Рішення

від 28.06.2022 по справі 910/2447/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2022Справа № 910/2447/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ"

до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання права власності

представники учасників процесу:

від позивача: Бондар А.В.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Обслуговуючий кооператив "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання за Обслуговуючим кооперативом "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ" права власності на однокімнатну квартиру площею 33,7 кв.м., житлова площа 18,6 кв.м., за адресою: місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 9, квартира 58.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.09.2021 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв`язку із ненаданням позивачем документа, що підтверджує набуття права на нерухоме майно, прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №60326025. Позивач вважає, що зазначеною відмовою органу державної реєстрації відповідач не визнає право власності позивача на квартиру №58 за адресою: місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 9. З огляду на вищенаведене, позивач, в порядку статті 392 Цивільного кодексу України, звернувся до суду за даним позовом про визнання за ним права власності за Обслуговуючим кооперативом "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ" права власності на однокімнатну квартиру площею 33,7 кв.м., житлова площа 18,6 кв.м., за адресою: місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 9, квартира 58, у зв`язку із тим, що право власності позивача не визнається відповідачем та у зв`язку із втратою документа, який засвідчує його право власності.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2447/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.05.2022.

Протокольною ухвалою 12.05.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 09.06.2022.

У підготовчому засіданні 09.06.2022 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.06.2022.

10.06.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов.

28.06.2022 до суду від позивача надійшли заява та пояснення по справі.

У судове засідання 29.06.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 29.06.2022 не прибув.

У судовому засіданні 29.06.2022 на підставі ст.119 ГПК України, враховуючи обставини наведені у відзиві щодо неможливості подати відзив на позов у встановлений судом строк, суд протокольною ухвалою від 29.06.2022 продовжив відповідачу строк на подання відзиву на позов та долучив до матеріалів справи поданий відповідачем відзив.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, враховуючи, що відповідач у відзиві заявив про розгляд справи без участі його представника, а неявка представника не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Також у судовому засіданні суд прийняв до розгляду заяву позивача про виправлення описки у найменуванні відповідача, зазначивши правильним найменуванням відповідача - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також судом долучено до матеріалів справи подані відповідачем пояснення та докази.

Представник позивача у судовому засіданні 29.06.2022 надав пояснення по суті заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 29.06.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Обслуговуючий кооператив "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ" є обслуговуючим кооперативом, що забезпечує обслуговування будинку за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 9.

Позивач є правонаступником Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Енергетик-9" та Житлово-будівельного кооперативу "Енергетик", що був створений відповідно до рішення Шевченківського райвиконкому депутатів ради трудящих м. Києва № 1088 від 29.09.1965 року, що зазначено у п.1.1 Статуту ОКЖК "Енергія" в редакції від 2017 року, п.1.5 Статуту ОК ЖБК "Енергетик-9" в редакції від 2016 року.

Метою утворення позивача було задоволення потреби членів кооперативу у житлі шляхом будівництва будинку, що був збудований за адресою: АДРЕСА_3.

З моменту завершення будівництва будинку, кооператив був власником квартири №58 у цьому будинку, що мала статус службової квартири та використовувалась для проживання співробітників кооперативу.

Позивач зазначає, що факт належності кооперативу квартири в якості службової підтверджується п.6.3 Статуту кооперативу в редакції 2017 року та п.6.3 Статуту в редакції 2016 року.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 60326025 від 13 вересня 2021 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовив у державній реєстрації права власності.

Відмова вмотивована тим, що позивачем не подано документа, що відповідно до законодавства підтверджує набуття права нерухоме майно.

Позивач вважає, що такою відмовою орган державної реєстрації прав не визнає право власності позивача на квартиру № 58 .

Позивач зазначає, що на даний час квартира № 58 не викуплена, а тому є власністю кооперативу.

Також позивач зазначає, що у 2016 року відбулася зміна керівництва позивача, а саме: з посади голови правління кооперативу була звільнена ОСОБА_1 . Після звільнення остання відмовилась передати документи та печатку кооперативу. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19.02.2018 року по справі № 760/12795/16-ц було задоволено позовні вимоги про витребування печатки та документів. На даний час здійснюється примусове виконання рішення суду, однак рішення суду залишається не виконаним, про що державним виконавцем складено акти від 04.11.2021 року та 15.11.2021 року.

Таким чином, документи на квартиру №58 , які раніше зберігались у кооперативі, є втраченими.

З огляду на вище викладене, оскільки відповідачем заперечується це право власності та посилаючись на втрату документів, позивач на підставі ст.392 ЦК України звернувся до суду із позовом про визнання за Обслуговуючим кооперативом "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ" права власності на однокімнатну квартиру площею 33,7 кв.м., житлова площа 18,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.18, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстратором прийнято рішення відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень. Разом з тим, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Духновської О.А. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 вересня 2021 року за № 60326025 не було оскаржено стороною у встановленому законом порядку.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Згідно із рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Духновської О.А. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 липня 2021 року за № 59495041 під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 21.07.2021 за реєстраційним номером 46871916, яку подала Москаленко Л.О., що діяла на підставі виписки з ЄДР для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: колективна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , державний реєстратор встановив відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення держаної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, у зв`язку з чим зупинив розгляд заяви для надання документу, що відповідно до законодавства підтверджує набуття права на нерухоме майно за ОК "ЖК "ЕНЕРГІЯ".

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Духновської О.А. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 вересня 2021 року за № 60326025 розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 21.07.2021 за реєстраційним номером 46871916, яку подала Москаленко Л.О., що діяла на підставі виписки з ЄРД для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: колективна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та відмовлено у державній реєстрації права власності. В зазначеному рішенні вказується, зокрема, наступне: "після завершення строку, встановлено частиною третьою статті 23 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме, додатково не подано документа, що відповідно до законодавства підтверджує набуття права на нерухоме майно за Обслуговуючим кооперативом "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ".

На переконання позивача, така відмова органу державної реєстрації прав свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно Інформаційної довідки №297580973 від 02.02.2022 року, відомості щодо квартири АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек - відсутні.

Згідно листа КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 15.09.2020 року № 062/14-9741 (И-2020), реєстрація на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 - відсутня.

Відповідно до листа Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.03.2021 року № 108344 за адресою: АДРЕСА_2 відсутня реєстрація осіб.

Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією у листі від 11.08.2020 року № 108-9555 на адвокатський запит щодо статусу службової квартири та інформації про ордера на вселення до цієї квартири, повідомлено про відсутність будь-якої інформації.

Відповідно до Списку членів ОК ЖБК "Енергетик-9", складеному станом на 31.05.2016, член кооперативу із квартири №58 у списку відсутній.

На замовлення позивача КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на квартиру №58 та довідку про параметри квартири.

Відповідно до довідки ОК "ЖК "Енергія" №02/09-20 від 01.09.2020, квартира №58 обліковується на балансі позивача та має вартість 3357 карбованців 16 копійок, залишкову вартість в національній валюті - 1,00 грн.

Позивач також посилається на те, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/12795/16-ц, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2018, було витребувано у ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ" основну круглу печатку, правовстановлюючі та фінансово-господарські документи Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Енергетик-9", зокрема: Статут, Свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про взяття на облік платника податків (4-ОПП), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, бухгалтерську звітність, ордери на квартири мешканців будинку АДРЕСА_4 , технічну документацію будинку №9 по вул. Митрополита Липківського у м. Києві.

На даний час рішення суду залишається не виконаним, про що державним виконавцем складено акти від 04.11.2021 року та 15.11.2021 року. Таким чином, позивач зазначає, що документи на квартиру №58 , які раніше зберігались у кооперативі, є втраченими.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а згідно із пунктом 1 частини 2 статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №920/615/16.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №914/904/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Невизнання цивільного права полягає в запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі особи, як власника суб`єктивного права.

Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Статтею 384 Цивільного кодексу України передбачено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.

У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Судом встановлено, що право власності на №58 за адресою: АДРЕСА_3, ні за ким не зареєстроване, правовстановлюючі документи на квартиру відсутні.

За поясненнями позивача пайовий внесок щодо квартири АДРЕСА_3 не сплачувався. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

У даному випадку позивач фактично прагне здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 .

Разом з тим, позовні вимоги мотивовані тим, що відмова органу державної реєстрації прав у реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 за позивачем свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на зазначене квартиру.

Також позивач зазначає про відсутність можливості зареєструвати право власності на квартиру, у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів.

Втім, відповідач не ставить під сумнів наявність права власника на означене нерухоме майно.

Докази порушення, невизнання та/або оспорення відповідачем прав позивача у матеріалах справи відсутні.

Так, згідно із матеріалів справи, приймаючи рішення від 27.07.2021 про зупинення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права на квартиру АДРЕСА_3, державним реєстратором зазначено про необхідність надання на підставі п.14 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документу, що підтверджує набуття права власності.

Відмова державного реєстратора прав на нерухоме майно Духновської О.А. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 вересня 2021 року за № 60326025 мотивована тим, що після завершення строку, встановлено частиною третьою статті 23 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", заявником не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

У відповідності до п.1, 2 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації (п.1); перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (п.2).

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав.

Враховуючи наведене, з аналізу позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини між сторонами по даній справі виникли у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та регулюються правовими нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому, прийняття державним реєстратором, у відповідності до наданих йому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повноважень, рішення про відмову у реєстрації за позивачем права власності на квартиру №58 за адресою: м. Київ, вулиця Липківського Василя Митрополита, буд. 9 не може вважатися оспоренням відповідачем права власності позивача на зазначену квартиру.

Фактично позивач звернувся до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як до державного реєстратора, який прийняв рішення про відмову у здійсненні відповідної реєстрації.

Водночас, судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.05.2020р. у справі №916/1608/18 дійшла висновку, що правило ст.392 ЦК України за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

Однак, у даному випадку відповідач не є суб`єктом за рахунок якого можна задовольнити позовні вимоги про визнання права власності.

Посилання позивача на те, що у відповідності до п.81. Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 ним було надані необхідні документи для реєстрації права власності, суд відхиляє, оскільки виходячи з положень наведеного пункту Порядку, довідка кооперативу надається у разі реєстрації права власності члена індивідуально визначеного нерухомого майна, а не самого ЖБК.

Докази на підтвердження надання, у відповідності до Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37, виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування квартирі №58 за адресою: м. Київ, вулиця Липківського Василя Митрополита, буд. 9 статусу службових житлових приміщень матеріали справи не містять.

Частиною першою позивача на те, що статті 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Таким чином, зважаючи на те, що докази порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача відповідачем в матеріалах справи відсутні, обставин, за якими відповідач не визнає, оспорює факт чи має сумнів щодо належності Обслуговуючому кооперативу "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ" спірного нерухомого майна, не доведено, відсутні підстави для застосування положення ст. 392 ЦК України та задоволення позовних вимог.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВИЙ КООПЕРАТИВ "ЕНЕРГІЯ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 12.07.2022.

Суддя С. О. Турчин