Рішення

від 10.07.2022 по справі 910/18963/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2022Справа № 910/18963/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СВІТЯЗЬ"

про стягнення 2574910,92 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Кострець Є.В.,

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СВІТЯЗЬ" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" (далі - позивача) заборгованості у сумі 1716607,28 грн та штрафу у сумі 858303,64 грн за договором купівлі-продажу №1563/09цр від 03.09.2020 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань оплатити поставлену йому продукцію.

Ухвалою суду від 26.11.2022 було відкрито провадження у справі №910/18963/21 за вказаними позовними вимогами, призначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі та призначення судових засідань з розгляду даного спору, оскільки відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, станом на день відкриття провадження у справі відповідач був зареєстрований за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 66 та, як вбачається з інформації розміщеної в ЄДРЮОФОПГФ, з 30.12.2021 відповідачем було змінено місце реєстрації на адресу: м. Львів, вул. Грабовського П., буд. 11.

Ухвали які направлялися на попередню та теперішню адреси відповідача поверталися до суду в конвертах не врученими із відмітками пошти «адресат відсутній».

Інформації щодо наявності у відповідача іншої поштової адреси, а також електронної пошти, ані суду, ані позивачу не є відомим.

Суд також зауважує, що 17.01.2022 на електронну пошту Господарського суду міста Києва надійшла заява від адвоката Жила А.А., який представився як уповноважений представник відповідача, разом з тим, жодного належного доказу на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси відповідача у даній справі цим адвокатом надано не було. Натомість, до заяви додано ордер який по суті не є заповненим відповідно до вимог встановлених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції затвердженого Національною асоціацією адвокатів України Радою адвокатів України 12.04.2019 №41, та ніяким чином не підтверджує факт надання відповідачем адвокату Жила А.А. відповідних повноважень на представництво інтересів.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 11.07.2022 представник позивача підтримав вимоги позову, а також надав суду оригінали документів для огляду.

Судом були оглянуті надані представником оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2020 між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу № 1563/09цр (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався приймати товар та сплачувати його вартість у порядку та на умовах визначених Договором.

Найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.2 Договору).

За умовами п. 3.2 Договору момент переходу права власності на товар до покупця і, відповідно, ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання покупцем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару згідно відповідних видаткових накладних протягом всього терміну дії даного Договору (п. 4.1 Договору).

За умовами п. 4.3 Договору покупець зобов`язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 15 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Відповідно до п. 6.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Сторони погодили у п. 6.2 Договору, що Договір укладено на невизначений строк. Сторона яка бажає розірвати цей договір повинна письмово сповістити про таке іншу сторону за 30 діб до моменту такого розірвання.

Матеріали справи не містять доказів розірвання цього Договору, а отже він є чинним.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору було передано відповідачу товару на загальну суму 6741555,20 грн на підтвердження чого ним до позову долучено копії видаткових накладних: № 2480240 від 04.09.2020, № 2620001 від 18.09.2020, №1670891 від 16.06.2021, №1740578 від 23.06.2021, №1800096 від 29.06.2021, №1820475 від 01.07.2021, №1890022 від 08.07.2021, №1930007 від 12.07.2021, №1940014 від 13.07.2021, № 1950099 від 14.07.2021, № 1970003 від 16.07.2021, №2030027 від 22.07.2021, №2080180 від 27.07.2021 № 2240143 від 12.08.2021, №2250124 від 13.08.2021, №229025 від 17.08.2021, № 2390029 від 27.08.2021, № 2390135 від 27.08.2021, № 2420014 від 30.08.2021, № 2440820 від 01.09.2021, № 2460040 від 03.09.2021, № 2460042 від 03.09.2021, № 2520157 від 09.09.2021, № 2530155 від 10.09.2021.

Відповідач у свою чергу розрухався частково за отриманий товар у сумі 5024947,92 грн, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень.

У зв`язку із невиконанням відповідачем свого обов`язку оплатити переданий йому позивачем товар у встановлені п. 4.3 Договору строки, останній звернувся до суду із відповідним позовом.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження факту передачі відповідачу товару за Договором, судом було встановлено, що на видаткових накладних №2620001 від 18.09.2020 на суму 56040 грн та №1940014 від 13.07.2021 на суму 103058,57 грн, копії яких долучено позивачем до позову, відсутні підписи відповідача чи уповноваженого ним представника.

Згідно із статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення), згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, однією із обов`язкових вимог до первинного документу є наявність на ньому особистого підпису.

Також у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про здійснення перевезення товару, вказаного у спірних видаткових накладних, до місця передачі товару, або підтверджували обставини зберігання (перебування) вказаного товару на території відповідача.

Позивач же у позовній заяві зазначив про відсутність підпису на відповідних видаткових накладних, проте посилався на наявність відповідних податкових накладних, як факт підтвердження передачі ним товару відповідачу.

Суд не визнає належними доказами отримання відповідачем товару за Договором по видатковим накладним №2620001 та №1940014, наявні в матеріалах справи відповідні податкові накладні, оскільки самі лише податкові накладні (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару та не можуть свідчити про рух товару та виконання обов`язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у статті 664 ЦК України.

Вказані документи підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 та у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 №924/658/20).

Також суд визнає безпідставним посилання представника позивача на акт звірки розрахунків, як на доказ підтвердження суми боргу.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.

Суд зазначає, що з наданого позивачем акта звіряння розрахунків станом на 03.11.2021, оригінал якого судом було оглянуто у судовому засіданні 11.07.2022, не вбачається, що він є підписаний обома сторонами, оскільки фактично надано два окремі аркуші, на одному акт, який не містить підписів уповноважених представників сторін, а на іншому аркуші лише печатки та підписи осіб без зазначення будь-якої інформації стосовно того, що підписали ці особи.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт з отримання відповідачем товару згідно з Договором на суму 159098,57 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт наявності у відповідача заборгованості за Договором у сумі 1557508,71 грн позивачем належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем не спростовано, доказів оплати вищевказаної суми боргу станом на день винесення даного рішення матеріали справи не містять, а отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відмовляє у вимогах позову в частині стягнення 159098,57 грн, оскільки позивачем не доведено факт передачі відповідачу товару за Договором на відповідну суму.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Так, відповідно до п. 4.5 Договору у випадку порушення покупцем п. 4.3 чинного Договору більше ніж на 25 календарних днів, покупець сплачує продавцеві штраф в розмірі 50% несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Судом встановлено, що відповідачем в установлені Договором строки не було сплачено позивачу спірну суму заборгованості.

З розрахунку позивача викладеного у позовній заяві вбачається, що ним на суму прострочення (1716607,28 грн) було нараховано 50% штрафу в порядку п. 4.5 Договору, а саме в сумі 858303,64 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведено факт заборгованості лише на суму 1557508,71 грн, то відповідно 50 % штрафу мають застосовуватися на відповідну суму, у зв`язку із чим, суд задовольняє вимоги позову щодо стягнення з відповідача штрафу нарахованого на підставі п. 4.5 Договору у сумі 778754,35 грн, у решті суми (79549,29 грн) суд відмовляє.

Судові витрати, у які позивачем включено судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 221, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СВІТЯЗЬ" (79013, м. Львів, вул. Грабовського П., будинок 11; ідентифікаційний код 42593987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" (07442, Київська обл., Броварський район, смт Велика Димерка, бул. Броварська, будинок 152; ідентифікаційний код 39369112) 1557508 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят сім тисяч п`ятсот вісім) грн 71 коп. заборгованості, 778754 (сімсот сімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 35 коп. штрафу, 35043 (тридцять п`ять тисяч сорок три) грн. 94 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено 12.07.2022.

Суддя Сташків Р.Б.