Рішення

від 11.07.2022 по справі 927/243/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/243/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/243/22

за позовом: Акціонерного товариства "Дніпроазот",

вул. С.Х. Горобця, 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51909

е-mail: office@azot.com.ua; е-mail: puchkov@azot.com.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхолд Компані",

вул. Мстиславська, буд. 175, кв. 66, м. Чернігів, 14033

е-mail: ooo. smarthold.company@gmail.com

про стягнення 41583,80 грн.

без виклику представників учасників справи

Встановив:

Акціонерним товариством "Дніпроазот" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхолд Компані" про стягнення 41583,80 грн збитків.

У позовній заяві позивач просить суд розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.05.2022 відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на позов, заперечень (у разі наявності) на відповідь на відзив.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта" щодо одержання сторонами ухвали суду від 13.05.2022, позивачу - Акціонерному товариству "Дніпроазот" відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400054620731 вручено 26.05.2022, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Смартхолд Компані" відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400054620723 вручено 19.05.2022, що підтверджується роздруківками трекінгів Укрпошти.

Таким чином, сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи Господарським судом Чернігівської області.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву не скористався.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи наведені вище приписи діючого законодавства України, останнім днем розгляду даної справи є 12.07.2022.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви та клопотання від сторін до суду не надходили.

Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем вимог діючого законодавства України (ст. 201 Податкового кодексу України) щодо порядку складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної за операціями, які здійснені за Договором поставки нафтопродуктів №017/08-770873 від 16.08.2017, а саме у зв`язку з отриманням від позивача попередньої оплати товару, передбаченої Специфікацією №006 від 30.11.2017 на загальну суму 249 502,80 грн., з урахуванням суми ПДВ (20%) - 41583,80 грн., чим позивачу завдані збитки на суму 41 583,80 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Обставини справи встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смартхолд Компані" (постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №017/08-770873 від 16.08.2017 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар) в асортименті згідно зі Специфікаціями, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та сплатити його ціну на умовах цього договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що асортимент, кількість та ціна товару визначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору ціна на товар встановлюється за погодженням сторін, і підтверджується Специфікаціями, включає ПДВ та всі інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Розрахунки за цим Договором проводяться шляхом безготівкового перерахування у встановленому порядку необхідних до сплати сум в розмірі 100% передплати на поточний рахунок постачальника в день виписки рахунка на товар, за цінами, що діють на момент оформлення довірчих документів та видаткової накладної. Ціна може бути змінена до моменту зарахування коштів на рахунок постачальника, після чого раніше виписаний рахунок втрачає свою силу (п. 4.1. Договору).

У відповідності до п. 5.1., 5.3. Договору поставка товару здійснюється на умовах: СРТ склад «покупця». Умови поставки розуміються сторонами відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС 2010).

Факт приймання-передачі товару підтверджується належним чином оформленими і підписаними сторонами видатковими накладними, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати видаткові накладні, в яких вказується найменування, кількість, ціну і вартість товару, що переданий протягом визначеного в такій видатковій накладній періоду часу.

Пунктом 5.6. Договору сторони визначили, що постачальник має право виписати зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснюється постачання товару та протягом 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних. В день реєстрації зведена податкова накладна надається покупцю в електронній формі через систему M.E.DOC. До зведеної податкової накладної, що надається покупцю, за вимогою додається реєстр накладних, згідно з якими здійснено постачання товарів.

Згідно з п.6.1. Договору за порушення умов цього Договору винна сторона несе відповідальність, встановлену чинним законодавством України та цим Договором.

Даний Договір, згідно з п. 9.8., вступає в силу з моменту його підписання і діє по 31 грудня 2017 року включно, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. Якщо будь-яка із сторін Договору за один місяць до завершення дії Договору не заявила про його зміну або розірвання, то Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік. В такому ж порядку Договір продовжується в подальшому.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору сторонами 30.11.2017 підписана та скріплена печатками Специфікація №006 (додаток №1 до договору постачання ГСМ №017/08 від 16.08.2017) на суму 249 502,80 грн., ПДВ - 41 583,80 грн. (а.с.51).

07.12.2017, на підставі рахунку №СФ-0000897 від 30.11.2017 на суму 249 502,80 грн. покупцем (позивачем), згідно з платіжним дорученням №5461 від 07.12.2017, у відповідності до п. 4.1. Договору, здійснено попередню оплату 100% вартості товару у розмірі 249 502,80 грн. (а.с.52,53).

12.12.2017 постачальником (продавцем) складено податкову накладну №1272088, реєстрацію якої було зупинено 29.12.2017 контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку із відповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією (а.с.59).

Товар по спірному Договору був поставлений постачальником покупцю в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №РН-0001508 від 13.12.2017, шляховим листом №ПЛ-259098 від 13.12.2017, актом №2995 приймання товарів по кількості і комплектації від 13.12.2017 на суму 249 502,80 грн. (а.с.54-58).

Акціонерним товариством "Дніпроазот" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхолд Компані" лист №1380/01-6 від 04.06.2021 у якому зазначив, що станом на 04.06.2021 не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1272088 від 12.12.2017 на суму 249 502,80 грн., в т.ч. ПДВ 41 583,80 грн., у зв`язку з чим просить надати інформацію про те, які заходи проводяться для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних цієї податкової накладної (а.с.60,61).

За доводами позивача, відповідачем не зареєстрована податкова накладна у зв`язку з отриманням попередньої оплати товару, передбаченого Специфікацією №006 від 30.11.2017 до Договору на загальну суму 249 502,80 грн., з урахуванням суми ПДВ - 41 583,80 грн., чим завдано позивачу збитки на суму 41 583,80 грн.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення збитків в розмірі 41 583,80 грн. на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

За змістом п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно з абзацом 14 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац 21 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 4,11,12,13,19 Порядку ведення реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (станом на момент виникнення спірних правовідносин), до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно- телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригуванні (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Отже, обов`язок постачальника з реєстрації податкової накладної вважається виконаним в момент надіслання складеної накладної до реєстру податкових накладних, адже усі наступні дії вчиняються податковим органом, і знаходяться поза впливом постачальника.

Законом України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ПКУ з 1 грудня до дня набрання чинності Законом №2245 (з 01.12.2017 до 30.12.2017 включно) та щодо яких платником податку після 01.12.2017 подані пояснення і копії документів відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ реєструється у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 (до 31.12.2017) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №1272088 була складена відповідачем 12.12.2017 з урахуванням строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Проте, згідно з квитанцією від 29.12.2017 контролюючим органом зупинено реєстрацію податкової накладної №1272088 від 12.12.2017, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Виходячи з приписів квитанції контролюючого органу від 29.12.2017 відповідач був обізнаний про відповідність, як платника податку, критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин).

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем контролюючому органу пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

У порушення приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відповідач не здійснив необхідні дії для відновлення реєстрації податкової накладної, в тому числі, дії на виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також не надав контролюючому органу пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з цим, позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 41 583,80 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Враховуючи викладене та встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну №1272088 від 12.12.2017, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ 41583,80 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідач не надав суду доказів на спростування викладених позивачем обставин.

Враховуючи наведені вище обставини, встановлені під час вирішення даного спору, позовні вимоги позивача про стягнення 41 583,80 грн. збитків, завданих позивачу в результаті порушення відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхолд Компані" (вул. Мстиславська, буд. 175, кв. 66, м. Чернігів, 14033; код ЄДРПОУ 40472654) на користь Акціонерного товариства "Дніпроазот" (вул. С.Х. Горобця, 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51909, код ЄДРПОУ 05761620) 41 583,80 грн. збитків та 2 481 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 12.07.2022.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко