Рішення

від 28.06.2022 по справі 910/17577/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2022Справа № 910/17577/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш"

про розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 64 971,53 грн

Представники учасників справи:

Від позивача: Радіщев В.О.;

Від відповідача: Гурський М.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.10.2021 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 64 971, 53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

12.11.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2021.

16.12.2021 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити участь представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів через систему EASYCON.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

14.12.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що з березня 2021 року готовий був надати транспорт для вивезення зерна, а тому вважає, що з квітня 2021 року має місце прострочення з боку позивача. Також, відповідач вважає, що надані документи на підтвердження факту псування зерна є односторонніми внутрішніми документами позивача, а отже не можуть вважатись належним доказом по справі. Відповідач вказав, що для цілей виконання обов`язку по передачі йому визначеного усним договором та оплаченого обсягу товару - 815,710 тонн пшениці 3-го класу, не має значення, якого року буде ця пшениця. З цих причин вважає абсолютно безпідставні звинувачення у понесених позивачем збитках у зв`язку зі зберіганням 5 років та знищенням зерна врожаю 2016 року. Також, зволікання у вивезенні зерна відповідач обґрунтовує наявністю судових спорів між сторонами у судових справах. Відповідач, крім того, вважає, що ризики щодо знищення або пошкодження товару покладені на позивача в силу приписів ст. 668 ЦК України.

20.12.2021 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання по справі.

Представник позивача у підготовче засідання 20.12.2021 не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105481533402.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання по справі № 910/17577/21 на 26.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання по справі № 910/17577/21 на 14.02.2022.

10.02.2022 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

14.02.2022 підготовче засідання по справі № 910/17577/21 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 призначено підготовче засідання по справі № 910/17577/21 на 28.02.2022.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

За наведених обставин призначене на 28.02.2022 підготовче засідання з розгляду справи № 910/17577/21 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежали від суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 призначено підготовче засідання по справі № 910/17577/21 на 30.05.2022.

23.05.2022 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити участь представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів через систему EASYCON.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2022.

27. 06.2022 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити участь представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів через систему EASYCON.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» про участь у підготовчому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

29.06.2022 через підсистему Електронний суд від представника відповідача надійшла заява.

Представник позивача в судовому засіданні 29.06.2022 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 29.06.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем було досягнуто домовленості про постачання оптової партії зерна - пшениці 3 класу в кількості 2 000 тонн за ціною 4 200,00 грн за тонну.

Позивачем був виставлений відповідачеві до оплати рахунок від 01.11.2016 №011101 з наступними реквізитами: найменування товару пшениця; кількість 2 000 тонн; ціна без ПДВ 3 500,00 грн; сума без ПДВ 7 000 000,00 грн; ПДВ 1 400 000,00 грн; загальна сума з ПДВ - 8 400 000,00 грн.; рахунок дійсний один день.

ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» згідно з платіжним дорученням № 1878 від 02.11.2016 на рахунок ТОВ «Торговий дім «Фінпром» були перераховані грошові кошти в сумі 4 000 000,00 грн з призначенням платежу: «Договор поставки 2607-1 За пшеницу. согл. сч. № 011101 от 01.11.2016 г. у т. ч. ПДВ 20% 666666.67 грн.».

В день перерахування коштів - 02.11.2016, позивач отримав зі складу відповідача 136,56 тонн пшениці, що підтверджується видатковою накладною від 02.11.2016 № 021101, а також товарно-транспортними накладними від 02.11.2016 №№ 1-6.

Як стверджує позивач, у подальшому відповідач припинив вивезення пшениці, посилаючись на те, що остання, на його думку, є товаром неналежної якості, разом з тим матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що отриманий позивачем товар був неналежної якості.

28.11.2016 ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» було направлено лист № 76-1/11-2016 в якому відповідач зазначив, що згідно договору постачання № 2607-1 від 01.11.2016 позивач зобов`язувався поставити відповідачеві в строк до 20.11.2016 пшеницю 3 класу урожаю 2016 року у кількості 2 000 тонн на загальну суму 8 400 000,00 грн. На виконання п. 5.1 даного договору відповідачем було здійснено передоплату за товар в розмірі 4 000 000,00 грн.

В абзаці третьому вказаного листа відповідач зазначає, що фактично на користь ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» позивачем було поставлено товар в кількості 136,670 тонн на загальну суму 574 014,00 грн, а подальші поставки не здійснювалися через брак товару належної якості у продавця. Таким чином, ТОВ «Торговий дім «Фінпром» недопоставило ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» у обумовлений договором строк пшеницю з класу урожаю 2016 року в кількості 1863,330 тонн на суму 7 825 986,00 грн, у зв`язку з чим постачальник зобов`язаний повернути кошти передоплати в строк до 23.11.2016 згідно з п. 6.4 договору постачання № 2607-1 від 01.11.2016.

В цьому ж листі покупець просив постачальника повернути вартість оплаченого, але не поставленого товару в сумі 3 425 986,00 грн на його рахунок, а також просив надати оригінали первинних бухгалтерських та фінансових документів з підписами уповноважених осіб та завірених печаткою постачальника, а саме: договору постачання № 2607-1 від 01.11.2016; протоколу загальних зборів щодо надання повноважень директору товариства постачальника Ковальському М.І. щодо підписання даного договору постачання № 2607-1 від 01.11.2016; рахунку № 011101 від 01.11.2016; видаткової накладної на відпущений товар в кількості 136,67 тонн; податкової накладної № 2/2 від 02.11.2016.

Крім того, відповідачем до даного листа додавався проект договору постачання №26071 від 01.11.2016 у двох примірниках, який був підписаний тільки відповідачем.

Суд констатує, що в п. 1.1. вказаного проекту договору зазначено, що предметом поставки є пшениця 3 класу урожаю 2016 року, а поставка має відбуватись на умовах FCA - завантажено в автомобіль «Покупця».

Разом з тим, доказів підписання вказаного договору з боку позивача даний документ не містить. Факт підписання вказаного договору позивач заперечує.

15.12.2016 ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» направило на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» лист № 85/12-2016, в якому вказувалось про те, що ТОВ «Зернокомплекс Сиваш» на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» 02.11.2016 згідно усної домовленості було перераховано 4 000 000,00 грн, а 28.11.2016 на адресу останнього було надіслано проект договору постачання № 2607-1, і станом на 14.02.2016 у відповідача відсутня інформація про підписання позивачем даного договору. Тому відповідач зазначав, що перераховані ним 4 000 000,00 грн були отримані позивачем без достатніх правових підстав, у зв`язку з чим просив повернути їх протягом 3-х днів на рахунок ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш».

04.01.2017 ТОВ «Торговий дім «Фінпром» надіслало відповідачеві відповідь № 0401/01 на зазначені вище листи № 76-1/11-2016 від 28.11.2016 та від 15.12.2016 № 85/12-2016, за змістом якої зазначає, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення рахунку та його часткової оплати. Крім того, вказаний договір був частково виконаний сторонами, товар був частково отриманий покупцем, у зв`язку з чим позивач вважає необґрунтованим посилання відповідач на безпідставність перерахування 4 000 000,00 грн.

У зв`язку з неповерненням позивачем зазначених вище коштів в сумі 4 000 000,00 грн ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» звернулось до суду з позовом у справі №911/4204/16, посилаючись на приписи статті 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.03.2017 у справі № 911/4204/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017, в задоволенні позову було відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами було укладено договір поставки в простій письмовій формі шляхом обміну документами, у яких погоджені істотні умови договору, що виключає факт набуття грошових коштів ТОВ «Торговий дім «Фінпром» в розмірі 4 000 000,00 гривень без достатніх правових підстав.

22.09.2017 відповідач ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» направив на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» лист-вимогу про поставку товару № 88/09-2017, відповідно до якого відповідач зазначав, що згідно усної домовленості досягнутої в листопаді 2016 року ТОВ «Торговий дім «Фінпром» зобов`язалось поставити ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» пшеницю 3-го класу урожаю 2016 року у кількості 2000 тонна загальну суму 8 400 000,00 грн.

На виконання даної усної домовленості ТОВ «Торговий дім «Фінпром» було виставлено рахунок на суму 8 400 000,00 грн, відповідно до якого перераховано передплату в розмірі 4 000 000,00 грн, тобто ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» було оплачено 952,380 тонн товару.

ТОВ «Торговий дім «Фінпром» було поставлено товару в кількості 136,670 тонн на загальну суму 574 014,00 грн, таким чином умови поставки всієї партії товару є узгодженими, а отже виходячи із суми передплати за товар у розмірі 4 000 000,00 грн недопоставленими залишилось 815,710 тонн товару на суму 3 425 986,00 гривень.

У зв`язку із цим ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» просив не пізніше 7-ми робочих днів від дня отримання даного листа-вимоги поставити на його адресу 815,710 тонн пшениці 3-го класу або аналогічної якості на суму 3 425 986,00 грн разом з усіма необхідними супровідними документами.

29.09.2017 ТОВ «Торговий дім «Фінпром» направило на адресу ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» лист № 0210, в якому вказував на недобросовісність поведінки ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» при виконанні своїх зобов`язань в межах укладеного в спрощеній формі договору купівлі-продажу зерна, зокрема щодо суперечливої поведінки при визначенні умов цього договору та його виконанні.

ТОВ «Торговий дім «Фінпром» вказував, що ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» помилково вважає факт часткової оплати рахунку на 8 400 000,00 гривень на 4 000 000,00 гривень доказом узгодження суми договору саме на дану суму (меншу кількість зерна), оскільки домовленості між сторонами полягали у поставці 2000 тонн зерна, а не 815 тонн, і за умови здійснення попередньої оплати всієї партії, у зв`язку із чим ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» залишилось зобов`язаним сплатити ТОВ «Торговий дім «Фінпром» 4 400 000,00 гривень оплати за обумовлену партію зерна пшениці 3-го класу, у зв`язку із чим вимагалось виконання вказаних домовленостей.

Відносно поставки оплачених ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» 815,710 тонн пшениці 3-го класу на суму 3 425 986,00 гривень, в листі зазначалось, що згідно досягнутої домовленості поставка зерна мала відбуватись шляхом самовивозу даного зерна ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» власним транспортом зі складу, який знаходиться в с. Попелюхи, Піщанського району, Вінницької області. Даний факт підтверджується також попередніми діями ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» по вивозу перших 136,67 тонн пшениці власним транспортом з даного складу (підтверджується змістом товарно-транспортних накладних від 02.11.2016).

У зв`язку із цим з ТОВ «Торговий дім «Фінпром» просив негайно направити транспорт за адресою місцезнаходження складу (с. Попелюхи, Піщанського району, Вінницької області) для одержання (відвантаження) оплаченої ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» партії зерна кількістю 815,710 тонн пшениці 3-го клас та вказувалось, що всі необхідні супровідні документи будуть надані при відвантаженні вказаної партії зерна. Для оперативного вирішення питань (в разі їхнього виникнення), необхідно було негайно телефонувати на адресу керівництва або особисто звертатись за юридичною адресою Товариства.

11.10.2017 ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» направило на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» лист - вимогу № 113/10-2017 про повернення вартості непоставленого товару, в якому зазначило, що оскільки попередній лист-вимога від 22.09.2017 № 88/09-2017 про поставку товару не булв виконаний, ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» повідомило про односторонню відмову від договору та вимагало не пізніше 7 днів від дня отримання даного листа-вимоги повернути вартість оплаченого та непоставленого товару у сумі 3 425 986,00 гривень шляхом перерахування на зазначений банківський рахунок.

У зв`язку із неповерненням даних коштів ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» вдруге звернулось із позовом до ТОВ «Торговий дім «Фінпром» у справі № 911/3197/17 про стягнення 3 425 986,00 грн заборгованості. В обґрунтування вказаних вимог у справі № 911/3197/17 ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» зазначило, що ТОВ «Торговий дім «Фінпром» не в повному обсязі виконано свої зобов`язання згідно усної домовленості, досягнутої у листопаді 2016 року щодо поставки товару, а саме пшениці 3-го класу урожаю 2016 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2017 року у справі № 911/3197/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» про стягнення 3 425 986,00 грн заборгованості та 51 389,79 грн судового збору задоволено.

На виконання вказаного рішення суду, яке набуло законної сили, ТОВ «Торговий дім «Фінпром» перерахувало ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» стягнуті грошові кошти платіжними дорученнями № 16804 від 03.04.2018 на суму 500 000,00 грн, № 16836 від 05.04.2018 на суму 500 000,00 грн, 17.04.2018 на суму 2 477 375,79 грн.

В подальшому Постановою Верховного Суду від 21.08.2018 рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 911/3197/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі № 911/3197/17, яке в подальшому було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 та ухвалою Касаційного господарського суду Верховного суду від 25.02.2021, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» про стягнення заборгованості у розмірі 3 425 986,00 грн відмовлено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» 181 785,26 грн судового збору, 29 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих грошових сум задоволено. В поворот виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2017 у справі № 911/3197/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» 3 425 986,00 грн заборгованості та 51 389,79 грн судового збору.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що не поставка товару, яку вимагав ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» згідно листа-вимоги № 88/09-2017 від 22.09.2017 не відбулась з вини самого покупця, оскільки обов`язок надання транспорту зі змісту договору та наступних дій ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» по його виконанню був покладений саме на нього.

Як зазначено в рішенні суду, така поведінка ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» не відповідала критеріям добросовісності останнього як сторони покупця за договором купівлі-продажу зерна.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач, на виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі № 911/3197/17 щодо повороту виконання попереднього рішення цього ж суду у цій же справі від 13.12.2017 ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» було здійснено перерахунок 3 425 000,00 гривень - передоплати за товар.

Після ухвалення остаточного рішення у справі № 911/3197/17 ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» направило на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» новий лист-вимогу про поставку товару від 29.03.2021 року № 29/03-1.

В даному листі ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» посилалось на договір, укладений в формі усної домовленості щодо поставки ТОВ «Торговий дім «Фінпром» пшениці урожаю 2016 року в кількості 2 000 тонн на загальну суму 8 400 000,00 гривень; про перерахування грошових коштів в сумі 4 000 000,00 гривень згідно даного договору та судові рішення у справах № 911/4204/16 та № 911/3197/17 та на те, що ТОВ «Торговий дім «Фінпром» неодноразово наголошувало під час розгляду вказаних судових справ про готовність поставити 815,710 тонн пшениці 3-го класу на суму 3 425 986,00 грн.

У зв`язку із цим, ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» згідно даного листа- вимоги просило повідомити його про місцезнаходження складу для одержання (відвантаження) оплаченої партії зерна кількістю 815,710 тонн пшениці 3-го класу; підготувати оплачену партію зерна кількістю 815,710 тонн пшениці 3-го класу, а також усі необхідні товару супровідні документи для відвантаження на транспорт ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш»; розпочати передачу ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» оплаченої партії зерна кількістю 815,710 тонн пшениці 3-го класу шляхом відвантаження на автотранспорт ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» із розрахунку не менше 136,56 тонн товару на добу, загальний час вивезення товару - не більше 6 робочих днів; передати ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» усі необхідні товаросупровідні документи; про час та місце початку передачі (відвантаження) товару попередити ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» не пізніше ніж за 7 робочих днів шляхом направлення листа за адресою: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2а, оф. 510; копію такого листа на електронну адресу: info@tеsslаgroup.com.

Позивачем до матеріалів справи подано ряд документів, згідно яких вбачається, що зерно, яке було предметом договору поставки було списано як зіпсована продукція за наслідками інвентаризації, а саме наведенні нижче документи.

Доповідна записка від 09.03.2021 головного агронома ТОВ «Торговий дім «Фінпром» на ім`я директора цього ж товариства про те, що ним було проведено огляд стану якості зерна пшениці 3 класу, яке зберігається на складі за адресою: Вінницька область, Піщанський район, селище Попелюхи, вулиця Леніна, 1а в кількості 820 тонн з 2017 року. Оглядом було встановлено, що дане зерно як в поверхневих, так і в нижніх шарах має ознаки псування - наявний плісняво-затхлий запах прілості, в окремих місцях колір зерна має темно-коричневий окрас, у зв`язку із чим просить прийняти рішення щодо подальших дій відносно даного зерна.

Наказ директора ТОВ «Торговий дім «Фінпром» від 09.03.2021 № 26, згідно якого директор підприємства на підставі доповідної записки агронома наказав членам постійно діючої інвентаризаційної комісії провести інвентаризацію зерна пшениці 3 класу, яке зберігається на складі за адресою: Вінницька область, Піщанський район, селище Попелюхи, вулиця Леніна, lа, в кількості 820 тонн; під час проведення інвентаризації встановити стан якості зерна та в разі підтвердження факту його псування вказати найменування зіпсованої продукції, її кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо її знецінення, списання або можливості використання.

Інвентаризаційний опис від 09.03.2021 № 1 згідно якого вбачається, що на складі товарно-матеріальних цінностей за адресою: Вінницька область, Піщанський район, селище Попелюхи, вул. Леніна, 1а, на відповідальному зберіганні завідуючого складом Подоляна Івана Петровича знаходиться пшениця зерно 3 класу в кількості 820 тонн. Згідно примітки до даного опису зазначено наступне: «за результатами обстеження встановлено, що в результаті осінньо-зимових перепадів температур 2020-2021 року та внаслідок процесу термовологопровідності, зерно набрало критичної вологості внаслідок чого розпочався процес його самозігрівання. В більшості ділянок шарів спостерігається значна температура - близько 50 - 60 градусів за Цельсієм. Колір зерна є темно-коричневого кольору. Наявні ферменти пліснявих грибів. Зерно має стійкий плісняво-затхлий, а в деяких ділянках гнилисто-затхлий запах. В зерні спостерігається інтенсивний процес розпаду білкових речовин та жирів під впливом як пліснявих грибів, так і розвинутих бактерій. Згідно наведених даних дане зерно пшениці можна віднести до зерна з 2-м та 3-м ступенем дефектності».

Протокол інвентаризаційної комісії від 12 березня 2021 року, згідно якого зазначається про те, що: «За даними інвентаризації зерна на складі встановлено в наявності: зерно пшениці в кількості 820 тонн.

За даними бухгалтерського обліку балансова вартість даного зерна (виходячи з собівартості 1 313,60 гривень за 1 тонну) становить 1 077 152,00 гривень.

Зазначене зерно за даними бухгалтерського обліку рахується як продовольче 3-го класу.

В той же час, під час інвентаризації встановлено, що за час зберігання внаслідок осінньо-зимових перепадів температур 2020 - 2021 року, що потягло за собою процес самозігрівання, зерно належить до 2 та 3 ступенів дефектності.

Згідно технічних можливостей підприємства, рентабельності виробництва та характеру локалізації ділянок зерна з різним ступенем дефектності не вбачається можливим провести відокремлення зерна 2 та 3 ступеню дефектності одне від одного,

З огляду на викладене, зазначене зерно є непридатним для використання в продовольчих цілях і може бути використано лише в технічних цілях.

З огляду на специфіку діяльності підприємства, у його виробничому процесі відсутня можливість використання даного зерна в технічних цілях.

У зв`язку із наведеним комісія рекомендує списати зерно, яке зберігається на складі за адресою: Вінницька область, Піщанський район, селище Попелюхи, вулиця Леніна, 1а, як зіпсовану продукцію».

Акт від 12.03.2021, згідно якого комісією у складі головного бухгалтера ТОВ «Торговий дім «Фінпром» Пампух Тетяни Василівни; бухгалтера по матеріальних рахунках ТОВ «Торговий дім «Фінпром» Бабиної Ірини Миколаївни; агронома ТОВ «Торговий дім «Фінпром» Кормана Андрія Сергійовича, на виконання протоколу інвентаризаційної комісії від 12.03.2021, який затверджений головою комісії, вирішено списати пшеницю, яка за даними бухгалтерського обліку перебуває на складі за адресою: Вінницька область, Піщанський район, селище Попелюхи, вулиця Леніна, lа, в кількості 820 тонн 3 класу загальною балансовою вартістю 1 077 152,00 гривень як зіпсовану продукцію. Даний акт є підставою для внесення змін до даних бухгалтерського обліку.

Також в матеріалах справи міститься копія податкової накладної від 12.02.2021 № 11, згідно якої ТОВ «Торговий дім «Фінпром» за наслідками списання зіпсованої продукції на підставі акту списання від 12.03.2021 нарахував до сплати податок на додану вартість в розмірі 215 430,00 гривень.

Згідно доданої до цієї накладної квитанції від 21.03.2021 вбачається, що дана накладна була подана через електронний кабінет до податкового органу 20.03.2021.

Згідно пояснень позивача, вказані документи підтверджують той факт, що зерно, яке було предметом договору купівлі-продажу між ТОВ «Торговий дім «Фінпром» та ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» в результаті відмови відповідача (ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш») виконати зобов`язання по його вивезенню, протягом тривалого часу (з листопада 2016 року по лютий 2021 року) лежало на складі позивача (ТОВ «Торговий дім «Фінпром») і в результаті набрання критичного рівня вологи зіпсувалось.

При цьому ТОВ «Торговий дім «Фінпром» вказує на те, що протягом всього часу вживало можливих заходів щодо догляду а цим зерном - зменшенню рівня вологи шляхом доочистки та доробки на вібраційному центробіжному зерновому сепараторі БЦС-25.

У зв`язку із тим, що дані роботи не були передбачені умовами договору купівлі-продажу, мають вимушений характер та проводились фактично в інтересах відповідача з метою збереження його майна, ТОВ «Торговий дім «Фінпром» вважає, що витрати, які підприємство понесло на виконання таких робіт є його збитком, що підлягає відшкодуванню відповідачем ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш».

Так, в березні 2019 року первинно проводились профілактичні доочистка та доробка на вібраційному центробіжному зерновому сепараторі БЦС-25.

Позивач зазначає, що зерно для завантаження в даний сепаратор у зв`язку із цим перевозилось зі складу на тік для виконання очистки та очищене зерно завозилось назад на склад.

На виконання даних робіт ТОВ «Торговий дім «Фінпром» витратило наступні кошти: витрати на відгрузку зерна 5 288,18 гривень; витрати по перевезенню зерна зі складу на очистку 9 501,53 гривень; витрати на очистку зерна БЦС-25 - 3 629,29 гривень; витрати по перевезенню очищеного зерна з току на склад 9 501,53 гривень, а всього - 27 920,53 гривень.

Також в березні 2019 року вказана партія зерна пройшла обробку препаратом по захисту від шкідників «Селфос», що підтверджується актом від 4 березня 2019 року № 181 - витрачено 20,9 кг на 836 тонн пшениці, витрати складають 4 890,60 гривень.

Доказами понесених витрат є: акт комісії за березень 2019 року про розрахунок і суму витрат на доочистку та доробку зерна; акт про списання мертвих відходів в результаті очистки зерна в розмірі 9,196 тонн; акт використання засобу хімічного захисту рослин селфосу №181 від 04.03.2019; видаткова та товарно-транспортна накладна щодо закупівлі фуміганту-інсектициду «Селфос»; наряд № 10 на відрядну роботу працівників по очистці зерна; обліковий лист тракториста-машиніста за березень 2019 року; подорожні листи в кількості 12 штук щодо перевезення зерна зі складу на тік та з току на склад.

Аналогічні роботи були виконані відносно даного зерна в березні 2020 року, були проведені його профілактичні доочистка та доробка на вібраційному центробіжному зерновому сепараторі БЦС-25.

На виконання даних робіт ТОВ «Торговий дім «Фінпром» витратило наступні кошти: витрати на відгрузку зерна 5 208,25 гривень; витрати по перевезенню зерна зі складу на очистку 9 256,07 гривень; витрати на очистку зерна БЦС-25 - 3 596,21 гривень; витрати по перевезенню очищеного зерна з току на склад 9 256,07 гривень, а всього - 27 316,60 гривень.

Також в березні 2020 року вказана партія зерна пройшла обробку препаратом по захисту від шкідників «Селфос», що підтверджується актом від 12 березня 2020 року № 132, витрачено 20,7 кг на 826,8 тонн пшениці, витрати складають 4 843,80 гривень.

Доказами понесених витрат є: акт комісії за березень 2020 року про розрахунок і суму витрат на доочистку та доробку зерна; акт про списання мертвих відходів в результаті очистки зерна в розмірі 6,8 тонн; акт використання засобу хімічного захисту рослин селфосу №132 від 12.03.2019 року; наряд № 14 на відрядну роботу працівників по очистці зерна; обліковий лист тракториста-машиніста за березень 2020 року; подорожні листи в кількості 12 штук щодо перевезення зерна зі складу на тік та з току на склад.

Загальні витрати позивача за його розрахунками, що пов`язані із доочисткою та доробкою зерна, яке ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» зобов`язаний був вивезти в 2016 році, а також по внесенню препарату щодо захисту зерна від шкідників («Селфос») склали: 64 971,53 гривень.

Також позивач вказує, що його підприємство не є спеціалізованим зберігачем зерна і не має виробничих можливостей створити спеціальні умови зберігання, про те в разі вчасного вивезення зерна відповідачем псування останнього можна було б уникнути.

В липні 2021 року ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Торговий дім «Фінпром», в якому просив суд зобов`язати ТОВ «Торговий дім «Фінпром» виконати зобов`язання за договором купівлі-продажу (поставки) товару - пшениці 3 класу, укладеному у спрощений спосіб з ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», та передати (поставити) ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» оплачену партію зерна кількістю 815,710 тонн пшениці 3-го класу шляхом відвантаження на наданий ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» транспорт для здійснення ним подальшого самостійного вивезення товару; зобов`язати ТОВ «Торговий дім «Фінпром» передати ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» усі необхідні товаросупровідні документи на товар та попередити отримувача про час та місце відвантаження товару не пізніше ніж за 7 робочих дні до початку передачі (відвантаження) товару.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1977/21 від 10.11.2021 року даний позов було задоволено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 року зазначене рішення було залишено без змін.

В свою чергу, в листопаді 2021 року ТОВ «Торговий дім «Фінпром» звернулось до суду з позовом у даній справі, оскільки вважає, що у зв`язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору купівлі-продажу зерна, даний договір підлягає розірванню із визначенням наслідків розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору (ст. 652 ЦК України).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено загальний порядок, за яким продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 4 статті 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, аз підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 3 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Позивач вказує, що істотними обставинами, які дають підставу для розірвання договору купівлі-продажу є:

- тривале (4 роки та 4 місяці) прострочення стороною покупця ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» свого обов`язку щодо отримання та вивезення придбаного ним товару (пшениці 3-го класу 2016 року врожаю) зі складів ТОВ «Торговий дім «Фінпром» в кількості 815,710 тонн;

- як наслідок псування даного товару (пшениці 3-го класу 2016 року врожаю) в кількості 815,710 тонн в результаті тривалого зберігання на складі ТОВ «Торговий дім «Фінпром» та його подальше списання як зіпсованої продукції, тобто як такого, що є непридатним для використання в продовольчих та технічних цілях;

- значне зростання цін на товар, який був предметом поставки (ціна виросла з розрахунку 4 200,00 гривень за 1 тонну в 2016 році до 7 850,00 - 8 150,00 гривень за 1 тонну на даний час).

Даючи оцінку даним обставинам на предмет їхньої істотності, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту ст. 712 Цивільного кодексу України, в якій сформульовано визначення договору поставки його істотними умовами є товар, ціна товару та строк поставки.

Як видно з матеріалів справи, договір купівлі-продажу товару, в даному випадку зерна пшениці 3-го класу 2016 року врожаю був направлений на його короткострокове виконання.

Зокрема, сам договір був укладений 01 - 02 листопада 2016 року шляхом виставлення рахунку продавцем та його часткової оплати покупцем, та 02.11.2016 було здійснено вивіз 136 тонн товару.

У зв`язку із тим, що в матеріалах даної справи та під час розгляду попередніх пов`язаних судових справ не було надано доказів того, що позивач поставляв товар неналежної якості, відсутні дійсні та об`єктивні причини зупинення вивозу товару відповідачем.

Разом з тим, як вбачається з пояснень позивача останній був зацікавлений у швидкому звільненні приміщень складу для розміщення в ньому зібраної кукурудзи.

Суд звертає увагу також на примірник договору поставки від 01.11.2016 №2607-1 (додаток до листа від 28.11.2016 № 76-1/11-2016), який був підписаний відповідачем ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» та на ньому проставлена його печатка, щодо того, що в п. 4.1. даного договору зазначено, що поставка має відбутись в строк до 20.11.2016.

Оцінюючи подальші дії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» по поданню позову щодо стягнення з ТОВ «Торговий дім «Фінпром» перерахованих грошових коштів в межах даного договору в розмірі 4 000 000,00 гривень як отриманих без достатніх правових підстав (справа № 911/4204/16), який за результатами судового розгляду був визнаний необґрунтованим, суд вважає, що ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» необґрунтовано ухилився від подальшого вивезення товару зі складів ТОВ «Торговий дім «Фінпром» в листопаді 2016 року і в подальшому.

Також, входячи зі встановлених обставин справи, суд вважає, що ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» і надалі продовжувало недобросовісно виконувати свій обов`язок щодо вивезення зерна зі складів ТОВ «Торговий дім «Фінпром», оскільки в межах судової справи №911/3197/17, яка також була порушена за його позовом проти ТОВ «Торговий дім «Фінпром», встановлено що саме ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» вчиняло бездіяльність по виконанню обов`язку з вивезення зерна, так як відмовлялось надавати транспорт для цього.

Суд не вважає, що ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» було обмежене в можливостях забрати придбане зерно зі складів ТОВ «Торговий дім «Фінпром» під час розгляду як справи №911/4204/16 так і справи №911/3197/17, оскільки, як стверджує сам відповідач, під час розгляду вказаних справ ТОВ «Торговий дім «Фінпром» постійно вказувало про те, що зерно є в наявності та його можна отримати.

Суд констатує, що фактично ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» погодилось вивезти зерно 29.03.2021, коли направило на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» лист № 29/03-1.

Отже, враховуючи те, що строк поставки, який першопочатково був погоджений сторонами в листопаді 2016 року (до 20 числа згідно документів самого ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш»), фактично затягнувся до березня 2021 року, суд вважає прострочення строком 4 роки та 4 місяці обставиною, яка істотно змінилась.

Щодо зміни обставин відносно предмета поставки, суд вважає за необхідне констатувати, що предметом поставки згідно договору купівлі-продажу від 01.11 - 02.11.2016 року є визначений наступними ознаками товар: зерно пшениці 3-го класу 2016 року врожаю.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо непогодження між сторонами року врожаю товару, оскільки це спростовується документами, наданими самим відповідачем.

Зокрема, у листах ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», які він направляв на адресу ТОВ «Торговий дім «Фінпром» (лист за № 76-1/11-2016 від 28.11.2016 з проектом договору постачання від 01.11.2016 № 2607-1; лист-вимога про поставку товару ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» №88/09-217 від 22.09.2017; лист-вимога про повернення вартості непоставленого товару № 113/10-217 від 11.10.2017; вимога про поставку товару від 29.03.2021 року №29/03-1) зазначалось, що предметом договору купівлі-продажу є пшениця 3-го класу саме 2016 року.

Крім того, даний факт встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2020 у справі № 911/319717, в якому вказується, що: «Позовна заява мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фінпром» не у повному обсязі виконані зобов`язання за усною домовленістю, що досягнута сторонами у листопаді 2016 року щодо поставки товару, а саме: пшениці 3-го класу урожаю 2016 року».

У зв`язку із цим в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає дану обставину встановленою.

Як стверджує позивач, обумовлений договором товар, а саме - партія зерна пшениці 3-го класу 2016 року врожаю, перебувала на зберіганні ТОВ «Торговий дім «Фінпром» з листопада 2016 року до березня 2021 року.

За результатами інвентаризації даного зерна в березні 2021 року даний товар було визнано таким, що є зіпсованим та списано.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що матеріали інвентаризації не є належним та допустимим доказом псування товару, оскільки відповідно п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, передбачено, що проведення інвентаризації є обов`язковим у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Отже законодавством встановлено, що матеріали інвентаризації можуть бути доказом факту псування матеріальних цінностей.

Суд зауважує, що подані позивачем документи інвентаризації відповідають тому переліку документів, які передбачені наведеному вище Положенню про інвентаризацію активів та зобов`язань, підписані його посадовими особами, а відтак відсутні підстави не брати останні до уваги.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за результатами інвентаризації і списання зіпсованого зерна позивач збільшив свої зобов`язання з податку на додану вартість на суму 215 430,00 гривень (яка розрахована від суми вартості списаної зіпсованої продукції), про що своєчасно подав декларацію до податкового органу.

Таким чином, з огляду на те, що предмет поставки, який погоджувався сторонами при укладенні договору 01 - 02 листопада 2016 року фактично відсутній в результаті знищення, суд вважає це також обставиною, яка істотно змінилась.

Щодо зміни обставин відносно ціни товару, суд зазначає невступне.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору поставки (купівлі-продажу) ціна товару, який мав бути поставлений була погоджена сторонами в розмірі 4 200,00 гривень за 1 тонну пшениці 3-го класу 2016 року врожаю.

Натомість, внаслідок істотного прострочення обов`язку з боку відповідача щодо отримання даного товару суттєво змінилась кон`юктура ринку.

Судом досліджено динаміку зміни ціни на пшеницю 3-го класу на ринку України за період, який охоплює фактичні строки поставки з листопада 2016 року по березень 2021 року та момент подачі позову, про яку зазначено в позові.

Згідно даних сайту електронної зернової біржі «Grain Trade» (https://grаіntrade.com.ua/indeksCen/pshenitcya-3-klas) закупівельні ціни на зерно пшениці 3-го класу в період з 28.09.2021 по 29.09.2021 по Вінницькій області (місце походження зерна ТОВ «Торговий дім «Фінпром») коливались від найнижчої - 7 850,00 грн за 1 тонну до найвищої - 8 150,00 грн за 1 тонну; для Київської області відповідно 8 200,00 грн та 8 350,00 грн за 1 тонну.

При цьому приблизно аналогічні ціни на зерно мали місце на момент направлення листа відповідачем про згоду на отримання товару 29.03.2021 - закупівельні ціни на зерно пшениці 3-го класу становили 7 461,00 грн. за 1 тонну (https://graintrade.com.ua/novosti/zakupivelni-tcini-na-zerno-v-ukraini-na-29-bereznya-2021-roku.html).

З огляду на те, що, як було вищезазначено, зерно, яке було предметом купівлі-продажу у розпорядженні ТОВ «Торговий дім «Фінпром» відсутнє внаслідок його псування, ціна нової партії зерна аналогічного класу інших років врожаю суттєво відрізняється від зерна 2016 року.

У зв`язку із цим ціна 815,71 тонн, які на даний час є предметом поставки з боку ТОВ «Торговий дім «Фінпром» буде відрізнятись майже вдвічі порівняно із ціною, яка мала місце при укладенні договору - 6 403 323,50 - 6 648 036,50 гривень на момент подання позову порівняно із 3 425 000,00 гривень, які передбачає договір поставки.

Таким чином, з огляду на суттєве зростання ціни на товар, який був предметом договору поставки 01-02 листопада 2016 року та враховуючи те, що вказана поставка до цих пір не виконана, суд вважає цю обставину також такою, що суттєво змінилась.

Щодо встановлення факту недосягнення між сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

Судом встановлено, що в межах судової справи №911/1977/21, порушеної за позовом відповідача, в якому він просив зобов`язати позивача виконати вимоги поставки, ТОВ «Торговий дім «Фінпром» зауважував про наявність істотної зміни обставин і необхідність приведення договірних зобов`язань у їх відповідність. Даний факт встановлено виходячи зі змісту тексту рішення суду від 10.11.2021.

Враховуючи те, що будучи обізнаним про ці обставини ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» не змінив свою позицію у даній справі та наполягав на задоволенні своїх позовних вимог в попередньому обсязі, суд дійшов висновку що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

Стосовно перевірки виконання вимог ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України відносно наявності одночасно чотирьох умов, необхідних для можливості вирішення судом спору щодо розірвання договору, суд зазначає наступне.

Відносно вимоги закону про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Суд зазначає, що з огляду на описані вище обставини, за яких було укладено спірний договір встановлено, що останній був розрахований на короткий строк виконання в межах одного місяця - листопада 2016 року, і первинно ними було вчинено дії, які свідчили про намір реального виконання: позивач відвантажив товар, а відповідач частково його оплатив.

Тобто, сторони не мали підстав вважати, що контрагент допустить недобросовісну поведінку і буде виконувати свої зобов`язання неналежним чином.

Відносно вимоги закону про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Суд констатує, що обставини, які змінились - строк виконання, ціна товару, не залежать від волі позивача як заінтересованої особи, оскільки строк виконання зобов`язання щодо отримання товару в даному випадку був порушений відповідачем ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», а ціна товару формується виходячи зі стану ринку, на який позивач не має впливу.

Стосовно зміни обставини, а саме псування товару, суд вважає, що позивач вжив всіх можливих та допустимих заходів для збереження товару, а саме: розміщав останній на складі протягом тривалого періоду; вживав заходів з доочистки та зменшенню вологи.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами - первинними документами ТОВ «Торговий дім «Фінпром» по проведенню профілактичної доочистки та доробки на вібраційному центробіжному зерновому сепараторі БЦС-25.

Відносно вимоги закону про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що на даний момент ТОВ «Торговий дім «Фінпром» не має можливості виконати умови спірного договору по причині відсутності в його розпорядженні майна, яке було предметом договору.

Поставка аналогічного за якістю товару - зерна пшениці третього класу іншого року врожаю в кількості 815,71 тонн призведе до того, що ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» зможе його реалізувати за теперішньою ціною, яка суттєво є відмінною від ціни, що була актуальною для сторін станом на момент укладання договору. Так, замість 3 425 000,00 гривень, які коштували 815,71 тонн пшениці в 2016 році, ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» отримавши даний товар зможе отримати в середньому 6 403 323,50 - 6 648 036,50 гривень судячи із середніх цін на зерно, які мали місце на момент подачі позову.

Суд розцінює дану обставину як порушення співвідношення майнових інтересів сторін договору, оскільки ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» як покупець в цьому випадку знаходиться в більш сприятливому становищі, що з огляду на його недобросовісну поведінку при виконанні умов договору є несправедливим до інтересів продавця ТОВ «Торговий дім «Фінпром».

Відносно вимоги закону про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд не вбачає із суті договору та звичаїв ділового обороту того, що ризик зміни даних обставин несе позивач.

При цьому суд відкидає посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 668 Цивільного кодексу України згідно якої ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що вказана норма не може бути застосована до даних відносин, оскільки регулює випадки знищення майна внаслідок настання випадку.

В науці цивільного права усталеним є твердження, що випадок - це антипод вини. Відсутність вини свідчить про випадковість порушення суб`єктивного цивільного права. Під правовим випадком (казусом) розуміється така подія або її результат (наслідки), яких могло б не бути, але які не були відвернуті відповідальною особою тільки тому, що їх неможливо було передбачити і запобігти через раптовість їх настання. Отже, випадковою може бути подія, яка є причиною завдання шкоди, або сама шкода як наслідок певної події. Випадковою визнається шкода, заподіяння якої особа не змогла відвернути, незважаючи на те, що вона вжила всіх залежних від неї заходів, спрямованих на її запобігання. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що вона вчинила всі необхідні дії для належного його виконання.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Значення випадку полягає у тому, що, незважаючи на наявність протиправної поведінки особи, шкоди та причинного зв`язку між ними, він стає підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності. За загальним правилом, випадок (відсутність вини) звільняє суб`єкта від цивільно-правової відповідальності, якщо інше не встановлено договором або законом.

В огляду на викладене, суд не вважає факт псування та знищення майна - зерна пшениці на складі ТОВ «Торговий дім «Фінпром» випадком, оскільки цей факт є наслідком непереміщення зерна в належне для зберігання місце - спеціалізований склад.

Як зазначає ТОВ «Торговий дім «Фінпром», останній не володіє даними приміщеннями, а тому не міг і згідно умов укладеного договору поставки не повинен був створювати такі умови.

Разом з тим, суд зазначає, що за умови своєчасного виконання зобов`язання з боку покупця ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» по вивезенню свого зерна з території ТОВ «Торговий дім «Фінпром» такі наслідки б не наступили. Як вбачається з матеріалів проведеної інвентаризації зерно набрало критичного рівня вологи лише взимку 2020 - 2021 року, однак до цього часу ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» мав можливість і повинен був забрати дане зерно та розпорядитись ним на власний розсуд.

Суд вважає, що саме на ТОВ «Зернономплекс «Сиваш» був покладений обов`язок проявити обачність та піклування відносно придбаного ним майна, яке знаходилось на безоплатному зберіганні в особи, ТОВ «Торговий дім «Фінпром», при відсутності між сторонами укладеного договору зберігання.

Отже, суд вважає, що факт знищення зерна знаходиться в причинному зв`язку із бездіяльністю ТОВ «Зернономплекс «Сиваш», яке не вивезло дане зерно зі складу, не перевірило умови зберігання, не вжило інших необхідних і достатніх заходів для збереження останнього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ «Торговий дім «Фінпром» щодо розірвання договору є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо позовних вимог щодо визначення наслідків розірвання договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Позивач зазначив, що змушений був підтримувати майно, яке було продано відповідачеві в належному стані та проводити його доочистку та доробку.

Загальні витрати позивача згідно наведених в позові розрахунків склали 64 971,53 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Суд вважає, що оскільки позивач вчиняв дії, направлені на підтримання в належному стані майна, яке було придбане відповідачем, останні були вчинені в інтересах останнього, а тому є збитками ТОВ «Торговий дім «Фінпром».

З огляду на викладене, суд вважає справедливим покласти відшкодування даних витрат на відповідача.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, дослідивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що має наслідком задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром" задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу зерна в кількості 2 000 тонн за ціною 4 200 гривень за 1 тонну, укладений в спрощений спосіб між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш" в період 01-02 листопада 2016 року шляхом обміну документами, у яких погоджені істотні умови договору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2 А, оф. 510; ідентифікаційний код 33918697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фінпром" (08600, м. Васильків, Київська область, вул. Гоголя, буд. 26; ідентифікаційний код 36629177) 64 971 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одна) грн 53 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

СуддяМ.Є. Літвінова

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2022.