухвала

від 06.07.2022 по справі 761/11289/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11289/22

Провадження № 1-кс/761/6327/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 42016000000001125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

23червня 2022року доШевченківського районногосуду м. Києва звернувся представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 з клопотанням про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 14 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 42016000000001125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст.364-1, ч. 2 ст. 367 КК України, а саме на: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 245104080000; автомобіль марки «Maybach 57» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Land Rover Range Rover» 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 (згідно інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна SALLMAME4AA333977), державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Rolls-Royce Chost» 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль марки «Mercedes-Benz S500L 4 Matic» 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; корпоративні права учасника ТОВ «Екоойл» (код за ЄДРПОУ 36616545) ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , в розмірі його внеску до статутного фонду в сумі 154 179 грн, у вигляді заборони використовувати та розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав неведених в ньому.

Уповноважений слідчий ГСУ СБ України, у кримінальному провадженні, №42016000000001125 від 26 квітня 2016 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що ГСУ Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42016000000001125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 367 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року накладено арешт, на майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 , в тому числі на: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 245104080000; автомобіль марки «Maybach 57», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Land Rover Range Rover» 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 (згідно інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна SALLMAME4AA333977), державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Rolls-Royce Chost» 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль марки «Mercedes-Benz S500L 4 Matic» 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; корпоративні права учасника ТОВ «Екоойл» (код за ЄДРПОУ 36616545) ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , в розмірі його внеску до статутного фонду в сумі 154 179 грн, у вигляді заборони використовувати та розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього.

Як убачається зі змісту вказаної ухвали, метою накладення арешту на майно ОСОБА_4 , є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, забезпечення заявлених в майбутньому цивільних позовів, додаткового покарання у виді конфіскації майна, а також запобігання ризикам у вигляді подальшого зникнення, втрати, пошкодження, відчуження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Так, статтею 214 КПК Українивизначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів вказаного уст. 170 КПК України.

В той же час, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте кримінально протиправним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення або отримане за рахунок доходів від вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

В той же час, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", та рішення у справі "Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, належного ОСОБА_4 , виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним йому майном.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на вищевказане майно, власником якого є ОСОБА_4 , накладено 14 листопада 2017 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, власник арештованого майна не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що в сукупності свідчить про те що, підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення, як арешт вищезгаданого майна відсутні.

Також відповідно до ч. 3ст. 22 КПК України,слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, кримінально процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку представника власника майна-адвоката ОСОБА_3 , разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати.

При цьому, уповноважений слідчий ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №42016000000001125 від 26 квітня 2016 року, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання не прибув та не надав доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, належного на праві власності ОСОБА_4 , який в рамках вказаного провадження не набув жодного процесуального статусу, виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним йому майном.

Таким чином, враховуючи вище наведене, слідчий суддя, не вбачає підстав для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у зв`язку з чим, дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 42016000000001125 від 26 квітня 2016 року та часткового скасування арешту майна, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 245104080000; автомобіль марки «Maybach 57», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Land Rover Range Rover», 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 (згідно інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна SALLMAME4AA333977), державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Rolls-Royce Chost», 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль марки «Mercedes-Benz S500L 4 Matic», 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; корпоративні права учасника ТОВ «Екоойл» (код за ЄДРПОУ 36616545) ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , в розмірі його внеску до статутного фонду в сумі 154 179 грн.

Керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року у кримінальному провадженні №42016000000001125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст.367 КК України задовольнити.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 14 листопада 2017 року у кримінальному провадженні №42016000000001125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 367 КК України, на майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 245104080000; автомобіль марки «Maybach 57», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Land Rover Range Rover» 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 (згідно інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна SALLMAME4AA333977), державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Rolls-Royce Chost» 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль марки «Mercedes-Benz S500L 4 Matic» 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; корпоративні права учасника ТОВ «Екоойл» (код за ЄДРПОУ 36616545) ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , в розмірі його внеску до статутного фонду в сумі 154 179 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1